Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Класифікація методів |
||
Шляхів досягнення мети навчання багато, вчитель може вибирати будь-який з них, але він завжди буде прагнути вибрати найкращий. Щоб полегшити проблеми вибору, методи необхідно порівнювати по ефективності. А щоб порівнювати, потрібно подивитися, скільки їх є, об'єднати в групи. Цьому сприяє класифікація, мета якої - впорядкування методів навчання. Перші класифікації методів описували видиму частину того, що роблять вчитель і його учні на уроках. Учні слухають, читають, відповідають, вирішують завдання, пишуть і т.д. За цим діям виділялися методи читання, письма і т.п. Незабаром виявилося, що це мало допомагає вдосконаленню навчально-виховного процесу, потрібно шукати нові підстави для класифікації методів, які відображали б істотні їхнього боку, допомагали їх порівнювати і вибирати. Залежно від того, яка ознака методу береться за основу, з'являється та чи інша класифікація. Метод має багато сторін. По кожній з них методи можна групувати в системи. Розглянемо сутність і особливості найбільш обгрунтованих класифікацій методів навчання. 1. Класифікація методів навчання за джерелами знань (Н.М. Верзилин, Є.Я. Голант, Є.І. Петровський та ін.) Так вона називається тому, що в якості загальної ознаки виділяються в ній методів береться джерело знань, що базується на практиці, наочності, слові. У ході культурного прогресу до них приєднався ще один - книга, а останнім часом все сильніше заявляє про себе відео в поєднанні з новітніми комп'ютерними системами. У даній класифікації виділяється п'ять загальних методів: практичний, наочний, словесний, робота з книгою, відеометод. Кожен з них може виступати в різних модифікаціях (видозмінах) (табл.2). 179 Таблиця 2 Методи навчання за джерелами знань Практичний Наочний Словесний Робота з книгою Відео-метод Досліди, вправи, навчально- продуктивну працю, дидактичні ігри Ілюстрація, демонстрація, спостережено і я учнів Пояснення, роз'яснення, розповідь, бесіда, інструктаж Читання, вивчення, побіжний перегляд, виклад, складання плану П р о з м о т р навчання, вправи під контроль «електронного вчителя» , контроль 2. Класифікація методів за призначенням, або за основною дидактичної мети, для досягнення якої вони служать (М. Д. Данилов, Б.П. Єсіпов). В якості загальних ознак тут виступають послідовні етапи, через які проходить процес навчання на уроці, і цілі, які досягаються на кожному з них: а) придбання знань; б) формування умінь і навичок; в) застосування знань; г) творча діяльність; д) закріплення; е) перевірка знань, умінь, навичок. 3. Класифікація методів за типом (характером) пізнавальної діяльності (І.Я. Лернер, М.Н. Скаткін). Тип пізнавальної діяльності (ТПД) - це рівень самостійності, якого досягають учні, працюючи за запропонованою вчителем схемою навчання. У даній класифікації виділяються методи: а) пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний), б) репродуктивний; в) проблемний виклад; г) частково пошуковий (евристичний); д) дослідницький. Якщо, наприклад, пізнавальна діяльність, організована вчителем, призводить лише до запам'ятовування готових знань і подальшого їх безпомилкового відтворення, яке може бути і неусвідомленим, тут має місце досить низький рівень розумової активності і відповідний йому репродуктивний метод навчання. При більш високому рівні мислення учнів, коли знання добуваються в результаті їх власного пізнавального праці, має місце евристичний або ще більш високий - дослідницький метод навчання. Дана класифікація (рис. 7) набуває все більшого поширення і в початковій школі, хоча організувати тут повноцінне проблемне, евристичне і, особливо, дослідне навчання не завжди можливо. Сутність пояснювально-ілюстративного (інформаційно-рецептивного) методу, дуже поширеного в початковій школі, виражається в наступних його характерних ознаках: а) знання учням пропонуються в «готовому» вигляді, б) вчитель за допомогою різних способів допомагає сприйняттю цих знань; в) 180 відбувається сприйняття (рецепція) і осмислення знань, фіксування їх у пам'яті учнів. Рис. 7. Методи проблемного навчання При сприйнятті використовуються всі джерела інформації (слово, наочність і т.д.), логіка викладу може розвиватися як індуктивним, так і дедуктивним шляхом. Керуюча діяльність педагога обмежується лише організацією цього процесу. У репродуктивному методі навчання виділяються наступні ознаки: а) знання учням також даються в «готовому» вигляді; б) вчитель не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх; в) учні свідомо засвоюють знання, розуміють їх і запам'ятовують. Критерієм засвоєння є правильне відтворення (репродукція) знань; г) необхідна міцність засвоєння забезпечується шляхом багаторазового повторення знань. Головна перевага даного методу, як і пояснювально-ілюстративного методу, в його економності, в можливості передачі значного обсягу знань, умінь за мінімально короткий час і з невеликими витратами зусиль. Міцність знань, завдяки можливості їх багаторазового повторення, може бути значною. Метод проблемного викладу є перехідним від виконавської до творчої діяльності. У початковій школі учні ще не в силах самостійно вирішувати проблемні завдання, а тому вчитель показує шляхи дослідження
181 проблеми, викладаючи її рішення від початку до кінця. І хоча учні при такому методі навчання ще не спільники, а всього лише спостерігачі ходу роздумів, вони отримують хороший урок дозволу труднощів. Сутність частково пошукового (евристичного) методу навчання виражається в наступних його характерних ознаках: а) знання дітям потрібно здобувати самостійно; б) вчитель не повідомляє і не викладає знання, а організовує пошук нових знань за допомогою різноманітних засобів; в) учні під керівництвом вчителя самостійно міркують, вирішують виникаючі пізнавальні завдання, створюють і дозволяють проблемні ситуації, аналізують , порівнюють, узагальнюють, роблять висновки і т.д., в результаті чого у них формуються усвідомлені міцні знання. Метод отримав назву частково пошукового тому, що учні не завжди самі можуть самостійно вирішити складну навчальну проблему від початку і до кінця. Тут навчальна діяльність розвивається за схемою: учитель - учні - вчитель-учні і т.д. Частина знань повідомляє учитель, частину вони добувають самостійно, відповідаючи на поставлені питання або дозволяючи проблемні завдання. Однією з модифікацій даного методу є евристична бесіда. Сутність дослідницького методу навчання зводиться до того, що: а) вчитель разом з учнями формулює проблему, вирішенню якої присвячується відрізок навчального часу; б) знання учням не повідомляються. Школярі самостійно добувають їх у процесі дослідження проблем, порівняння різних варіантів одержуваних відповідей. Засоби для досягнення результату також визначають вони самі; в) вчитель лише оперативно управляє ходом вирішення проблемних завдань; г) навчальний процес характеризується високою інтенсивністю, вчення супроводжується підвищеним інтересом , отримані знання відрізняються глибиною, міцністю, дієвістю. Дослідницький метод навчання передбачає творче засвоєння знань. Серед інших запропонованих класифікацій методів навчання виділимо класифікацію за ступенем активності учнів, відповідно до якої виділяються методи активні і пасивні (Є.Я. Голант). За дидактичним цілям виділяються дві групи методів навчання: 1) сприяють первинному засвоєнню навчального матеріалу і 2) які б закріплення і вдосконалення набутих знань (Г.І. Щукіна, І.Т. Огородніков та ін.) До першої групи належать інформаційно-розвиваючі методи (усний виклад вчителя, бесіда, робота з книгою) і евристичні (бесіда, дослідницький метод). До другої - вправи (за зразком, коментовані, варіативні вправи та ін.) 182 Зроблені спроби створення «бінарних», полінарних класифікацій методів навчання, в яких вони групуються на основі двох або більше спільних ознак. Наприклад, бінарна класифікація М.І. Махмутова побудована на поєднанні: 1) методів викладання та 2) методів навчання (табл. 3). Таблиця 3 Методи навчання Метод викладання Метод навчання Інформаційно-що повідомляє Пояснювальний Інструктивно-практичес кий осягнути з нитель ьно-п судиш ЩоСпонукує Виконавчий Репродуктивний Проді кти вно-п рактічеські ї Частково-пошуковий Пошуковий Існує багато інших класифікацій. Так, німецький дидакт Л. Клінгберг виділяє методи в поєднанні з формами співробітництва в навчанні (табл. 4). Таблиця 4 Монологічні методи Форми співробітництва Діалогічні методи Розповідь Демонстрація Індивідуальні Групові Фронтальні Колективні Бесіди Польський вчений К. Сосницький вважає, що існують два методи навчання, а саме штучне (шкільне) і природне (окказіальное), яким відповідають два методи навчання: преподносящих і пошукове. Системним підходом відрізняється класифікація методів (табл. 5), запропонована академіком Ю.К. Бабанским. У ній виділяються три великі групи методів навчання. У першу групу відособлені методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності: Таблиця 5 Класифікація методів навчання (за Ю. Бабанському) Словесні Індуктивні репродуктов-Методи само-Наочні і дедуктивні Цінні та проблем-самостійності Практичні но-пошукові роботи та роботи під керівництвом вчителя До другої групи віднесені методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності: 183 Методи стимулювання і мотивації інтересу до навчання Методи стимулювання і мотивації обов'язку і відповідальності в навчанні Третю групу складають методи контролю і самоконтролю:
Жодна з розглянутих класифікацій методів не вільна від недоліків. Практика багатше і складніше наймайстерніших побудов і абстрактних схем. У ній поєднуються всі класифікації методів навчання - заміщаючи, доповнюючи, розвиваючи один одного, як це показано на рис. 8 для методів проблемної групи. Тому пошуки більш досконалих класифікацій, які внесли б ясність в суперечливу теорію методів і допомагали б педагогам удосконалювати практику, тривають.
Рис. 8. Методи в системі навчального процесу Отже, щоб полегшити вчителям розуміння методів, їх застосування, необхідна класифікація. Оскільки істотних сторін в методах багато, існують їх різні класифікації. Вони пояснюють головне - якими методами вчителі можуть користуватися для досягнення цілей навчання. Ні класифікації універсальної, яку можна було б рекомендувати на всі випадки життя.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Класифікація методів " |
||
|