Головна |
« Попередня | ||
4.7. ОЦІНКА КОМУНІКАТИВНИХ І ОРГАНІЗАТОРСЬКИХ СХИЛЬНОСТЕЙ (КОС) У ПРОЦЕСІ ПЕРВИННОЇ ПРОФКОНСУЛЬТАЦІЇ |
||
Для проведення дослідження необхідно підготувати запитальник КОС і лист для відповідей. Експеримент може проводитися як індивідуально, так і в групі. Піддослідним роздають бланки для відповідей і зачитують інструкцію: «Вам потрібно відповісти на всі запропоновані питання. Вільно висловлюйте свою думку з кожного питання і відповідайте так: якщо Ваша відповідь на питання позитивна (Ви згодні), то у відповідній клітині аркуша відповідей поставте плюс, якщо ж ваша відповідь негативна (Ви не згодні) - поставте знак мінус. Слідкуйте, щоб номер питання і номер клітини, куди Ви запишете свою відповідь, сов- 374 падали. Майте на увазі, що питання носять загальний характер і не можуть утримувати всіх необхідних подробиць. Тому уявіть собі типові ситуації і не замислюйтесь над деталями. Не слід витрачати багато часу на обдумування, відповідайте швидко. Можливо, на деякі питання Вам буде важко відповісти. Тоді постарайтеся дати ту відповідь, який Ви вважаєте кращим. При відповіді на будь-який з цих питань звертайте увагу на його перші слова. Ваша відповідь повинна бути точно узгоджений з ними. Відповідаючи на питання, не прагнете зробити свідомо приємне враження. Нам важливий не конкретну відповідь, а сумарний бал по серії питань ». Запитальник КОС 1. Чи багато у Вас друзів, з якими Ви постійно спілкуєтеся? 2. Чи часто Вам вдається схилити більшість своїх товаришів до прийняття ними Вашої думки? 3. Чи довго Вас турбує почуття образи, заподіяне Вам кимось із Ваших товаришів? 4. Чи завжди Вам важко орієнтуватися в критичній ситуації? 5. Чи є у Вас прагнення до встановлення нових знайомств з різними людьми? 6. Чи подобається Вам займатися громадською роботою? 7. Чи вірно, що Вам приємніше і простіше проводити час з книгами або за будь-якими іншими заняттями, ніж з людьми? 8. Якщо виникли будь перешкоди у здійсненні Ваших намірів, чи легко Ви відступаєте від них? 9. Чи легко Ви встановлюєте контакти з людьми, які значно старші Вас за віком? 10. Чи любите Ви придумувати і організовувати зі своїми товаришами різні ігри та розваги? 11. Чи важко Ви включаєтеся в нову для Вас компанію? 12. Чи часто Ви відкладаєте на інші дні ті справи, які потрібно було б виконати сьогодні? 13. Чи легко Вам вдається встановлювати контакти з незнайомими людьми? 14. Чи прагнете Ви домагатися, щоб Ваші товариші діяли відповідно з Вашою думкою? 15. Чи важко Ви освоюєтеся в новому колективі? 375 16. Чи вірно, що у Вас не буває конфліктів з товаришами через невиконання ними своїх обов'язків, зобов'язань? 17. Чи прагнете ви при нагоді познайомитися і поговорити з новою людиною? 18. Чи часто у вирішенні важливих справ Ви приймаєте ініціативу на себе? 19. Чи дратують Вас оточуючі люди і чи хочеться Вам побути одному? 20. Чи правда, що Ви зазвичай погано орієнтуєтеся в незнайомій для Вас обстановці? 21. Чи подобається Вам постійно знаходитися серед людей? 22. Чи виникає у Вас роздратування, якщо Вам не вдається закінчити розпочату справу? 23. Чи відчуваєте Ви почуття утруднення, незручності, якщо доводиться проявити ініціативу, щоб познайомитися з новою людиною? 24. Чи правда, що Ви втомлюєтеся від частого спілкування з товаришами? 25. Чи любите Ви брати участь у колективних іграх? 26. Чи часто Ви проявляєте ініціативу при вирішенні питань, які зачіпають інтереси Ваших товаришів? 27. Чи правда, що Ви відчуваєте себе невпевнено серед малознайомих Вам людей? 28. Чи вірно, що Ви рідко прагнете до доказу своєї правоти? 29. Чи вважаєте Ви, що Вам не доставляє особливих зусиль внести пожвавлення в малознайому Вам компанію? 30. 31. Чи прагнете Ви обмежити коло своїх знайомих невеликою кількістю людей? 32. Чи вірно, що Ви не прагнете відстоювати свою думку або рішення, якщо воно не було відразу прийняте Вашими товаришами? 33. Чи відчуваєте Ви себе невимушено, потрапивши в незнайому Вам компанію? 34. Чи охоче Ви приступаєте до організації різних заходів для своїх товаришів? 35. Чи правда, що Ви не відчуваєте себе досить упевненим і спокійним, коли доводиться говорити що-небудь великій групі людей? 36. Чи часто Ви спізнюєтеся на ділові зустрічі, побачення? 37. Чи вірно, що у Вас багато друзів? 376 38. Чи часто Ви опиняєтеся в центрі уваги своїх товаришів? 39. Чи часто Ви соромитесь, почуваєте незручність при спілкуванні з малознайомими людьми? 40. Чи правда, що Ви не дуже впевнено почуваєте себе в оточенні великої групи своїх товаришів? При обробці результатів слід зіставити відповіді випробуваного з дешифратором і підрахувати кількість збігів окремо за комунікативними і організаторським схильностям. Дешифратор Комунікативні схильності: позитивні відповіді - питання 1-го стовпчика; негативні відповіді - питання 3-го стовпця. Організаторські схильності: позитивні відповіді - питання 2-го стовпчика; негативні відповіді - питання 4-го стовпця. Потім необхідно обчислити оцінні коефіцієнти комунікативних (ЛГК) і організаторських (Ко) схильностей як відношення кількості співпадаючих відповідей по комунікативних схильностям (KJ і організаторським схильностям (0х) до максі-матьно можливого числа збігів (20) , за формулами Для якісної оцінки результатів необхідно зіставити отримані коефіцієнти зі шкальними оцінками (табл. 4.5). Таблиця 4.5 Шкала оцінок комунікативних та організаторських схильностей До Ка шкальної оцінка 0,10-0,45 0,20-0,55 1 0,45-0,55 0,56-0,65 2 0,56-0,65 0,66 - 0,70 3 0,66-0,75 0,71-0,80 4 0,75-1,00 0,81-1,00 5 377
При аналізі отриманих результатів необхідно враховувати наступні параметри: 1. Піддослідні, отримали оцінку 1, характеризуються низьким рівнем прояву комунікативних та організаторських схильностей. 2. Піддослідним, що отримали оцінку 2, комунікативні та організаторські схильності притаманні на рівні нижче середнього. Вони не прагнуть до спілкування, почувають себе скуто в новій компанії, колективі, вважають за краще проводити час наодинці з собою, обмежують свої знайомства, відчувають труднощі у встановленні контактів з людьми й у виступі перед аудиторією, погано орієнтуються в незнайомій ситуації , не відстоюють свою думку, важко переживають образи, прояв ініціативи в суспільній діяльності вкрай занижена, у багатьох справах вони вважають за краще уникати прийняття самостійних рішень. 3. Для досліджуваних, які отримали оцінку 3, характерний середній рівень прояву комунікативних та організаторських схильностей. Вони прагнуть до контактів з людьми, не обмежують коло своїх знайомств, відстоюють свою думку, планують свою роботу, однак потенціал їх схильностей не відрізняється високою стійкістю. Ця група іспитуемьк потребує подальшої серйозної та планомірної виховної роботи по формуванню та розвитку комунікативних та організаторських схильностей. 4. Піддослідні, отримали оцінку 4, відносяться до групи з високим рівнем прояву комунікативних та організаторських схильностей. Вони не губляться у новій обстановці, швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити коло своїх знайомих, займаються громадською діяльністю, допомагають близьким, друзям, виявляють ініціативу у спілкуванні, із задоволенням беруть участь в організації громадських заходів, здатні прийняти самостійне рішення у важкій ситуації. 5. Піддослідні, отримали вищу оцінку - 5, володіють дуже високим рівнем прояву комунікативності і організаторських схильностей. Вони відчувають потребу в комунікативній і організаторській діяльності й активно прагнуть до неї, швидко орієнтуються у важких ситуаціях, невимушено поводять себе у новому колективі, ініціативні, воліють у важливій справі або в складній ситуа- 378 ції приймати самостійні рішення, відстоюють свою думку і домагаються, щоб воно було прийнято товаришами, можуть внести пожвавлення в незнайому компанію, люблять організовувати різні ігри, заходи, наполегливі в діяльності, яка їх приваблює. Вони самі шукають такі справи, які б задовольняли їх потребу в комунікації і організаторській діяльності. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Адаптований модифікований варіант дитячого особистісного опитувальника Р. Кеттела. - Л., 1985. Бреслав Г.М. Типологія аномалій в процесі формування особистості дошкільника / / Актуальні проблеми формування особистості в теорії і практиці комуністичного виховання. - Рига, 1982. - С. 49-52. Бреслав Г.М. Проблеми емоційної регуляції спілкування у дошкільників / / Питання психології. - 1984, № 3. - С. 53-59. Бреслав Г.М. Рівні активності вчення школярів і етапи формування особистості / / Формування активності учнів і студентів у колективі. - Рига, 1985. - С. 45-49. Бреслав Г.М. Емоційні особливості формування особистості в дитинстві. - М., 1990. Вікові особливості психічного розвитку дітей / Під ред. І. В. Дубровиной, М.ІЛісіной. - М., 1982. Дитячий апперцептівний тест (CAT). Доповнення до дитячого апперцептивного тесту (CAT-S). - Обнінськ, 1992. Діагностика навчальної діяльності та інтелектуального розвитку дітей. - М., 1981. Дубровіна І.В. Індивідуальні особливості школярів. - М., 1975. Зак А.З. Як визначити рівень розвитку мислення школяра. - М, 1982. Захаров А.І. Психотерапія неврозів у дітей та підлітків. - Л., 1982. Каган В.Є. Психотерапія аутизму у дітей / / Посібник із психотерапії / Под ред. В.Е.Рожнова. - Ташкент, 1985. Лангмейер Й., Матейчек 3. Психічна депривація в дитячому віці. - Прага, 1984. 380
Лейіш Дж. Як працювати з маленькими дітьми. - М ., 1991. Личко А.Є. Підлітковий психіатрія. - Л., 1979. Мухіна BC Шестирічна дитина в школі. - М., 1986. Осорина М. «Чорна простирадло летить по місту», або навіщо діти розповідають страшні історії / / Популярна психологія: Хрестоматія. - М., 1990. Профконсультаційна робота зі старшокласниками / Под ред. Б.А.Федорішіна. - Київ, 1980. Психодиагностические методи в комплексному лонгитюдном дослідженні студентів / За ред. АА.Бодалева, І.М.Палея, М.Д. Дворяшин. - Л., 1976. Психодіагностика і школа. - Таллінн, 1980. Розвиток соціальних емоцій у дітей дошкільного віку / За ред. А.В. Запорожця, Я.З.Неверовіч. - М., 1986. Сорокіна Т.М. Амбівалентне поведінка у дітей раннього віку / / Нові дослідження в психології. - 1978. - № 1 (18) . - С. 26-31. Субботпскій Є.В. Дитина відкриває світ. - М., 1991. Фрідман Л.П. та ін Вивчення особистості учня та учнівських колективів. - М., 1988. Чаду Ф. Педагогічне значення дитячих малюнків. - СПб., 1911. Емоційні порушення в дитячому віці і їх корекція / Под ред. В.В.Лебединский, О.С.Нікольської, Е.Р.Баен-ської, М.МЛіблінг. - М., 1990. Юницкий А.В. Психологія дитячої втрати / / Вісник МГУ. Сер. 14. Психологія. - 1991, № 2. - С. 49-55. |
||
« Попередня | ||
|
||
Інформація, релевантна "4.7. ОЦІНКА комунікативних і організаторських схильностей (КОС) У ПРОЦЕСІ ПЕРВИННОЇ профконсультації" |
||
|