Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 1. Поняття системи освіти |
||
Будь-яке суспільство існує лише за умови, що його члени дотримуються прийнятих у ньому цінностей та норм поведінки, обумовленим конкретними природними та соціально-історичними умовами. Людина приймає накопичений соціальний досвід, примножує його і передає наступним поколінням. Дане явище, завдяки якому людина стає особистістю і знаходить здатність виконувати соціальні функції, отримало назву соціалізація. Процес соціалізації здійснюється як стихійно, так і цілеспрямовано, спеціально створеними для цього інститутами і самою людиною. Цілеспрямовано організований процес управління соціалізацією називається освітою. Поняття «освіта» походить від слова «образ». Освіта - оволодіння учнями певними знаннями (перш за все науковими), ідейно-моральними цінностями, уміннями, навичками, нормами поведінки, зміст яких в кінцевому рахунку визначається соціально-економічним і політичним ладом даного суспільства і рівнем його матеріально-технічного розвитку (В. А. Сла-Стенин). Реалізація завдань освіти немислима без створення відповідної освітньої системи. Система - ціле, складене з частин. Система освіти-являє собою комплекс навчально-виховних закладів, зв'язок між ними і ті загальні принципи, на основі яких ці заклади будуються і працюють. 40 Сама система освіти формувалася поступово. Аж до XIX століття в якості основної і найпоширенішою була початкова школа. Потім над нею почали надстраиваться вищі щаблі: середні та старші класи середньої загальноосвітньої школи. Процес збільшення до початкової школи нових ступенів і ланок відбувався не тільки зверху, але і знизу. Так, в XIX столітті стала розвиватися мережа дошкільних виховних установ - дитячих ясел, садів. Життя вимагало також створення та розвитку спеціальних середніх та вищих навчальних закладів для професійної підготовки інженерно-технічних працівників, а також різних фахівців у галузі культури та управління. Із зміцненням державності влада спробувала взяти діючі школи під свій контроль. Для цього були створені спеціальні (загальнодержавні та місцеві) органи управління освітніми установами та система освіти стала включати в себе два види установ: освітні установи та органи управління освітніми установами. В даний час освіту в Республіці Білорусь здійснюється відповідно до законодавства Республіки Білорусь і нормами міжнародного права. Законодавство Республіки Білорусь про освіту включає в себе Конституцію Республіки Білорусь, Закон «Про освіту в Республіці Білорусь», інші закони та нормативно-правові акти Республіки Білорусь. Система освіти формується державою. Держава визначає структуру всієї системи в цілому, принципи її функціонування та напрямки розвитку. Провідну роль у розвитку освіти відіграють принципи державної політики. Саме вони регламентують діяльність усіх освітніх установ, органів управління освітою, з їх урахуванням будуються всі освітні програми. Принципи - вихідні положення, на які базуються в який або діяльності. Принципи державної політики в галузі освіти відображені в Законі «Про освіту в Республіці Білорусь»: - гуманізм, пріоритет загальнолюдських цінностей; - науковий характер освіти; - національно-культурна основа освіти; - світський характер освіти в державних освітніх установах; - демократизм, державно-громадський характер управління освітою; 41 - свобода і плюралізм в освіті; - різноманітність форм організації навчання та виховання у державних закладах освіти, врахування особливостей розвитку та рівня підготовки учнів; - наступність і безперервність освіти; - обов'язковість базового (основного) загальної освіти. Сьогодні система освіти Білорусі включає: - учасників освітнього процесу; - освітні стандарти, розроблені на їх основі навчальні плани і навчальні програми; - заклади освіти та інші організації, що забезпечують ефективне функціонування системи освіти; - державні органи управління освітою, що включають Міністерство освіти Республіки Білорусь, управління та відділи освіти місцевих виконавчих і розпорядчих органів. У Республіці Білорусь встановлено такі освітні рівні: - дошкільна освіта; - базову загальну освіту; - повне (середню) освіту; - початкове професійне (професійно-технічну) освіту; - середня професійна (середня спеціальна) освіта; - вища освіта; - фундаментальну наукову освіту. Єдність і безперервність освіти забезпечуються наступністю рівнів, ступенів і форм навчання, узгодженістю стандартів, навчальних планів і програм. З урахуванням потреб і можливостей особистості освіта може бути отримана в наступних формах: у навчальному закладі - у формі очної, очно-заочній (вечірньої), заочної, самостійно - у формі сімейного виховання або самоосвіти, в вигляді екстернату з подальшою атестацією. Допускається поєднання різних форм отримання освіти. Для всіх форм здобуття освіти в межах конкретного освітнього рівня діє єдиний державний стандарт освіти. Установи освіти, що здійснюють загальноосвітню і професійну підготовку та мають свідоцтво про державну акредитацію, видають особам, які пройшли підсумкову атестацію з відповідним освітніми рівнями, документи державного зразка про рівень освіти. 42
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "§ 1. Поняття системи освіти" |
||
|