Право власності на спільне майно власників кімнат у комунальній квартирі. Частки у праві спільної власності

Неважко помітити, що питання про частку в праві спільної власності на майно у комунальній квартирі Кодексом вирішене на основі тих же принципів, які покладені в основу регулювання розглянутих вище відносин власності на частку в праві спільної власності на спільне майно в багатоквартирному будинку. Власнику кімнати в комунальній квартирі, що знаходиться в багатоквартирному будинку, належить частка в праві на спільне майно у комунальній квартирі (ч. 1 ст. 41). Йдеться про приміщення, які обслуговують більше однієї кімнати в даній квартирі (наприклад, про коридорах, кухнях, санвузлах).

Зміна розміру спільного майна у комунальній квартирі можливе тільки за згодою всіх власників кімнат у цій квартирі шляхом її перебудови й (або) перепланування (див. ч. 2 ст. 41 Кодексу).

Отже, за одностайним рішенням всіх власників кімнат у комунальній квартирі розмір загального майна може бути змінений (збільшений або зменшений), якщо для цього є технічні можливості та проект відповідного перебудови й (або) перепланування погоджено за правилами ст. ст. 25 - 28 Кодексу. Несприятливі наслідки самовільного перебудови й (або) самовільного перепланування житлового приміщення передбачені ст. 29 Кодексу.

Визначення часток у праві спільної власності на спільне майно у комунальній квартирі проводиться за правилами ст. 42 Кодексу.

Частка у праві спільної власності на спільне майно у комунальній квартирі власника кімнати в даній квартирі пропорційна розміру загальної площі зазначеної кімнати.

Таким чином, розмір частки у праві спільної власності на спільне майно у комунальній квартирі визначається виходячи з того, що зазначена частка пропорційна розміру загальної площі належить власнику кімнати в даній квартирі. При цьому в загальну площу кімнати, належить власнику, не включається площа балконів, лоджій, веранд і терас (див. ч. 5 ст. 15 Кодексу).

Якщо в комунальній квартирі власникові належать дві (або більше) кімнати, то слід вважати, що ця обставина сама по собі не має враховуватися при визначенні розміру його частки у праві спільної власності, так як вирішальне значення в цьому випадку має не кількість житлових кімнат, а їх загальна площа.

Таким чином, частки учасників спільної власності в комунальній квартирі не є рівними. Тому в даному випадку застосовуються правила цивільного законодавства про пайовий, а не про спільну власність. У зв'язку з цим доцільно мати на увазі, що частка учасника часткової власності може бути збільшена за правилами першого абзацу п.

Власнику кімнати в комунальній квартирі, крім права на частку в праві власності на спільне майно в цій квартирі, належить також частка у праві власності на спільне майно у багатоквартирному будинку. Вона пропорційна сумі: а) розміру загальної площі зазначеної кімнати і б) визначеного відповідно з часткою даного власника в праві спільної власності на спільне майно у комунальній квартирі розміру площі приміщень, составляющіхобщее майно в даній квартирі.

Відповідно до принципом, закладеним в основу ч. 2 ст. 37 Кодексу, в ч. 3 ст. 42 міститься імперативне правило про прямування частки у праві спільної власності на спільне майно у комунальній квартирі власника кімнати долю права власності на кімнату, що належить цьому власнику: частка у праві спільної власності на спільне майно у комунальній квартирі власника кімнати в даній квартирі слід долю права власності на зазначену кімнату.

Отже, у разі, коли власник кімнати в комунальній квартирі відчужує свою кімнату іншій особі (продає, дарує, змінює і т.п.), до нового власника (набувачеві) переходить не тільки право власності на зазначену кімнату, а й право власності на належала попередньому власнику частку в праві спільної власності на спільне майно у комунальній квартирі.

У випадках, коли право власності на кімнату в комунальній квартирі переходить до іншої особи на підставі угоди або в порядку спадкування, частка у праві спільної власності на спільне майно в даній квартирі в незмінному вигляді переходить до нового власника .

Імперативні норми ч. 5 ст. 42 Кодексу забороняють власнику кімнати в комунальній квартирі вчиняти дії, що порушують принцип слідування частки у праві спільної власності власника кімнати у комунальній квартирі долю права власності на зазначену кімнату (див. ч. 3 ст. 42 Кодексу).

Власник кімнати в комунальній квартирі не має права:

здійснювати виділ в натурі своєї частки у праві спільної власності на спільне майно вданной квартирі;

відчужувати свою частку у праві спільної власності на спільне майно в даній квартирі, а також здійснювати інші дії, що тягнуть за собою передачу цієї частки окремо від права власності на зазначену кімнату.

Відповідно до ч. 6 ст. 42 Кодексу при продажу кімнати в комунальній квартирі інші власники кімнат у цій комунальній квартирі мають переважне право купівлі відчужуваної кімнати в порядку і на умовах, які встановлені ГК РФ.

Право переважної купівлі - це право учасників спільної часткової власності стосовно продаваної сторонній особі частки в належить їм майно за ціною, за яку вона продається, і на інших рівних умовах, крім випадку продажу такої частки з публічнихторгов .

Згідно ст. 250 ГК РФ публічні торги для продажу частки у праві спільної власності за відсутності згоди на це всіх учасників часткової власності можуть проводитися у випадках, передбачених ч. 2 ст. 255 ГК РФ, і в інихслучаях, передбачених законом.

Продавець частки зобов'язаний сповістити у письмовій формі решту учасників часткової власності про намір продати свою частку сторонній особі з зазначенням ціни та інших умов, на яких продає її. Якщо інші учасники часткової власності відмовляться від покупки або не придбають продається частку в праві власності на нерухоме майно протягом місяця з дня повідомлення, то продавець має право продати свою частку будь-якій особі.

При продажу частки з порушенням права переважної купівлі будь-який інший учасник часткової власності має право протягом трьох місяців вимагати в судовому порядку переведення на нього прав і обов'язків покупця.

Викладені правила застосовуються також при відчуженні частки за договором міни.

Відповідно до п. 1 ст. 24 ФЗ від 21.07.1997 N 122-ФЗ "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним" при продажу частки у праві спільної власності сторонній особі до заяви про державну реєстрацію додаються документи, які підтверджують, що продавець частки сповістив у письмовій формі решту учасників часткової власності про намір продати свою частку із зазначенням ціни та інших умов, на яких продає її.

До заяви про державну реєстрацію можуть додаватися документи, що підтверджують відмову решти учасників часткової власності від покупки частки і оформлені в органі, що здійснює державну реєстрацію прав, або нотаріально завірені. У цьому випадку державна реєстрація права на частку у спільній власності проводиться незалежно від терміну, що пройшов з моменту повідомлення продавцем частки інших учасників часткової власності.

У разі якщо до заяви про державну реєстрацію не додано документи, що підтверджують відмову решти учасників часткової власності від покупки частки, державний реєстратор зобов'язаний призупинити державну реєстрацію до закінчення місяця з дня повідомлення продавцем частки інших учасників часткової власності, якщо на день подачі заяви про державну реєстрацію такий термін не закінчився.

Спори між учасниками часткової власності, що виникли при державній реєстрації права на частку у спільній власності, підлягають вирішенню в судовому порядку.

Інформація, релевантна " Право власності на спільне майно власників кімнат у комунальній квартирі. Частки у праві спільної власності "

1. 6. Поділ майна, що в частковій власності, і виділ з нього частки
   Майно, що перебуває в частковій власності, може бути поділене між її учасниками за згодою між ними. Учасник часткової власності має право вимагати виділу своєї частки із спільного майна (п. 2 ст. 252 ЦК). Розділ майна проводиться між усіма учасниками відносин спільної власності і означає її припинення. При виділ частки загальна власність зберігається відносно
   
2. 3. Юридична сутність частки власника у спільній власності
   З цього питання висловлювалися різні точки зору. В одних випадках під часток власників у спільній власності розуміється арифметично виражена (1/2, 1/3 і т. д.) частка у суб'єктивному праві власності на все спільне майно, в інших - частка в цінності (вартості) спільного майна, у третіх - кількісний показник (виражений у дробу або відсотках) обсягу правомочностей кожного
   
3. 7. Звернення стягнення на частку в спільному майні
   Кредитор учасника часткової власності при недостатності у власника іншого майна має право пред'явити вимогу про виділ частки боржника в спільному майні для звернення на неї стягнення (ст. 255 ЦК). Якщо в таких випадках виділення частки в натурі неможливо або проти цього заперечують інші учасники часткової власності, кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки
   
4. Надання звільнилися кімнат у комунальній квартирі
   Стаття 59 Кодексу визначає своєрідну черговість вимог, що стосуються поліпшення житлових умов, які можуть бути пред'явлені особами, що проживають в комунальній квартирі, в якій з тих чи інших причин звільнилося житлове приміщення (ізольована кімната або кілька кімнат). При цьому ч. ч. 1 і 2 ст. 59 Кодексу виходять з необхідності надання такого звільнився житлового
   
5. § 2. Загальна часткова власність
   Визначення часток у праві спільної власності. Чи не у всіх нормах Цивільного кодексу про спільну власність згадуються належать її учасникам частки. Однак законодавця цікавить не стільки юридична природа частки у праві спільної власності (надалі-частки у спільній власності), скільки кількісний вимір частки. Це необхідно для розподілу між співвласниками
   
6. 3. Право власності громадян на житлові приміщення
   Житлові приміщення, як і земельні ділянки, також мають тепер строго цільове призначення. Такий підхід закону обумовлений зберігається недоліком житла та його особливої соціальної значимістю. Житлові приміщення призначені виключно для проживання громадян, а здійснення прав власника щодо володіння, користування і розпорядження такими об'єктами нерухомості повинно здійснюватися у відповідності з
   
7. 3. Визначення часток у праві часткової власності
   Якщо розмір часток учасників часткової власності не може бути визначений на підставі закону та не встановлено угодою всіх її учасників, частки вважаються рівними (п. 1 ст. 245 ЦК). Проте залежно від внеску кожного учасника спільної часткової власності в освіту і приріст загального майна частки ці можуть бути і нерівними. Порядок визначення та зміни часток в таких випадках
   
8. 5. Відчуження частки в спільному майні
   Кожен учасник часткової власності має право на свій розсуд продати, подарувати, заповісти свою частку або розпорядитися нею іншим чином. Однак при цьому необхідно дотримання правил, встановлених ст. 250 ГК, які полягають у наступному. При продажу частки у праві спільної власності сторонній особі решта учасників часткової власності мають переважне право купівлі
   
9. § 2. Особливості продажу окремих об'єктів нерухомості
     1. Особливості продажу земельних ділянок У регламентації питань возмездного відчуження земельних ділянок пріоритет мають норми земельного законодавства. Об'єктом купівлі-продажу можуть бути тільки земельні ділянки, що пройшли державний кадастровий облік. При укладенні договору купівлі-продажу продавець зобов'язаний надати покупцю різноманітну інформацію, що стосується
   
10. I. Предмет договору
      1.1. Наймодавець передає Наймачеві у тимчасове володіння і користування на термін, встановлений цим договором, за плату квартиру, що знаходиться за адресою:, квартира N (далі у цьому договорі - квартира), що належить наймодавця на праві власності. Загальна площа квартири становить кв. м. Квартира складається з наступних приміщень (перерахувати житлові кімнати і
    
11. 1. Поняття і здійснення права спільної сумісної власності
      В об'єктивному сенсі - це сукупність правових норм, що регулюють відносини за належністю одночасно кільком особам становить єдине ціле майна, в якому їх частки наперед не визначені, а в суб'єктивному сенсі - це право декількох осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм складовим єдине ціле майном, в якому їх частки наперед не
    
12. 94. Право спільної часткової власності.
      Суть спільної часткової власності в тому, що кожен з співвласників має чітко визначену частку в праві власності на спільне майно (ідеальну частку). Якщо законом або угодою учасників спільної власності не передбачене інше, то до спільного майна застосовується правовий режим саме спільної часткової власності. Кожен співвласник майна, що перебуває у спільній частковій
    
13. I. Предмет договору
      1.1. Ссудодатель передає Користувачу на термін, встановлений цим договором, у безоплатне тимчасове користування квартиру, що знаходиться за адресою:, квартира N (далі у цьому договорі - квартира), що належить Позичкодавцеві на праві власності, а Ссудополучатель зобов'язується повернути квартиру в тому стані, в якому він її одержав, з урахуванням нормального зносу. Загальна площа
    
14. I. Предмет договору
      1.1. Орендодавець передає Орендарю в тимчасове користування на термін, встановлений цим договором, за плату квартиру, що знаходиться за адресою:, квартира N (далі у цьому договорі - квартира), що належить Орендодавцю на праві власності. Загальна площа квартири становить кв. м. Квартира складається з наступних приміщень (перерахувати житлові кімнати і приміщення
    
15. 88. Право комунальної власності: зміст, підстави виникнення.
      Поряд з приватною, зберігається і державна власність, яка, начебто, повинна підрозділятися на загальнодержавну (республіканську) власність і власність адміністративно-комунальних одиниць (комунальну). У всякому разі, такий підрозділ випливає зі ст. 31 Закону України "Про власність". Однак слід зазначити, що у зв'язку з прийняттям Конституції України і
    
16. 85. Порядок отримання громадянами у власність квартир з Державного житлового фонду.
      Про приватизацію державного житлового фонду Стаття 1. Поняття приватизації державного житлового фонду Приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т . п.) державного
    
17. Витрати власників приміщень у багатоквартирному будинку
      Питання утримання спільного майна в багатоквартирному житловому будинку регулює ст. 158 Кодексу. Норми цієї статті вводять правило про обов'язкову участь власників приміщень у багатоквартирному будинку у витратах з утримання та ремонту спільного майна будинку. Обов'язки власників приміщень, встановлені в ст. 30 Кодексу, конкретизовано стосовно власникам приміщень в
    
18. Право власності на житлове приміщення в кооперативному будинку
      Відповідно до ч. 1 ст. 129 Кодексу член житлового кооперативу набуває право власності на житлове приміщення в багатоквартирному будинку в разі виплати пайового внеску повністю. Відповідно до п. 4 ст. 218 ГК РФ член житлового або житлово-будівельного кооперативу, що повністю вніс свій пайовий внесок за житлове приміщення, надане йому цим кооперативом, набуває право
    
19. 2. Сторони та предмет договору обміну
      Учасниками обміну житлових приміщень можуть бути громадяни (фізичні особи), які мають у самостійному користуванні або у власності житлове приміщення - квартиру, кімнату, будинок, частину будинку і т. п. Тимчасові мешканці, піднаймачеві, особи, що проживають в готелях та гуртожитках, самостійного права на житлове приміщення не мають і тому учасниками обміну займаних приміщень бути не можуть. Сторонами в
    
20. 1. Зміна та припинення права на житлове приміщення в будинку ЖБК
      Вибуття пайовика з кооперативу може статися внаслідок виключення його з кооперативу або в разі його смерті. Виняток пайовика з кооперативу тягне втрату ним і членами його сім'ї права користування квартирою та виселення їх у судовому порядку з дому кооперативу без надання іншої житлової площі. Однак статутом кооперативу можуть бути передбачені випадки збереження права користування