Головна |
« Попередня | Наступна » | |
? б. Психотехника |
||
Протягом століть педагогіка та медицина пред ставляли дві головні області практичного прило вання психологічних знань. На рубежі XX століття індустріальний прогрес, звернувши інтереси психо логії до виробничої, трудової діяльності, зумовив зародження психотехніки (термін введений В. Штерном), під якою розумілося використання ня психології в економіці та промисловості. У 80-х роках XIX століття американський інженер Ф. Тей лор (1856-1915) розробив систему інтенсифікації праці для раціональної організації виробництва (тейлоризм). Наукова організація виробництва, про ектировании трудових процесів вимагали точних знань про нервово-психічному потенціалі робітників і можливостях його ефективного використання.
Той же фактор, який породив тейлоризм, а імен але безпосередня економічна зацікавлений-187
ність підприємців, стимулював розвиток пси хотехнікі. Для її побудови використовувалися до сягнення експериментальної та диференціальної пси хологіі. Діапазон застосування психотехніки стано вится дуже широким. Робляться спроби визначити оптимальну тривалість робочого часу. Розгортаються експериментальні дослі нання проблеми стомлення, створюються методи ана лізу професій та професійної придатності.
Набуває популярності так звана проф-орієнтація. Тут піонером виступив Парсон, ав тор книги "Вибір професії", який організував у Бо стогоні (США) спеціальне бюро. У завдання профорієнтації входило: а) допомогти особистості з допомогою тестів придбати можливо більш достовірну ін формацію про своїх психічних властивостях; б) озна коміться з вимогами, які пред'являються до психофізичної організації людини різними професіями, а потім, в) зіставивши ці дві групи відомостей, дати раціональну рекомендацію.
Широкий план розробки індустріальної пси хологіі (психотехніки) містила книга Г. Мюнстер-берга "Психологія промислової продуктивно сті" (1913). Вона стала важливою віхою на шляху зближення ня психології з практикою. У ній розглядалися питання наукового керівництва підприємствами, проф-відбору і профорієнтації, виробничого обу чення, пристосування техніки до психологічних можливостей людини і інші чинники вище ня продуктивності робітників і доходів підпри приємець. Мюнстерберг встановив непосредствен ную зв'язок з великими американськими промисло вими і транспортними компаніями.
Поворот психології до промислового виробниц ству здійснився під тиском вимог еконо-188
міки. Але наслідки цього повороту для психоло гії мали значення, що виходить далеко за межі цілей, заради яких фірми субсидували нове на правління. Засоби, створені в лабораторних ус ловиях для вивчення загальних закономірностей душев ного життя задовго до народження психотехніки, про ходили випробування практикою, безжальної до теоретічмкім побудов, відірваним від реаль ності. Практика стала однією з головних розрушив тільних сил по відношенню до старої концепції зі знання.
Мюнстерберг, як і інші дослідники, створивши рілі психотехніку, спочатку вів роботу в двох напрямках. З Метою діагностики для профвідбору він, виходячи з припущення, що психічна діяль ність кожної людини представляє комплекс функцій (пам'ять, увага, загальний інтелект, швид рота реакції і т. д.), визначав за допомогою тестів уро вень розвитку цих функцій, необхідний для успеш ного виконання даної роботи. Тут застосовувалися логіка і техніка диференціальної психології.
Інший напрям виходило з аналізу охоронних вимог професії до нервово-психічним функціям. Але ваторскім підходом відрізнялося вивчення Мюнстербер-гом діяльності вагоновода з метою зменшення ня аварійності на транспорті. Щоб відтворити в лабораторних умовах відповідну ситуацію, Мюнстерберг сконструював модель (карту), изобра таження у вигляді знаків-символів поле сприйняття і дії вагоновода. Випробовувані з числа води телей, спрямованих компанією на обстеження, опе ріруя з моделлю, одностайно свідчили, що вони відчувають ті ж відчуття, що і при водінні трамвая на жвавій вулиці. Час, затрачений на вирішення експериментальної завдання, і кількість зі скоєних при цьому помилок підраховувалися. Удов летворітельний результат розглядався як показу тель професійної придатності.
У цій серії експериментів Мюнстерберга содер тулилися моменти, істотно відрізняють їх від тра Діціон схеми, загальноприйнятої в "академічної" експериментальної психології.
189
процесом, потрібно було відтворити умови, в ко торих він здійснюється, тобто змоделювати жиз ненную ситуацію. Перевага моделі в тому, що вона подібна символічно обозначаемой реально сти. Реакції випробуваного на символи у своїх струк турних особливості також подібні дійсним виробничим операціям.
Всі ці ознаки перейшли надалі з психо техніки в інженерну психологію. Це означає, що, перебуваючи в залежності від загальної психології, її тео ретические та експериментальних ресурсів, псіхотех ника, в свою чергу, впливала на зміну загального характеру психологічної теорії. Це вимірюв нання відбувалося в тому ж генеральному направле нді, яке характеризувало перехід від колишньої си стеми наукових поглядів на свідомість до нової.
Перехід від штучних умов звичайної лабо раторії до моделювання природних умов діяль ності вніс до лабораторні методи помітні пе ремени. Головна з них-відтискування на другий план показань самоспостереження. Вони не інтерпретірова лись, а використовувалися лише як індикатор відповідності внутрішніх станів випробовуваних при виконанні лабораторного завдання їх станом у звичайному трудовому процесі. Таким чином, зближуючи лабораторне дослідження з виробництвом, психо техніки наштовхувалися на реальні особливості пси хіческім діяльності, для аналізу яких традици онние схеми були непридатні. Своєю конкретною роботою вони не тільки усталювали соціальну значи мость психології, не тільки представляли на всеоб щее наукове обозрение потік нових фактів, а й перетворювали вигляд психологічної науки. Роль завдання у реалізації психічних функцій, їх своеоб різний поєднання в ціле, несвідомих до розчленований ним компонентам, відмова від погляду на інтроспекції як на єдиний канал придбання власне психологічного знання - ці мотиви виразніше все го звучали у всіх областях психології, що вступила в смугу кризи.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " ? б. Психотехника " |
||
|