Головна
ГоловнаНавчальний процесПедагогіка сучасної школи → 
« Попередня Наступна »
Ракова Н. А.. Педагогіка сучасної школи: Навчально-методичний посібник. - Вітебськ: Видавництво УО «ВДУ ім. П. М. Машерова ». - 215 с., 2009 - перейти до змісту підручника

§ 2. Різні підходи до класифікації методів навчання, їх характеристики

Метод як багатовимірне утворення має багато сторін. У зв'язку з цим існує безліч класифікацій методів.

Класифікація методів - це впорядкована за певною ознакою їх система.

Вчені пропонують класифікувати методи з таких підстав:

1). За джерела знань (Е. В. Перовський, Є. Я. Голант):

71

- наочні (демонстрація картин, портретів, таблиць, діафільмів; спостереження за природними явищами і т.д.);

- словесні (розповідь, пояснення, дискусія, міркування, бесіда, проблемний виклад тощо);

- практичні (вправа, складання схем, таблиць, виготовлення приладів, макетів і т.д.).

2). За відповідним етапу навчання (М. А. Данилов, Б. П. Єсіпов);

- придбання знань;

- формування умінь і навичок;

- застосування знань на практиці;

- закріплення знань;

- перевірки знань, умінь, навичок.

3). За характером пізнавальної діяльності (І. Я. Лернер, М. Н. Скаткін);

- пояснювально-ілюстративний;

- репродуктивний;

- проблемний виклад;

- частково-пошуковий (евристичний);

- дослідницький.

Оскільки успіх навчання у вирішальній мірі залежить від внутрішньої активності учнів, від характеру їх діяльності, то саме характер пізнавальної діяльності, ступінь самостійності та творчості можуть бути покладені в основу класифікації методів навчання.

Сутність виділених в ній методів:

- пояснювально-ілюстративний метод навчання полягає в тому, що вчитель повідомляє готову інформацію різними засобами, а учні сприймають, усвідомлюють і фіксують її в пам'яті. Повідомлення здійснюється за допомогою слова (розповідь, лекція, бесіда), друкованого слова (підручник, додаткова допомога), наочних посібників (картини, схеми, кіно-діафільми, натуральні об'єкти), практичного показу (показ способу вирішення завдань і т.д.) .

Учні виконують ту діяльність, яка необхідна для першого рівня засвоєння знань, - слухають, дивляться, обмацують, читають, співвідносять нову інформацію з раніше засвоєної і запам'ятовують. Вони свідомо сприймають готову інформацію. Знання, отримані в результаті використання пояснювально-ілюстративного методу, не формують навичок і вмінь користуватися цими знаннями;

- репродуктивний метод навчання використовується з метою придбання учнями навичок і вмінь - другого рівня засвоєння знань. Учитель системою завдань організовує діяльність школярів за неодноразового відтворення повідомлених ним знань і показаних способів діяльності, дає завдання, а учні їх здійснюють: реша

72

ють подібні завдання, виконують дії за зразком, складають плани,

відтворюють фізичні та хімічні досліди. Головна ознака репродуктивного методу навчання - відтворення способу діяльності за завданнями вчителя. Це дозволяє отримувати знання, вміння та навички, формує основні розумові операції, але не гарантує розвиток творчих здібностей;

- частково-пошуковий або евристичний метод - метод, при якому вчитель організує участь школярів у виконанні окремих кроків пошуку. Педагог конструює завдання, розчленовує його на допоміжні складові, намічає кроки пошуку, а самі кроки виконують учні. Вони сприймають завдання, осмислюють його умови, вирішують частина завдання, здійснюють самоконтроль, мотивують свої дії;

- суть методу проблемного викладу полягає в тому, що вчитель ставить проблему, сам її вирішує, але при цьому показує шлях вирішення в справжніх, але доступних учням протиріччях. Призначення цього методу в тому, що вчитель показує зразки наукового пізнання, наукового вирішення проблем, учні контролюють переконливість цього руху, мислення стежать за його логікою. При проблемному викладі вчитель може користуватися словом, логічним міркуванням, читанням тексту, демонстрацією досвіду, кінострічкою, магнітної записом.

Проблемне виклад може бути індуктивним або дедуктивним. Своєрідність методу в тому, що учень не тільки сприймає, усвідомлює і запам'ятовує готові наукові висновки, а й стежить за логікою доказів, за рухом думки вчителя, контролює його переконливість. У нього виникають сумніви, питання;

- дослідницький метод навчання виконує дуже важливі функції: забезпечує творче застосування знань на практиці; забезпечує оволодіння методами наукового пізнання; формує риси творчої діяльності; є умовою формування інтересу, потреби в творчої діяльності. Це метод, при якому вчитель пред'являє ту чи іншу проблему для самостійного дослідження учнями, знає її результати, хід рішення і ті риси творчої діяльності, які потрібні проявити в ході рішення.

Учні вирішують проблеми, вже вирішені суспільством, наукою, але нові для школярів.

Дослідницькі завдання, підготовлені вчителем, являють собою невеликі пошукові завдання, що вимагають проходження всіх або більшості етапів процесу дослідження:

- спостереження і вивчення фактів і явищ;

- з'ясування незрозумілих явищ, що підлягають дослідженню (постановка проблем);

- висунення гіпотез;

- побудова плану дослідження;

73

- здійснення плану, що складається в з'ясуванні зв'язків досліджуваного з іншими явищами;

- формулювання рішення, пояснення;

- перевірка рішення;

- практичні висновки про застосування отриманих знань.

4). Досить значного поширення в дидактиці набула класифікація методів навчання, що відображає цілісний процес навчання, запропонована академіком Ю. К. Бабанський. У ній виділяють три групи методів:

- методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

- методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності;

- методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

Дана класифікація методів навчання представлена ??на схемі 3.

У кожній з трьох груп методів відбивається взаємодія педагогів та учнів. Організаторські впливу вчителя поєднуються з самоорганізацією діяльності учнів, стимулюючі впливу педагога ведуть до розвитку мотивації навчання у школярів, контролюючі дії поєднуються з самоконтролем.

Перша група методів представлена ??чотирма аспектами (підгрупами): аспект передачі і сприйняття інформації, логічний аспект, аспект мислення, аспект управління.

Класифікація методів навчання

_Метод організації та здійснення навчально-пізнавальної деятельності_

Аспект передача і сприйняття інформації

Логічний аспект

Аспект мислення

Аспект управління

Словесні Наочні Практичні

Індуктивні Дедуктивні

Репродуктивні Проблемно-пошукові

Методи самостійної роботи і роботи під керівництвом викладача

Методи стимулювання і мотивації уміння

Методи стимулювання і мотивації інтересу до ученію_

Методи стимулювання і мотивації обов'язку і відповідальності в ученіі_

Методи контролю і самоконтролю в навчанні

Методи усного контролю і самоконтролю

Методи письмового контролю і самоконтролю

Методи лабораторно-практичного контролю і самоконтроля_

Схема 3

У першу підгрупу методів входять: словесні, наочні і практичні методи (аспект передачі і сприйняття інформації).

74

До словесних методів навчання відносяться розповідь, лекція, бесіда. У процесі їх застосування вчитель за допомогою слова викладає, пояснює навчальний матеріал, а учні за допомогою слухання, запам'ятовування і осмислювання активно його сприймають і засвоюють.

Розповідь - усне оповідальний виклад змісту навчального матеріалу, що не переривається питаннями до учнів. Розповідь буває: розповідь-вступ, розповідь-виклад, розповідь-висновок.

Навчальна лекція передбачає усне виклад навчального матеріалу, що відрізняється більшою ємністю, ніж розповідь.

Метод бесіди припускає розмова вчителя з учнями, який організовується за допомогою ретельно продуманої системи питань, поступово підводять учнів до засвоєння ланцюжка фактів, нових понять.

До наочним методів навчання відносяться: методи ілюстрацій і методи демонстрації.

Метод ілюстрації передбачає показ ілюстративних посібників: плакатів, карт, зарисовок, картин і т.п.

Метод демонстрації пов'язаний з демонстрацією приладів, дослідів, технічних установок, показом кінофільмів і діафільмів.

До практичних методів відносять письмові вправи (виконання завдання по рідному та іноземної мов, математики та інших предметів), лабораторні досліди, трудові завдання в майстернях, навчально-виробничих цехах, учнівських бригадах, заняття з комп'ютерами.

Логічний аспект першої групи методів представлений індуктивним і дедуктивним методами.

Застосування індуктивних або дедуктивних методів означає вибір певної логіки розкриття змісту досліджуваної теми від приватного до загального або від загального до приватного. Ці методи характеризують здатність розкривати логіку руху змісту навчального матеріалу.

Слабкість індуктивних методів полягає в тому, що вони вимагають більшого часу на вивчення нового матеріалу, ніж дедуктивні. Вони у меншій мірі сприяють розвитку абстрактного мислення, тому що спираються на конкретні факти.

Дедуктивні методи сприяють швидшому проходженню навчального матеріал, активніше розвивають абстрактне мислення.

Аспект мислення представлений репродуктивним і проблемно-пошуковим методами.

Репродуктивний метод передбачає активне сприйняття і запам'ятовування сообщаемой вчителем і іншим джерелом навчальної інформації. Застосування цього методу неможливо без використання словесних, наочних і практичних методів, які є матеріальною основою цих методів.

При репродуктивному побудові оповідання, лекції, бесіди вчитель у готовому вигляді формулює факти, докази, визначення понять, акцентує увагу на головному.

75

Наочність при репродуктивному методі також застосовується з метою більш активного і міцного запам'ятовування інформації.

Практичні роботи репродуктивного характеру відрізняються тим, що в ході їх виконання учні застосовують тільки що отримані знання за зразком, і не здійснюють самостійного збільшення знань.

Цей метод ефективно застосовується в тих випадках, коли зміст матеріалу носить інформативний характер, є складним або принципово новим. Він дозволяє розвивати мислення школярів, самостійність, формувати навички пошукової діяльності.

При використанні проблемно-пошукових методів навчання вчитель створює проблемну ситуацію, організовує колективне обговорення можливих підходів до її дозволу, підтверджує правильність висновків. Учні, грунтуючись на колишньому досвіді і знаннях, висловлюють припущення про шляхи вирішення проблемної ситуації, узагальнюють раніше набуті знання і т.д.

Проблемно-пошукові методи реалізовуються також за допомогою словесних, наочних і практичних методів навчання: методи проблемного викладу навчального матеріалу, проблемні і евристичні бесіди, наочні методи проблемно-пошукового типу, проблемно-пошукові роботи або роботи дослідницького характеру.

Аспект управління включає: методи самостійної роботи і роботи під керівництвом викладача.

Словесні, наочні, практичні методи, коли вони застосовуються при активному управлінні діями учнів вчителями, виступають як методи навчальної роботи під керівництвом вчителя. У тому випадку, коли учень виконує роботу без безпосереднього керівництва з боку педагога, говорять про те, що у навчальному процесі застосовується метод самостійної роботи.

Методи стимулювання і мотивації навчальної діяльності школярів у процесі навчання.

Будь-яка діяльність протікає більш ефективно і дає якісний результат, якщо у особистості є сильні, яскраві, глибокі мотиви, що викликають бажання діяти активно.

Для того щоб сформувати такі мотиви навчальної діяльності використовується весь арсенал методів. Кожен з методів має не тільки інформативно-навчальним, але й мотиваційним впливом.

Цю групу методів можна розділити на 2 групи:

- методи формування пізнавального інтересу;

- методи стимулювання обов'язку і відповідальності в навчанні .

 Перша група методів може бути реалізована за допомогою: створення емоційно-моральних ситуацій (цікавості, подиву та ін); використання стимулюючого впливу змісту навчання (створення ситуації новизни, актуальності, наближення до найважливіших откри 

 76 

 тиям в науці, техніці, культурі, мистецтві, життя); створення ситуації успіху в навчанні та ін 

 Друга група методів може бути реалізована за допомогою: роз'яснення суспільної значимості навчання; роз'яснення особистісної значимості навчання; пред'явлення навчальних вимог; заохочення і осуду у вченні. 

 Методи контролю і самоконтролю. 

 Усний контроль. Здійснюється шляхом індивідуального і фронтального опитування. Правильність відповідей визначається вчителем, коментується. За підсумками контролю виставляються оцінки. 

 Письмовий контроль. Здійснюється за допомогою контрольних робіт, творів, викладів, диктантів, письмових заліків і т.п., які можуть бути короткочасними і тривалими, а також різнитися глибиною діагностики (поверховий зріз чи грунтовний аналіз). 

 Лабораторний контроль. Спрямований на перевірку вмінь учнів володіти лабораторним обладнанням, яке буде використано на уроці. Часто поєднується з письмовими та графічними роботами, рішенням експериментальних завдань, що вимагають проведення дослідів. 

 Машинний (програмований) контроль. При наявності електронно-обчислювальної техніки і контролюючих програм застосовується на всіх етапах при вивченні всіх навчальних предметів. Відрізняється високою об'єктивністю. 

 Тестовий контроль. Може бути безмашинному і машинним. В основі такого контролю лежать тести - спеціальні завдання, виконання (чи невиконання) яких свідчить про наявність (або відсутність) у учнів певних знань, умінь. 

 Самоконтроль. Передбачає формування вміння самостійно знаходити допущені помилки, неточності, намічати способи усунення виявлених прогалин. 

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 2. Різні підходи до класифікації методів навчання, їх характеристики "
  1.  Запитання і завдання для самоконтролю
      різних підходів класифікації закономірностей і принципів у навчальних посібниках з педагогіки. 5 Вкажіть, у чому полягає значення знання закономірностей і принципів навчання для
  2.  8. ОРГАНІЗАЦІЯ І УПРАВЛІННЯ педагогічного процесу
      різні трактування визначення методу навчання. Оптимальним визнано наступне: методи навчання - способи організації навчально-пізнавальної діяльності учня із заздалегідь визначеними завданнями, рівнями пізнавальної активності, навчальними діями і очікуваними результатами для досягнення дидактичних цілей. Наведено класифікації методів навчання за рівнем активності учнів; за рівнем
  3.  7. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
      різних типів уроків. Дано основні вимоги до читання лекцій, класифікуються види лекцій. І. Ф. Харламов. Педагогіка. Розглядається розвиток організаційних форм навчальної роботи на різних історичних етапах. Характеристика уроків базується на основі класифікації КД. Ушинського. Поряд з уроками розглядаються інші форми позакласної навчальної роботи. Окремі розділи присвячені
  4.  9.2. З історії розвитку методів навчання
      класифікацій методів
  5.  Основні методи навчання
      метод інструктажу або дублювання. У цьому випадку працівника навчає більш досвідчений співробітник або безпосередній керівник. На нижчих рівнях інструктаж може представляти собою лише придбання працівником необхідних навичок управління обладнанням під наглядом начальника. Однак, цей метод застосовується і на вищому управлінському рівні. Цей метод відносно недорогий; стажисти
  6.  ПРИНЦИПИ І СУТНІСТЬ КЛАСИФІКАЦІЇ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ
      різних видах класифікацій з урахуванням їх практичних функцій, можливостей і організації навчального взаємодії педагогів і учнів. Однак цілісний процес навчання забезпечується єдиною класифікацією методів, яка в узагальненому вигляді включає в себе всі інші класифікаційні характеристики методів. Розглянемо різноманітні класифікації методів і виділимо одну з них,
  7.  С.І. Бризгалова. Проблемне навчання в початковій школі: Учеб. посібник. Вид. 2-е, испр. і доп. / Калінінгр. ун-т. - Калінінград. - 91 с. , 1998
      методи проблемного навчання (проблемний виклад, евристична бесіда, дослідницький), а також специфіка, функції і місце проблемного навчання в початковій школі. Призначається для студентів педагогічного факультету, вчителів та фахівців, що займаються теорією і практикою проблемного
  8.  . § 1. Поняття про закономірності навчання
      підходи до педагогічної діяльності. Закономірність - це категорія, в якій розкриваються об'єктивні зв'язки, незаперечно діючі залежності між явищами. Закономірності навчання являють собою об'єктивно існуючі, стійкі, необхідні зв'язки між умовами цього процесу і його результатами. Існують наступні групи закономірностей;
  9.  1.2. Функціональний поділ праці. Класифікація персоналу за категоріями
      різні підходи до класифікації персоналу залежно від професії або посади працівника, рівня управління, категорії працівників. Базовою є класифікація за категоріями працівників, запропонована в 80-х рр.. Держкомпраці СРСР. Ця класифікація передбачає виділення двох основних частин персоналу по участі в процесі виробництва: робітників і
  10.  . 70 § 1. Поняття методу, прийому навчання
      різними педагогами. У ній відображені загальні для всіх дидактичні положення, вимоги законів і закономірностей, принципів і правил, а також постійні компоненти цілей, змісту, форм навчальної діяльності. Суб'єктивна частина методу обумовлена ??особистістю педагога, особливостями учнів, конкретними умовами. У структурі методу виділяють прийоми. Прийом -
  11.  4. ОСВІТНЯ СИСТЕМА
      різних соціальних груп і класів, національних особливостей освітньої системи, психолого-педагогічних чинників. Розкрито особливості системи освіти в США, Японії, ряді інших країн. Інформація про структуру освітньої системи в Росії не наводиться. С.А. Смирнов. Педагогіка. Педагогічні теорії, системи, технології. Розкрито принципи освітньої політики
  12.  § 2. Цілісність педагогічного процесу
      методів навчання, виховання та форм організації. Навчання використовує методи спрямовані на передачу і засвоєння інформації, активізації та стимулювання пізнавальної діяльності учнів, виховання - методи, спрямовані на формування свідомості, формування досвіду поведінки, методи, що впливають на мотиваційну і емоційну сфери особистості. Що стосується форм, то в навчанні
  13.  ГЛАВА 19. ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГА
      різних сторін людини. Педагогічна діяльність доступна далеко не кожному. Щоб зрозуміти багато проблем, що виникають у праці вчителя, необхідний інтегральний підхід, в першу чергу - використання знань з медицини, фізіології, психології праці та соціології. Виконання людиною конкретної діяльності обумовлюється комплексом внутрішніх і зовнішніх факторів, які і необхідно
  14.  Програмні тези
      різні підстави класифікації, критерії порівняння структурних та функціональних характеристик політичних систем. Види, опис і функції підсистем як складових політичної системи. - Політичні системи сучасних суспільств: універсальне зміст різноманіття реальних моделей. - Значимість системного підходу в розвитку науки про
  15.  § 4. Засоби навчання
      різних дисциплін (нотна грамота, математичний апарат тощо), досягнення культури або твори мистецтва (живопис, музика, література), засоби наочності (схеми, малюнки, креслення, діаграми, фото тощо), навчальні комп'ютерні програми, організующе -координуюча діяльність вчителя, рівень його кваліфікації та внутрішньої культури, методи та форми організації навчальної діяльності,
  16.  Програмоване навчання
      навчанні - підручник або комп'ютер - програмований навчання виконує три функції: постановка питань, фактів або проблем учневі; надання можливості відповіді респонденту; забезпечення зворотного зв'язку щодо точності відповідей. Основною перевагою програмованого навчання є зменшення часу навчання приблизно на одну третину. У рамках принципів навчання програмовані
  17.  ТИПОВІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ 1.
      підхід в теорії соціальної роботи. 5. Аспекти практики соціальної роботи. 6. Соціальна допомога та соціальна підтримка як форми соціальної роботи. 7. Методи соціальної роботи. 8. Гуманістичний підхід в теорії соціальної роботи. 9. Клієнт-центрована модель соціальної роботи. 10. Взаємозв'язок суб'єкта та об'єкта соціальної роботи. 11. Об'єктна сфера соціальної роботи. 12.