Взагалі може виникнути подив: навіщо це потрібно крім чуттєво сприйманого і проміжного шукати ще щось інше (наприклад, ейдоси, які ми вважаємо)? Якщо ж це робиться тому, що математичні предмети відрізняються від оточуючих нас речей в чомусь іншому але не в тому, що серед них є багато що належать до одного is й того ж виду, то і почала у них не будуть обмежені за кількістю (точно так само, як початку всіх чуттєво сприймаються букв обмежені не по числу, а [тільки] по виду, хіба що беруть початок ось цього певного стилю чи ось цього певного звуку мови - вони-то будуть обмежені і по числу; подібним 20 же чином йде справа і з проміжними предметами, бо й тут число належать до одного й того ж виду безмежно). Таким чином, якщо крім чуттєво сприймаються речей і математичних предметів не існує будь-яких інших, таких, як ейдоси, про яких говорять деякі, то не буде існувати єдиної за кількістю і за виглядом суті, і початку речей будуть обмежені не по числу, а [тільки] по виду. Якщо ж необхідно, [щоб початку були 25 обмеженими за кількістю і але вигляду], то на цій підставі необхідно також визнавати й існування ейдосів.
Справді, якщо ті, хто приймає ейдоси, і не говорять про це чітко, то в усякому разі це те, чого вони хочуть, і їм необхідно стверджувати, що кожен ейдос є деяка сутність і що жоден ейдос не є щось привхідні.Але з іншого боку, якщо ми визнаємо, ЩО Ейдос 30 існують і що почала єдині по числу, а не [тільки] по виду, то ми вже вказали па ті невідповідності, які необхідно віїтекают отсюда2. Безпосередньо з цим 3 пов'язане питання, чи існують елементи в можливості або якось інакше. Якщо по-іншому, то раніше почав повинно існувати юоза щось інше, бо можливість передує зазначеної причини, між тим немає необхідності, щоб все суще в можливості існувало зазначеним чином 4. Якщо ж елемепти існують в можливості, то цілком припустимо, щоб нічого сущого не було. Справді, буттям в можливості володіє і те, чого 5 ще немає: адже виникає те, чого немає, але не виникає те, буття чого неможливо. Такі скрутні питання щодо почав, а також питання, чи є вони щось спільне, або вони те, що ми називаємо одиничним.
Якщо вони щось спільне, то вони не можуть бути сутностями, бо властиве всім [одиничним одпого роду] (koinon) завжди означає не певне щось, а якусь якість, сутність ж є певне щось; якщо ж те, що 10 позначається як властиве всім [однорідним одиничним], визнати певним щось і чимось оди-пим 5, то Сократ буде багатьма живими істотами - і він сам, і «людина», і «жива істота», раз кожен з них означає певне щось і щось єдине.Таким чином, якщо початку суть щось спільне, то слідують саме ці висновки, якщо ж опи не загальне, а мають природу едіпічного, то вони пе будуть предметом [необхідного] знання, бо [необхідне] ЗПА - 15 ня про що б то не було є знання загального. Тому такого роду початків повинні будуть передувати інші початку - позначається як загальне, якщо тільки повинна існувати наука про початки.
|
- КНИГА ШОСТА (Е)
КНИГА ШОСТА
- Книга шоста
Книга
- Книги шоста (Е)
Книги шоста
- КНИГА ШОСТА
КНИГА
- ЧАСТИНА ШОСТА. Логіко-епістеміческого АСПЕКТИ ТЕОРІЇ АРГУМЕНТАЦИИ
ЧАСТИНА ШОСТА. Логіко-епістеміческого АСПЕКТИ ТЕОРІЇ
- Введення
Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
- Передмова
Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
- Від видавництва
Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
- Глава перша
Мова йде про суть буття, або формі (СР 1041 а 6 - b 33). - 252. Як першооснова сущого у вченні Апакснмандра. - 253. Число тут міра, але не перша міра. - 253. У тому сенсі, що для кожної області існує своя особлива міра. - 254. Мова, очевидно, йде про чверті і третини тону, які розрізняв учень Аристотеля Арістокссп. - 254. Між вимірюваним і заходом. - 255.
- Глава перша
1 Але не навпаки (див., наприклад, перший з розглянутих значень терміну начало). -145. Глава друга 1 Ця глава майже дословпо збігається з 3-й гол. кн. II «Фізики» (194 b 23 - 195 b 21). - 140. 2 Хороше самопочуття - мета, а заняття працею - початок руху. -146. 3 У більш широкому значенні, ніж матеріальний субстрат. -147. Глава третя 1 Наприклад, піфагорійці,
- ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА ДЕРЖАВИ
ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА
- Глава перша
1 Аналог принципу, слідуючи якому виявляються категорії. Див «Перша аналітпна» I, 37; «Метафізика», 1017 а 22 - 27. - 315. Глава третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408
- Глава перша
1 Див 1028 а 10 - b 7. - 234. 2 Див 1048 а 25-Ь 17. - 234. 3 Див 1019 а 15-1020 а 6. - 234. 4 Dynamis тут вживається як технічний термін, який використовували в давньогрецькій математиці в такому контексті: одна величина «здатна» (є «потенцією») по відношенню до іншої, якщо їх квадрати вимірні загальною одиницею. - 234. Глава друга 1 Потенції (здібності) як почала
- Глава друга
1 Йдеться, мабуть, про Демокрит п його учнях. - 426. 2 Точку, що служить кордоном між двома частинами лпнпп, можна розглядати одновременпо п як початок однієї частини, і як кінець інший. - 428. Глава третя Демокріт, Емпедокл, Парменід, Анаксагор і Гомер (СР «Метафізика» 1009 b 17-31). - Мабуть, вірш із недошедшей до пас частини поеми «Про природу». - 429.
- Глава перша
1 Для Парменіда або Зенона сутність одна за кількістю, а для Фалеса - по виду (див. вище 983 b 20). - 188. 2 Точка зору Емпедокла (див. 984 а 8). -188. 3 Точка зору Анаксагора (див. 984 а 11-1G). - Глава друга 1 Кожне з тіл, утворених тим илп іншим елементом. - 188. 2 Мова, очевидно, йде про піфагорійця або платопіках (див. 1002 а 4-12; 1090 b 5-8). - 188. 3
- Зміст
ГЛАВА І. ПРОКУРАТУРА В Системі державности ОРГАНІВ УКРАЇНИ ... ... 6 § 1. Роль и місце прокуратури в державному механізмі ... 6? § 2. Історія розвитку и становлення функцій прокуратури ... 21 Прокуратура за часів Гетьманату (квітень-грудень 1918) ... 25 Діректорія. Відновлення Прокуратори (грудень 1918 - березень 1921)
- Глава п'ята 1
Так як в уяві та думці різних людей і навіть одпого і того ж людини істінпим може виявитися суперечить одне іншому. -134. 2 Якщо одне й те ж повинно і бути і не бути. -134. 3 Т. е. тих, кого дійсні сомпепія привели до визнання сумісності протиріч і істинності всякого думки. -134. 4 За вченням Анаксагора, в будь-якому тілі містяться Гомі-мерії з усякими
|