Головна
ГоловнаCоціологіяЗагальна соціологія → 
« Попередня Наступна »
Кузіна И.Г.. Теорія соціальної роботи, 2006 - перейти до змісту підручника

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Альтруїзм - принцип життєвої орієнтації людини, заснований на турботі про благо інших людей, яке може їм сприйматися більш значущим, ніж власне благо.

Аномія - стан суспільства, коли старі соціальні норми вже не діють, а нові ще не утвердилися як регуляторів поведінки (Е.Дюркгейм); неузгодженість між культурними цілями суспільства та соціально схвалюються засобами їх досягнення (Р . Мертон).

Вплив (у теорії соціальної роботи) - двосторонній процес взаємодії фахівця і клієнта в різних підсистемах соціальної сфери, здійснюваний з метою вирішення проблеми.

Громадянське суспільство - система суспільних інститутів і відносин, що функціонують відносно незалежно від політичної влади і сприяють розробці державної політики, необхідної для реалізації приватних і групових інтересів.

«Групи ризику» - соціальні спільності, положення яких не має стабільності, у них найбільші шанси опинитися у важкій життєвій ситуації, що веде до фізичної, моральної та соціальної деградації.

Гуманізм - світоглядний принцип, сукупність ідей і уявлень, які визнають самоцінність людської особистості, її право на вільний прояв і розвиток своїх здібностей.

Девіація - поведінка, що не співпадає з суспільними нормами і цінностями, що мають відношення до людини або до ситуації, в якій він діє.

Дискурс - елемент критичної рефлексії вільної особистості (Ю. Габермас).

Життєві ситуації - сукупність значущих для людини подій і пов'язаних з ними потреб, цінностей і уявлень, що впливають на його поведінку і світогляд в конкретний період життєвого циклу. Життєвий світ (у феноменології) - живий світ людської суб'єктивності, повсякденному соціальної практики, де люди діють на основі звичних правил і норм.

Здоровий спосіб життя - комплекс заходів щодо розумної організації системи життєдіяльності людей у ??суспільстві.

Інваріант (в теорії систем) - стійка частина структури, що забезпечує рівність системи самій собі при всіх внутрішніх і зовнішніх змінах.

Интеракции - динамічна послідовність взаємно орієнтованих дій партнерів по взаємодії, які, змінюючись символами, ідеями і значеннями, змінюють інших людей і самих себе (Ч.Кули, Д.Мид).

Інтервенції (в теорії соціальної роботи) - втручання фахівців в процес вирішення соціальних проблем, покликані долати соціальні відхилення і деформації в ході професійної діяльності.

Кадри соціальної роботи - люди, що виконують посадові завдання в системі органів і установ соціальної роботи та наділені відповідними повноваженнями, правами і відповідальністю.

Клієнт соціальних служб - індивід чи соціальна група, які звертаються за допомогою в соціальні служби з приводу різних соціальних проблем і отримують цю допомогу.

Комунікативна компетентність - комплекс особистісних і професійно-значущих якостей, що дозволяють людині успішно встановлювати і розвивати соціальні взаємодії.

Метод практичної діяльності - спосіб перетворення соціальної дійсності, знаходження найкоротшого шляху досягнення мети.

Метод теоретичної діяльності - форма організації певного шляху пізнання або спосіб збору, обробки, аналізу даних.

Мотив - внутрішнє спонукання людини до того чи іншого виду активності, пов'язаної із задоволенням його потреб.

Норми - соціальні правила, предметом яких є способи дії, засоби, що використовуються для досягнення мети (П.Штомпка).

Об'єкт соціальної роботи - людина, соціальна група чи інша спільність, що потребують вирішення соціальних проблем, соціальної допомоги та підтримки за допомогою практики соціальної роботи.

Парадигма - дослідницька позиція деякого наукового співтовариства щодо навколишнього світу.

Повсякденність (у феноменології) - необхідна сукупність значень, яку люди інтерпретують, щоб знайти опору в життєвому світі.

Правове поле соціальної роботи - система юридичних засобів, що регламентують правові відносини між суб'єктами та об'єктами соціальної роботи.

Продуктивне спілкування - вид соціальної комунікації, що дозволяє її учасникам шляхом встановлення партнерської взаємодії узгоджувати і об'єднувати зусилля, спрямовані на вирішення соціальної проблеми.

Простір соціальної роботи - рухливе поле взаємодій людини і зовнішньої по відношенню до нього середовища як сукупності фізичних і соціальних факторів оптимізації життєдіяльності особистості.

Професіоналізм - стійкий рівень знань, умінь і навичок, що дозволяє досягати ефективності у професійній діяльності.

Професійна діяльність - постійне коло службових обов'язків, виконання яких заснована на сукупності знань, умінь і навичок, отриманих людиною в процесі навчання.

Професійна компетентність - теоретична і практична готовність до професійної діяльності, заснована на знаннях, уміннях і особистісних властивості, які придбані або поглиблені в процесі професійної підготовки і саморозвитку.

Професійне становлення фахівця - цілісний і безперервний процес розвитку практичної, освітньої та дослідницької діяль-ності особистості, орієнтований на формування у людини знань, умінь, навичок і особистісних якостей, адекватних кваліфікаційним стандартам професії.

Ресурси соціальної роботи - джерела засобів і можливостей вирішення соціальних проблем і задоволення потреб клієнтів.

Рефлексія - діяльність самопізнання, властивість психіки відображати свій власний стан.

Ризик - діяльність людини, пов'язана з подоланням невизначеності в ситуації неминучого вибору, коли існує ймовірність і успіху, і невдачі.

Соціалізація - розвиток і самореалізація людини протягом усього життя в процесі засвоєння і відтворення культури суспільства.

Соціальна діяльність - доцільні зміни і перетворення, які особистість або соціальна спільність здійснюють при взаємодії з іншими людьми і з природою.

Соціальна життя - динамічний аспект соціальної сфери, область відтворення її суб'єктів і розвитку соціальних відносин.

Соціальний захист населення - сукупність соціально-економічних заходів держави і суспільства щодо забезпечення оптимальних умов життя, задоволення потреб, підтримання життєзабезпечення і діяльного існування особистості і соціальної групи, а також сукупність заходів, що долають наслідки ситуацій ризику в життя громадян.

Соціальна інфраструктура - стійка сукупність галузей і видів соціальної діяльності, що створюють умови для задоволення потреб людини.

Соціальна комунікація - двосторонній процес обміну інформацією та спосіб дії в суспільстві, провідний до взаєморозуміння його учасників. Соціальна підтримка - форма соціального захисту працездатних, ак-тивних груп населення, тимчасово опинилися у важкій життєвій ситуації.

Соціальна політика - діяльність держави і суспільства з управління розвитком соціальної сфери та визначенню пріоритетних напрямів її вдосконалення з метою підвищення рівня життя всіх соціальних груп.

Соціальна допомога - форма соціального захисту непрацездатних груп населення з низьким рівнем доходів, у яких відсутня можливість подолати життєві труднощі самостійно.

Соціальна проблема - протиріччя, усвідомлюване суб'єктом діяльності як значуще для нього невідповідність між метою цієї діяльності та її результатом.

Соціальна робота - вид гуманістичної діяльності, що включає в себе широкий спектр взаємодій її суб'єктів, метою і результатом яких є позитивні для життєдіяльності людини соціальні зміни.

Соціальна синергія - простір самоорганізації людей у ??процесі їхньої спільної діяльності, в якому виявляють себе процеси саморегуляції і саморозвитку.

Соціальна справедливість - оціночне поняття, що визначає міру рівності та нерівності в соціальній сфері.

Соціальна сфера - простір соціальних взаємодій, в якому здійснюється відтворення і життєзабезпечення людей і задовольняються соціальні й індивідуальні потреби.

Соціальна ексклюзія - ситуація відчуження індивідів і соціальних груп від соціальних прав, законодавчо гарантованих їм у суспільстві.

Соціальна держава - особливий тип високорозвиненої держави, в якому забезпечується високий рівень соціальної захищеності всіх громадян за допомогою діяльності з регулювання соціальної та економічної сфер життєдіяльності суспільства, встановлення в ньому соціальної справедливості та солідарності.

Соціальна дія - поведінка людей, забезпечене сенсом, людський вчинок, що має суспільне значення.

Соціальне зміна - відмінність між станом однієї і тієї ж соціальної системи в послідовні відрізки часу (П.Штомпка).

Соціальна нерівність - неоднаковий доступ громадян до соціально значущих благ, що проявляється в різноманітності їх потреб, цінностей і форм їх реалізації.

Соціальне забезпечення - система компенсації населенню наслідків впливу соціальних ризиків, підтримуюча в першу чергу грошові доходи непрацездатних громадян.

Соціальна освіта - система навчання, орієнтована на пізнання закономірностей розвитку соціальної сфери.

Соціальне обслуговування - форма соціальної допомоги громадянам, які перебувають у важкій життєвій ситуації, яка полягає в наданні соціально-економічної підтримки, соціально-побутових, соціально-медичних, психолого-педагогічних, соціально-правових, соціально-реабілітаційних , інформаційних та інших соціальних послуг.

Соціальне партнерство - конструктивна взаємодія організацій, соціальних груп та індивідів для погодженого вирішення загальних соціальних проблем.

Соціальне страхування - система соціально-економічних відносин, заснованих на відшкодуванні матеріальних втрат, викликаних тимчасовим або постійним припиненням роботи у зв'язку з віком, хворобою, виробничими травмами і т.д.

Соціальні взаємодії - динамічна послідовність взаємообумовлених дій.

Соціальні відносини - нормативний зразок соціальних взаємодій суб'єктів, що займають певні позиції в суспільстві.

219 Соціальний процес - послідовна серія соціальних дій і взаємодій, спрямованих на досягнення певних цілей і рішення необхідних для цього завдань.

Суб'єкт соціальної роботи - людина, соціальна група чи інша спільність, вирішальні соціальні проблеми тих, хто потребує соціальної допомоги та підтримки в системі практики соціальної роботи.

Теорія соціальної роботи - наука про закономірності й принципи розвитку та оптимізації гуманістичної соціальної діяльності - соціальної роботи.

Точка біфуркації (в синергетики) - переломний момент розвитку системи, точка розгалуження можливих шляхів її еволюції.

Важка життєва ситуація - ситуація, об'єктивно порушує соціальні зв'язки людини з його оточенням і умови нормальної життєдіяльності та суб'єктивно сприйнята ним як «складна», що викликає потребу в підтримці і допомозі соціальних служб.

Флуктуації (в синергетики) - випадкові відхилення миттєвих значень величин від їхніх середніх значень, тобто від стану рівноваги.

Цінності - соціальні правила, предметом яких є цілі дії (П.Штомпка).

Ефективність соціальної роботи - здатність системи соціальної роботи та кожного з її елементів задовольняти соціальні потреби населення.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ "
  1. ВСТУП
    словник основних термінів, що полегшує засвоєння теоретичного
  2. 2.1. Простір соціальної роботи
    словником основних термінів в кінці навчального посібника. Простір соціальної роботи можна визначити як рухливе поле взаємодій людини і зовнішньої по відношенню до нього середовища, яка представляє собою сукупність фізичних і соціальних факторів оптимізації життєдіяльності особистості. Простір соціальної роботи, перш за все, охоплює соціальну сферу, яка в широкому
  3. 2.3. Цільові та нормативні підстави взаємодій у соціальній роботі
    словника основних термінів в кінці даного навчального посібника розкрийте взаємозв'язок понять цінностей і норм діяльності. Ресурси соціальної роботи - це джерела коштів і можливостей, до яких фахівець звертається для вирішення соціальних проблем і задоволення потреб клієнтів. До ресурсів слід віднести матеріальні засоби, спеціальні знання та вміння, мотивацію клієнтів,
  4.  3.3. Поняття «клієнт соціальних служб»
      словника основних термінів даного навчального посібника дайте визначення поняттю «інтервенція». Кожна спроба втручання в систему клієнтури робиться заради подолання в ній деструкцій, тобто деформацій, відхилень на індивідуальному, колективному і структурному рівнях і тільки з метою надання допомоги, вирішення труднощів, з якими людина не може впоратися самостійно. Для
  5.  3.5. Поняття «соціальна політика»
      словник основних термінів у кінці навчального посібника, визначте поняття громадянського суспільства. Соціальна держава забезпечує необхідний мінімум лише для осіб, які не мають заробітку та інших доходів. Воно покликане гарантувати набір послуг відповідно з прожитковим мінімумом, створити рівність стартових можливостей бюджетними коштами. Одночасно більшість громадян самі створюють
  6.  4.2. Системно-синергетичний підхід в соціальній роботі
      словник основних термінів, підготуйте до практичного заняття свій словничок понять з області синергетики. Синергетику характеризують як спробу створити раціональні моделі, які пояснюють «нераціонально влаштований світ» (8. С.29). У методології соціальної роботи це протягом отримало назву «соціолого-синергетичного» підходу (29. С.20). Цей підхід забезпечує подання про соціальні
  7.  4.4. Альтернативні підходи в теорії соціальної роботи
      словником основних термінів. Спеціаліст тут виступає в якості захисника, організатора самодопомоги клієнта, а останній, будучи повноправним суб'єктом, має право активного вибору та участі у вирішенні своїх проблем. Він стає конструктором власної реальності, створюючи нові способи поведінки в залежності від мінливої ??життєвої ситуації. Постмодернізм ставить для російської
  8.  5.2. Теорії соціальних змін у соціальній роботі
      словник основних термінів даного навчального посібника. В цілому творці сучасних концепцій в руслі теорії змін (Е. Гідденс, А.Турен, А.Етціоні, Крозье та ін) концентрують увагу на ідеї соціального становлення - соціальних трансформаціях як механізмі відтворення дійсності індивідуальними і колективними діячами в їх взаємопов'язаних діях . Один з напрямків
  9.  6.2. Предметне поле теорії соціальної роботи
      словником основних термінів. Теорія соціальної роботи реалізує своє завдання, виконуючи ряд істотних функцій: інформаційну, що дозволяє в узагальненій формі описувати відомості про соціальні процеси; пояснювальну, за допомогою якої виявляються причинно-наслідкові зв'язки, тенденції становлення соціальних процесів; евристичну, завдяки якій формуються нові знання про
  10.  7.1. Складові професійної діяльності фахівця соціальної роботи
      словника основних термінів дайте визначення комунікативної компетентності. Ставлячись до соціальної роботи як до науки і мистецтва, фахівець на основі своїх цінностей і переконань поєднує у професійній діяльності знання і вміння, пов'язані з статусними характеристиками і особистісними особливостями. Його професійні знання про закономірності життєдіяльності індивіда і соціальної