Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 4: Зобов'язальне право: Підручник. 3-е видання, перероблене і доповнене. М. Волтерс Клувер,, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 2. Зміст і оформлення договору простого товариства

1. Умови договору простого товариства

Істотними для договору простого товариства є умови про:

- з'єднання вкладів;

- спільні дії товаришів;

- спільної мети, для досягнення якої здійснюються ці дії (ст. 1041 ЦК).

Для окремих різновидів договорів простого товариства перелік істотних умов може бути розширений законом. Так, в договорі про спільну діяльність щодо створення акціонерного товариства відповідно до ст. 98 ЦК та ст. 9 Закону про АТ повинні бути визначені умови про:

- порядок здійснення спільної діяльності засновників по установі суспільства;

- розмір його статутного капіталу, категоріях і типах акцій, що підлягають розміщенню серед засновників;

- розмір та порядок їх оплати;

- права та обов'язки засновників щодо створення товариства.

Мета, для якої створюється просте товариство, має бути спільною (єдиної) для всіх учасників договору простого товариства. При цьому вона може носити як комерційний, так і некомерційний характер (одержання прибутку, будівництво житлового будинку, створення юридичної особи та ін.)

Ця мета не може суперечити закону, зокрема вимогам антимонопольного законодавства. Якщо учасниками простого товариства є юридичні особи, що володіють спеціальною правоздатністю, мета договору повинна відповідати цілям їх діяльності, передбаченим законом і установчими документами даних товаришів.

Умова про з'єднання вкладів має містити відомості про вид майнового або іншого блага, що становить внесок учасника, а також про розмір і грошовій оцінці вкладу з визначенням частки учасника у спільній частковій власності.

2. Права та обов'язки товаришів

Кожен товариш має право:

- на отримання результатів від спільної справи (частки прибутку і пр.);

- на частку в спільному майні (частку в праві власності або в іншому речовому праві; право користування спільним майном та ін.);

- вести загальні справи товариства (право вирішального голосу при обговоренні різних питань діяльності простого товариства, вчинення фактичних і юридичних дій у спільних інтересах);

- на отримання інформації про стан загальних справ та загального майна товаришів (у тому числі право особисто або за участю компетентних осіб знайомитися з усією документацією щодо веденню справ; отримувати роз'яснення від керуючих або посадових осіб);

- відмовитися від участі у безстроковому договорі або розірвати щодо себе та інших учасників терміновий договір простого товариства.

Враховуючи фідуціарні характер договору простого товариства, слід визнати, що товариш не може передати (поступитися) своє право участі в договорі іншим особам без згоди на те інших товаришів (1).

---

(1) Див: Данилова О.М. Просте товариство / / Радянське господарське право. М.-Л., 1926. С. 91.

Товариш зобов'язаний:

- внести вклад у спільне майно товаришів;

- брати участь у витратах з утримання спільного майна;

- нести збитки від діяльності товариства;

- відповідати за загальними боргами і зобов'язаннями перед третіми особами всім своїм майном;

- вести справи в загальних інтересах сумлінно і розумно;

- надавати іншим учасникам договору повну і достовірну інформацію про стан загальних справ та загального майна;

- не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність товариства третім особам ;

- нести відповідальність перед товаришами за шкоду, заподіяну загальному майну і діяльності партнерів.

Договір може передбачати інші права та обов'язки товаришів.

3. Форма договору простого товариства

Форма договору простого товариства повинна відповідати загальним вимогам законодавства про форму угод (ст. ст. 158 - 165 ЦК). Зокрема, повинні здійснюватися у письмовій формі договори простого товариства, укладені юридичними особами між собою і з громадянами, а також між громадянами на суму, що перевищує не менше ніж у десять разів перевищує встановлений законом розмір оплати праці (п. 1 ст. 161 ЦК) . Оскільки інше не передбачено законом, наслідки недотримання простої письмової форми договору простого товариства аналогічні наслідків, передбачених п. 1 ст. 162 ЦК, тобто у разі виникнення спору сторони не вправі на підтвердження угоди та її умов посилатися на показання свідків, але можуть приводити письмові й інші докази.

Щоб уникнути конфліктів між товаришами всі договори простого товариства надолужити укладати в письмовій формі. Необхідність письмового договору обумовлена фідуціарні характером відносин учасників товариства, виникненням у товаришів часткової власності на спільне майно, різноманітністю їх взаємних прав і обов'язків, у тому числі за розпорядженням цим майном. У разі виникнення спору за відсутності письмової угоди довести факт наявності договору простого товариства і встановити його окремі умови буває вельми скрутно, особливо у відносинах між громадянами.

Узагальнюючи судову практику, в тому числі по спорах, що виникають між громадянами - членами однієї сім'ї, родичами і навіть просто сусідами, які в усній формі уклали між собою договір про спільне будівництво або реконструкції житлового будинку з метою збільшення його корисної площі, Пленум Верховного Суду СРСР (1) вказав, що сам по собі факт сприяння забудовнику з боку членів його сім'ї або родичів в будівництві будинку не може бути підставою для задоволення їхніх претензій до забудовника про визнання права власності на частину будинку. Такий позов може бути задоволений судом лише за умови, що між цими особами та забудовником була домовленість про створення спільної власності на житловий будинок і саме в цих цілях вони вкладали свою працю і кошти в будівництво житлового будинку. З урахуванням всіх обставин справи суд може визнати право власності на частину побудованого будинку навіть за сторонніми для забудовника особами. При цьому суду слід ретельно перевіряти дійсні відносини сторін, встановлювати причини, за якими будівництво будинку вироблялося за участю осіб, які претендують на визнання за ними права власності на частину будинку, з'ясовувати, була чи між сторонами домовленість про створення спільної власності на будинок.

---

(1) Див: п. 4 та п. 5 Постанови Пленуму ВР СРСР від 31 липня 1981 N 4 "Про судову практику з вирішення спорів, пов'язаних з правом власності на житловий будинок" (у редакції Постанови Пленуму ВР СРСР від 30 листопаді 1990 N 14) / / Бюлетень ЗС СРСР. 1981. N 5; 1991. N 2.

Якщо в якості внеску в загальну справу один з учасників передає нерухоме майно, частку (частки) у праві власності на нерухоме майно або право користування цим майном, то форма договору, що містить таку умову, повинна підкорятися встановленим законом загальним правилам про форму угод з нерухомим майном та наступної державної реєстрації або самої угоди, або переходу прав на це майно (ст. ст. 551, 558, 609 ЦК).

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 2. Зміст та оформлення договору простого товариства "
  1. 3. Укладення угоди про підсудність, його зміна і розірвання
    зміст угоди та підписаного особою, від імені якого угода укладена, або уповноваженою ним особою (п. 1 ст. 160 ГК РФ). Як правило, згадуючи письмову форму угоди, мають на увазі найбільш поширений її вид - єдиний договір - документ, підписаний сторонами. Однак цивільне право, як відомо, допускає укладення договору і іншим чином - шляхом обміну документами за допомогою
  2. 3. Сфера застосування третейської угоди
    змісті понять "компетентний суд" і "підвідомчість справи" / / Журнал російського права. 2006. N 1. С. 25 - 27; Скворцов О.Ю. Проблеми третейського розгляду підприємницьких спорів у Росії: Автореф. дис. ... д.ю.н. СПб., 2006. 127 У тому випадку, якщо є підстави стверджувати, що суперечки арбітрабельність, це крім іншого означає і те, що третейська угода, яке полягало в
  3. 1.3. Сутність мирової угоди
    зміст цивільно-правової угоди з цим майном ". Така підміна понять в чому пов'язана і з тим, що умови мирової угоди надолужити викладати в резолютивній частині ухвали про затвердження мирової угоди. Дане правило (про необхідність викладення умов мирової угоди у резолютивній частині визначення) - результат судового нормотворчості. Оскільки ч. 7 ст. 141 АПК
  4. 2. Розміщення залучених коштів фізичних і юридичних осіб у вклади, від свого імені та за свій рахунок
    зміст кредиту, і оцінка виникаючих ризиків. Важливо й те, що в ряді випадків предмет застави потребує зберіганні, що пов'язано з різними витратами. У всіх випадках необхідно ретельно вивчати статут організації. При цьому необхідно враховувати вимогу законодавства про акціонерні товариства, зокрема щодо правочинів здійснювати великі угоди, які в одних випадках
  5. Злочини у сфері економічної діяльності
    зміст кредитного договору, за яким банк або інша кредитна організація (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти на неї. У ст. 820 ГК встановлено обов'язок письмової форми кредитного договору , недотримання якої тягне його
  6. § 1. Наука цивільного права
    зміст, а й сенс цивільно-правового регулювання, грамотно оцінювати і аналізувати переваги і недоліки чинної цивільно-правової регламентації. Цивільне право, що розуміється як цивілістична наука, саме стає основним предметом вивчення в курсі цивільного права. Навчальний курс цивілістики ніколи не обмежувався змістом норм чинного цивільного
  7. § 1. Поняття і види джерел цивільного права
    змісту зовнішньоторговельних контрактів (див.: Розенберг М.Г. Міжнародний договір і іноземне право в практиці Міжнародного комерційного арбітражного суду. 2-е изд-е. М., 2000. С. 35 - 36). У сфері майнового обороту в силу його складності та інших особливостей відому роль завжди зберігає звичай. Свідченням цього є правове оформлення міжнародного торгового
  8. § 3. Господарські товариства
    змісті перевага повинна бути віддано статуту як документу, безпосередньо призначеному для оформлення статусу суспільства в його взаєминах з іншими (третіми) особами. Необхідно відразу ж зазначити, що наявність двох установчих документів не тільки породжує зазначені практичні труднощі, але і свідчить про перехідний характер товариства з обмеженою
  9. § 11. Установа
    зміст діяльності громадської установи, мати право дорадчого голосу при засновниках, але не має права розпоряджатися майном громадської установи, якщо інше не встановлено засновниками (ст. 11 Закону про громадські об'єднання). Установа може бути реорганізовано, в тому числі перетворено в автономну некомерційну організацію чи до фонду, а також у господарське
  10. § 3. Підстави оспорімості (відносної недійсності) угод
    змісті і видах правоздатності юридичних осіб, про порядок ліцензування їх діяльності див. § 2 гл. 7 цього підручника. Тут слід вказати на те, що в літературі існує думка, згідно з яким визначення предмета і мети діяльності комерційної організації в її установчих документах, коли за законом це не є обов'язковим, трансформує її загальну правоздатність в
© 2014-2020  ibib.ltd.ua