Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТеорія держави і права → 
« Попередня Наступна »
Омельченко О.А.. Загальна історія держави і права: Підручник у 2 т. Видання третє, виправлене. Т. 1-М.: ТОН - стожища. - 528 с, 2000 - перейти до змісту підручника

Становлення міського права.

Час Високого середньовіччя - XII - XIII ст. - Стало початком періоду розквіту міського ладу в Європі. Явище це було загальним, і відмінності, стосувалися тільки ступеня поширення міського укладу, кількості та величини нових міст в державі, їх соціально-політичних взаємин з королівською владою. Протягом двох-трьох століть міста стали не тільки політичними та культурними, а й економічними та соціальними центрами держав, до певної міри протистоячи феодальному укладу. Міське населення становило особливу станову категорію, яка тільки спочатку повністю вписувалася в феодальну ієрархію. Середньовічний місто було абсолютно особливим соціальним організмом, самостійність якого росла тим більше, чим значніше були багатство і соціальний вага міської громади жителів.

Особливість статусу середньовічного міста була продовженням умов його утворення в системі феодальних зв'язків. Первісне міське поселення представляло собою громаду, що перебувала під феодальної владою сеньйора - духовної особи або можновладного герцога. Зацікавлений у зміцненні міста на його землі, сеньйор надавав громаді деякі привілеї у спеціальній грамоті, або хартії. З видання таких і почалася власне історія міст як самостійних соціальних одиниць. Перші хартії надаються містам з кінця XI в. у Франції (Камбре - 1076, Ам'єн - 1084 р. і т. д.), у Німеччині - на рубежі XI - XII ст. Такі акти зазвичай були двох різновидів. В одних даровались звільнення міста від феодальних повинностей (військової, права «мертвої руки») і свободи (вибору місця проживання і занять, право одружуватися без дозволу сеньйора), але встановлювалися якісь загальні феодальні обов'язки міста як цілого. В інших до звільнення від феодальних повинностей додавалося право, по суті, правової автономії (включаючи власну кримінальну та цивільну юрисдикцію). Правове відокремлення міста було нерозривно зі становленням міського самоврядування (див. § 33).

Така правова відгородженість міст стала підставою для розвитку власного міського права, за яким жили члени міської громади і якому підпорядковувалася вся організація міського життя.

В силу особливостей феодальної епохи і міське право було строго становим, саме через нього формувалося стан городян. Однак багатство економічної та соціально-культурного життя міста робило міське право більш складною і «відкритою» для нових відносин системою, ніж земське феодальне право.

Раннє міське право (наприклад, відноситься до кінця XII в. Право міста Страсбурга) склалося з сеньйоріальних приписів і дозволів. І за змістом воно було присвячено головним чином регламентування статусу сеньйоріальних офіціалів в місті, взаємних відносин між офіціалами і городянами, а також твердому встановленню тих конкретних повинностей, які зобов'язувалися виконувати на користь свого колишнього сеньйора (єпископа) городяни: ковалі - кувати стріли, для війни , але тільки 300 штук, шинкарі - чистити по понеділках відхоже місце єпископа і т. д. Місту даровалось право укриття втекли в нього злочинців. І кожна людина - «як чужий, так і місцевий уродженець щоб мав на ньому світ повсякчас і від усіх».

Пізніше міське право стало приймати все більш самостійний характер. Міські органи самоврядування, обгрунтувавши свою незалежність, стали самі виробляти правила і статути міський юстиції і всього життя міста. Найбільшу популярність в Європі в період пізнього середньовіччя набули системи Любекського та Магдебурзького права.

Любекське право було найбільш чистим в принципах міським правом. Початок його формування збігається з відокремленням Любека (на узбережжі Балтійського моря) як вільного імперського міста (1226). Вищий орган міського управління став реєструвати для потреб міської юстиції правові постанови, а потім і систематизувати їх. Перша така систематизація (у 90 ст.) Відноситься до 1263 Протягом наступних століть звід любекського права розрісся: зібрання 1586 включало вже 418 ст. (У тому числі запозичення з права Гамбурга). Невід'ємною частиною любекського права став Ганзейський статут, присвячений морському праву і торгівлі. Друковане збори (1608) систематизувало міське право по шести розділах: загальні правила, спадкове, договірне і зобов'язальне, кримінальне, судове право, регулювання корабельних справ.

Любекське право отримало величезне поширення в Північній Європі. Понад 100 міст балтійського узбережжя, особливо члени торгово-політичного Ганзейського союзу, взяли від м. Любека привілей на використання його норм і правил: Росток, Вісмар, Кенігсберг, Ревель, Рига та ін З цим прийняттям визнавалася і вища юрисдикція любекського суду для цих міст. Тільки наприкінці XV в. голштинский герцог (в землях якого був Любек) передав апеляційну юрисдикцію іншим земським судам *.

* Любекське право в цілому зберегло силу до XVIII ст., В окремих місцевостях або принципах - до загальнонімецької кодифікації 1896 (див. § 70) і навіть до 1945 (!) М.

Магдебурзьке право отримало більше поширення в Центральній і Східній Німеччині, Чехії, Австрії, Польщі, Західної Росії. Свій початок воно вело від єпископської конституції 1188, що визнала самостійність м. Магдебурга. Походження його відрізнялося від любекського. Магдебурзьке право було пристосуванням до потреб міського суду земського німецького права - головним чином «Саксонського Зерцала». Формувалося воно не шляхом статутів або систематизації, а записом рішень міської шеффенского суду. Приватні кодифікації цих записів з'явилися в XIII в. До XIV в. Магдебурзьке право набуло майже завершений вигляд, охопивши типовими рішеннями основні галузі кримінального, речового, зобов'язального, торгового, спадкового та сімейного права. Тоді ж почалася масова рецепція магдебурзького права іншими містами Центральної Європи. Власне міський систематизації права не збереглося (на початку XVII в. Магістратський і судовий архіви Магдебурга знищені пожежею). Основним склепінням його залишився зроблений в одному з дочірніх міст Герліцкій кодекс (1304).

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Становлення міського права. "
  1. 4.Питання вивчення народних рухів
    становлення станових привілеїв козаків. Поряд з уточненням типології рухів в історіографії визнається необхідним повернутися до питання про сутність селянських воєн, їх роль, місце і історичні наслідки. П.Г. Ринд-зюнскій вважає, що масові селянські виступи тієї пори не могли вийти за внутріформаціонние межі. У зв'язку з цим важливим є питання про їх вплив на еволюцію
  2. 5. Вічний інтерес, вічні суперечки Іван Грозний і Петро Великий
    міських низів, повстань яких він приділяв підвищену увагу. Для радянської історіографії 30-40-х рр.. характерна нестримна ідеалізація Івана Грозного. На перший погляд, це може здатися дивним: людина, який боровся за зміцнення самодержавства, цар, який прагнув до необмеженої влади, несподівано полюбився історикам-марксистам. Пояснення полягає в тому, що до образу Івана IV був
  3. 1.Економіка і соціальна структура
    становлення буржуазних відносин в переплетенні з іншими економічними укладами - Росія, Японія, Австрія , Балканські держави; - ешелон держав Азії, Африки, частково Латинської Америки, що опинилися до початку XX століття на положенні колоній і напівколоній великих держав. Для країн другого ешелону, в тому числі і Росії, характерний особливий тип капіталізму, становлення якого характеризується
  4. 3. Початок II російської революції. Лютий 1917
    становлення бур - жуазную-демократичної держави в Росії. Остання надія була на більшовиків, що запропонували швидке вирішення насущних завдань, що стояли перед революцією. І як результат - Жовтневий переворот і встановлення диктатури пролетаріату. Жовтневий переворот став можливим тільки в обстановці назревавшей революції, яку більшовики зуміли використати для встановлення радянської
  5. ГЛАВА 1. З історії арбітражного судоустрою та судочинства
    становленні правових систем різних держав. Особливі торгові суди були ще в Стародавньому Римі. У договорах між римлянами і латинами встановлювалися правила, за якими позови в ярмаркових суперечках підлягали вирішенню суддею оди-нолічно при непарному числі присяжних. Вперше торгові суди в найбільш явному і поширеному вигляді виникли в Італії як вузько-спеціальні морські торгові суди.
  6. Тема 1. З ІСТОРІЇ АРБІТРАЖНОГО судоустрою і судочинства
    становленні правових систем різних держав 1. Особливі торгові суди були ще в Стародавньому Римі. У договорах між римлянами і латина-ми встановлювалися правила, за якими позови в ярмаркових суперечках підлягали вирішенню суддею одноосібно при непарному числі присяжних. Вперше торгові суди в найбільш явному і поширеному вигляді виникли в Італії як вузько-спеціальні морські торгові суди.
  7. 4.5. Отношения между прокуратурою І Уповноваженому Верховної Ради України З ПРАВ ЛЮДИНИ
    становлення для Дострокове Припинення Повноваження Президента України. На мнение О. Марцеляк, "институт обмудсмена Виступає НЕ позбав як институт держави, альо як институт громадянського суспільства" [110, 19], а Н. Хаманєєва считает, что ВІН взагалі НЕ є органом влади [101, 85]. З последнего думкою як Стосовно Російське видання.! ' Федерации, так и Стосовно України, що не можна Погодитись, оскількі державний
  8. 2.1. Найдавніші державні утворення.
    Становлення нових організаційно-трудових форм цьому житті. Воно не нав'язується суспільству ззовні, а виникає в силу внутрішніх факторів: матеріальних, організаційних, ідеологічних. Первісна форма - місто-держава - також обумовлена ??фінальним, в основному землеробським розвитком «неолітичної революції». Таким чином, первинне держава виникає, щоб організаційно забезпечити
  9. Які встановлено в законодавстві спеціальні норми з охорони праці жінок, неповнолітніх та інвалідів?
    Становлення граничні норми. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками затверджені Міністерством охорони здоров'я України (накази № 241 і 256 від 20, 29 грудня 1993 р.). Маса вантажу при піднятті і переміщенні (до двох разів протягом години при чергуванні з іншою роботою) не повинна перевищувати 10 кг, а
  10. Глава друга. ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ
    становлення ранньокласових суспільств. Вони виникали, як правило, в долинах великих річок: Тигру і Євфрату, Нілу, Інду, Янцзи та інших, приблизно між 20-40 градусами північної широти, тобто в найбільш сприятливих для землеробства кліматичних і ландшафтних умовах, і склали до III-II тис. до н.е. справжній пояс первинних цивілізацій, що тягнувся від Середземного моря до берегів Тихого
  11. Глава четвер-тая. ХАРАКТЕРИСТИКА І ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВИ
    становлення держави. Розкриття природи держави на етапі його існування, функціонування і розвитку вимагає подальшого теоретичного просування в цьому напрямку, передбачає аналіз держави як політичної організації зрілого, сформованого класового суспільства. Таким чином, сучасна теорія держави розглядає два тісно взаємопов'язаних, протяжних в часі
  12. Глава пя-тая. ПРИСТРІЙ ДЕРЖАВИ
    становлення порядок взаємовідносин між ними. Іншими словами, слід було б приділяти велику увагу вивченню реальної системи влади, а не займатися апологетикою форми правління в соціалістичному суспільстві, огульних охаювання організації системи влади в буржуазному суспільстві. Як відомо, ці останні тенденції були дуже поширені у вітчизняній теорії держави і права на
  13. Глава шоста. ФУНКЦІЇ І забезпечує їх СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ
    становлення багатоукладної ринкової економіки спричиняє зміну ролей го-державу і людини в суспільстві. Формування саморозвивається громадянського суспільства, перебуваючи-ного з економічно, політично і юридично самостійних (автономних) суб'єктів, припускає-лага звуження ролі держави, у тому числі звуження її функцій, і розширення ролі громадян та їх об'єднань. У функціональну
  14.  Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
      становлення та розширення Московської держави. Слід підкреслити, що взагалі міська державність (міста-держави) є досить стійкою формою державно-організованого життя суспільства. Мабуть, що зберігаються і в Москві XX століття своєрідні риси міської державності - особливий статус, своє, відмінне від загальнодержавного, житлове та економічне
  15.  Глава дев'ята. ТЕОРІЯ ПРАВА ЯК ЮРИДИЧНА НАУКА
      Становленню або санкціонованих державною владою, але ще й характеризуються тим, що вони здійснюються в примусовому порядку, захищають відносини, «вигідні і угодні панівному класу». І погляди «про вигідність і угодности дії права» були далеко не без-образливі соціально. При бажанні будь-яке порушення правового припису, яким би воно не було, можна було за таких твердженнях
  16.  Глава десята. ПРАВО В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ РЕГУЛЯТОРІВ
      Становленню або визнаних суспільством, державою, колективними утвореннями, на поведінку людини, до визначення рамок, меж цієї поведінки, до обліку різних факторів, що визначають поведінку людини. Нарешті, кібернетичний підхід. У його руслі соціальне регулювання визначається як вплив на суспільні відносини, соціальні процеси, сис-теми, яке надає об'єкту
  17.  Глава сімнадцята. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА
      Становленню прав та обов'язків. Виконання права передбачає активне виконання обов'язків. Ці обов'язки виникають з вимог закону або умов договору. Тому їх реалізація визначається як виконання права. Ці обов'язки, поряд зі своєю юридичною формою, мають і соціальний зміст. Виконання права передбачає існування механізму, принуждающего у разі
  18.  Особливості МСУ в РБ
      Становленню Конституцією Російської Федерації, федеральними законами, Конституцією Республіки Башкортостан, а у випадках, встановлених федеральними законами, - законами Республіки Башкортостан, самостійне і під свою відповідальність рішення населенням безпосередньо і (або) через органи місцевого самоврядування питань місцевого значення виходячи з інтересів населення з урахуванням історичних та