Головна
ГоловнаНавчальний процесПедагогіка → 
« Попередня Наступна »
Лихачов Б.Т.. Педагогіка: Курс лекцій / Учеб. посібник для студентів педагог, навч. закладів і слухачів ІПК і ФПК. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Юрайт-М.-б07с., 2001 - перейти до змісту підручника

СУТНІСТЬ, ЗМІСТОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ, СТРУКТУРА ДИТЯЧОГО ВИХОВНОГО КОЛЕКТИВУ

Колектив як людська спільність, утворює систему колективістських відносин, є провідним чинником формування громадської сутності особистості та всебічного розвитку індивідуальності. У колективних відносинах відбивається характер усієї сукупності суспільних відносин. Він (колектив) має здатність, підтримуючи і розвиваючи духовно-моральні цінності у своїх членах, протистояти негативним явищам, зживати все асоціальна, шкідливе і наносне. Визначення сутності дитячого виховного колективу дано дослідником творчості А.С. Макаренко І.Ф. Козловим. Він стверджував, що виховний колектив-це науково організована система морально виховує дитячого життя. Дитячий виховний колектив відрізняється багатством і різноманітністю змісту життя, різноманіттям видів, форм суспільно корисної діяльності і спілкування. Через виховний колектив дитина входить у життя суспільства. Змістовно колектив може бути охарактеризований в різних аспектах.

Економічний аспект. У трудовій життєдіяльності колективу діти знайомляться з тим, що трудящі є господарями всіх видів суспільної власності. Через трудовий колектив кожен, людина включається в економічні відносини, стає їх активним учасником. Школярі дізнаються про економічні проблеми госпрозрахункових підприємств, орендних та підрядних колективів. Пізнання практичної економіки, поєднане з участю в праці на підприємствах, в кооперативних колективах, забезпечує виховання у дітей колективізму і творчого ставлення до праці.

Політичний аспект. Через колектив діти залучаються до шкільне самоврядування, в боротьбу за мир, в проведення політичних кампаній, якими є вибори до органів влади, перепис населення, всенародний референдум, підготовка свят і фестивалів. Завдяки колективу школярі долучаються до суспільно-політичного життя народу, цінностям заглиблюється гласності, відкритості, плюрал »ла і демократії.

Соціальний аспект. Дитячий колектив проявляє постійну турботу про життя, всебічному розвитку та побутових умовах кожної дитини. Цим закладаються в дітях такі риси характеру і якості, як прагнення до соціальної справедливості, злагоди, громадянськість, гуманізм, ініціативність і відповідальність. Кожному шкільному колективу необхідно відчувати себе ланкою у соціальному розвитку суспільства. Колектив цікавиться умовами життя своїх членів в сім'ї, їх потребами, відносинами і справами. Дитячий колектив створює школярам умови для розвитку здібностей та обдарувань. Діти звикають бачити в колективі джерело отримання соціальних благ, працювати для нього, розвивають у собі розуміння важливості поєднання інтересів - колективних і особистих.

Моральний аспект. У виховному колективі виникають умови для розуміння дитиною моралі як суспільного явища. У процесі колективної праці, організаційних залежностей, дружніх відносин школярі усвідомлюють суспільну мораль як відповідальність один перед одним, перед самим собою, колективом і суспільством. Практика реальних відносин в колективі переконує їх у необхідності чесного товариства, сумлінної праці, охорони загального надбання та громадського порядку. Колективна життя, що супроводжується гарячим моральним переконанням, формує міцні основи моральності особистості.

Суспільно-ціннісний аспект. Колектив - ідейний, ціннісно орієнтоване єдність людей, для яких организаци онная структура є засобом досягнення спільних цілей. Духовна єдність виражається сьогодні у спільному прагненні до оновлення суспільного життя.

Культурно-естетичний аспект. Сфера духовного життя колективу - одна з найважливіших.

Організоване і вільне спілкування: дітей у колективі стимулює кожної дитини до накопичення вражень, образів, знань, до змістовного обміну духовними - цінностями, до підвищення естетичного рівня повсякденних відносин, до естетичної організації всього життя і діяльності. Особлива увага приділяється художній творчості школярів в колективі як засобу змістовного використання вільного часу дітей та їх розвитку.

Юридичний аспект. Взаємини в дитячому колективі зачіпають і правову сторону життя. У різноманітних ситуаціях дитина вчиться усвідомлювати не тільки суть морального чи аморального вчинку, а й відміну моральних правил від правових. В окремих випадках, переступаючи через моральні норми, він порушує закон і може бути покараний. Правова просвіта, поєднане з практичним освоєнням дітьми в колективі прав і обов'язків, є важливим фактором формування і зміцнення їх правосвідомості.

Психологічний аспект. Дитячий виховний колектив є організованою соціальним середовищем, формує коллективистической спрямованість особистості. Цілеспрямованість колективу народжує здоровий моральний клімат, мажорний тон відносин. Кожна дитина, добровільно бере участь у загальних прагненнях і справах, відчуває потребу в колективному спілкуванні, психологічну сумісність з іншими дітьми в діловому і дружньому спілкуванні. Дітей стимулює те, що в колективі цікаво жити і трудитися, радісно відчувати свою захищеність і доброзичливість товаришів, отримувати допомогу, підтримку ініціативи і творчих починань.

Організаційний аспект. Організація як засіб підпорядкування, позбавлена духовно-морального змісту, завжди вироджується в бюрократію і формалізм. Але духовно-моральна життя Людей, її цілі і прагнення поза організації залишаються нереалізованими. Діти інтуїтивно прагнуть до організації. У їх педагогічно неорганізованої середовищі стихійно виникають свої лідери та Ієрархія відносин, що ставлять більшість, хлопців у важкий підлегле становище. Ось чому педагогічна організація, наповнена глибоким ідейним змістом, що ставить дітей в ділові відносини керівництва і підпорядкування, взаємної вимогливості і взаємодопомоги, що збагачує вільне спілкування, є провідною виховною силою.

Індивідуально-особистісний аспект. Психічний розвиток, становлення духовного світу дитини вимагають періодичного усамітнення, відокремлення. Йому необхідно побути одному для того, щоб озирнутися навколо, зазирнути в себе, осмислити свої відносини з навколишнім світом. Тимчасове обгрунтування сприяє самоусвідомленню, формуванню внутрішнього морального світу особистості. Духовні багатства - завжди результат творчості, великої внутрішньої духовної роботи з аналізу та оцінки вражень життя і мистецтва. Самота - одна з найважливіших умов творчості. Тому у виховному колективі діти повинні мати можливість тимчасового відокремлення.

Педагогічний аспект. Виховний вплив та взаємодія в колективі організуються з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей. Колектив як педагогічна організація є засобом введення дітей в життя суспільства. Педагогічно організований колектив створює можливості для формування суспільно цінною сутності особистості і яскравої індивідуальності.

В радянській соціальній психології розроблялася стратомет-річеская концепція групової активності, суть якої - в ідеї діяльно стного опосередкування міжособистісних відносин у групі. У соціально-психологічний експеримент включаються: зміст діяльності колективу, її значимі цілі і цінності, опос-редующіе міжособистісні відносини. Концепція бере початок від макаренківського розуміння «.

.. Колективу як групи людей, об'єднаної суспільно значущими цілями діяльності ... »4. А.С. Макаренко розрізняв стадії розвитку колективу залежно від ступеня соціальної цінності його цілей, змісту праці і відносин, рівня дисципліни, організованості діяльності та міжособистісних відносин. Ці стадії, рівні іменуються в психологічній теорії стратами. У концепції зроблена спроба розгляду педагогічної теорії колективу крізь призму проблем міжособистісних відносин, психологічної сумісності дітей у групі, групового клімату, спілкування, взаємин лідера, типології груп.

- Виховний колектив не просто група дітей,, а педагогічно організована система відносин. Він, стверджував А.С. Макаренко, володіє органами самоврядування та координування, уповноваженими представляти інтереси всіх дітей і суспільства; об'єднує школярів спільною метою та організацією праці. Він нерозривно пов'язаний з іншими, насамперед трудовими, колективами нашої країни і стоїть на принциповій позиції світової єдності трудового людства.

У процесі суспільного життя люди вступають в такі взаємини, які вимагають від кожного прояву коллективистических якостей. Щоб виховувати колективізм, треба систематично тренувати дитини в колективного життя і діяльності. Педагогічний процес необхідно зробити процесом глибоко змістовної гуманістичної організації всієї дитячого життя в колективі.

Колектив необхідний і як середовище взаємодії, засіб ефективного впливу на дітей. Він є формою цілісної організації дитячого життя, дає можливість надавати одночасно виховний вплив на всіх дітей разом і на кожну особистість окремо. Він має корисні традиціями, розвиненим громадською думкою, можливістю активного виховного впливу дітей один на одного. Організація виховного колективу в школі та класах як єдиної цілісності є першочерговим завданням вихователів.

У структурі дитячого виховного колективу розвиваються загальношкільні та первинні колективи .. Загальношкільних колектив - єдина організація всього навчально-виховного закладу, що має загальні органи управління життям школи. Первинні колективи формуються за віковим і різновікові ознаками і діють у вигляді навчальної групи, бригади, загону, гуртка. Первинний колектив також має органи самоврядування, актив, своїх представників у загальношкільних органах. Вони є органічною частиною, живою клітиною загального колективу школи. Якщо в загальношкільних масштабі слабо ведеться робота з організації виховного колективу, то і первинні колективи не стають повноцінної виховною силою. У них не утворюються необхідні зв'язки з іншими первинними колективами та громадськими організаціями, вони замикаються в групових інтересах.

Така структурна побудова дитячого виховного колективу дає можливість врахувати вікові особливості та інтереси дітей, налагодити змістовні взаємини між гервічни-ми колективами старших і молодших школярів, а також різновіковими загонами і групами. Взаємодія активізується в результаті шефської роботи, спільної діяльності хлопців у загальношкільних органах та гуртках, зведених загонах або бригадах у процесі суспільно корисної праці, під час посадки зелених насаджень, роботи на пришкільній ділянці, з надання допомоги підшефним організаціям, колгоспам, радгоспам. Після виконання суспільно корисних справ тимчасові зведені колективи розформовуються, але загальношкільні зв'язку між старшими та молодшими школярами збагачуються і розширюються.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " СУТНІСТЬ, змістовні характеристики, СТРУКТУРА ДИТЯЧОГО ВИХОВНОГО КОЛЕКТИВУ "
  1. 6. ВИХОВАННЯ У ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ
    сутність і його особливості - все це автор розкриває в доступній формі, на конкретних прикладах. Показана динаміка формування особистості у виховному процесі. У підсумку автор наводить раніше висловлені визначення мети виховання в такий вид: особистість, здатна будувати Життя, гідне Людини. Розкрито зміст існуючих закономірностей і принципів виховання. Дана характеристика
  2. Поняття про форми виховного-взаімодействія342
    виховного взаємодії складають основу планів виховної роботи в ІУ, в яких відображаються різні заходи, спрямовані на реалізацію процесу перевиховання. Форми виховної взаємодії - це способи організації спільних зусиль окремих вихователів, колективів вихователів, засуджених, груп і спільнот засуджених у вирішенні завдань перевиховання
  3. СУТНІСТЬ І ОСНОВИ КЛАСИФІКАЦІЇ МЕТОДІВ ВИХОВАННЯ
    сутність своєї особистості та індивідуальності в грі, самоврядуванні, змаганні, відповідних реакціях на заохочення і покарання, на звернення вихователів до їхнього розуму, почуттю і волі. У живому спілкуванні з дітьми, завдяки застосовуваним методам, педагог отримує багатющі відомості про дітей, про ефективність педагогічного процесу, про стан виховної роботи в цілому. Тому педагогічна
  4. 8.4. Педагогічна система юридичної освітньої установи
    змістовна складова включає: - цілі та завдання освіти, навчання, виховання і розвитку учнів; - науково обгрунтований зміст освітнього процесу; - педагогічні принципи і правила утворення. Технологічна складова об'єднує такі компоненти: - цільові форми організації освітнього процесу; - методи
  5. Педагогічний процес в юридичному освітній установі
      структура в своїй основі схожа (див. гл. 2, 3) з класичною структурою педагогічної системи та процесу, але має і свою специфіку (рис. 8.2). Рис. 8.2. Структура педагогічного процесу (О - навчання. В - виховання) До особливостей юридико-педагогічного освітнього процесу відносяться: а) поєднання широких освітніх і виховних цілей з
  6. Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
      характеристику кожного з них. 2. Чому дана галузь педагогіки отримала назву «пенітенціарна»? Назвіть її основні категорії. 3. Які фактори визначають специфіку педагогічного процесу в органах, які виконують покарання? 4. Назвіть форми впливу кримінально-виконавчого права на формування педагогічної теорії і практики. 5. Визначте специфіку об'єкта та
  7. 9.2. Цілі, завдання та принципи виховання співробітників Мета і завдання виховання особового складу
      виховної роботи вважається формування всебічно розвиненої, професійно підготовленої, високоморальної і морально-психологічно стійкої особи співробітника. Основні завдання виховної роботи: - сприяння всіма засобами виховної роботи постановці служби та організації життя колективів правоохоронних органів, досягненню рівня вихованості співробітників,
  8. ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ
      структуру та зміст окремих форм, методів виховання і навчання, удосконалювати свою позицію і себе. Прогностична функція діагностики полягає в тому, щоб виявляти, вловлювати, виявляти тенденції розвитку педагогічного та учнівського колективів, груп, об'єднань і окремої особистості дитини. Так, інформація про ізольованість педагогів один від одного, про їх прагнення
  9. Чи всіх працюючих можна вважати членами трудового колективу?
      колективів, у тому числі і сумісників. Погодинники, тобто особи, які працюють на умовах погодинної оплати, не є членами трудового колективу. 'В.І. Прокопенко. Трудове право. Підручнік.З X: Консум.З 1998.З С. 114. 353 прикомандирований працівники, тобто особи, направлені для виконання конкретних робіт, не можуть включатися до складу трудового колективу даного підприємства,
  10. 5. ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЦЕС
      сутність освіти як відображення єдності розвиваючої та виховно-формуючої функцій навчання. Підкреслюється, що знання як предмет засвоєння мають три взаємопов'язані сторони: теоретичну, практичну і миро-воззренческо-моральну. В цілому, сутність педагогічного процесу розкрита слабо. С.А. Смирнов. Педагогіка. Педагогічні теорії, системи, технології. Проблема
  11. Соціально-педагогічні особливості функціонування дошкільних установ
      дитячих дошкільних установ: ясла, ясла-сад, дитячий садок, школа-дитячий садок. Останній тип був створений кілька років тому і функціонує в основному в сільській місцевості. Дитячі заклади мають кілька профілів: загального призначення, санаторні для ослаблених і часто хворіючих дітей, а також установи спеціального призначення для дітей з вадами розумового та фізичного розвитку.
  12. Несуперечливість змістовної теорії
      змістовної аксіоматики ми повинні перейти тепер до несуперечності змістовної теорії в цілому. Так як змістовно аксіоматизована теорія залишає відкритим питання про прийнятну логіці, то тут виникають проблеми, які стосуються прийнятності деяких типів визначень, що мають суто логічну природу. Такі, наприклад, непредикативні (самопріменімості) визначення. Системний
  13. Методи навчально-критичного вираження.
      змістовно проконтролювати результат навчальної діяльності дітей. Це дозволяє учням бути справжніми суб'єктами навчання, перетворює пізнання в творчий аналітичний процес, активізує стимулюючу і контролюючу роль дитячого учнівського колективу. Критико-аналітична оцінка результатів навчальної діяльності учнів: їх поробок, контрольних робіт, малюнків, виконання пісень,
  14. Абстрактне і конкретне.
      змістовними) абстракціями. Однак саме в повсякденній мові ми користуємося абстрактними поняттями значно частіше, ніж прийнято вважати - такий висновок зі статті Гегеля "Хто думки абстрактно?" Коли дитина хоче, щоб йому дали якусь річ, він показує на неї і каже: "Це!" Але словом "це" можна позначити і дитячу іграшку, і яблуко, і чашку з молоком - взагалі який завгодно предмет.
  15. СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ, ФОРМИ, ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ Класний керівник
      сутність і структуру найбільш актуальних форм роботи класного керівника. «Час знань і переконань» присвячується аналізу складаються в учнів світоглядних уявлень, політичних, моральних, естетичних ідеалів, ціннісних орієнтації. З урахуванням освоєного школярами навчального матеріалу, знання поточних суспільно-політичних подій, нових явищ в науці і мистецтві
  16. Демократичний керівник
      колективі, забезпечивши при цьому максимальну участь кожного члена у діяльності колективу і у визначенні цілей організації. При заохоченні або критиці він виходить з фактора об'єктивності, наводячи факти на захист своєї
  17. ПЕДАГОГІЧНІ ФУНКЦІЇ, СТАДІЇ І МЕХАНІЗМИ СТАНОВЛЕННЯ ДИТЯЧОГО ВИХОВНОГО КОЛЕКТИВУ
      сутність особистості, її морально-естетичне ставлення до світу і до самої себе. Відображаючи і ломлячи в собі всі суспільні відносини, особистість на цій основі розвиває свої матеріальні і духовні потреби, формує мотиви поведінки та діяльності. Егоїзм, байдужість відображають систему антигуманних відносин, яка формує в певному соціальному середовищі звичне антигромадську свідомість.
  18. КАТЕГОРІЇ саморозвиток і самостановления ДИТЯЧОЇ ОСОБИСТОСТІ
      сутнісних сил і забезпечення за рахунок цього виховного саморуху розвитку особистості. Призначення. Виховання як саме становлення суб'єкта має природно-соціальне призначення, оскільки засобами самопізнання, життєвого досвіду та саморозвитку, направлено на природне самозбереження, настільки ж природний прояв сутнісних сил, а також самозабезпечення і самоствердження в
  19. Висновки по I чолі 1.
      характеристик особистості, що дозволяє виконувати соціально-ціннісні функції в колективі, попереджати і усувати негативні прояви поведінки. 2. Професійно-педагогічна компетентність менеджера реалізується через функції: а) інформаційно-комунікативну - пов'язана із створенням необхідного інформаційного потоку в процесі взаємовідносин, зумовлює розвиток соціально
  20. ДИАЛЕКТИКА ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ
      сутністю дитини і перетворюючими її прояви життєвими умовами. Вся науково-педагогічна організація дитячого життя і діяльності може бути розглянута і правильно зрозуміла лише як усвідомлена і цілеспрямована робота по вирішенню суперечності між активно-діяльної природою дитини і соціально-педагогічними умовами його життя. Так, моральне виховання дозволяє суперечність
© 2014-2020  ibib.ltd.ua