Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Види навчання |
||
Дидактичні системи не відходять у минуле безслідно. Вони трансформуються в нові, співзвучні вимогам часу, ще довго зберігаючи кореневі ознаки. Так, дидактика Гербарта, що стала згодом традиційною, ввібрала в себе елементи дидактики Коменського і більш ранніх догматичної і схоластичної систем. Дидактика Дьюї не змогла б утвердитися без опори на традиційну, так само як і программированное або нинішнє комп'ютерне навчання не може обійтися без основи, закладеної попередніми системами. Наступність дидактичних систем - загальна закономірність розвитку теорії та практики навчання. Кожна дидактична система викликає до життя певний вид (тип) навчання зі своїми особливостями і відповідною технологією. Вид (тип) навчання - це загальний спосіб організації навчально-виховного процесу. Визначення виду навчання здійснюється на основі аналізу головних його структурних компонентів: 1) характеру діяльності вчителя; 2) особливостей навчання учнів; 3) специфіки застосування знань на практиці та ін За цим критерієм виділяється кілька типів навчання: - догматичне, - пояснювально-ілюстративне, - проблемне, - программированное, - комп'ютерне. В один і той же час практично застосовуються кілька різних видів навчання. Педагоги не відмовляються від всього корисного, що було досягнуто на попередніх ступенях розвитку теорії та практики навчання, переносять зі старого найкраще в нові. І в догматичному, і в схоластичному навчанні були позитивні сторони, які слід зберегти нинішній школі. Догматичне навчання, що існувала в Європі багато століть, передбачає вивчення явищ дійсності, зв'язків між ними як певних незмінних положень (догм). Учитель викладав учням певну суму знань в готовому вигляді, а учні повинні були запам'ятовувати і відтворювати. Цей тип навчання 205 найбільш сприяє розвитку механічної пам'яті, але не створює умов для інтелектуального зростання особистості. Цілком природно, що з часом школа відійшла від догматичного навчання, але деякі його елементи зберігаються і понині. Найбільш інтенсивно в сучасній школі використовуються три відносно відокремлених та відрізняються низкою ознак виду навчання: - пояснювально-ілюстративне (ОІ), зване також традиційним або сообщающим; - проблемне (ПБО); - программированное (ПО) і розвинуте на його основі комп'ютерне навчання (КО). Порівняємо переваги і недоліки сучасних видів навчання по ряду важливих критеріїв. Пояснювально-ілюстративне навчання (ОІ), головні методи якого-слухання і запам'ятовування, є провідним видом діяльності учнів, а безпомилкове відтворення вивченого - головною вимогою і критерієм її ефективності. Це древній вид навчання, що не втратив значення і в сучасній школі завдяки тому, що в нього органічно вписуються нові способи викладу знань і нові види наочності. Пояснювально-ілюстративне навчання має ряд переваг: заощаджує час, зберігає сили вчителів та учнів, полегшує останнім розуміння складних знань, забезпечує досить ефективне управління процесом. Але поряд з цим воно має ряд недоліків: підношення «готових» знань, звільнення учнів від необхідності самостійно і продуктивно мислити, обмеження можливостей для індивідуалізації та диференціації навчального процесу. Проблемне навчання (ПБО) відрізняє організація добування знань учнями в процесі самостійного вирішення ними навчальних проблем. При цьому істотно зростають показники їх творчого мислення та пізнавальної активності. Технологія проблемного навчання включає виконання ряду обов'язкових етапів (рис. 9). Важливим етапом його є створення проблемної ситуації - розумового утруднення, яке переживають учні, пов'язаного з інтелектуальною напруженістю, потребою у вирішенні виниклого протиріччя з тим запасом знань, який є у дитини. 206
Рис. 9. Технологія проблемного навчання Навчальна проблема, яка вводиться в цій ситуації, повинна бути досить важкою, але посильною для учнів. Проблемні питання та завдання потрібно поставити так, щоб вони: - містили посильну для учнів і доступне для них розумове утруднення; - враховували наявний у них запас знань, умінь, а також їх інтелектуальні можливості; - викликали подив дітей при зіставленні відомого з невідомим, бажання подолати це утруднення; - підштовхували їх до висування гіпотез про те, як вирішити виникле утруднення; - відображали матеріал не тільки одного навчального предмета. Проблемне навчання реалізується за допомогою проблемного викладу знань, частково пошукового (евристичного), пошукового та дослідницького методів. У початковій школі частіше використовуються елементи ПБО, які вплітаються в уроки у вигляді проблемних питань і проблемного викладу знань. Вчителі будуть активізувати роботу в цьому напрямку, тому що молодший шкільний вік 207 сензітівний, тобто найбільш сприятливий для вирішення проблем. Робота в цьому напрямку буде більш успішною, якщо: - вчителі будуть добре підготовлені до реалізації ПБО; - учні будуть поставлені перед необхідністю вирішення хоча б елементів проблемних питань та завдань; - будуть створені необхідні умови для введення і успішного вирішення навчальних проблем. Переваги ПБО добре відомі: самостійне добування знань шляхом власної творчої діяльності, високий інтерес до навчальної праці, розвиток продуктивного мислення, міцні і дієві результати навчання. До недоліків слід віднести слабку керованість пізнавальною діяльністю учнів, великі витрати часу на досягнення запроектованих цілей. Тому проблемне навчання у початковій школі слід застосовувати з помірністю і обережністю. Поширений тут недолік - виділення недосвідченими вчителями проблем там, де їх немає навіть для школярів. Виникає «гра в проблемність» замість дійсного оголення й дозволу проблем. Програмоване навчання (ПЗ). Назва походить від терміна «програма», що позначає систему послідовних дій (операцій), виконання яких веде до заздалегідь запланованого результату. Основна мета ПО - поліпшення управління навчальним процесом. ПО спрямовує свої зусилля на створення такої технології навчального процесу, яка дозволяє контролювати кожен крок просування учня по шляху пізнання і завдяки цьому надавати йому своєчасну допомогу. Якщо це вдається зробити, учні позбавляються від ряду труднощів, втрати інтересу і інших негативних наслідків, які супроводжують погано керований процес. Особливості програмованого навчання полягають у тому, що: - навчальний матеріал поділяється на окремі порції (дози); - навчальний процес складається з послідовних кроків, що містять порцію знань і розумових дій з їх засвоєнню; - кожен крок завершується контролем (питанням, завданням і т.д.); - при правильному виконанні контрольних завдань учень отримує нову порцію матеріалу і виконує наступний крок навчання; - при неправильній відповіді учень отримує допомогу і додаткові роз'яснення; - кожен учень працює самостійно і опановує навчальним матеріалом у посильній для нього темпі; - результати виконання всіх контрольних завдань фіксуються, вони стають відомими як самим учням (внутрішній зворотний зв'язок), так і педагогу (зовнішня зворотний зв'язок); 208 - педагог виступає організатором навчання і помічником (консультантом) при труднощі, здійснює індивідуальний підхід; - в навчальному процесі широке застосування знаходять специфічні засоби ПЗ (навчальні посібники, комп'ютерні тренажери, контролюючі пристрої). Програмоване навчання може бути реалізоване машинним і безмашинному способами. Вчителі початкової школи частіше використовують елементи програмування навчання у вигляді спеціально складених карток-завдань, де зразок алгоритму розписана система дій учня. Для перевірки виконання завдань використовуються програмовані картки-трафарети. Комп'ютерне навчання (КО). Бурхливий прогрес в галузі розвитку персональних електронно-обчислювальних машин (ПЕОМ) вивів педагогів на нову технологію комп'ютерного (комп'ютеризованого) навчання, яка відіграє все більш помітну роль у перетворенні навчально-виховного процесу. Розвиваються і впроваджуються нові інформаційні технології початкової освіти. Комп'ютери, забезпечені спеціальними навчальними програмами, можна ефективно пристосувати для вирішення майже всіх дидактичних завдань-пред'явлення (видачі) інформації, управління ходом навчання, контролю та корекції результатів, виконання тренувальних вправ, накопичення даних про розвиток навчального процесу і т.д. У початковому навчанні сфера застосування нових інформаційних технологій постійно розширюється. Підростаючі покоління громадян країни вже знайомі зі складною інформаційною технікою, вміють з нею поводитися, витягувати потрібну інформацію. І тут протиріччя: вдома телевізор, комп'ютер, Інтернет, а в школі-важкі і нудні заняття. Спроби вирішити це протиріччя за допомогою ігор і веселощів призводять поки тільки до зниження здатності до навчання. Пропозиція переводити шкільне навчання на інтерактивні мультимедійні технології навряд чи прийнятно: вчитися з екрану комп'ютера діти не можуть. Доводиться вчителям вирішувати багато непрості проблеми і насамперед - як викликати інтерес до неяскравому, часом монотонного, але необхідного пізнавальному праці. Вчителі початкової школи будуть ширше впроваджувати у навчальний процес нові інформаційні технології і максимально використовувати їх можливості для вирішення завдань навчання і виховання. З цією метою дуже бажано і навіть необхідно: 209 - мати класний комп'ютер з повним набором програм, периферійних пристроїв і проекційної техніки; - вміти користуватися інформаційними засобами зв'язку і технікою; - добре розуміти, для ефективного вирішення яких завдань слід скористатися перевагами програмованого і комп'ютерного навчання; - передбачити в планах здійснення навчально-виховного процесу, на яких етапах, для вирішення яких завдань будуть використані ті чи інші інформаційні засоби; - використовувати класний комп'ютер для ведення класної документації, діагностики, проектування, прогнозування і планування навчально-виховного процесу; - постійно застосовувати класний комп'ютер для тестування досягнень учнів; - використовувати нові інформаційні технології та Інтернет для організації цікавих дітям відвідувань бібліотек, виставок, зустрічей, пошуку нової літератури та т.д.; - розвивати за допомогою нових інформаційних технологій інтерес школярів до самостійної навчальної роботи, вчити їх вирішувати поставлені завдання, самостійно мислити. Нові інформаційні технології застосовуються, щоб учням полегшити розуміння і засвоєння складних наук, підвищити їх інтерес до навчання, а вчителю-вивільнити час, підвищити ефективність своєї праці. З розглянутого матеріалу можна зробити висновки про практичне застосування в сучасній початковій школі декількох видів навчання: пояснювально-ілюстративного, проблемного, програмованого, комп'ютерного. Все більше застосовуються нові інформаційні технології (залежно від поставленої мети), вибирається той вид навчання, який дозволяє найбільш ефективно вирішити намічені завдання. Хороші результати забезпечує поєднання різних видів навчання.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Види навчання " |
||
|