Висновок

Щодо них встановлено закон (другий принцип), згідно з яким вони протікають завжди в одному сенсі і саме так, що готівкові енергії, збільшуючись, вирівнюються. Всяка обмежена область енергії піддається тому у відомому сенсі зміни, яке ніколи не може піти назад, хіба тільки якщо прівходіт енергія з іншої області. Розглядаючи відомий нам світ, як подібну замкнуту область енергії, ми говоримо, що він піддався ряду змін в сенсі розсіювання енергії. Виникає, таким чином, питання про історію світу, яка розпадається на історію всього зоряного неба, історію нашої сонячної системи і, нарешті, історію землі.

Часто робилася спроба застосувати ідею еволюції і до цих питань. Зокрема чудово те, що Кант ще в 1755 р. намагався накидати історію еволюції сонячної системи, між тим як згодом він же категорично відмовився, як від безнадійної спроби, від перенесення тієї ж думки на живі істоти.

Тут перш за все потрібно сказати, що про розвиток в сенсі вдосконалення тут не може бути мови. Готівкова у живих істот мета, спрямована на збереження індивіда і виду, у цьому випадку відпадає, бо світ, оскільки ми знаємо, ні в чому не змагається ні з яким іншим світом. Він, стало бути, піддався тільки ряду подій, обумовлених виключно безпосереднім впливом колишніх в готівки енергій.

Але далі слід взяти до уваги ще таке. Наше знання світу охоплює насамперед лише те, що існує в наш час. Зі справжнього його стану і відомих нам законів ми можемо приблизно укласти, яким він був раніше. Однак при неповноті наших знань з обох сторін ці висновки будуть тим більш хиткі, чим більше вони будуть видалені від теперішнього часу.

Тому нам доводиться рахувати атавістичним явищем, залишком міфічного століття, коли ще й донині продовжують розроблятися з непомірним ретельністю питання про початок і кінець світу. Так як в даному випадку все ймовірності рівні, тобто дорівнюють нулю, то на цей рахунок можна собі робити всілякі допущення, не побоюючись бути спростованим. Природною науці тому нічого робити з подібними питаннями, а стало бути і натурфілософії.

Кидаючи в кінці наших міркувань ретроспективний погляд на пройдений шлях, ми бачимо, що натурфілософія в сучасному сенсі є не що інше, як узагальнення і приведення у зв'язок всієї сукупності нашого знання про природу в самому широкому сенсі цього слова. За мету своєї сучасна натурфілософія нічим не відрізняється від попередніх епох, що ж до її методу, то вона цілком усвідомила необхідність застосування у всій своїй області знаряддя наукової критики, що встиг за цей час оформитися і відточені.

Література Щодо давньої натурфілософії дозволено буде вказати тут на численні викладу історії філософії, бо вона зазвичай становила досить значну складову частину всієї філософії. У новітній натурфілософії, початок якої ми відносимо до епохи еман-сіпаціі природничих наук від античного ідеалу, тобто до XV століття, розрізняються два роду літератури. Перший, головним чином претендує на назву натурфілософії, носить умоглядно-фантастичний характер і більше заважав, чим сприяв, розвитку натурфілософії в науковому сенсі слова. Другий, який ми повинні вважати істинним і науковим, розкиданий в головних творах натуралістів, від математиків до соціологів, і тільки в новітній час виникла власна література наукової натурфілософії.

С. 151. Прекрасний приклад проникнення природничо дослідження в античний, що вважався закінченим, лад ідей представляють собою Galileo Galileis Discorsi (на німецьку мову переведено A. v. Oettingen в «Klassiker der exakten Wissenschaften herausg. Von. W. Ostwald»).

С. 154. Важливі думки про природничо методі зустрічаються у Ньютона в «Philosophiae naturalis principia mathematica».

С. 158. Кант. «Критика чистого розуму».

С. 160. Твори Маха: «Analyse der Empfindungen»; «Populare Vorlesungen»; «Erkenntnis und Irrtum», 2 Aufl.; «Die Mech nik in ihrer Ent-wicklung».

С. 162. Шопенгауер. «Світ, як воля і уявлення».

С. 164. Значення цього методу вперше було оцінено Лейбніцем.

С. 167. До систематики математичних понять СР Gius. Peano: «For-mulaire des mathematiques».

С. 168. СР також: M ^ ach. «Erkenntnis und Irrtum», 2 Aufl.

С. 170-171. Розвинена тут систематика наук примикає до систематики, даної О. Контом в «Cours de philosophie positive».

С. 173. Ср: A.Helm. «Die Energetik»; В. Оствальд. «Натурфілософія» (лекції).

С. 177. Darwin. «Origin of species» і багато інших його твори; I. Loeb. «The dynamics of living matter»; E. Hering. «Das Gedachtnis als allge-meine Funktion der organisierten Materie» («Klassiker der exakten Wissen-schaften»).

С. 180. СР також: W. Ostwald. «Individuality and immortality» (Boston, 1906).

Переклад І. В. Постман

Інформація, релевантна "Висновок"

1. 5.1. Поняття про недедуктивних (імовірнісних) умовиводах
   висновок, в якому висновок не слід строго логічно з посилок, а лише в деякій мірі підтверджується посилками, називається недедуктивних, імовірнісним, або правдоподібним. У недедуктивних умовиводах - на відміну від дедуктивних, в яких істинність посилок гарантує істинність висновку - істинні посилки забезпечують лише велику ступінь правдоподібності укладення порівняно
   
2. 2. Порядок і стадії укладання договору
   укладення договору полягає в тому, що одна зі сторін направляє іншій свою пропозицію про укладення договору (оферту), а інша сторона, отримавши оферту, приймає пропозицію укласти договір (п. 2 ст. 432 ЦК). Відповідно можна виділити наступні стадії укладання договору: 1) переддоговірні контакти сторін (переговори), 2) оферта; 3) розгляд оферти; 4) акцепт оферти. При цьому дві
   
3. § 2. Методи і структура судово-психологічної експертизи
   висновки, відомості про експерта, правова підстава проведення експертизи, назва вихідного процесуального документа. Тут же вказуються питання, поставлені перед експертизою (без зміни можливих неточностей і термінологічних помилок). У дослідницькій частині описуються всі використані діагностичні методи, методики і процедури, додаються протоколи їх проведення.
   
4. 3.1. Умовивід як форма мислення. Види умовиводів
   висновок - це форма мислення, за допомогою якої виводиться нове судження на підставі одного або більше відомих суджень. Інакше кажучи, умовивід - це форма думки і спосіб отримання вивідного знання на основі вже наявного. Умовивід являє собою перехід від деяких висловлювань Аі, ..., Ап (п> 1), що фіксують наявність деяких ситуацій у дійсності, до нового
   
5. 1. Укладення договору будівельного підряду
   укладення договору будівельного підряду (так званих планових передумов або підстав укладення договору), чинним законодавством не передбачаються. Як зазначалося вище, укладення договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (що не суперечать законодавству) законом віднесені до компетенції сторін договору. Однак, щоб укладений договір був дійсний,
   
6. Види умовиводів
   висновку як логічної операції тісно пов'язане з поняттям логічного слідування. Враховуючи цей зв'язок, прийнято розрізняти правильні і неправильні умовиводи. Умовивід, що представляє перехід від посилок АЬ ..., АП (п> 1) до укладення В, є правильним, якщо між посилками і укладанням є ставлення логічного прямування, тобто У є логічним наслідком Аі, ..., Ап (п> 1). В
   
7. Оцінка експертного висновку.
   Ув'язнення, повнота і переконливість висновків, в тому числі, чи випливають вони логічно з матеріалів справи та результатів психологічного дослідження. Можливість об'єктивної оцінки висновку експертизи багато в чому залежить від його повноти, відповідності вимогам, що пред'являються до цих документів. Тому перше, на що має бути звернена увага представників правоохоронних органів при
   
8. Правила посилок
   висновок не слід з необхідністю. Отже, одна з посилок повинна бути ствердною. Порушення цього правила можна продемонструвати на прикладі: Дельфіни - НЕ риби Щуки - НЕ дельфіни Щуки - НЕ риби З двох приватних посилок висновок не слід з необхідністю. Наприклад: Деякі тварини - плазуни Деякі живі організми - тварини Деякі живі організми -
   
9. § 4. Укладення договору
   § 4. Висновок
   
10. 2. Укладення мирової угоди
    2. Укладення мирової
    
11. 4.4. Правила висновків логіки висловлювань
    ув'язнення. Правила виводу - це припису або дозволу, що дозволяють з суджень однієї логічної структури як посилок вивести судження деякої логічної структури як висновок. Їх особливість полягає в тому, що визнання істинності укладення проводиться на підставі не змісту посилок, а їх логічної структури. Правила виведення записуються у вигляді схеми, яка складається з двох
    
12. Якими нормативними актами слід керуватися при укладенні колективного договору?
    Укладенні колективного договору перш за все слід керуватися Законом України від 1 липня 1993 ИО колективні договори і соглашеніяхи, який розроблено з урахуванням міжнародних норм, конвенцій і рекомендацій МОП, міжнародного досвіду та особливостей економічного розвитку і соціального стану суспільства. Цей Закон регулює сферу і порядок укладення колективних договорів,
    
13. 1. 2. Висновок і виконання договору будівельного підряду
    1. 2. Висновок і виконання договору будівельного
    
14. 2. Умовно-категоричний силогізм
    висновок, в якому одна з посилок - умовне судження, а інша посилка і висновок - категоричні судження. Умовно-категоричний силогізм має два правильних модусу: що затверджує (modus ponens) і заперечує (modus tollens). У стверджуючому модусі (modus ponens) в категоричній посилці затверджується істинність антецедента умовної посилки, а у висновку - істинність консеквента. В