13.3. Оцінка знань учащіхся1

1 При написанні даного параграфа частково використаний матеріал А.А. Єлізарова, представлений у другому виданні цього навчального посібника.

359

(перевірки) останніх. Умовним відображенням оцінки є відмітка, зазвичай виражається в балах. У вітчизняній дидактиці прийнята 4-х бальна система відміток:

"5" - володіє повною мірою (відмінно);

"4" - володіє достатньо (добре) ;

"3" - володіє недостатньо (задовільно);

"2" - не володіє (незадовільно).

У світі існують і інші шкали відміток за знання: дев'яти-, десяти-, дванадцятибальною системою позначок. Вальдорфська і деякі інші школи воліють обходитися без числових відміток, даючи словесні змістовні характеристики успіхам учня. Однак наведені шкали не можуть дати об'єктивних результатів оцінки практичної педагогічної діяльності без достатньо чіткого уявлення педагога про оцінюваних показниках володіння знаннями, вміннями та навичками. У сучасній дидактиці існують різні підходи до конструювання таких показників, орієнтованих на цілі навчання різних навчальних предметів, що призводить до значних складнощів в їх осмисленні як педагогом, так і учням і, як наслідок, до формального використання на шкоду об'єктивності оцінки.

В останні роки в дидактиці формується надпред-Метн, общедидактический рівень осмислення показників навченості школярів, причому показники знань описуються через володіння їх елементами, зреалізований у виконанні учнями інтелектуальних операцій, що піддаються об'єктивному вимірюванню. Узагальнена система надпредметних показників навченості може бути представлена наступним чином.

А) Показник сформіроваііостн знань.

Володіння поняттями:

- впізнавання та визначення понять (зіставлення термінів і визначень, конструювання визначень, понять);

- розкриття обсягу понять (характеристика номенклатури об'єктів або явищ, узагальнених поняттям і їх класифікація);

- розкриття змісту поняття (характеристика істотних ознак об'єктів або явищ, відображених даним поняттям);

- встановлення логіки взаємозв'язків між поняттями в понятійної системі (виділення ієрархічних та асоціативних зв'язків між поняттями, побудова логічно упорядкованих термінологічних схем);

- характеристика дій, що випливають із змісту поняття (опис можливих практичних та інтелектуальних рішень, виконуваних на основі змісту поняття).

360

Володіння фактами:

- знання фактів (опис фактів, віднесення їх до контексту досліджуваного матеріалу, часу та ін.) ;

- встановлення логіки взаємозв'язку між фактами (виділення ієрархічних та асоціативних відносин між ними).

Володіння науковою проблематикою:

- впізнавання наукових проблем в контексті навчання;

- формулювання проблеми, виходячи з уявлень про ту чи іншу проблемної ситуації;

- наявність уявлень про можливі шляхи вирішення даної проблеми.

Володіння теоріями:

- впізнавання теорії (співвіднесення теорії з контекстом вивченого матеріалу);

- розкриття змісту теорії (характеристика основних положень , доказів, висновків);

- характеристика дій, здійснюваних на основі теорії (уявлення про її практичних додатках, прогностичних можливостях та ін.).

Володіння закономірностями і правилами:

- впізнавання правила, закономірності (співвіднесення з контекстом вивченого матеріалу);

- формулювання закономірності, правила ;

- розкриття змісту правила, закономірності (характеристика сутності, умов і меж прояви, застосування);

- характеристика дій, пов'язаних із застосуванням правила закономірності.

Володіння методами і процедурами:

-впізнавання методу, процедури в контексті вивченого матеріалу;

- розкриття змісту методу, процедури (характеристика дій і операцій, які становлять сутність методу, процедури і логічної послідовності їх застосування);

- характеристика умов застосування методу, процедури.

Б) Показник сформованості умінь.

Диагностичность показниками володіння вміннями звичайно є конкретні дії та їх комплекси, що виконуються відносно конкретно поставлених завдань у контексті навчання. Разом з тим у структурі будь-якої дії можна виділити спільні елементи, реалізація яких необхідна при відтворенні кожного конкретного вміння. Володіння цими елементами може служити об'єктивними показниками сформованості вміння:

- побудова алгоритму (послідовності) операцій виконання конкретних дій в структурі уміння;

- моделіроааніе (планування) практичного виконання дій , що складають дане вміння;

- виконання комплексу дій, що складають дане вміння;

- самоаналіз результатів виконання дій, що становлять вміння в зіставленні з метою діяльності.

361

в) Показники сформіровамюсті навичок.

Узагальнені показники сформований ™ нааиков збігаються з показниками сформоване ™ умінь. Але оскільки навик передбачає автоматизацію дій, оцінюються зазвичай ще й час його виконання, наприклад, вимірювання швидкості читання, усного рахунку і т.п.

Наведена система показників навчене ™ школярів може бути безпосередньо використана в роботі викладача будь-якого предмета. Слід зазначити також, що з показниками навченості необхідно знайомити і школярів в доступній їх розумінню формі.

Отже, оцінка знань становить, по суті, процес вимірювання рівня засвоєння і є однією з фундаментальних і труднорешаемих проблем дидактики - проблемою педагогічних вимірювань. Вимірювання і оцінка успіхів у навчанні вимагає аналізу питання про те, що підлягає вимірюванню (про це було вище), а також питання про критерії, показниках, шкалах і одиницях виміру і, нарешті, питання про інструменти, приладах вимірювання. Всі ці поняття поки що слабо розроблені в дидактиці, особливо у вітчизняній, оскільки традиційно до початку XX століття, і в більшості країн досі, оцінка шкільних досягнень проводилася і проводиться експертом, тобто учителем. Кожен екзаменатор - вчитель вирішує, наскільки рівень знань учня відповідає вимогам програми, користуючись при цьому критеріями, хоча і рекомендованими методикою з предмету, але сильно скоригованими суб'єктивними уявленнями екзаменатора про потрібний якості знань.

Основний недолік експертної оцінки - суб'єктивізм. Дослідження показують великий розкид оцінок, поставлених різними вчителями за один і той же відповідь. Таким чином, експертна опенка є не точною, грубою. Та й сама шкала вимірювань, умовно-числовий бал - теж дає дуже загальне уявлення про рівень знань. Бал - позначка несе в собі дуже мало відомостей про якість навчального | процесу і не дає інформації також для його здійснений-1 ствования. Проте в силу зручності користування, де-] шевізни така процедура оцінки і виставлення позначки I має повсюдне поширення. ]

Однак у XX столітті дидактика прагне чітко управ-1 лять навчальним процесом на всіх його стадіях, від розробки-1 ки цілей і змісту до перевірки результатів. Тому 1

362 1

в науці йде інтенсивний пошук об'єктивних методів контролю. Деякі вчені вважають, що "сучасна, науково обгрунтована дидактика приречена на поразку, якщо вона не спирається на багатий інструментарій максимально об'єктивних методів педагогічної діагностики" (К.

Оскільки існуючі системи оцінок не задовольняють вчених і практиків, йде пошук інших систем оцінювання. Так, Ш.Амонашвілі вивчав питання про словесну оцінці знань учнів і запропонував методичні рекомендації по словесній характеристиці знань у початковій школі. У країнах Європи та Америки є досить численні спроби відійти від цифрової, символьної системи. У Німеччині був експеримент по введенню діагностичних листів, в яких давалися словесні та цифрові оцінки знань учнів, мотивів навчання, розвитку мислення, показаних при вивченні шкільного предмета та окремих його тем. Вони заносилися в спеціальні таблиці. В Англії, подібно цьому, є так звані "профілі". Вони складають тест і результати, зведені в таблицю - матрицю. При цьому опис результатів навчання розраховані не тільки на фахівців, а й на розуміння батьків та учнів. У Німеччині є також спроба застосовувати для характеристики шкільних успіхів табель-повідомлення, в якому виділені наступні параметри:

- поведінка учня по відношенню до вчителя, однокласникам;

- поведінка учня під час роботи;

- особливі інтереси, здібності, навички;

- рівень успішності і дійсні можливості учня в різних предметах.

За задумом вчених, табель-повідомлення орієнтований на виявлення можливостей учня і заохочення його і батьків до даль-

363

нейшим крокам . Не важко бачити тут аналогію з підходом Ш.Амонашвілі.

Вітчизняний вчений В.П. Беспалько пропонує в рамках педагогічної технології свою систему об'єктивного контролю та оцінки знань учнів. Головне в ній складає розробка ді-агностічних цілей навчання, опис рівнів засвоєння знань та інструментарій підрахунку балів по 12-бальній системі відміток.

Як видно, педагогіка робить активні спроби вирішити проблему об'єктивного контролю та оцінки знань, але при цьому стикається з низкою складнощів, в тому числі організаційних і психологічних. Справа в тому, що вчителями неохоче приймаються нововведення контролю результатів навчання, так як від них потрібні зусилля зрозуміти нові системи і витратити час на їх освоєння і застосування.

Інформація, релевантна " 13.3. Оцінка знань учащіхся1 "

1. Оцінка
   оцінки. Система оцінки включає в себе суб'єкти та об'єкти оцінки, а також методи і засоби надання інформації про предмет або об'єкт оцінки. Суб'єкти оцінки. Залежно від того, хто проводить оцінку, виділяють: індивідуальну, групову, експертну оцінку, а також самооцінку. Об'єкт / предмет оцінки. Залежно від того, хто або що підлягає оцінці, виділяють оцінку особистісних
   
2. РЕЗЮМЕ
   оцінка потенціалу працівника може бути зроблена за допомогою анкети "Вакансія" при вступі на роботу. Атестація кадрів є комплексною оцінкою, що враховує потенціал і індивідуальний внесок працівника, і проводиться силами атестаційної комісії. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ Які методи оцінки персоналу дають прийнятні результати і мають мінімальні витрати коштів? Що таке рейтинг і як він
   
3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ТА ЗДАЧІ заліки та іспити з криміналістики
   оцінки на іспиті; | готуватися до іспиту необхідно починати з перших лекції та семінару ; При оцінці знань студентів на іспиті з криміналістики викладач керуються, перш за все, наступними критеріями: правильність відповідей на всі питання; поєднання повноти і лаконічності відповіді; наявність практичних навичок з застосування технічних засобів, тактику проведення окремих
   
4. Спосіб вимірювання оцінки.
   Оцінки розробляється шкала оцінки. Це може бути загальна, прийнятна для всіх критеріїв шкала або для кожного критерію своя шкала. Що оцінює особа при оцінці повинно позначити ціну поділки певної шкали і на підставі цього дати оцінку. Можливе використання різних видів шкал. Описова шкала - при описі поділів для кожної з них застосовуються словесні визначення. Номінальна
   
5. § 1. Поняття про педагогічної діагностики
     оцінку як результат перевірки. Оцінки фіксуються у вигляді позначок. Найважливішими принципами діагностування та контролювання обу-ченности учнів є об'єктивність, систематичність, наочність. Об'єктивність полягає в науково обгрунтованому змісті діагностичних тестів (завдань, питань), діагностичних процедур, рівному ставленні педагога до всіх учнем,
   
6. Психологічні проблеми вилучення знань.
     знань психологічний є провідним, оскільки він визначає успішність і ефективність взаємодії (спілкування) менеджера з кадрів та кандидата на посаду. Втрати інформації в ході бесіди очевидні - до менеджера з персоналу, що проводить інтерв'ю, доходить лише менше третини інформації, якою володіє і про яку хоче розповісти кандидат на посаду. Втрати інформації пов'язані з
   
7. Технології розвитку
     знань, усвідомленні людьми необхідності активного навчання та облік їх особливостей, систематичної роботи над розвитком особистості кожного учасника процесу. Розвивальне навчання - це процес вирішення послідовно ускладнюються завдань, добування знань і створення нових способів виконання дій силами учня, в результаті якого він піднімається на нові, більш високі щаблі особистісного
   
8. Контроль педагогічного процесу
     оцінка знань учнів. Організаційний контроль здійснюється представниками вищих органів (установ), керівництвом і адміністрацією навчального закладу. Він передбачає не тільки перевірку документації в навчальному відділі, на кафедрах, циклах і інших підрозділах, на основі якої будується педагогічний процес, а й контроль самого процесу занять: методику їх проведення
   
9. Оцінка посади.
     оцінкою посади. Найпростіша оцінка посади заснована на методі порівнянь. На практиці точні межі відмінностей посад можна встановлювати за різницею рівнів окладів в одній організації. Такий метод застосовується при складанні штатного розпису, але він не дозволяє розкрити суть посади та ті повноваження, які їй делегуються. Для таких цілей використовується метод фактора роботи. У цьому
   
10. Навчання персоналу
      оцінку, розстановку, адаптацію і навчання кадрів, і знаходити відображення в головних нормативних документах
    
11. Зважування критеріїв.
      оцінки результати повинні бути порівнянні, а суб'єктивний вплив оцінює особи на результат оцінки має бути по можливості знижено, то дана система потребує в одному з представлених способів вимірювання оцінки. Тільки при наявності певного проградуированного еталона можливо встановити математичним шляхом загальну оцінку, для чого необхідні використання методу критичних випадків і
    
12. Проблемне навчання
      оцінку аргументованості, перевірку продуктивності прийнятих рішень; - визначення підсумкового результату, його всебічна оцінка з точки зору вимог, що пред'являються до характеру подібного роду навчальних і професійних завдань. Різновидами проблемної технології є методи: проблемного викладу навчального матеріалу, частково пошуковий (діалогічний), частково
    
13. 7.4. Підвищення кваліфікації кадрів
      знань, навичок і вмінь, є результатом самої виробничої діяльності. Спеціально організоване навчання дозволяє досягти мети за більш короткий термін. Підвищення кваліфікації спрямоване на послідовне вдосконалення професійних знань, умінь і навичок, зростання професійної майстерності. Особливість підвищення кваліфікації полягає в тому, що слухачі, вже володіючи
    
14. § 2. Етапи і методи діагностування
      оцінки знань, умінь і навичок учнів з точки зору І. Ф. Харламова є: Повсякденне спостереження за навчальною роботою учнів; усне опитування - індивідуальний, фронтальний, ущільнений; виставлення поурочного бала; контрольні роботи, перевірка домашніх робіт; програмований контроль; тестування. Повсякденне спостереження за навчальною роботою учнів дозволяє
    
15.  10.4. Методика формування та вдосконалення професійних знань, навичок і умінь співробітників
      знань, навичок і умінь
    
16. Оцінка персоналу
      оцінки творчого потенціалу та індивідуального внеску з урахуванням результатів