| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Розділ чотирнадцятий [Перша фігура силогізму як найбільш підходяща для пізнання] |
||
|
З фігур силогізмів перша - найбільш підходяща для науки, бо через неї ведуть докази та математичні науки, такі, як арифметика, гео-2і> метрія, оптика, і, можна сказати, все науки, дослі-дмуть причини, чому є, бо силогізм про те, чому є, виходить або у всіх, або в багатьох випадках, або найбільше саме через цю фігуру. Так що тому перша фігура і є найбільш підходяща для науки, бо для знання найважливіше дослідження причини, чому є. Далі, тільки через цю фігуру можна домогтися знання про суть речі, бо в середній фігурі не виходить ствердної силогізму, а між тим знання суті є знання стверджувальне. В останній же фігурі [стверджувальне висновок] хоча і виходить, однак не загальне, між тим суть речі є щось спільне: адже людина, [наприклад], не їсти лише в якомусь відношенні двонога істота. Крім того, перша фігура не потребує інших фігурах, між тим як ті нею підкріплюються і розширюються, поки не досягається неоп-зо средствованное. Таким чином, очевидно, що перша фігура має для знання найбільше значення. Розділ п'ятнадцятий [Неопосредствованпие негативні посилки] Подібно до того як можливо, щоб А було неподільно (atomos) притаманне Б точно так ж можливо, щоб воно було йому неподільно не властиво. Кажу «бути нероздільно властивим АБО не притаманним», 35 коли між АиБ немає середнього терміна. У такому випадку А буде притаманне чи не властиво Б не на підставі чогось іншого. Тому якщо або А, або Б, або навіть обидва разом цілком містяться в другом2, то А не може бути притаманне Б як перший. Справді, нехай А цілком міститься в В; в такому випадку, якщо Б зовсім не міститься в В (бо можливо, щоб А цілком містилося в іншому, а Б в ньому не 40 містилося), вийде силогізм про те, що А чи не притаманне Б, бо якщо В притаманне всім А, але не при-? дь суще жодному Б, то і А чи не властиве жодній Б. Точно так само - якщо Б цілком міститься в іншому, наприклад в Д, бо Д притаманне всім Б , але А не властиво жодному Д; так що за допомогою силогізму вийде, що А чи не властиве жодній Б. Точно так само буде доведено, якщо і А і Б цілком містяться в іншому. Але що жодне Б може і не міститися в тому, в чому міститься А, або, навпаки, жодне А - в тому, в чому міститься Б, - це очевидно з тих рядів [термінів], які не можна брати один замість іншого. Справді, якщо жоден з [термінів], що входять в ряд А В Д, не позначається ні про один з [термінів], що входять в ряд БЕЗ3, між тим ю як А цілком содерлштся в Ф, що належить до того ж ряду, то очевидно, що Б не буде міститися в Ф, інакше ці ряди змішалися б. І точно так само - якби Б цілком містилося в іншому. Але якщо жоден з цих двох [термінів А і Б] зовсім не міститься в чомусь [іншому] і А не властиво Б, то воно необхідно не притаманне йому пераздельно. Бо якби був який-небудь середній термін, то було б необхідно, щоб один з цих двох термінів цілком 15 містився в іншому, а силогізм вийде тоді або по першій, пли по середній фігурі. Таким чином, очевидно, що одне може бути але притаманне іншому нероздільно, і ми сказали, коли і як це можливо. Розділ шістнадцятий [Помилкові висновку при неопосередковано посилках] Невідання не як відсутність знання, а як помилкове знання (kata dialhesin) є помилка, що виникає через силогізм. Коли щось першим притаманне або не 25 притаманне, така помилка може відбутися двояким чином, а саме коли або просто припускають, що щось притаманне або не властиво, або коли приходять до такого припущення через силогізм. Так от, при простому припущенні і помилка проста, коли ж припущення робиться через силогізм, буває багато помилок. Справді, нехай А нероздільно НЕ so властиве жодній Б; в такому випадку якщо вивести висновок, що А притаманне Б, прийнявши середнім терміном В, то це означало б впасти в помилку через силогізм. Таким чином, можливо, що помилкові обидві посилки, але й можливо, що тільки одна з них. Справді, якщо А чи не властиве жодній В, як і В - жодному Б, і в кожній посилці береться об-35 ратну, то обидві вони будуть помилковими. Але можливо, що У так відноситься до А і Б, що воно не підпорядковане А і не притаманне Б як загальне. Бо неможливо, щоб Б цілком містилося в іншому; адже було вже сказано \ що А як перший йому пе притаманне, але не необхідно, щоб А було притаманне всім [предметів] як загальне; так що обидві посилки помилкові. Але можна також [тільки] одну з посилок прийняти за справжню, проте не будь-яку, а лише посилку АВ, бо посилка СБ завжди буде помилковою, так як Б чи не знаходиться ні 80а в одному [роді]. Посилка ж АВ може бути істинною, наприклад якщо А нероздільно притаманне і В і Б. Справді, коли одне і те ж позначається як перший про багатьох, ні одіп з них не буде міститися в іншому. При цьому неважливо, якщо [А] притаманне 5 [В] НЕ нероздільно. Таким чином, помилка щодо прісущності випливає з-за цього і тільки так (бо ні по одній іншій фігурі не виводиться [загального] висновку про притаманному). Помилка ж відносно непрісущності можлива і по першій і по середній фігурі. Ми вкажемо насамперед, в яких випадках виникає ошиб-ю ка по першій фігурі і в якому відношенні знаходяться при цьому посилки. Отже, помилка можлива, коли обидві посилки помилкові, наприклад якщо А нероздільно притаманне і В і Б, бо якщо прийняти, що А чи не властиве жодній В, а В притаманне всім Б, то посилки будуть помилковими. Помилка можлива і тоді, коли одна з по-15 силок помилкова, все одно яка. Бо можливо, що посилка АВ істинна, а СБ помилкова, і притому АВ істинна тому, що А притаманне не всім [предметів], а СБ помилкова тому, що неможливо, щоб В було притаманне Б, коли А чи не властиве жодній В, бо тоді посилка АВ не була б вже істинною. За середньою фігурі неможливо, щоб обидві посилки були цілком неправдивими, бо якщо А притаманне всім Б, то не можна буде прийняти, що [середній термін] одному всьому притаманний, а іншому - зовсім ні; між тим , якщо взагалі має вийти силогізм [по вто-зо рій фігурі], слід взяти посилки так, щоб [середній термін] одному крайнього був притаманний, а іншому не притаманний. Якщо ж взяті таким чином посилки помилкові, то ясно, що, якщо в них береться протилежне, вийде якраз протилежне, що, однак, неможливо. За ніщо не заважає, щоб обидві посилки були частково помилковими, наприклад якщо В притаманне і пекоторим 35 А і деяким Б, бо якщо припять, що воно притаманне всім А і не властиве жодній Б, то обидві посилки будуть помилковими, але не цілком, а лише частково. І те ж саме буде, якщо заперечення віднести до [більшою] посилці. З іншого боку, можливо, що одна з посилок, все одно яка, [цілком] помилкова. У самому 40 справі, те, що притаманне всім А, буде притаманне і Б. Якщо 10ь ж прийняти, що у притаманному всьому А, але зовсім не властиве Б, то посилка ВА буде істинною, посилка ж СБ - помилковою. Далі, те, що не властиве жодній Б, чи не буде властиве жодній Л, бо якщо б воно було притаманне А, то воно було б притаманне і Б, по було припущено, що воно йому пе притаманне. 'Якщо ж прийняти, що В властиве всьому А, по але притаманне ії одному Б, то посилка СБ буде істинною, інша ж - помилковою. Точно так само - якщо заперечення отпесті до [більшою] посилці. Бо те, що не властиво шт одному А, пе буде також притаманне пі одному Б. Якщо ж прийняти, що В зовсім але притаманне А, але властиве всьому Б, то посилка ВА буде істіпной, інша ж - помилковою. І далі, прийняти, що те, що притаманне всім 10 Б, що не властиве жодній А, ложно, бо якщо опо притаманне всім Б, то воно необхідне властиве також і деяким А. Якщо ж прийняти, що В притаманне всім Б, але не властиве жодній А, то посилка СБ буде істіпной, а посилка ВА - помилковою. Таким чином, очевидно, що і тоді, коли про посилки ложпьте, і тоді, коли тільки одна помилкова, вийде помилковий-15 ний силогізм, якщо опи посилки про нероздільно притаманному. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Розділ чотирнадцятий [Перша фігура силогізму як найбільш підходяща для пізнання] " |
||
|
||