Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
Аристотель. Твори в 4-х томах. Том 2. Вид-во Думка, Москва; 687 стр., 1976 - перейти до змісту підручника

Розділ чотирнадцятий [Перша фігура силогізму як найбільш підходяща для пізнання]

З фігур силогізмів перша - найбільш підходяща для науки, бо через неї ведуть докази та математичні науки, такі, як арифметика, гео-2і> метрія, оптика, і, можна сказати, все науки, дослі-дмуть причини, чому є, бо силогізм про те, чому є, виходить або у всіх, або в багатьох випадках, або найбільше саме через цю фігуру. Так що тому перша фігура і є найбільш підходяща для науки, бо для знання найважливіше дослідження причини, чому є. Далі, тільки через цю фігуру можна домогтися знання про суть речі, бо в середній фігурі не виходить ствердної силогізму, а між тим знання суті є знання стверджувальне. В останній же фігурі [стверджувальне висновок] хоча і виходить, однак не загальне, між тим суть речі є щось спільне: адже людина, [наприклад], не їсти лише в якомусь відношенні двонога істота. Крім того, перша фігура не потребує інших фігурах, між тим як ті нею підкріплюються і розширюються, поки не досягається неоп-зо средствованное. Таким чином, очевидно, що перша фігура має для знання найбільше значення.

Розділ п'ятнадцятий

[Неопосредствованпие негативні посилки]

Подібно до того як можливо, щоб А було неподільно (atomos) притаманне Б точно так ж можливо, щоб воно було йому неподільно не властиво. Кажу «бути нероздільно властивим АБО не притаманним», 35 коли між АиБ немає середнього терміна. У такому випадку А буде притаманне чи не властиво Б не на підставі чогось іншого. Тому якщо або А, або Б, або навіть обидва разом цілком містяться в другом2, то А не може бути притаманне Б як перший. Справді, нехай А цілком міститься в В; в такому випадку, якщо Б зовсім не міститься в В (бо можливо, щоб А цілком містилося в іншому, а Б в ньому не 40 містилося), вийде силогізм про те, що А чи не притаманне Б, бо якщо В притаманне всім А, але не при-? дь суще жодному Б, то і А чи не властиве жодній Б. Точно так само - якщо Б цілком міститься в іншому, наприклад в Д, бо Д притаманне всім Б , але А не властиво жодному Д; так що за допомогою силогізму вийде, що А чи не властиве жодній Б. Точно так само буде доведено, якщо і А і Б цілком містяться в іншому. Але що жодне Б може і не міститися в тому, в чому міститься А, або, навпаки, жодне А - в тому, в чому міститься Б, - це очевидно з тих рядів [термінів], які не можна брати один замість іншого. Справді, якщо жоден з [термінів], що входять в ряд А В Д, не позначається ні про один з [термінів], що входять в ряд БЕЗ3, між тим ю як А цілком содерлштся в Ф, що належить до того ж ряду, то очевидно, що Б не буде міститися в Ф, інакше ці ряди змішалися б. І точно так само - якби Б цілком містилося в іншому. Але якщо жоден з цих двох [термінів А і Б] зовсім не міститься в чомусь [іншому] і А не властиво Б, то воно необхідно не притаманне йому пераздельно. Бо якби був який-небудь середній термін, то було б необхідно, щоб один з цих двох термінів цілком 15 містився в іншому, а силогізм вийде тоді або по першій, пли по середній фігурі.

Якщо по першій, то Б буде цілком міститися в іншому (бо посилка, що містить Б, повинна бути ствердною), якщо ж по середній фігурі, то будь-який з них може цілком міститися в іншому, так як силогізм вийде, все одно, до якої посилці віднести заперечення, але силогізму не вийде, якщо обидві посилки отрицатель-20 пие.

Таким чином, очевидно, що одне може бути але притаманне іншому нероздільно, і ми сказали, коли і як це можливо.

Розділ шістнадцятий

[Помилкові висновку при неопосередковано посилках]

Невідання не як відсутність знання, а як помилкове знання (kata dialhesin) є помилка, що виникає через силогізм. Коли щось першим притаманне або не 25 притаманне, така помилка може відбутися двояким чином, а саме коли або просто припускають, що щось притаманне або не властиво, або коли приходять до такого припущення через силогізм. Так от, при простому припущенні і помилка проста, коли ж припущення робиться через силогізм, буває багато помилок. Справді, нехай А нероздільно НЕ so властиве жодній Б; в такому випадку якщо вивести висновок, що А притаманне Б, прийнявши середнім терміном В, то це означало б впасти в помилку через силогізм. Таким чином, можливо, що помилкові обидві

посилки, але й можливо, що тільки одна з них. Справді, якщо А чи не властиве жодній В, як і В - жодному Б, і в кожній посилці береться об-35 ратну, то обидві вони будуть помилковими. Але можливо, що У так відноситься до А і Б, що воно не підпорядковане А і не притаманне Б як загальне. Бо неможливо, щоб Б цілком містилося в іншому; адже було вже сказано \ що А як перший йому пе притаманне, але не необхідно, щоб А було притаманне всім [предметів] як загальне; так що обидві посилки помилкові. Але можна також [тільки] одну з посилок прийняти за справжню, проте не будь-яку, а лише посилку АВ, бо посилка СБ завжди буде помилковою, так як Б чи не знаходиться ні 80а в одному [роді]. Посилка ж АВ може бути істинною, наприклад якщо А нероздільно притаманне і В і Б. Справді, коли одне і те ж позначається як перший про багатьох, ні одіп з них не буде міститися в іншому. При цьому неважливо, якщо [А] притаманне 5 [В] НЕ нероздільно.

Таким чином, помилка щодо прісущності випливає з-за цього і тільки так (бо ні по одній іншій фігурі не виводиться [загального] висновку про притаманному). Помилка ж відносно непрісущності можлива і по першій і по середній фігурі. Ми вкажемо насамперед, в яких випадках виникає ошиб-ю ка по першій фігурі і в якому відношенні знаходяться при цьому посилки. Отже, помилка можлива, коли обидві посилки помилкові, наприклад якщо А нероздільно притаманне і В і Б, бо якщо прийняти, що А чи не властиве жодній В, а В притаманне всім Б, то посилки будуть помилковими. Помилка можлива і тоді, коли одна з по-15 силок помилкова, все одно яка. Бо можливо, що посилка АВ істинна, а СБ помилкова, і притому АВ істинна тому, що А притаманне не всім [предметів], а СБ помилкова тому, що неможливо, щоб В було притаманне Б, коли А чи не властиве жодній В, бо тоді посилка АВ не була б вже істинною.

Тим часом, якщо обидві ПОСИЛКИ Істинно, істинно буде І за-20 ключение. Але може бути й так, що посилка СБ істинна, в той час як інша помилкова, наприклад якщо Б міститься і в В, і в А; бо тоді одне необхідно підпорядковане іншому, так що якщо прийняти, що А чи не властиве жодній В, то посилка буде помилковою. Таким чином, очевидно, що силогізм буде хибним 25 і тоді, коли одна посилка помилкова, і тоді, коли обидві неправдиві.

За середньою фігурі неможливо, щоб обидві посилки були цілком неправдивими, бо якщо А притаманне всім Б, то не можна буде прийняти, що [середній термін] одному всьому притаманний, а іншому - зовсім ні; між тим , якщо взагалі має вийти силогізм [по вто-зо рій фігурі], слід взяти посилки так, щоб [середній термін] одному крайнього був притаманний, а іншому не притаманний. Якщо ж взяті таким чином посилки помилкові, то ясно, що, якщо в них береться протилежне, вийде якраз протилежне, що, однак, неможливо. За ніщо не заважає, щоб обидві посилки були частково помилковими, наприклад якщо В притаманне і пекоторим 35 А і деяким Б, бо якщо припять, що воно притаманне всім А і не властиве жодній Б, то обидві посилки будуть помилковими, але не цілком, а лише частково. І те ж саме буде, якщо заперечення віднести до [більшою] посилці. З іншого боку, можливо, що одна з посилок, все одно яка, [цілком] помилкова. У самому 40 справі, те, що притаманне всім А, буде притаманне і Б. Якщо 10ь ж прийняти, що у притаманному всьому А, але зовсім не властиве Б, то посилка ВА буде істинною, посилка ж СБ - помилковою. Далі, те, що не властиве жодній Б, чи не буде властиве жодній Л, бо якщо б воно було притаманне А, то воно було б притаманне і Б, по було припущено, що воно йому пе притаманне. 'Якщо ж прийняти, що В властиве всьому А, по але притаманне ії одному Б, то посилка СБ буде істинною, інша ж - помилковою. Точно так само - якщо заперечення отпесті до [більшою] посилці. Бо те, що не властиво шт одному А, пе буде також притаманне пі одному Б. Якщо ж прийняти, що В зовсім але притаманне А, але властиве всьому Б, то посилка ВА буде істіпной, інша ж - помилковою. І далі, прийняти, що те, що притаманне всім 10 Б, що не властиве жодній А, ложно, бо якщо опо притаманне всім Б, то воно необхідне властиве також і деяким А. Якщо ж прийняти, що В притаманне всім Б, але не властиве жодній А, то посилка СБ буде істіпной, а посилка ВА - помилковою. Таким чином, очевидно, що і тоді, коли про посилки ложпьте, і тоді, коли тільки одна помилкова, вийде помилковий-15 ний силогізм, якщо опи посилки про нероздільно притаманному.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Розділ чотирнадцятий [Перша фігура силогізму як найбільш підходяща для пізнання] "
  1. Глава тридцятих * В
    перший * Див Платон. Софіст, 219 а - 237 а; Політик, 258 b 267 с. - 183. 2 Послідовники Платона. - 183. 3 Див гл. 4-30. - 183. 4 СР «Друга аналітика», 91 b 24-27. - 184, Розділ тридцять другий * Див гл. 2-26. - 185. а Див гл. 27-30. - 185. 8 Див гл. 45. - 185. 4 Посилка становить більшу частину силогізму, ніж термін. - 185. ? У 25 b 32-35; 26 Ь 34-38; 28 а 10-14. -
  2. Фігури і модуси простого категоричного силогізму
    фігурами простого категоричного силогізму. Кожна фігура має свої спеціальні правила, хоча ці правила можуть бути отримані строго логічно, як наслідку із загальних правил простого категоричного силогізму. I. Перша фігура характеризується тим, що середній термін (М) грає в ній роль суб'єкта в більшому і предиката у меншому посилці. Перша фігура простого категоричного силогізму
  3. Розділ сорок перша
    перша і третя фігури. - 197. Глава сорок шоста 1 А іменпо Celarent, Cesare і Caniestres. - 201 * «Див 52 Ь 4-8. -
  4. 3.4. Скорочені, складні і складноскорочені силогізми
    силогізмом існують різні види складних силогізмів. Серед них: полісіллогізм - складні силогізми, що представляють собою такі послідовності певним чином пов'язаних між собою простих категоричних силогізмів, що укладення попереднього служить посилкою наступного. Існують також і складно-скорочені силогізми - смітить і Епіхейрема - результати певних скорочень
  5. Глава перша
    чотирнадцята 1 Див «Про частини тварин», 663 b 31 - 664 а 3; 674 а 22 - Ь 15. - 340. Глава сімнадцята 1 Див «Про частини тварин», 677 а 31-32. - 344. Глава дев'ятнадцята 1 Див «Друга аналітика» I, 2. - 345. 2 Див 71 а 1-11. - 345. * Див «Метафізика», 980 Ь 21-25. - 345. 4 Див «Метафізика», 980 Ь 29 - 981 а 1. - 346. Є СР Платон. Федон, 96 Ь. - 346. 4 Див 100 а 6-7. - 346. 7
  6. Розділ вісімнадцятий [Силогізми по другій фігурі, в яких одна посилка - про властиві, а інша - про можливе притаманному]
    перший фігура. Якщо 35 ж обидві посилки - позитивні, то силогізму не буде. Термінами для випадку, [коли перший термін] притаманний [останньому], нехай будуть: здоров'я - жива істота - людина; для випадку, [коли він йому] по притаманний: здоров'я - кінь - людина. Так само буде ситуація справу і з приватними сіллогіз-40 мами. Справді, коли стверджувальна посилка - два про властиві, все одно,
  7. ГЛАВА ШОСТА [Доказ по колу в другій фігурі]
    перший фігура. Справді, В притаманне всім А, а Б не властиво жодному В; так що Б не властиво ні одпому А, стало бути, і А - жодному Б. Таким чином, по-25 засобом укладення та однієї посилки тут не вийде силогізму, але якщо додати іншу [посилку] то силогізм вийде. Якщо ж силогізм пе загальний, то загальна посилка не може бути доказапа з тієї ж причини, про яку ми говорили
  8. Розділ тридцять ДРУГА [Підбір посилок і середнього терміна]
    перша фігура. Якщо ж середній термін про одне позначається, а щодо іншого щось заперечує, то вийде середня фігура. Якщо ж крайні про нього позначаються або один щось заперечує щодо нього, а інший про нього позначається, то вийде остання фігура, бо таке, як було сказано5, становище середнього терміна в кожній фігурі. Подібним же чином йде справа, якщо посилки незагального,
  9. Розділ п'ятнадцятий [Силогізми по першій фігурі, в яких одна посилка - про властиві, а інша - про можливе притаманному]
    силогізми будуть досконалими і про можливе притаманному, згідно з наведеним определенію1; якщо ж про можливе притаманному буде посилка, що містить менший термін, то все силогізми будуть недосконалими, а негативні силогізми будуть не про віз-можна притаманному, згідно з визначенням, а про те, що щось необхідно не властиве жодній або притаманне не всім. Справді, якщо щось необхідно не притаманне
  10. Глава перша
      чотирнадцята 1 ср «Про душу», 410 а 1 - 2. -
  11. РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ [Модальність силогізмів]
      перша фігура. Стало бути, і Б не може бути притаманне В, так як і ця посилка оборотна подібним же чином. Якщо ж про необхідно притаманному буде стверджувальна посилка, то не вийде висновку про необхідно прісущем2. Справді, нехай А буде необхідно притаманне всім Б і просто не при-20 суще жодному В. Якщо ж негативну посилку піддати зверненням, то вийде перша фігура. Але
© 2014-2020  ibib.ltd.ua