Головна
Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / езотерика / Головна
ФілософіяПершоджерела з філософії« Попередня → 
Наступна » Аристотель. Твори в 4-х томах. Том 2. Вид-во Думка, Москва; 687 стр., 1976 - перейти до змісту підручника
РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ [Модальність силогізмів]

Так як бути властивим, необхідно властивим, можливо властивим - не одне і те ж (бо багато притаманне, проте не необхідно, інше ж не властиво ні необхідно, ні просто, але воно може бути притаманне), то ясно, що в кожному з цих випадків силогізм буде різним і що терміни не знаходяться в однаковому відношенні один до одного: вони будуть то необхідно притаманні, то притаманні, то можливо притаманні.

С необхідно властивим справа йде приблизно так само, як і з [просто] властивим, так як при однаковому становищі термінів [в посилках] про властиві і необхідно притаманному або притаманному силогізм вийде і не вийде з тим лише відмінністю, що до термінів додається «необхідно притаманне» або «необхідно не притаманне» Негативна посилка оборотна таким же образом2, адже «цілком міститися [в іншому]» і «бути властивим всім» ми будемо розуміти одінаково3. І в інших випадках тим же способом, тобто за допомогою звернення, доводиться необхідність ув'язнення - точно так само як в силогізму про прісущем4. У середній же фігурі, коли загальна посилка - стверджувальна, а приватна - негативна, і, далі, в третій фігурі, коли загальна посилка - утвердітельнаяб, а приватна - негативна 5, доказ вже не буде таким 7, а з одного терміна необхідно виділити те , чому в кожному з цих випадків щось не властиво, і відносно нього побудувати силогізм, бо тоді висновок буде витікати з необходімостью8; якщо ж воно буде необ-дімим щодо виділеного, то воно буде необхідним також і відносно частини [того чи іншого терміна ], так як вона є те ж, що і виділене. Кожен з цих силогізмів будується за відповідною фігуре8.

Розділ дев'ятий

[Силогізми по першій фігурі, в яких одна з посилок - про властиві, а інша - про необхідно притаманному]

Буває й так, що виходить силогізм про необхідно притаманному, якщо лише одна посилка - про необхідно притаманному, але не будь-яка, а та, яка містить більший крайній термін, наприклад якщо взяти, що А необхідно притаманне або не властиво Б, а Б просто притаманне У Адже якщо взяти посилки саме так, то А буде необхідно притаманне або не властиво В; справді, так як А необхідно притаманне або не властиво всім Б, а В є якесь Б, то очевидно, що А буде необхідно притаманне або не властиво також і В. Якщо посилкою про необхідно притаманному буде не АБ, а БВ, то не буде висновку про необхідно притаманному, бо якщо б воно було про необхідно притаманному, то слід було б, що А необхідно притаманне деяким Б, через першу і третій фігури. Але це неправильно, бо можливо, що Б таке, що А може бути не властиве жодній Б2.

З термінів, крім того, очевидно, що висновок не буде про необхідно притаманному, наприклад, якщо А є рух, Б - жива істота, а В позначає людини. Справді, людина необхідно є жива істота, але ні жива істота, ні людина не рухаються необхідно. Точно так само йде справа, якщо АБ буде негативною посилкою. Доводиться це таким же образом3. Що стосується приватних силогізмів, то, якщо про необхідно притаманному буде загальна посилка, про необхідно притаманному буде і висновок; якщо ж - приватна посилка, то висновок пе буде про необхідно притаманному, все одно, негативні або позитивні загальна посилка. Нехай спершу про необхідно притаманному буде загальна посилка і нехай А буде необхідно притаманне всім Б, а Б - просто притаманне деяким В; тоді з необхідністю випливає, що А необхідно притаманне деяким В, бо [частина]

У підпорядкована Б і А необхідно притаманне всім Б4, * про Точно так само йде справа з негативним сіллогіз-зоь мом, і доводиться він таким же чином. Якщо ж про необхідно притаманному буде приватна посилка, то не вийде висновку про необхідно притаманному, бо не виходить нічого неможливого, точно так само як і в загальних силогізмах. Подібним же чином йде справа з [приватно] негативним силогізмом. Нехай термінами будуть: рух - жива істота - бе-5 лое5.

Розділ десятий

[Сіллогівми по другій фігурі, в яких одна з посилок - про властиві, а інша - про необхідно притаманному]

У другій же фігурі, якщо про необхідно притаманному буде негативна посилка, то про необхідно притаманному буде і заключеніе1; якщо ж стверджувальна, то не вийде висновку про необхідно притаманному. Нехай спершу про необхідно притаманному буде негативна посилка, і нехай А не може бути властиве жодній Б, а просто притаманне В. Так як негативна посилка оборотна, то і Б не може бути притаманне якомусь А. Але А притаманне всім В, так що Б не може бути притаманне якомусь В, бо У підпорядковане А. Так само йде справа, якщо заперечення віднести до В. Справді, якщо А не може бути притаманне якомусь В, то і В не може бути притаманне якому - и * або А; але А притаманне всім Б, а тому В не може бути притаманне якомусь Б. Дійсно, знову виходить перша фігура. Стало бути, і Б не може бути притаманне В, так як і ця посилка оборотна подібним же чином. Якщо ж про необхідно притаманному буде стверджувальна посилка, то не вийде висновку про необхідно прісущем2. Справді, нехай А буде необхідно притаманне всім Б і просто не при-20 суще жодному В. Якщо ж негативну посилку піддати зверненням, то вийде перша фігура. Але щодо першої фігури було показано, що якщо в ній негативна велика посилка не буде про необхідно притаманному, то висновок не буде про необхідно притаманному 3, так що і в цьому випадку не вийде висновку про необхідно лрісущем.

Далі, якщо

25 закінчення - про необхідно притаманному, то випливає, що В необхідно не притаманне деяким А, бо якщо В необхідно не властиве жодній В, то і В необхідно не буде притаманне пі одному Б; однак Б необхідно притаманне деяким А, якщо тільки А було необхідно притаманне всім Б; отже У необхідно не при-зо суще деяким А. Але ніщо не заважає взяти А таким, щоб усім А могло бути притаманне В. Крім того, і за допомогою виділення термінів можна було б довести, що укладення тут буде про необхідно притаманні не безумовно, а [тільки] за зазначених умов. Нехай А, наприклад, буде жива істота, Б - людина, В - біле, і посилки нехай будуть узяті подібним образом4. Адже цілком можливо, що бути 85 живою істотою не властиво нічому білому, тому й бути людина не буде притаманне пічему білому, проте не з необхідністю, бо можливо, що людина виявиться білим, хоча він не був би таким до тих пір, поки бути живим істотою не властиво пічему білому. Так що за цих умов висновок буде про необхідно притаманному, взагалі ж - по про іеоб-40 ходимо притаманному.

- 1а Точно так само йде справа і з частпим силогізмом. А іменпо, якщо негативна посилка загальна і про необхідно притаманному, то і висновок буде про необхідно притаманному; якщо ж загальної [і про необхідно притаманному] буде стверджувальна посилка, а приватної [і не про необхідно притаманному] - негативна, то по вийде висновку про необхідно притаманному. Отже, 5 нехай спершу негативна посилка буде загальної та про необхідно притаманному, і нехай А пе може бути властиве жодній Б, але може бути притаманне деяким В. Так як негативна посилка оборотна, то і Б не може бути притаманне якомусь А; але ж А притаманне деяким В, тому і Б необхідно не бу-дет притаманне деяким В. Припустимо тепер, навпаки, що спільною і про необхідно притаманному буде стверджувальна посилка, і нехай те, що містить твердження, буде віднесено до Б. Якщо А, таким чином, необхідно притаманне всім Б і не притаманне деяким В, то очевидно, що Б нічого не буде притаманне деяким В, але не необхідно. Довести це можна за допомогою тих же термінів, що і при загальних Сіллах-гізмах5. Накопец, і в тому випадку якщо про необхідно

притаманному буде частноотріцательних посилка, то не вийде висновку про необхідно притаманному. Довести це можна за допомогою тих же термінов5.

« Попередня

Наступна » = Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ [Модальність силогізмів] "
3.4. Скорочені, складні і складноскорочені силогізми
  1. Поряд із простим категоричним силогізмів існують різні види складних силогізмів. Серед них: полісіллогізм - складні силогізми, що представляють собою такі послідовності певним чином пов'язаних між собою простих категоричних силогізмів, що укладення попереднього служить посилкою наступного. Існують також і складно-скорочені силогізми - смітить і Епіхейрема -
    4.4. Модальність судження
  2. Під модальністю у формальній логіці розуміють виражену в судженні додаткову оціночну інформацію про зв'язки між явищами, про логічне статусі судження, про регулятивних, тимчасових і інших його характеристиках. У модальному судженні явно або неявно використовується модальний оператор: «можливо», «необхідно», «доведено», «погано», «заборонено» і т. д. Наприклад: «Погано, коли студент пропускає
    Глава тридцятих * В
  3. «Топіці» I, 14. - 183. Розділ тридцять перший * Див Платон. Софіст, 219 а - 237 а; Політик, 258 b 267 с. - 183. 2 Послідовники Платона. - 183. 3 Див гл. 4-30. - 183. 4 СР «Друга аналітика», 91 b 24-27. - 184, Розділ тридцять другий * Див гл. 2-26. - 185. а Див гл. 27-30. - 185. 8 Див гл. 45. - 185. 4 Посилка становить більшу частину силогізму, ніж термін. - 185. ? В
    питання До іспиту ПО логіці
  4. Предмет і значення логіки. Роль мислення в пізнанні. Логіка як наука. Значення логіки. Основні логічні закони. Закон тотожності. Закон несуперечливий. Закон виключеного третього. Закон достатньої підстави. Поняття як форма мислення. Зміст і обсяг поняття. Види понять. Відносини між поняттями. Логічні операції з поняттями. Узагальнення і обмеження понять. Визначення понять.
    4.1. Чисто-умовний і умовно-категоричний силогізми
  5. 1. Чисто-умовний силогізм - це умовивід, посилками і укладанням якого є уявні судження. Слід зазначити, що укладення в даному виді силогізму може робитися з будь-якої кількості посилок, оскільки висновки чисто-умовного силогізму можна охарактеризувати як висновки на підставі свій-ства транзитивності імплікації. Інакше кажучи, висновок в чисто-умовному силогізм
    Доказ деяких законів логіки методом «від супротивного»
  6. Закон тотожності: Р з Р Доказ: І.РзР (Р з Р) (дод.) РЛР (ІЧК: 2) Р (КК: 3) Р (КК: 3) рзр (СА: 2,4,6) Закон суперечності: (Р ЛР) Доказ: 1. (РЛР) (РЛР) (дод.) РЛР (УО: 2) Р (КК: 3) Р (КК: 3) 6. (РЛР) (СА: 4,5) Закон виключеного третього: Р vP Доказ: PvP (PvP) (дод.) РЛР (ОД: 2) Р (КК: 3) Р (КК: 3) Р (УО: 5) PvP (СА: 2,4,6) Закон зняття подвійного заперечення: Доказ:
    Запитання для повторення
  7. Що таке дилема? Назвіть види дилем. Охарактеризуйте правильні модуси умовно-категоричних-го силогізму. Які модуси має розділової-категоричний силогізм? Що таке метод натурального виводу? Які основні прямі і непрямі правила логіки судження
    Умовиводи логіки судження. ВИСНОВКИ ІЗ складне судження
  8. Умовиводи будуються не тільки з простих, але і зі складних суджень. Відомі такі види дедуктивних умовиводів, посилками яких є складні судження: чисто-умовний, умовно-категоричний, розділової-категоричний і умовно-розділовий силогізми. Особливість цих умовиводів полягає в тому, що виведення висновку з посилок визначається не відносинами між
    Загальні правила простого категоричного силогізму
  9. Для того щоб при наявності істинних посилок висновок слід було з посилок з необхідністю, потрібне дотримання правил побудови простого категоричного силогізму. У даному випадку необхідність кожного правила означає, що якщо воно не виконується в деякому умовиводі, то умовивід неправильно. Достатність же всіх загальних правил виражається в тому, що виконання кожного з них
    Глава дев'ята
  10. 1 По не цілком яспим для нас міркувань Аристотель розглядає ассерторіческіе меншу посилку в інтерпретації необхідності (тобто розглядає БХВ як рівнозначну BxLB, для будь-якого х), а ассерторіческіе ббльшую посилку - або в інтерпретації контрарной акцпдентальності, якщо вона до того ж загальна (тобто розглядає АХБ як рівнозначну АхтБ, для х = а або е), або в інтерпретації
    Глава двадцята 1
  11. Як у 38 а 13-16. - 162. 2 Як у 33 b 29-33, тобто як у відповідних комбінаціях посилок в другій фігурі. - 162. 3 Т. е. в ассерторіческіе посилках: 28 b 5 - 29 а 6. - - 162. 4 Як у 39 а 23-28, 36-38. - 162. Розділ двадцять перший 1 У гол. 20 при проблематичності обох посилок або при проблематичності однієї і ассерторічності другий. - 163. 2 В 33 Ь 25-31. - 163. 3
     Полісіллогізм
  12.  У процесі міркування прості силогізми можуть утворювати ланцюг силогізмів, в якої укладення попереднього силогізму стає посилкою наступного. Попередній силогізм називається просіллогізма, наступний - епісіллогіз-мом. Такого роду умовиводи називаються полісіллогізм. Розрізняють прогресивний і регресивний полісіллогізм. У прогресивному полісіллогізм висновок
     Глава перша
  13.  1 У сенсі definiens. СР «Друга аналітика» II, 10. - 462 # 2 Див 101 b 19 - 22. - 462. Глава друга 1 ср «Друга аналітика», 97 b 37 - 39. - 463. 2 Чи не філософ Платон, а староаттіческій комедіограф (V - IV ст. До н. Е..). - 464. * Див «Поетика», 1 - 3. - 464. 1 ср прим. 15 до гол. 6 кн. III. - 465. 2 Див Платон. Федр, 245 с - тобто ср «Про душу», 408 b 32 - - 409
     3.3. Опосередковані умовиводи. Простий категоричний силогізм
  14.  Структура простого категоричного силогізму Категоричний силогізм - це таке опосередковане дедуктивний умовивід, посилками і укладанням якого є категоричні судження. Наприклад: Всі риби дихають зябрами Карась - риба Карась дихає зябрами Поняття, що є суб'єктом укладення, називається меншим терміном і позначається символічно «S». У наведеному вище прикладі йому
     Скорочений силогізм - ентимема
  15.  - Скорочений силогізм (ентимема) - це умовивід з якою-небудь пропущеної частиною силогізму (посилкою або ув'язненням). З визначення ентимеми випливає, що можливі три їх види, залежно від того, яка частина силогізму пропущена. Візьмемо для прикладу умовивід: Всі хімічно прості речовини складаються з однорідних атомів Жоден сплав не їсти хімічно проста речовина Жоден сплав
     Глава чотирнадцята
  16.  Див 32 b 25-32, а також прим. 15 до гол. 13. - 144. Бо з посилок виду ае в першій фігурі нічого не сле-дует силлогистическое. Див 26 а 2-4. - 144. Т. е. замінити БетВ посилкою батва. Див 32 а 29 - b 1. - 144. 4 Як у 32 b 38-40. - 144. * Див 32 а 34. - 144. в У протиріччі з 33 а 27-34. «Досконалий», по всій видимості, пізніша вставка. - 145. 7 Див 32 а 18-20 і
     Глава перша
  17.  1 Аналог принципу, слідуючи якому виявляються категорії. Див «Перша аналітпна» I, 37; «Метафізика», 1017 а 22 - 27. - 315. Глава третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408
     Глава перша
  18.  1 Символічно: якщо АГР (х), то ехр (х). СР 119 а 34 і 120 а 15. - 373. 2 Символічно: якщо | - Ах - | Р (х), то Н-і АГР (х). Ср, 119 а 36 і 120 а 8. - 373. 3 «Звернення» тут вживається в сенсі перетворення висловлювань виду «А притаманне Б» в висловлювання виду «Б є (взагалі) А». Однак якщо А притаманне Б лише в деякому відношенні, то помилково, що Б є взагалі А. СР прим. 4 до
     Введення
  19.  Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
    Глава I. Общие положения об акционерном обществе Глава II. Создание и ликвидация общества Глава III. Акции. Права акционеров Глава IV. Уставный капитал и активы общества Глава V. Дивиденды общества Глава VI. Реестр акционеров общества Глава VII. Общее собрание акционеров Глава VIII. Совет директоров (наблюдательный совет) и исполнительный орган общества Глава IХ. Крупные сделки Глава Х.
© 2014-2020  ibib.ltd.ua