Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
Аристотель. Твори в 4-х томах. Том 2. Вид-во Думка, Москва; 687 стр., 1976 - перейти до змісту підручника

Розділ одинадцятий [Силогізми по третій фігурі, в яких одна з посилок - про властиві, а інша - про необхідно притаманному]

В останній фігурі висновок буде про необхідно притаманному, якщо [крайні] терміни пов'язані з середнім в загальних посилках, причому обидві посилки - позитивні і одна з них, все одно яка, - про необхідно притаманному. Якщо ж одна з посилок - негативна, а інша - стверджувальна, то висновок буде про необхідно притаманному, коли про необхідно притаманному буде негативна посилка, якщо ж стверджувальна, то висновки про необхідно притаманному не вийде. Нехай спершу обидві посилки будуть стверджувальними, а саме нехай і А і Б будуть властиві всім В, і про необхідно притаманному нехай буде посилка АВ. А так як Б притаманне всім В, то і В буде притаманне деяким Б, бо загально [стверджувальна] посилка при зверненні стає приватно [стверджувальній]. Тому якщо А необхідно притаманне всім В, а В - деяким Б, то і А необхідно притаманне деяким Б, бо Б підпорядковане В. Таким чином, виходить перша фігура. Точно так само доводиться 1 і в тому випадку, якщо про необхідно притаманному буде посилка БВ, бо У допускає звернення з деяким А. Тому якщо Б необхідно притаманне всім В, то воно необхідне притаманне і деяким А. Далі, нехай посилка АВ буде негативною, а БВ - стверджувальній. Про необхідно ж притаманному нехай буде негативна посилка. А так як В допускає звернення з деякими Б і А необхідно не властиве жодній В, то і А буде необхідно не притаманне деяким Б, бо Б підпорядковане В. Але якщо про необхідно притаманному буде стверджувальна посилка, то не вийде висновку про необхідно притаманному. Справді, нехай БВ буде ствердною посилкою про необхідно притаманному, а АВ - негативною і не про необхідно притаманному; так як стверджувальна посилка оборотна, то В буде необхідно притаманне деяким Б, і, слідів-вательно, якщо А чи не властиве жодній В , а В притаманне 2 деяким Б, то А чи не буде притаманне деяким Б, проте не необхідно, бо щодо першої фігури було показано3, що якщо негативна посилка не про необхідно притаманному, то не вийде висновку про необхідно притаманному. Це, крім того, стало б очевидним через терміни. Справді, нехай А означає благо, Б - жива істота, В - коня.
В такому випадку благо можливо не властиво ні одного коня, але бути живою істотою необхідно притаманне кожного коня, проте не необхідно, щоб деякий жива істота не було благим, коли незабаром кожна жива істота може бути благим. Або якщо це неможливо, то потрібно взяти такі терміни, як «неспання» або «сон», бо цим станам може бути схильне кожна жива істота.

Отже, було сказано, що висновок буде про необхідно притаманному, якщо [крайні] терміни пов'язані з середнім в загальних посилках. Якщо ж одна посилка - загальна, а інша - приватна, то висновок також буде про необхідно притаманному за умови, що обидві пооилкі будуть стверджувальними, а загальна посилка - про необхідно притаманному. Доводиться це так само, як і раньше4, бо й частноутвердітельная посилка оборотна. Отже, якщо Б необхідно притаманне всім В, а А підпорядковане В, то Б необхідно притаманне деяким А. Але якщо Б притаманне деяким А, то і А необхідно притаманне деяким Б, бо ця посилка оборотна. Точно так само йде справа і в тому випадку, якщо АВ є спільна посилка про необхідно притаманному, бо Б підпорядковане В. Якщо ж про необхідно притаманному буде приватна посилка, то не вийде висновку про необхідно притаманному. Справді, нехай БВ буде приватною посилкою про необхідно притаманному, між тим як А притаманне, але не необхідно, всім В. Якщо посилку БВ піддати зверненням, то вийде перша фігура і загальна посилка не буде про необхідно притаманному, приватне ж буде. Але при такому ставленні посилок не виходило висновку про необхідно притаманному, а отже, не вийде висновку про необхідно притаманному і в цьому случае5. Це очевидно, крім того, з термінів. Справді, нехай А буде неспання, Б - двонога, а В - жива істота. У такому випадку Б необхідно притаманне деяким В, між

тим як А можливо притаманне У і не необхідно при-яо суще Б, адже не необхідно, щоб якесь двонога істота спало або щоб воно спало. Точно так само і через ті ж терміни це може бути доведено і в разі, якщо АВ буде приватною посилкою про необхідно притаманному. Якщо ж один з [крайніх] термінів узятий в позитивної посилці, а інший - в негативній, притому загальна посилка буде негативною І про необхідно притаманному, ТО і висновок 35 буде про необхідно притаманному.

Бо якщо А не може бути притаманне якомусь В, а Б притаманне деяким В, то А необхідно не притаманне деяким Б. Коли ж стверджувальна посилка - все одно, загальна або приватна - буде про необхідно притаманному чи негативна посилка частной6, то висновки про необхідно притаманному не буде. Інша частина [докази] - така ж, як у попередніх випадках 7. Коли посилка про необхідно притаманному общеутвердітель-40 паю, термінами нехай будуть: неспання - жива істота - людина, а середнім терміном - чоловік. Коли ж посилка про необхідно притаманному частпоут-вердітельная, термінами нехай будуть: неспання - 32а жива істота - біле; справді, бути живою істотою необхідно притаманне чогось білому, але неспання можливо не властиво чогось білому і не необхідно, щоб воно не було притаманне деяким живим істотам. Коли ж посилка про необхідно притаманному частноотріцательних, термінами нехай будуть: двонога - рухоме - жива істота, а середнім терміном - жива істота. 8

Розділ дванадцятий

[Порівняння силогізмів про властиві з силогізмами

про необхідно притаманному]

Таким чином, очевидно, що не може бути силогізму про властиві, якщо обидві посилки не про властиві, силогізм ж про необхідно притаманному можливий, якщо хоч одна з посилок буде про необхідно притаманному. Іо в обох випадках, все одно, чи будуть силогізми позитивних чи негативних, одна з посилок повинна бути схожою з ув'язненням. Схожою ю я називаю таку, яка при укладанні про властиві також є посилка про властиві, а при укладенні

про необхідно притаманному є посилка про необхідно притаманному. Ясно тому, що не буде висновку про необхідно притаманному або про властиві, якщо одна з узятих посилок НЕ БУДЕ про необхідно притаманному або про властиві.

Щодо [силогізму о] необхідно притаманному - як він виходить і чим він відрізняється від [силогізму о] притаманному, - стосовно цього сказано, мабуть, достатньо.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Розділ одинадцятий [Силогізми по третій фігурі, в яких одна з посилок - про властиві, а інша - про необхідно притаманному] "
  1. Розділ п'ятнадцятий [Силогізми по першій фігурі, в яких одна посилка - про властиві, а інша - про можливе притаманному]
    25 Якщо одна з посилок буде про властиві, а інша - про можливе притаманному і посилка про можливе притаманному містить більший крайній термін, то все силогізми будуть досконалими і про можливе притаманному , згідно з наведеним определенію1; якщо ж про можливе притаманному буде посилка, що містить менший термін, то все силогізми будуть недосконалими, а негативні силогізми будуть не про віз-можна
  2. ГЛАВА ШОСТА [Доказ по колу в другій фігурі ]
    По друге ж фігурі стверджувальне [положення] не можна довести цим способом, але негативне - 15 довести можна. Стверджувальне не можна довести тому, що не обидві посилки позитивні, адже висновок [перший силогізму] негативне, а стверджувальне [положення], як ми бачили, доводиться з двох стверджувальних посилок. Негативне ж [положення] доводиться таким чином: нехай А
  3. Фігури і модуси простого категоричного силогізму
    - Залежно від того, яке місце - суб'єкта або предиката - в посилках займає середній термін, розрізняють чотири різновиди силогізму, звані фігурами простого категоричного силогізму. Кожна фігура має свої спеціальні правила, хоча ці правила можуть бути отримані строго логічно, як наслідку із загальних правил простого категоричного силогізму. I. Перша фігура
  4. Розділ сімнадцятий [Силогізми по другій фігурі, в яких обидві посилки - про можливе притаманному]
    Якщо в другий фігурі обидві посилки - про можливе притаманному, то чи не буде ніякого силогізму, все одно, взяті вони як утвердітельпие або негативні, як загальні або приватні. Коли ж одна посилка висловлює прісущность, а інша - можливість, причому посилка про властиві - стверджувальна, ніколи не «про вийде силогізму. Але якщо посилка про властиві - Общеотріцательное, то завжди вийде
  5. РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ [Модальність силогізмів]
    Так як бути властивим, необхідно властивим, можливо властивим - не одне і те ж (бо багато притаманне, проте не необхідно, інше ж не властиво ні необхідно, ні просто, але воно може бути притаманне), то ясно, що в кожному з цих випадків силогізм буде різним і що терміни не знаходяться в однаковому ставленні один до одного : вони будуть то необхідно притаманні, то притаманні, то можливо притаманні. С
  6. ГЛАВА П'ЯТА [Доказ по колу в першій фігурі]
    Доказ по колу, або доказ однієї [посилки] за допомогою іншої, полягає в тому, що за допомогою укладення і однієї [посилки], підданої зверненням щодо присудка, виводиться інша [посилка], прийнята в першому силогізм. Наприклад, якщо потрібно було довести, що А притаманне всім В, і це доводилося допомогою Б, а, з іншого боку, доводили б, що А притаманне Б,
  7. Завдання 26-30. Тема «Простий категоричний силогізм».
    Теорія: Простий категоричний силогізм (ПКС) - це умовивід, в якому обидві посилки і висновок є простими категоричними судженнями. Силогізм від гр. Syllogismos - міркування, що складається з двох суджень (посилок), з яких випливає третє судження - висновок. Приклад 1: М Р Всі адвокати - юристи. S М Петров - адвокат. S Р Значить, Петров - юрист. Структура ПКС: В ПКС розрізняють три
  8. Глава двадцята 1
    Як у 38 а 13-16. - 162. 2 Як у 33 b 29-33, тобто як у відповідних комбінаціях посилок в другій фігурі. - 162. 3 Т. е. в ассерторіческіе посилках: 28 b 5 - 29 а 6. - - 162. 4 Як у 39 а 23-28, 36-38. - 162. Розділ двадцять перший 1 У гол. 20 при проблематичності обох посилок або при проблематичності однієї і ассерторічності другий. - 163. 2 В 33 Ь 25-31. - 163. 3
  9. Загальні правила простого категоричного силогізму
    Для того щоб при наявності істинних посилок висновок слід було з посилок з необхідністю, потрібне дотримання правил побудови простого категоричного силогізму. У даному випадку необхідність кожного правила означає, що якщо воно не виконується в деякому умовиводі, то умовивід неправильно. Достатність же всіх загальних правил виражається в тому, що виконання кожного з них
  10. Розділ сороковий [Вживання родового слова (артикля)]
    ю Так як висловлювання «задоволення є [ яке-то] благо »(agathon) не те ж саме, що висловлювання« задоволення є благо [взагалі] »(to agathon), то ці терміни не можна брати однаково; якщо силогізм - про те, що задоволення є благо [взагалі], то терміном слід взяти «благо [взагалі]», якщо ж-про те, що задоволення є [якесь] благо, то терміном слід взяти «[якесь] благо».
  11. Глава дев'ята
    1 По не цілком яспим для нас міркувань Аристотель розглядає ассерторіческіе меншу посилку в інтерпретації необхідності (тобто розглядає БХВ як рівнозначну BxLB, для будь-якого х), а ассерторіческіе ббльшую посилку - або в інтерпретації контрарной акцпдентальності, якщо вона до того ж загальна (тобто розглядає АХБ як рівнозначну АхтБ, для х = а або е), або в інтерпретації
  12. Глава тридцятих * В
    «Топіці» I, 14. - 183. Розділ тридцять перший * Див Платон. Софіст, 219 а - 237 а; Політик, 258 b 267 с. - 183. 2 Послідовники Платона. - 183. 3 Див гл. 4-30. - 183. 4 СР «Друга аналітика», 91 b 24-27. - 184, Розділ тридцять другий * Див гл. 2-26. - 185. а Див гл. 27-30. - 185. 8 Див гл. 45. - 185. 4 Посилка становить більшу частину силогізму, ніж термін. - 185. ? В
© 2014-2020  ibib.ltd.ua