6.1. Поняття і сутність навчання

Про навчання написано і сказано багато: воно і "протікає", і "здійснюється", і "реалізується, воно і" передача "людині певних знань, умінь, навичок; воно і "цілеспрямована взаємодія викладача та учнів", в ході якого вирішуються завдання освіти учнів, "цілеспрямований педагогічний процес організації і стимулювання активної навчально-пізнавальної діяльності учнів з оволодіння науковими знаннями і навичками, розвитку творчих здібностей, світогляду та морально-естетичних поглядів і переконань" (І.Ф. Харламов). Воно і "процес діяльності викладання та навчання" і "пізнання або вид пізнавальної діяльності", і "сукупність послідовних і взаємопов'язаних дій вчителя та учнів, спрямованих на свідоме і міцне засвоєння системи знань, умінь і навичок, формування вміння застосовувати їх у житті, на розвиток самостійності мислення, спостережливості "та ін Іноді сутність навчання вбачають у тому, що це керований або організований процес пізнання.

Зрозуміло, кожне з перерахованих визначень має право на існування , так як виступає в якості окремих спроб, етапів до розкриття сутності навчання. Але взяті окремо ці та інші анало-

5-241

129

гично визначення 'навчання "не розкривають його сутність. Доказом тому може слугувати хоча б спроба охарактеризувати навчання як передачу людині, дитині певних знань, умінь і навичок. На перший погляд це твердження може здатися вірним: до навчання у дитини знань не було, після навчання вони з'явилися. Звідки взялися знання? Від вчителя. Він їх дав учневі.

Але знання, уміння, навички - не фізичні предмети, їх передати просто не можна. Вони можуть виникнути в голові дитини, людини тільки в результаті власної активності. Їх не можна просто отримати, вони повинні виходити в результаті психічної активності студента і насамперед мислення. Значить ставлення "вчитель - учень" не може бути зведене до відношення "передавач - приймач".

Навряд чи можна погодитися і з іншим визначенням поняття процесу навчання, відповідно до якого "процес навчання - це цілеспрямована взаємодія викладача й учнів, у ході якого вирішуються завдання освіти учнів" (Педагогіка "/ За ред. Ю . К. Бабанського, вид. 2-е. М., 1988. С. 339). Смислове навантаження в цьому визначенні падає на "цілеспрямована взаємодія викладача та учнів". Але легко помітити, що вказане взаємодія досить невизначено, аморфно, так як не вказує на механізм його реалізації, а, отже, обходить саму сутність навчання як цілісного педагогічного явища. Ось чому укладачі збірки "Дидактичні матеріали до навчальних курсів, ізучвемим на ФППК ВОНО". М., 1989, намагаючись уникнути цього недоліку у визначенні поняття " навчання ", запропонували своє, яке зводиться до наступного:" Процес навчання на сучасному етапі ... - Це цілеспрямована, взаємопов'язана, послідовно змінюється діяльність вчителя та учнів, спрямована на формування системи знань, основ наукового світогляду, трудового і морального виховання, творчої активності, що забезпечують всебічний розвиток учня "(с. 3). У цьому визначенні акцвнт переноситься не так на вчителя і учнів як суб'єктів діяльностей, особистостей, їх взаємодія, а на їх цілеспрямовані, взаємозалежні, послідовно розвиваються діяльності. Навчання в цьому визначенні виступає як діяльність, а процес навчання як зміна станів системи діяльності, створюваної самими людьми. Однак, зробивши акцент на змісті самого процесу навчання, автори упускають у цьому визначенні одна суттєва обставина, а саме, що система діяльності в навчанні не тільки створюється самими людьми, а й існує не окремо від них, а реалізується ними і через них. Вона існує остільки, оскільки потрібна для виконан-

130

нения певних суспільних цілей. (Дидактика середньої школи / За ред. М.Н. Скаткина. - Вид. 2-е, М., 1982. С. 129).

Змістом навчання як процесу, на що справедливо звертає нашу увагу В.

У наведеному прикладі навчання ремеслу включається в безпосередню трудову діяльність. Сутність цього навчання, як і навчання грамотності або іншому будь-якому навчальному предмету, виражається в педагогічному спілкуванні того, хто навчає, і того, хто навчається. "У будь-якому

5 *

131

навчанні як би накладається одна на іншу і зливаються воєдино не тільки діяльність навчає і навчається, але ще два види активності: один - це та конкретна діяльність, якій навчає наставник і яку засвоює учень, а інший - це пряме, безпосереднє і непрямий , опосередковане спілкування "(Там же, с. 44-45). У цьому і позначається двусторонност' процесу навчання: викладання - діяльність вчителя і вчення - діяльність учнів. Зв'язки і взаємодії викладання і навчання схематично можна представити таким об-разом:

П Р Е П О

д

А В А Н

І Е

? 1

Заданий рівень № 1

Вихідний рівень № 3

У Ч

Е ^ \ Заданий рівень № 2 Н І

Е

Вихідний рівень № 2

Заданий рівень № 1

Вихідний рівень № 1

^ протиріччя

Т * ^ протиріччя

протиріччя

Таким чином, навчання можна охарактеризувати як процес активного цілеспрямованого взаємодії між учнями і повчальним, в результаті якого у навчається формуються певні знання, вміння, навички, досвід діяльності та поведінки, а так>, «особистісні якості.

132

Рушійною силою такого навчання є суперечності , центральним з яких виступає, як це випливає з вищенаведеної схеми, протиріччя між виникаючими у навчаються під впливом учителя потребами у засвоєнні відсутніх, необхідних знань і досвіду пізнавальної діяльності для вирішення нових навчальних завдань і реальними можливостями задоволення цих потреб. На основі вирішення цієї суперечності шляхом вмілого підбору вчителем засобів навчання здійснюється розвиток учнів, їх навчальних можливостей. Це центральне суперечність виявляється в приватних протиріччях між раніше засвоєним і досліджуваним, буденно-життєвими та науковими знаннями, навчально-пізнавальними, дослідними діями і науковими знаннями, між знанням і формуванням навичок і вмінь . Зазначені суперечності свідчать про те, що в процесі навчання при виявленні його сутності треба розрізняти момент організації діяльності та момент навчання в організації діяльності.

Отже, навчання - це спілкування, в процесі якого відбувається кероване пізнання, засвоєння суспільно-історичного досвіду, відтворення, оволодіння тієї чи іншої конкретної діяльністю, що лежить в основі формування особистості. Впливу викладача стимулюють активність учня, досягаючи при цьому певної, заздалегідь поставленої мети, і керують цією активністю. Тому навчання можна представити і як процес стимуляції зовнішньої і внутрішньої активності учня і керування нею. Учитель створює для ак

133

тивности навчається необхідні і достатні умови, направляє її, контролює, представляє для її успішного здійснення потрібні кошти і інформацію. Але сам процес формування у школяра знань, навичок і вмінь, процес його особистісного розвитку відбувається тільки в результаті його власної діяльності, яку схематично можна представити так:

Структура діяльності людини МЕТА (ідеальна Дії та опера-модель результату) ції МОТИВ (спонукає і направляє)

ДІЯЛЬНІСТЬ

ЗАСОБИ (ідеальні та матеріальні)

ПРЕДМЕТ ПОТРЕБА (спонукає діяльність) Результат, що задовольняє потребу Навчання, як категорія педагогічної науки, і процес навчання, або як його ще називають - дидактичний процес - поняття не тотожні, не синоніми. Процес - це зміна стану системи навчання як цілісного педагогічного явища, як фрагмента, як акту педагогічної діяльності. Його можна представити наступною формулою, запропонованої В.П. Беспалько:

ДП = М + Аф + Ау, де ДП - дидактичний процес, М - мотивація учнів до навчання; Аф - алгоритм функціонування (навчально-пізнавальна діяльність учня); Ау - алгоритм управління (діяльність вчителя з управління вченням).

134

Здійснюючись на різних рівнях, процес навчання цосіт циклічний характер, і найважливішим, головним показником розвитку циклів навчального процесу є найближчі дидактичні цілі педагогічної праці, які групуються навколо двох основних цілей:

- ОСВІТНЯ - щоб усі учні оволоділи основами наук, придбали певну суму знань, навичок і вмінь, розвинули свої духовні, фізичні та трудові здібності , придбали початки трудових і професійних навичок;

- ВИХОВНА - щоб виховати кожного учня високоморальної, гармонійно розвиненою особистістю з науково-матеріалістичним світоглядом, гуманістичною спрямованістю, творчо активної і соціально зрілої. Співвідношення цих цілей в умовах сучасної школи таке, що перша супідрядно другий. Отже, головна мета освіти - виростити людину чесну, порядну, що вміє працювати самостійно, реалізувати свій людський потенціал. Іншими двома показниками розвитку циклів навчального процесу виступають засоби навчання і його результативність як цілісної динамічної (діяльнісної) системи.

Назвавши ці показники системи навчання, ми відразу натрапляємо на цілий ряд питань, а саме: що ж це за система? Які функції вона виконує? З чого вона складається; з яких елементів? Відповіді на ці питання дають нам можливість зрозуміти саму природу процесу навчання.

Інформація, релевантна "6.1. Поняття і сутність навчання "

1. Запитання і завдання для самоконтролю
   поняття закономірності в дидактиці. 2. Назвіть найважливіші закономірності навчання. 3. Що означає термін" принципи навчання "? У чому їх зв'язок із закономірностями навчання? 207 4. Дайте коротку характеристику принципів навчання і різних підходів класифікації закономірностей і принципів у навчальних посібниках з педагогіки. 5 Вкажіть, у чому полягає значення знання закономірностей і
   
2. С.І. Бризгалова. Проблемне навчання в початковій школі: Учеб. посібник. Вид. 2-е, испр. і доп. / Калінінгр. ун-т. - Калінінград. - 91 с. , 1998
     поняття концепції проблемного навчання: проблема, навчальна проблема, проблемна ситуація, проблемна задача, проблемне питання, методи проблемного навчання (проблемний виклад, евристична бесіда, дослідницький), а також специфіка, функції і місце проблемного навчання в початковій школі. Призначається для студентів педагогічного факультету, вчителів та фахівців, що займаються
   
3. Програмоване навчання
     навчанні - підручник або комп'ютер - програмований навчання виконує три функції: постановка питань, фактів або проблем учневі; надання можливості відповіді респонденту; забезпечення зворотного зв'язку щодо точності відповідей. Основною перевагою програмованого навчання є зменшення часу навчання приблизно на одну третину. У рамках принципів навчання програмовані
   
4. Підсумки
     навчання, не пізніше 3 числа місяця, наступного за таким, начальник відділу кадрів підводить підсумки навчання. Підсумки навчання зберігаються у відділі кадрів і використовуються при аналізі процесу навчання в цілому і для порівняння з підсумками атестації, а також для заохочення відзначилися і покарання
   
5. Запитання і завдання для самоконтролю
     поняття "форма організації навчання". 2. Визначте фактори, що впливають на вибір організаційних форм навчання. 3. Охарактеризуйте особливості класно-урочної системи навчання, її переваги і недоліки, її переваги перед іншими системами. 4. Назвіть особливості маннгеймській системи, Дальтон-плану, плану Трампа. Обговоріть з колегами їх переваги, недоліки, можливості
   
6. Постановка цілей навчання
     навчання. Цілі визначають, які функції зможе виконувати стажист, успішно закінчив програму навчання. Вони, таким чином, забезпечують концентрацію зусиль як стажиста, так і викладача і є відправною точкою для оцінки успішності програми
   
7. Щорічне навчання для керівників і фахівців
     навчання для керівників і фахівців проводиться для ознайомлення їх з новою технікою і прогресивними технологіями, ефективними прийомами управління та аналізу виробництва, інноваціями на виробництві та у сфері управління людськими ресурсами. Щорічне навчання організовується у вигляді декількох модулів програм, тривалість навчання за якими 1-3
   
8. Література для самостійної роботи
     навчання. М., 1986. Дидактика середньої школи / За ред. Скаткина М.Н. 2-е вид. М., 1982. Дьяченко В. К. Організаційна структура навчального процесу та його розвиток. М., 1989. Лернер І.Я. Процес навчання і його закономірності. М., 1980. Лернер І.Я. Проблемне навчання. М., 1974. Кюрін М.В. Інноваційні моделі навчання в зарубіжних педагогічних пошуках. М., 1994. Куписевич Ч. Основи загальної
   
9. . § 1. Поняття про закономірності навчання
     навчання, її методологічну основу складають закономірності і принципи, в яких відображаються наукові підходи до педагогічної діяльності. Закономірність - це категорія, в якій розкриваються об'єктивні зв'язки, незаперечно діючі залежності між явищами. Закономірності навчання являють собою об'єктивно існуючі, стійкі, необхідні зв'язки між
   
10. Принцип відбору потрібних ступенів свободи
      навчання задіюється більше число ступенів свободи навченою системи, ніж це необхідно для досягнення цілей навчання [7, 15, 16, 57]. У процесі навчання число "беруть участь" змінних зменшується - "відключаються" несуттєві змінні (СР з явищами генералізації і концентрації нервових процесів - І.П. Павлов, А.А. Ухтомський, П.В. Симонов та ін.) [16 - 18, 57,
    
11. Технології навчання
      навчання, починаючи з робіт Я.А. Коменського, і являють собою втілення теорії навчання в навчальному процесі. Практично вони завжди розглядалися в єдності з вихованням та розвитком учнів і реалізуються в технологіях виховує та розвивального навчання. У такому вигляді навчання являє собою комплексне педагогічне явище, що несе в собі виховує і розвиваюче впливу, а
    
12. Заходи
      навчання на підприємстві, денні курси та семінари поза підприємства, участь у наукових конгресах, систематичне варіювання занять, практика всередині підприємства або асистентська діяльність; співробітників, які приймаються ними у вільний час і повністю або переважно ними фінансуються, наприклад навчання у вечірньому навчальному закладі, самонавчання , заочне навчання у вузі, навчання
    
13. Література для самостійної роботи
      навчання в середній школі / За ред. Ю.К. Бабанського. М., 1981. Дидактика середньої школи / За ред. М.Н. Скаттна. 2-е вид. М., 1982. Куписевич Ч. Основи загальної дидактики. М., 1986. Лернер І.Я. Дидактичні основи методів навчання. М., 1981. Махмутов М.І. Організація проблемного навчання в школі. М., 1977. Педагогіка / За ред. Ю.К. Бабанського. М., 1988. Підкасистий П.І. Самостійна
    
14. Основні методи навчання
      навчання в процесі фактичного виконання певної роботи. Зрештою кожен співробітник проходить в тій чи іншій мірі навчання на робочому місці. Існують декілька видів навчання на робочому місці. Найбільш відомий - метод інструктажу або дублювання. У цьому випадку працівника навчає більш досвідчений співробітник або безпосередній керівник. На нижчих рівнях інструктаж може
    
15. 8. ОРГАНІЗАЦІЯ І УПРАВЛІННЯ педагогічного процесу
      поняття «метод навчання». Перераховано прийоми навчання, їх класифікація. Найпоширеніша класифікація методів навчання - це за джерелом отримання знання: словесні (джерело знання усне або друковане слово); наочні методи (наочні посібники); практичні методи (виконання практичних дій). Наведено класифікацію навчання залежно від характеру пізнавальної