Процес виховання здійснюється на основі певних закономірностей. Закономірність виховання - це об'єктивно існую-щие зв'язку між педагогічними явищами, стійкі залежності між компонентами виховного процесу, які мають найбільший вплив на ефективність і якість виховання. Найважливіші закономірності виховання. 1. Соціальна обумовленість виховання. Мета, завдання, зміст, методи і форми виховної роботи визначаються об'єктивними потребами суспільства, соціально-культурними нормами і традиціями. Характер виховання притаманне конкретній епосі, країні, нації. 2. Взаємозв'язок виховання і самовиховання. Логіка виховання полягає в тому, що процес виховання повинен переходити в самовиховання. Власна діяльність з саморозвитку, з формування позитивних якостей і викорінення негативних, є необхідною умовою виховного процесу. «Ніхто не може виховати людину, якщо він сам себе не виховує» (В. О. Сухомлинський). Життя постійно переконує, що будь-яке особистісне новоутворення - результат власних зусиль людини: кожен досягає в житті стільки, скільки зусиль, старань він докладе для власного творення. Тому завдання шкільного виховання - стимулювати внутрішні сили учня і направляти їх на інтелектуальний, духовний, фізичний розвиток, надавати педагогічну підтримку та допомогу в роботі зростаючої людини над собою. 3. Залежність результатів виховання від гармонійної зв'язку всіх компонентів виховного процесу: мети, завдань, змісту, форм, методів, засобів. При організації виховної роботи в школі, класі ставиться мета як ідеально представлений результат. На шляху від мети до результату «шикуються» завдання і зміст виховання.
Зміст втілює98 ється в конкретну організацію - відповідні форми, способи і засоби взаємодії вихователів і вихованців. 4. Залежність результатів виховання від врахування впливу на особистість школяра об'єктивних і суб'єктивних факторів. Об'єктивними факторами у виховному процесі можна вважати матеріальну базу школи, санітарно-гігієнічні умови, в яких живуть і навчаються діти, соціально-подієве оточення і т.д. Суб'єктивні чинники, як відомо, визначаються самими дорослими і дітьми, складаються в результаті їх взаємодії. Це можуть бути: переважаючі цінності в дитячому колективі, правила, закони шкільного життя; зразки поведінки, такту, етики спілкування; способи оцінки певного типу поведінки і т.д. У кожному конкретному випадку поєднання об'єктивних і суб'єктивних факторів, часом різноспрямованих, сильно впливає на результати виховання, часто ускладнює вирішення виховних завдань. Особистість, піддаючись одночасному впливу різнохарактерних впливів, накопичує не тільки позитивний, а й негативний досвід, що вимагає коректування. 5. Залежність продуктивності процесу виховання від служив-шихся виховних відносин. У процесі спілкування і взаємодії між вихователями та вихованцями виникають певні відносини, які можуть сприяти або загальмовувати вирішення стратегічних і тактичних завдань виховання. Виховні відносини можуть бути негативними, коли вихованець не сприймає ні вихователя, ні його права впливати і впливати. «Опір вихованню» може проявлятися по-різному: неприйняття вимог, ігнорування рекомендацій, порад, протистояння тієї моделі поведінки, яку пропонує педагог. Навпаки, вихованець з самого початку, що прийняв позицію і вимоги педагога, звикає до них і не піддає їх сумніву, вважає їх розумними і обгрунтованими.
6. Залежність успішності вирішення виховних завдань від оптимальної організації діяльності та спілкування. Педагогічна вплив вихователів на вихованців передбачає організацію різноманітних видів їх діяльності. Чим більш різноманітні справи пропонуються дитині (пізнавальні, спортивні, трудові), тим більше шансів для його різнобічного розвитку. Дитина успішно розвивається в діяльності за умови його позитивного внутрішнього стану (наявності інтересу, впевненості в повазі оточуючих, за підтримки та довірі дорослих, випробуванні успіху, радісних досягнень і т.д.). 7. Залежність якості виховання від активності учасників виховного процесу. 99 Чим активніше розвивається процес взаємодії, чим більше вихователь і вихованці проявляють інтерес до майбутніх справах, подіям, заходам, беруть участь у їх підготовці та проведенні, спільно вирішують постійні задача і йдуть до намічених перспективам, тим вище продуктивність процесу виховання. 8. Залежність планованих результатів виховання від вікових та індивідуальних особливостей дітей. Навіть при дуже хорошій організації виховного процесу в школі розраховувати на швидкі успіхи не можна, так як виховання - це безперервне, систематичне взаємодія вихователів і вихованців. Потрібно вивчати прояви характеру, інтереси, звички своїх вихованців, знати реальний рівень сформованості їх особистісних якостей і постійно залучати кожного вихованця до посильної для нього і все ускладнюється виховної діяльності, що забезпечує інтелектуальне, фізичне, моральне, естетичне розвиток.
|
- Запитання і завдання для самоконтролю
поняття закономірності в дидактиці. 2. Назвіть найважливіші закономірності навчання. 3. Що означає термін "принципи навчання"? У чому їх зв'язок із закономірностями навчання? 207 4. Дайте коротку характеристику принципів навчання і різних підходів класифікації закономірностей і принципів у навчальних посібниках з педагогіки. 5 Вкажіть, у чому полягає значення знання закономірностей і
- 6. ВИХОВАННЯ У ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ
поняттям «соціалізація». Детально охарактеризовані принципи виховання. Аналізуються чотири групи методів виховання: методів формування соціального досвіду дітей; мотивації діяльності і поведінки; самовизначення особистості дитини; стимулювання та корекції дій і відносин дітей у виховному процесі. Окремі глави присвячені ролі дитячого колективу у вихованні та системі
- Закономірний характер виховання і система його особливих принципів
закономірностей виховання в умовах правоохоронної діяльності, тобто залежностей між діями суб'єктів виховання, середовищем, оточенням, умовами, в яких діє і живе персонал правоохоронних органів, і виховними результатами. Підкреслюючи роль розуміння і правильного обліку закономірностей виховання, К.Д. Ушинський писав: ... Ми не говоримо педагогам: ходіть
- Запитання і завдання для самоконтролю
закономірність потреби дитини в любові? Або Ви вважаєте, що більшість дітей обділені хорошим вихованням? 2. Сформулюйте принципи гідної для людини життя і знайдіть їм обгрунтування. Як вони кореспондуються з принципами виховання? 3. Проаналізуйте наступний епізод шкільної реальності. По закінченні школи випускники визнаються вчителеві: "Вибачте нас за те, що ми сварилися з
- . § 1. Поняття про закономірності навчання
закономірності і принципи, в яких відображаються наукові підходи до педагогічної діяльності. Закономірність - це категорія, в якій розкриваються об'єктивні зв'язки, незаперечно діючі залежності між явищами. Закономірності навчання являють собою об'єктивно існуючі, стійкі, необхідні зв'язки між умовами цього процесу і його результатами.
- § 1. Форми виховання
виховання - це зовнішнє вираження процесу виховання. Філософські категорії змісту і форми відображають єдність внутрішнього і зовнішнього в явищах виховання. Зміна змісту тягне за собою зміну форми і навпаки. Провідна роль належить змістом. Основний критерій аналізу форм виховання - кількісний. Згідно даним критерієм розрізняються форми:
- ДОДАТОК 2 МЕТОДИКА РОБОТИ НАД Реферати
поняття проблеми, закономірності, що лежать в основі досліджуваних педагогічних явищ, ілюструється стан справ і т.д. Матеріал представляється від першої особи множини (на нашу думку, ми поділяємо точку зору ...). 4. Висновок. У цьому розділі показується, чи вирішені поставлені завдання, робляться загальні висновки з проблеми , даються рекомендації. 5. Список
- Закономірності педагогічного процесу
закономірності та протиріччя. Останні виникають при невідповідності між застаріваючими педагогічними поглядами, помилковими рішеннями педагогічних ситуацій і новими розвиваються концепціями, методами і факторами освіти, виховання, навчання і розвитку учнів, між необхідними результатами процесу і реально досягаються, між об'єктивними закономірностями, за якими має
- Запитання і завдання для самоконтролю
виховання. 2. Як уникнути нескінченної кількості змістовних елементів? 3. Прослідкуйте за поведінкою пасажирів, що їдуть вранці на роботу, і пасажирів, що відправляються на відпочинок в суботній 439 день: чи вдасться вам помітити відмінність змісту їх поїздки в громадському транспорті? 4. Назвіть систему ціннісних відносин, інтегруючих в собі нескінченну безліч відносин до
- § 2. Зв'язок педагогіки з іншими науками та її структура
закономірностям наукового пізнання, що вивчається філософією. Особливе значення для педагогіки має її зв'язок з психологією, що вивчає закономірності розвитку психіки людини. Психологію головним чином цікавить саморозвиток психіки, а педагогіку - ефективність тих виховних впливів, які призводять до намічених змін у внутрішньому світі та поведінці людини.
- Система педагогічних наук
закономірності освіти, виховання, навчання, розвитку особистості, педагогічної діяльності (табл. 1.1). До її складу входять загальні основи теорії виховання, дидактики, методологія і методика виховання і навчання, самоформірованія, школоведеніе (вузоведеніе). Ці складові є родовими. Видовими ж формами стосовно загальної педагогіці є порівняльна, спеціальна педагогіка,
- § 3. Діалектика процесу виховання
поняття: Переживання і вираз певних зв'язків, які встановлюються Ставлення ливаются між особистістю та іншими людьми, а також різними сторонами навколишнього світу і які, зачіпаючи сферу її потреб, знань, переконань, вчинків і вольових проявів, так чи інакше позначаються не її поведінці та розвитку Звичне відношення, яке визначає
- § 1. Сутність та особливості процесу виховання
поняття виховання вживається в широкому і вузькому соціальному сенсі, а також у широкому і вузькому педагогічному значенні Як зазначалося раніше виховання в широкому соціальному сенсі-це передача накопиченого досвіду від старших поколінь до молодших. Оскільки в сучасному суспільстві діє цілий комплекс інститутів, що направляють свої зусилля на виховання особистості (сім'я,
- Правова соціалізація її педагогічні компоненти
закономірності правової соціалізації в своїй основі мають соціальну, педагогічну та психологічну природу. Загальні результати соціалізації відображаються на правовий. Особистість, яка перебуває на високому рівні освіченості, соціальної, культурної, моральної та інтелектуальної вихованості і розвиненості, володіє достоїнствами, які є фундаментом її правомірної поведінки. Вона здатна
|