Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 2. Принципи і правила навчання, їх характеристика |
||
Принцип - вихідне положення, на яке треба спиратися в якої діяльності. Принципи навчання - положення, на які треба спиратися при викладанні основ наук. Вони відображають основні вимоги до організації навчання, діяльності вчителя та учнів. Аналіз педагогічної літератури дозволяє як основоположних виділити наступні принципи. 1. ПРИНЦИП НА УЧНОСТІ. Принцип науковості означає опору на науку як джерело системи фактів, понять і закономірностей, що вивчаються в школі з відповідних предметів. Даний принцип проявляється в доборі матеріалу і застосовуваних методах навчання, попереджає прояв вульгаризації, зайве спрощення, спотворення окремих наукових положень, вживання ненаукових термінів. 2. Принцип проблемної. Проблемність навчання обумовлена сутністю і характером навчально-пізнавальної діяльності. Учні включаються в пізнавальний процес тільки за умови необхідності вирішення проблем, питань і завдань. Протиріччя між знанням і незнанням збуджує у школярів увагу і потреба у вирішенні виниклої пізнавальної проблеми. Реалізація проблемного навчання включає виконання ряду обов'язкових етапів. Важливим є створення проблемної ситуації. Це стан інтелектуального утруднення, яке переживають учні та яке стимулює потреба самостійного добування знань. Функція вчителя полягає не в передачі знань, а в організації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їх мислення та уяви. 3. ПРИНЦИП наочного навчання. 66 Наочність навчання заснована на особливостях розвитку мислення учнів, яке розвивається від конкретного до абстрактного. На ранніх етапах розвитку дитина мислить більше образами, ніж поняттями. Поняття ж і абстрактні положення осмислюються легше, якщо вони підкріплюються фактами і прикладами. Багато важкі теоретичні положення при вмілому використанні наочності стають доступними і зрозумілими. Розрізняють такі види наочності: - природна наочність: реальні предмети і явища в їх натуральному вигляді, моделі, муляжі; - ілюстративні посібники: картини, малюнки, фотографії; - графічні посібники: діаграми, графіки, схеми; - різні аудіовізуальні засоби: кінофільми, комп'ютерна техніка, магнітофонні записи, телевізійні передачі. Я. А. Коменський дав чітке формулювання принципу наочності у відомому «золотому правилі» дидактики: «Все, що можливо надавати до почуттями: видиме - для сприйняття зором, чутне - для сприйняття слухом, запаху - нюхом, підлягає смаку-смаком, доступне дотику - шляхом дотику ». 4. ПРИНЦИП АКТИВНОСТІ І созн ності. У такому парному поєднанні даний принцип був запропонований відомими радянськими дидактами Б. П. Єсипова і М. А. Даниловим. Це поєднання має глибокий сенс: свідомість передбачає осмислення, активність - прагнення до знань, включення провідних мотивів, що характеризують пізнавальну активність, що означає єдність мислення і діяльності. Даний принцип обумовлений двостороннім характером процесу навчання, в якому вчення можливо лише тоді, коли активний і діяльний учень. Без активної і свідомо здійснюваної навчально-пізнавальної діяльності учні не можуть опановувати досліджуваним матеріалом і розвивати свої розумові здібності. Свідомість засвоєння є найважливішою умовою запам'ятовування, оскільки надзвичайно важко завчити те, що не піддається осмисленню. 5. ПРИНЦИП ДОСТУПНОСТІ НАВЧАННЯ. Принцип доступності відображає необхідність врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів у процесі навчання, не допускає його надмірною ускладненості і перевантаженості, при яких оволодіння досліджуваним матеріалом може виявитися непосильним. Сутність даного принципу зводиться до того, щоб досліджуваний матеріал був доступний за рівнем труднощі, але вимагав певних зусиль для його засвоєння. Зробити навчання доступним - значить правильно: 67 - визначити його зміст: загальний обсяг знань, умінь, навичок, світоглядних і морально-естетичних ідей, якими необхідно опанувати учням; - визначити з кожного предмета ступінь теоретичної складності і глибини вивчення програмного матеріалу, доступного для школярів даного віку та рівня розвитку; - визначити кількість навчального часу, що відводиться для вивчення кожного навчального предмета. Правильно визначена посильность навчання сприяє розвитку пізнавальної активності і прискоренню розвитку особистості учнів в цілому. 6. Принцип систематичності і послідовності НАВЧАННЯ. Принцип систематичності відображає логіку самого навчального предмета. У кожному предметі є система взаємопов'язаних понять, що випливають одне з іншого. Даний принцип обгрунтовує необхідність вивчення навчального предмета в системі, тобто передбачає засвоєння знань у такому порядку, коли нова інформація спирається на попередню, вже засвоєну, і в свою чергу визначає наступний етап пізнавальної роботи. Матеріал вважається засвоєним, якщо у людини утворилася система асоціацій, зв'язків між новим і старим. Мозок працює ефективно, якщо отримує навантаження невеликими порціями, але систематично і регулярно. Систематичність проявляється у встановленні зв'язків між окремими темами, предметами, знаходить місце в роботі вчителя в системі вимог, оцінки знань. Систематичність повинна бути і в роботі учня: в оформленні зошитів, в послідовності виконання домашніх завдань. К. Д. Ушинський зазначав: «Тільки система дає нам повну владу над нашими знаннями. Голова, наповнена уривчастими, нескладна знаннями, схожа на комору, в якій все безладно і де сам господар нічого не відшукає; голова, де тільки система без знання, схожа на крамницю, в якій на всіх ящиках є написи, а в ящиках порожньо » . 7. ПРИНЦИП МІЦНОСТІ НАВЧАННЯ. Принцип міцності засвоєння знань передбачає таку опрацювання навчального матеріалу, коли він стає надбанням учнів: частиною їхньої свідомості, основою звичок і поведінки. Принцип міцності тісно пов'язаний з усіма іншими принципами дидактики, оскільки знання будуть міцними, якщо в їх сприйнятті брали участь різні органи чуття, якщо учень сприймав їх свідомо і його думка працювала активно, якщо матеріал був йому доступний, але були посильні труднощі, що стимулюють роботу думки, якщо знання давалися йому систематично, послідовно і вкладалися у нього в голові в 68 певну систему, якщо формувався інтерес і позитивне ставлення до досліджуваного матеріалу. Принцип міцності навчання вимагає, щоб учні здійснювали у процесі навчання повний цикл навчально-пізнавальних дій: первинне сприйняття і осмислення досліджуваного матеріалу, його подальше більш глибоке осмислення, проробляли роботу з його запам'ятовуванню, застосуванню знань на практиці і їх повторення. 8. ПРИНЦИП ЄДНОСТІ ОСВІТНІХ, РОЗВИВАЮЧИХ І виховну функцію НАВЧАННЯ. Реалізація даного принципу має ряд аспектів: - необхідність ретельного продумування конкретних освітніх, розвиваючих і виховних завдань; - підбір фактичного матеріалу , що дозволяє глибоко осмислювати досліджуваний матеріал, розвивати мислення і творчі здібності, сприяти формуванню світогляду та морально-естетичної культури; - вибір методів навчання, які активізували б мислення, самостійність, забезпечували б глибоке оволодіння світоглядними і морально -естетичними ідеями; - реалізація тісному зв'язку теорії з практикою, навчання з суспільно-корисною діяльністю і продуктивною працею. Принципи навчання виконують нормативну функцію. Це означає, що вони не просто радять або підказують вчителю, як йому діяти, а є керівництвом до дії через правила. Правило - це опис діяльності вчителя і учня в певних умовах, це алгоритм дій у конкретній ситуації для досягнення наміченої мети. Наприклад, реалізація принципу міцного засвоєння знань, вимагає від вчителя дотримання наступних правил: - не приступали до вивчення нового навчального матеріалу попередньо не сформовані інтерес до нього; - чітко виділяти в досліджуваному матеріалі головну і додаткову інформацію, дотримуватися логіку подачі навчального матеріалу; - навчати наочно; - для кожного уроку визначати способи активного включення учнів в процес навчання, чергувати усну та письмову роботу, застосовувати систему тренувальних і творчих вправ і т.д. ТЕСТ Оберіть правильний варіант відповіді 1. Суттєва, необхідна, що повторюється зв'язок (відношення) між явищами-це: 69 a) прийом; с!) Закономірність; b) ідея; е) поняття. C) теорія; 2. Об'єктивний характер закономірностей процесу навчання, виражається в тому, що вони: a) залежать від майстерності вчителя; b) визначаються змістом навчання; c) завжди присутні в процесі навчання; с) залежать від цілей виховання; е) відображають цілісність педагогічного процесу. 3. Наочність, науковість, свідомість і активність в навчанні відносяться до дидактичних: a) принципам; с) прийомам; е) умов. B) засобам; с) способам; 4. Відповідність навчального матеріалу віком, індивідуальним особливостям, рівню підготовленості учня становить зміст принципу: a) науковості; с) проблемності; b) доступності; е) активності і свідомості . C) наочності; 2. 5. Осмислення мети і завдань навчання, глибоке розуміння матеріалу і вміння застосувати його на практиці становить зміст принципу: a) активності і свідомості; с) міцності; b) проблемності ; е) систематичності і послідовник- c) наочності; ності. 6. Грунтовне вивчення матеріалу, при якому учні завжди можуть відтворити його в пам'яті у навчальних чи практичних цілях, становить зміст принципу: a) науковості; с) міцності; b) активності і свідомості; е) наочності. C) проблемності; 7. Необхідність врахування вікових та індивідуальних особливостей розвитку учнів у процесі навчання відображає принцип: a) науковості; с) доступності; b) міцності; е) активності і свідомості. C) проблемності;
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "§ 2. Принципи і правила навчання, їх характеристика" |
||
|