Головна |
« Попередня | Наступна » | |
4.2. Психокорекція та психопрофілактика відхилень і порушень у розвитку дитини |
||
Слідуючи традиційним уявленням про психологічні впливах в контексті нормального онтогенетичного розвитку, «психокорекція» розглядається як сукупність психологічних засобів і методів щодо «створення оптимальних можливостей і умов для повноцінного і своєчасного психічного розвитку ». Це істотно розширює саме поняття «корекція» і дозволяє го 101 воріть про комплекс психологічних впливів. У контексті професійної діяльності практичного психолога даний комплекс представлений психокорекції, психопрофилактикой, психогигиене і психореабілітації. Психопрофілактика забезпечує запобігання нервово-психічних і психосоматичних захворювань, психогігієна зберігає і зміцнює нервово-психічне здоров'я, а Психореабілітація відновлює і компенсує порушені психічні функції та стану, особистісний і соціальний статус. Зупинимося докладніше на двох з перерахованих напрямках діяльності практичного психолога в умовах дитячого дошкільного закладу: корекції і профілактиці відхилень і порушень в психічному розвитку і поведінці дітей. Спочатку слід сформулювати правила психокорекційної діяльності: 1. Психолог не повинен здійснювати спеціальні корекційні-ні впливу без твердої впевненості в причинах і джерелах відхилень у розвитку дитини. 2. Простір коррекціонньгх впливів дитячого практичного психолога обмежена нормою і прикордонними станами розвитку дитини при відсутності органічних і функціональних порушень. 3. Дитячий практичний психолог не має права визначати індивідуальний хід психічного розвитку дитини шляхом радикального корекційного втручання. 4. У роботі з дітьми до 7 років не рекомендується використання гіпнотичних і сугестивна засобів впливу, а також методів психотерапії, неадаптованих до дошкільного віку. До перерахованих вище правилам додаються вимоги професійної етики: закритість і адаптованість інформації, процедурна конфіденційність і позиційність взаємин. Далі звернемося до предмета корекційної діяльності дитячого практичного психолога, який характеризується «симптомами і причинами відхилень у розвитку» та поведінці дітей (Д.Б. Ельконін). В цілому зміст психокорекції в умовах дошкільного закладу визначається: напрямком психологічних впливів (діти, сім'я, педагогічний колектив), контекстом відхилень (загальні та парціальні характеристики психічного розвитку та поведінки), а також корекційної завданням. Так, псіхокор 102 рекціонние впливу можуть бути спрямовані на пізнавальне, особистість-емоційне, комунікативне, психомоторне розвиток, поведінкові реакції, вікову компетентність, довільну регуляцію із завданнями адаптації до освітньої установи, готовності до школи, стабілізації емоційно-особистісних станів, структурування мислення, активізації пам'яті, мови, регуляції психомоторних функцій. Слід сказати кілька слів про труднощі в психокорекційної діяльності змістовного і організаційного характеру. Перш за все це проблема спрямованого психологічного зміни, обумовлена фактом тісному взаємозв'язку структурних компонентів психіки. Саме з цієї причини складно точно диференціювати область психокорекційних впливів. Припустимо, у дитини старшого дошкільного віку труднощі операционального мислення (узагальнення, класифікація і т.д.). Вирішувати цю проблему в контексті мислення чи більш широкому аспекті пізнавального розвитку? Що може служити «опорою» в корекції: структурування мислення чи пізнавальні здібності дитини? Безумовно, відповідь буде знайдено в процесі аналізу індивідуальних характеристик психічного розвитку даної дитини. Також буде визначено простір для психокорекційних впливів і психологічні механізми, їх опосередковують. Але практик-психолог часто стикається з цими труднощами і повинен бути готовий до її вирішення. Це може бути ще одним доказом за єдність діагностично-корекційної системи, її концептуальну цілісність. Далі ми зупинимося на питанні адаптивної форми і засобах психокорекційних впливів на дітей дошкільного віку. Оптимальна форма визначається віковою специфікою, а саме типом провідної діяльності дитини-дошкільника. В умовах дитячого садка це гра, а також ігрові заняття з використанням розвиваючих і навчальних прийомів. Що стосується корекцією-них засобів, то перелік їх у роботі з дітьми досить широкий: зображально-графічні, музично-ритмічні, двигун-но-експресивні, предметно-маніпуляційні, вербально-комунікативних. 103 поєднання (чергування) спрямованості коррегирующих засобів і прийомів, опосередкованих специфічним психологічним механізмом, дасть можливість фахівцеві-практику обгрунтовано вибудувати психокоректувальну систему, адекватну віковим особливостям контингенту. Визначимо особливості організації та проведення психокорекції в умовах дошкільного закладу. Це аспекти формування корекційних груп і побудови корекційних занять. Корекційні групи формуються залежно від результатів попереднього діагностичного обстеження, в процесі якого відбувається відбір дітей, які потребують психокорекції за тим чи іншим показникам. Склад груп (кількісний і якісний) співвідноситься з характером і ступенем порушень в психічному розвитку дітей (психологічним діагнозом). При побудові корекційних занять необхідно дотримуватися принципу серіаціонних, тобто наявності декількох модифікацій основного «базового» заняття. Це дозволить варіювати завдання в залежності від віку, складу корекційних груп, індивідуальних особливостей дітей, а також типів психічних порушень і відхилень. Даний факт немаловажний для забезпечення результативності психокорекційної роботи. Корекційні заняття можуть проводитися в індивідуальній та груповій формі. Індивідуальна форма обумовлена специфічною спрямованістю психокорекційних впливів, а також наявністю труднощів міжособистісного спілкування. Цикл занять може бути закритим (певна кількість занять і фіксована дата закінчення) і відкритим (без визначення кількості зустрічей і дати закінчення). Тривалість корекційного циклу залежить від багатьох факторів як організаційного, так і змістовного характеру. Таким чином, психокорекційна система в умовах дошкільного закладу являє собою диференційовані цикли ігор, спеціальних і комбінованих занять, спрямованих на стабілізацію і структурування психічного розвитку дітей (див. Додаток 18). Практичному психологу, котрий з метою збереження «психічного здоров'я» дітей, паралельно з діагностично-коррек-Ціон циклом рекомендується організувати психопрофілактичні заходи з систематичним і цілеспрямованим впливом. Профілактика психічних порушень повинна обхвати 104 вать всі вікові групи дошкільного закладу і здійснюватися колективними зусиллями педагогів і психолога у формі спільної діяльності. Заходи психопрофилактического профілю на практиці об'єднуються в системи типу «Психогімнастика», що складаються з декількох блоків традиційної спрямованості: 1. Двигательно-розслаблююча (релаксаційна) діяльність. 2. Двигательно-організуюча (регуляционная) діяльність. З.Імітаціонно-вьгоазітельная (ідентифікаційна) діяльність. Кожен блок специфічний за змістом і засобам психопрофілактичних впливів. В даний час, у зв'язку з високою психофізичної ослаблений-ностио та соціальної вразливістю дітей, спостерігається тенденція зниження рівня їх психосоматичного здоров'я. У результаті цього актуальним стає психом'язового саморозслаблення (ауторелакса-ція), спрямоване на зняття психоемоційного напруження і тренування психомоторних функцій, що частіше за все є змістом основного блоку психопрофілактичних систем. Розслаблюючі вправи рекомендується вводити в повсякденне життя вікових груп дошкільного закладу. Для зняття психоемоційного напруження можуть бути використані варіанти психом'язового тренування, розроблені А.В. Алексєєвим і адпатірован-ні для дітей дошкільного віку М.І. Частковий [99]. Для оптимізації навчання довільній напрузі і розслабленню м'язів тіла автори рекомендують розділити їх на п'ять груп: м'язи рук, ніг, тулуба, шиї та обличчя. Увага дитини притягується до кожної групи м'язів в певній послідовності. «Психофізичний спокій, який досягається в результаті психом'язового тренування», відновлює психоенергетичний тонус (стеничностью), а також сприяє засвоєнню і закріпленню інформації про предмет, даному в установці. Практичний матеріал даного блоку складається з релаксаційних комплексів на розслаблення всіх м'язів тіла з фіксацією і без фіксації на диханні, а також з окремих вправ на зняття напруги в одній групі м'язів. Комплекси релаксаційних вправ можуть бути використані як заключної частини фізкультурного заняття, динамічного години і т.д. Окремі розслаблюючі вправи з фіксацією на диханні можна включати в комплексі з організуючими вправами, при навчанні плаванню в басейні, а також 105 використовувати в якості підготовки до денного сну. Вправи без фіксації на диханні можуть служити практичним матеріалів для розслаблюючих пауз, які поділяють один вид діяльності у разі одноманітно виконуваних дій або два види діяльності з високим пізнавальної та моторного (рухової) навантаженням. Змістом наступного блоку психопрофілактичних впливів є психомоторна організація, спрямована на попередження психомоторних розладів (гіперактивність, гипоактивность, рухова розгальмування, руховий автоматизм), а також оптимізацію рухового навантаження в повсякденному житті дітей. Практичний матеріал психомоторної організації складається з рухливих ігор. Всі ігри підпорядковують учасників певними правилами, що сприяє активізації довільної регуляції у дітей старшого дошкільного віку. Крім того, позитивний вплив рухливих ігор відрізняється високою стійкістю, що сприяє утриманню психоенергетичного тонусу (нормостенічной) дитини. Практичний матеріал з рухової організації може виноситися на прогулянки в якості вільних ігор та вправ, а також використовуватися на заняттях у якості «пауз», які поділяють різні види діяльності. Змістом заключного в розгляді блоку психопрофілактичних впливів є самовираження, спрямоване на соціально-особистісну компетенцію дітей. Практичний матеріал даного блоку складений з виразних етюдів та імітаційних ігор для одного, двох, кількох дітей і тренінгів змодельованих ситуацій. Обмежене число активно беруть участь не залишає інших дітей групи в бездіяльності. Імітаційні ігри і змодельовані ситуації можуть бути використані як міні-вистави для пасивно беруть участь (глядачів). Подання може служити стимулом до бесіди-обговорення поведінкових реакцій, стилю взаємин з однолітками, а також своєрідною «загадкою-пантомімою». «Акторський» і «глядацький» склад необхідно періодично міняти з метою підтримки ігрової мотивації. При формуванні «акторського» складу рекомендується враховувати індивідуальні особливості дітей, наявність потреби демонстрації і навичок імітаційно-виразної діяльності. У «акторської» групі повинен бути один «провідний актор» з перерахованими якостями. Деякі етюди та ігри супроводжуються музичним супроводом. За відсутності заданого 106 музичного твору можлива його заміна (за умови збереження характеру та програмного змісту твору). На основі імітаційно-виразної діяльності може бути організована спільна діяльність вихователя і дітей при фронтальній, підгруповий та індивідуальної формах організації. Вихователь в міру необхідності може вносити зміни в програмне зміст або проведення гри (індивідуальний вчинок дитини, негативні прояви в поведінці дітей, конфлікти і т.д.). Ігри з музичним супроводом легко лягають на структуру музичних занять, що позитивно відбивається на їх різноманітності. Оптимальний режим психопрофілактичних заходів в умовах дошкільного закладу - щоденне проведення з чергуванням форм і видів психопрофілактичних впливів залежно від вікової групи: -рухово-розслаблююча діяльність (від 5 до 10 хвилин); -рухово-організуюча діяльність (від 5 до 10 хвилин); -імітаційно-виразна діяльність (від 10 до 30 хвилин). Високі результати по психофізичному оздоровленню дітей досягаються при суміщенні психопрофілактичних заходів з функціонуванням басейнів, саун, фітобарів, аерофітов-салонів у формі комплексних процедур (див. Додаток 19). Таким чином, в результаті систематичної корекційно-профілактичної діяльності практичного психолога в умовах дошкільного закладу стає можливим скорегувати й попередити відхилення в психіці дітей, тим самим забезпечивши їх повноцінне і своєчасне розвиток.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "4.2. Психокоррекция та психопрофілактика відхилень і порушень у розвитку дитини" |
||
|