Роль інформатики в системі засобів формування особистості

Інформатиці в сучасній школі відводиться відповідальна роль-підготовка молодого покоління, готового активно жити і діяти в сучасному інформаційному суспільстві, насиченому засобами зберігання, переробки і передачі інформації на базі новітніх інформаційних технологій.

Традиційно основним критерієм результативності освіти є знання. Але сьогодні важливо, "який" людина володіє цими знаннями, які його ціннісні орієнтири. Вміючи працювати з необхідними в повсякденному житті інформаційними системами, базами даних, електронними таблицями, інформаційно-комп'ютерними мережами, людина інформаційного суспільства набуває не тільки нові інструменти діяльності, а й нове бачення світу. Культурний рівень такого сучасної людини характеризується поняттям інформаційна культура, яка повинна формуватися в школі. Інформаційна культура - значно більш широке поняття, ніж культура володіння комп'ютером або культура використання його у вирішенні різних завдань. Це насамперед етика використання комп'ютерної техніки в контексті загальнолюдських цінностей, відмова від комп'ютерного вандалізму, хакерства, від спроб звузити реальний світ до комп'ютерного середовища.

Саме виховання служить гарантією інформаційної культури. Однак очевидно - якщо зростання компетентності в інформатиці не супроводжується підвищенням рівня культури, наслідки можуть бути вельми негативними, враховуючи темпи розвитку інформаційно-комп'ютерних технологій.

Виховні завдання, які ставить і вирішує викладач інформатики, насамперед пов'язані з формуванням рис і якостей особистості, необхідних для ефективного та безпечного використання можливостей комп'ютерних інформаційних технологій для себе і

інших, а також тих якостей, формуванню яких сприяє саме комп'ютер як інструмент інформаційної діяльності: -

емоційна спрямованість на практичну діяльність, а саме: -

об'єктивне ставлення до результатами комп'ютерної обробки інформації, яке формує адекватне ставлення до дійсності; -

формування критичності і самокритичності, здатності спокійно відмовлятися від помилок; -

етико-моральне неприйняття комп'ютерного вандалізму і вірусот - ворчество; -

особиста відповідальність за результати своєї роботи на персональному комп'ютері.

Складність комп'ютерного світу надає учням унікальний шанс самоствердитися. Це проявляється в пізнанні самої комп'ютерної середовища як інший, цікавої частини світу речей, пізнанні своїх можливостей, пов'язаних з інформатизацією власної діяльності. Крім того, створена учням програма або програмне додаток є зліпком інтелекту автора і його діяльності.

Вплив інформатики на розвиток особистості ще до кінця не вивчено. Однак у літературі обговорюються проблеми, пов'язані з розвитком розділу інформатики - "Інформаційні технології", що розглядає інформатику як суттєвий елемент гуманітарної культури людини.

недостатньо орієнтуватися на необхідність передачі і засвоєння накопиченого досвіду, важливо навчити самостійно здобувати знання, працювати з інформацією, аналізувати її, бачити і вирішувати виникаючі в різних областях проблеми.

Уміння творчо застосовувати знання для отримання "нового знання", розвиток самостійного критичного мислення - це проблема, яка вимагає іншого погляду як на теоретичну складову процесу навчання, так і на технологію реалізації знань в практичному плані. Йдеться про розвиток особистості дитини, тому пріоритетними стають особистісно-орієнтовані педагогічні технології, які є втіленням гуманістичної філософії, психології, педагогіки. Кращими стають такі технології, як технологія навчання у співпраці. Це зовсім не означає, що методи і технології традиційного навчання повністю заперечуються. У педагогіці завжди варто проявляти особливу обережність в пошуку методів, продуктивних способів досягнення поставлених цілей з урахуванням принципу педагогічної доцільності.

В інформатиці технологія співпраці може бути реалізована як на уроці, так і у позанавчальної діяльності, у роботі наукового товариства учнів. Розробляючи індивідуальний план вивчення різних тем інформатики, вчитель ставить перед учнями пізнавальні завдання. Для їх реалізації учень звертається до системи знань інших предметів: математики, фізики, літератури. Це активізує його розумову

діяльність, розвиває мислення. Співпраця, спільне навчання вчителя і учня в значній мірі проявляється при виконанні робіт в науковому товаристві учнів. Вибравши разом з учителем тему своєї роботи, позначивши мета і завдання, зіставивши свої можливості і бажання, учень і вчитель вступають в єдиний творчий процес, йдуть разом до поставленої мети. Спільно переглядають частини роботи, узагальнюють і аналізують результати.

У сучасних умовах, коли самі знання стають вторинним продуктом саморозвитку особистості, на перший план виходить рівноправне співробітництво педагога і дитини. У процесі такої співпраці і спілкування можливі і самовизначення дитини, і розвиток творчості. Акцент робиться не на поясненні учням якогось "знання", а на зростанні та розширенні їх пізнавальних інтересів, на систематизації індивідуально-значимого знання в процесі продуктивної діяльності. Учитель перестає бути вчителем-предметником - його увага спрямована на розвиток творчих здібностей учнів, коли в самостійної діяльності створюється нове, оригінальне. Така співпраця може сприяти реалізації соціальних потреб учнів, самоствердження в рішенні не простий, общественнозначімих проблеми, нехай навіть у межах одного класу.

Своє нове звучання у викладанні інформатики отримують і традиційні методи навчання. На недостатність словесного освіти вказувала і класична педагогіка, ще Я. Каменський зазначав, що необхідно купувати інформацію не з книжок та лекцій, а ^

vjy через спостереження, пізнання самих предметів. Але в інформатиці слово, чу

знак здобувають нові якості завдяки досягненням комп'ютерних інформаційних технологій, коли звичайний текст стає змінною, оновлюваної і "керованої промовою" - гіпертекстом. Засоби "мультимедіа" надають великі можливості для ілюстрування, демонстрації. Це дає в свою чергу можливість представляти навчальний матеріал, інтегруючи абстрактність теоретичного знання і предметність практичного знання. Під час комп'ютерної демонстрації учень завжди може втрутитися в процес подачі матеріалу, управляти наочними образами, вибудовуючи свій індивідуальний темп роботи. Можна відзначити, що використання "мультимедіа" в процесі вивчення інформатики впливає на розвиток різних сфер індивідуальності учнів: інтелектуальної, емоційної, мотиваційної, пердметно-практичної.

В інформатиці більш чітко видна функція управління та самоврядування пізнанням, а завданням вчителя є створення навчальних ситуацій і управління діяльністю учнів. Використання можливостей "домашніх комп'ютерів" дозволяє викладачеві організувати самостійну роботу учнів з вивчення нового матеріалу, пропонуючи завдання проблемного характеру, розробляючи разом з ними план подальшої діяльності. Застосування цього дослідницького методу викладання сприяє як формуванню творчого мислення, так і стимулюванню пошуку нових способів дій, розвитку самостійності. Для формування інтересу до

предмету можуть виявитися незамінними інтелектуально-пізнавальні ігри як методи стимулювання і мотивації навчання. Саме гра дозволяють проявити себе кожному учню, сприяє розвитку творчих здібностей, упевненості в собі, своїх силах. Працюючи в команді та самостійно, діти вчаться співучасті, співпереживання.

Сфера інформаційних технологій досить широка і педагогічний аспект розвитку і саморозвитку особистості, становлення її ідеалів, займає достатню нішу для вирішення проблеми формування в учнів ціннісних орієнтирів у процесі вивчення інформатики.

Список літератури 1.

Леонов А.Г., Кузьменко М.А. та ін Інформаційна культура. Посібник для загальноосвітніх навчальних закладів. М., 2001. 2.

Семакін І.Г. Грамотність, освіта, культура / / Інформатика та освіта. № 1, 2002.

Інформація, релевантна " Роль інформатики в системі засобів формування особистості "

1. Глава четвер-тая. ХАРАКТЕРИСТИКА І ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВИ
   роль ідеального фактора і слабкіше (або опосередкованим) базисна роль виробничих відносин, тим вже об'єктивні осно-ви буття класу як головної структурирующей одиниці суспільства. Відповідно звужується і позна-вательная сила поняття «клас», що стає ясно, якщо цю категорію зіставити з реальними процесами, що розгортаються в сучасному суспільстві - і всередині класових спільностей, і
   
2. Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
   роль у духовному організації російського суспільства і в розвитку державності відіграло християнство. Храм здійснював духовне просвітництво населення, виступаючи центром інформаційних систем, зберігачем соціальної інформації (складання історичних хронік, насамперед, літописів, що мають і юридичне значення - як обгрунтування прав тих чи інших осіб, що претендують на владу, на престол, а також
   
3. Глава десята. ПРАВО В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ РЕГУЛЯТОРІВ
   роль правила (норми), яке визначається (створюється) у керуючий центрі або формується спонтанно в самоорганізується системі і задає необхід-моє або бажаний стан об'єкту регулювання. Стає зрозуміло, чому в XIX столітті процес регулювання називався нормуваннями. Неважко побачити, що цей кібернетичний підхід становится вельми корисним для розуміння регулятивної ролі
   
4. Глава шістнадцята. ПРАВОТВОРЧЕСТВО
   роль правообразующих, правоіз-змінюють і правоприпиняючі юридичних фактів в юридичній життя суспільства. Але актуальним і нужденним у розгляді залишився, може бути, найголовніше питання: а як, власне, створюються норми права? Теорія права розрізняє в цьому зв'язку два великих соціальних процесу: походження або виникнення права і розвиток права, коли воно вже сформувалося як
   
5. ТРАНСФОРМАЦІЇ концептуальне знання
   роль в оформленні західної культури. На відміну від Сходу, який вважає справжнім центром людського «Я» підсвідомість, західна традиція в якості такого центру вважає пізнає розум, зайнятий постійної мислеобразами діяльністю. Інтенсивні пошуки формотворчих смислових конструкцій, що поклали початок тому культурному шляху, який ми сьогодні визначаємо як «вибір Заходу», припадають
   
6. ЗМІНА ВМІСТУ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
   інформатика, хімія, математика. Перераховані модулі можуть бути доповнені факультативним курсом «Декоративно-прикладна творчість». 5. Форми організації навчання Традиційні уроки. Інтегровані уроки. Нетрадиційні уроки: урок творчих завдань, урок з елементами гри, «мозковий штурм» та ін 6. Навчально-методичне забезпечення Підручники. Тематичні поурочні
   
7. ЗМІНА ТЕХНОЛОГІЙ І СПОСОБІВ Взаємодія СУБ'ЄКТІВ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ
   роль вчителя. Учитель не дає в готовому вигляді знання, правила роботи, необхідні для засвоєння зразки. Він допомагає де-96 тям висувати припущення, чути думки один одного, враховувати різні точки зору при побудові власної дії. Організувавши групове взаємодія дітей, вчитель сам включається в діяльність тільки в тому випадку, якщо діти втягують його. Таким чином, функції
   
8. ПЕРШИЙ ЕТАП ПЕРЕТВОРЕНЬ. 1985-1986
   роль зіграла і велика відкритість СРСР послесталинского часу, можливість, передусім для пануючої еліти, ознайомлення з політичними та економічними інститутами тих країн, 55 Лекція 3 які домоглися найбільш значущих успіхів у своєму розвитку. Все це робило горбачовських однолітків більш підготовленими до відходу від тих канонічних положень соціалістичної теорії, які
   
9. 2. ЦЕЙ НОВИЙ ДРЕВНІЙ СВІТ
   роль над нею. У свою чергу, інтенсивно розвивалася галузь інформаційно-комунікаційних послуг швидко перетворилася на самостійний сегмент економіки, частина постіндустріальної сфери , зростаючу чи не найбільш бурхливими темпами. Дійсно, якщо звичні види промислового виробництва, що мають справу з матеріальними об'єктами, опинилися в лещатах "меж зростання", то горизонти інформатики
   
10. 2. Революція 1905-1907 рр. .
    роль ліберальної буржуазії в першій російській революції. Потребує частковий перегляд і стале в науці положення про безумовну і постійної ролі пролетаріату як гегемона революції. Ні спору про те, що в період найвищого підйому революції (жовтень -грудень 1905) прольоті-Ріат дійсно стає на чолі визвольного руху, але немає підстав говорити про його гегемонії,