Головна
Cоциальная психологія / Дитяча психологія спілкування / Дитячий аутизм / Історія психології / Клінічна психологія / Комунікації та спілкування / Логопсихологія / Мотивації людини / Загальна психологія (теорія) / Популярна психологія / Практична психологія / Психологічне консультування / Психологія в освіті / Психологія менеджменту / Психологія педагогічної діяльності / Психологія розвитку та вікова психологія / Психосоматика / Психотерапія / Сімейна психологія / Спеціальна психологія / Екстремальна психологія / Юридична психологія
ГоловнаПсихологіяПсихосоматика → 
« Попередня Наступна »
Малкіна-Пих І . Г.. Психосоматика: Довідник практичного психолога. - М.: Изд-во Ексмо. - 992 с., 2005 - перейти до змісту підручника

Техніка 4. «Наведення мостів вищого порядку» Вправа 1


Попросіть пацієнта зосередитися на старому переконанні і створити в своїй уяві модель типової сцени, де воно проявляється особливо виражено. Сцену необхідно представити в яскравих деталях, задіюючи всі види відчуттів.
Запишіть всі перцептивні і понятійні змінні, пов'язані з образом.
Перцептивні змінні:
Візуалізація. Те, що пацієнт малює в уявній сцені, необхідно розчленувати на найдрібніші компоненти. Наприклад, це нерухома або жива картинка? Кольорова?
405
Глава 3
Ясна або смутна? Дво-або тривимірна? Чи бачить пацієнт у цій сцені себе? На чому сфокусовано увагу пацієнта, на якому елементі сцени він зосереджений? Сцена яскрава або тьмяна? Який ракурс? Які розміри пацієнта по відношенню до об'єктів на фоні в цій сцені? Рухаються чи люди?
Інші відчуття. Слухові - чи може пацієнт чітко розрізняти звуки? Яка їх тривалість? Наскільки вони сильні? Нюхові - які пацієнт відчуває запахи? Кинестетические - яка температура? І так далі.
Понятійні змінні
Будь істотна думка, яка виникає у пацієнта до, під час і після роботи з уявою, повинна записуватися. Терапевт допомагає пацієнтові точно встановити ці думки. Ось основні типи думок, на які слід звернути увагу.
Очікування - передбачення пацієнтом того, що станеться в ситуації.
Оцінювання - як пацієнт оцінює себе протягом сцени.
Самоефективності - як пацієнт оцінює свою здатність ефективно виконати завдання.
Вигода - передбачуване винагороду або вигода, яку, як думає пацієнт, він зможе витягти з ситуації.
Покарання - неприємності, які пацієнт передбачає.
«Я-концепція» - установки пацієнта щодо своєї цінності як людської істоти.
Атрибуції - мотиви і установки, які пацієнт приписує іншим людям в сцені.
Мета - чому пацієнт в цій сцені займає провідне місце.
Терапевт разом з пацієнтом знаходить логічні помилки, які можуть спливти в його інтерпретаціях цих сцен. Кожна помилка записується. Найбільш поширеними є: дихотомичность мислення, сверхобобщеніе, неекономні міркування, перфекціонізм, матеріалізація абстрактного, помилка суб'єктивності, напад на опонента, апеляція до авторитетів, апріорне мислення, пошуки поважної причини, егоцентрична помилка, самореалізуються пророцтва, помилкове прийняття ймовірності за неминучість і т. д .
Після того як вся інформація про перцептивних і понятійних змінних буде записана, терапевт просить пацієнта представити сцену, пов'язану з новим переконанням, до ко-
406

Психотерапія при психосоматичних захворюваннях
торому він хоче прокласти міст. Це повинна бути модельна сцена, яка представляє нове переконання ідеальним чином. Чим ближче буде нова сцена до старої за своїм змістом, тим краще. Як і перша сцена, ця теж повинна бути представлена живо, яскраво і як можна більш детально.
Запишіть всі перцептивні змінні пацієнта в новій сцені. Коли список буде завершений, зверніть увагу пацієнта на контраст між двома різними точками зору на образ.
Поняття, що стосуються нової сцени, теж записуються. Терапевт повинен сконцентрувати свою увагу на пошуку атрибуций, очікувань, «Я-концепції» і оцінок, які виробляє пацієнт у новій сцені. Терапевт записує коректні міркування, наявні у візуалізації пацієнта.
У роботі з уявою робиться пауза. Терапевт і пацієнт обговорюють відмінності між перцептивними і понятійний уявленнями в цих двох сценах.
Тепер терапевт готовий до того, щоб провести обумовлення вищого порядку. Пацієнт уявляє первісну сцену протягом двох хвилин. Поступово, одне за іншим, терапевт вводить перцептивні і понятійні уявлення з нової сцени, в той час як пацієнт подумки малює зміни, поки вони не стануть виразними. Процес продовжується до тих пір, поки не будуть впроваджені всі елементи нової сцени. Коли це буде успішно виконано, пацієнт буде в змозі уявити собі стару сцену, але разом з усіма компонентами, які пов'язані з новою.
Найчастіше вся процедура записується на плівку, так, щоб пацієнт міг працювати над обумовлюванням будинку по два-три рази на тиждень. При достатній кількості зв'язків емоційні валентності сцен змінюються, і пацієнт з більшою ймовірністю готовий прийняти нове мислення.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Техніка 4. «Наведення мостів вищого порядку» Вправа 1 "
  1. 5.3. Зміст і форма фізичних вправ
    Фізичні вправи мають свої зміст і форму. ЗМІСТ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ - це сукупність процесів (психологічних, біологічних, біохімічних, та ін.), супроводжуючих що виконується рух і викликають зміни в організмі займається. Результатом цих процесів є здатність людини до рухової діяльності, що виражаються у фізичних і психічних якостях.
  2. 5.5. Поняття про техніку фізичних вправ
    Виконуючи якесь фізичне вправ, людина вирішує певну рухову завдання: штовхнути штангу даної ваги, зрадити точний пас партнеру по команді, подолати в стрибку певну висоту та ін У багатьох випадках одна і та ж завдання може бути 45 вирішена декількома способами. Наприклад, удар по м'ячу можна виконати зовнішньої або внутрішньої частиною стопи, носком або підйомом.
  3. 10.3. Засоби розвитку силових здібностей
    При розвитку силових здібностей користуються вправами з підвищеним опором - силовими вправами. Залежно від природи опору вони поділяються на 3 групи: 1. Вправи з зовнішнім опором. 2. Вправи з подоланням власного тіла 3. Ізометричні вправи. До вправ із зовнішнім опором відносяться: => вправи з вагами (штангою,
  4. Глава 15 ПЕДАГОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ПОРЯДКУ ТА БЕЗПЕКИ
    Глава 15 ПЕДАГОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ПОРЯДКУ І
  5. РОЗДІЛ ПЕРШИЙ СЛУЖБА ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ
    РОЗДІЛ ПЕРШИЙ СЛУЖБА ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО
  6. 12.3. Засоби розвитку витривалості
    Засобами розвитку загальної (аеробної) витривалості є вправи, що викликають максимальну продуктивність серцево-судинної і дихальної систем. У практиці фізичної культури застосовують найрізноманітніші фізичні вправи циклічного і ациклічні характеру (наприклад, біг, плавання, їзда на велосипеді та ін.) Основні вимоги , пропоновані до них наступні: вправи
  7. Глава 8 ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПОРЯДКУ І СТРАТИФИКАЦИИ У ТОВАРИСТВА РАДЯНСЬКОГО ТИПУ
    Глава 8 ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ПОРЯДКУ І СТРАТИФИКАЦИИ У ТОВАРИСТВА РАДЯНСЬКОГО
  8. Глава 23. ОХОРОНА ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА БЕЗПЕКИ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ГРОМАДЯНАМИ право на свободу віросповідання
    Глава 23. ОХОРОНА ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА БЕЗПЕКИ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ГРОМАДЯНАМИ ПРАВА НА СВОБОДУ
  9. РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ
    РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ В ОСОБЛИВИХ
  10. 13.3. Засоби розвитку гнучкості
    В якості засобів розвитку гнучкості використовують вправи, які можна виконувати з максимальною амплітудою. Такі вправи називаю вправами на розтягування. Серед вправ на розтягування виділяють: => активні (махи, ривковие, нахили, обертальні рухи, а також з предметами); => пасивні (з партнером, з обтяженням, амортизатором, на снарядах); => статичні (збереження
  11. 11.3. Засоби розвитку швидкісних здібностей
    Засобами розвитку швидкісних здібностей є вправи, що їх з граничною або околопредельной швидкістю (тобто швидкісні вправи). Їх можна розділити на три основні групи (В. І. Лях, 1997). 1. Вправи, направлено впливають на окремі компоненти швидкісних здібностей: а) швидкість реакції, б) швидкість виконання окремих рухів; в) поліпшення частоти рухів;
  12. 6.2.3. Методи оволодіння руховими вміннями та навичками
    Залежно від способу освоєння структури рухової дії в процесі розучування методи поділяються на: - метод розучування вправи частинами (расчлененно-конструктивний); - метод розучування вправи в цілому (цілісно -констректівний); - метод сполученого впливу. Метод расчлененно-конструктивний передбачає розучування готельних частин руху з подальшим їх
  13. 11.4. Методи розвитку швидкісних здібностей
    Основними методами виховання швидкісних здібностей є: методи строго регламентованого вправи; змагальний метод; ігровий метод. Методи суворо регламентованого вправи включають в себе: а) методи повторного виконання дій з установкою на максимальну швидкість руху, б) методи варіативного (змінного) вправи з варіюванням швидкості і прискорень по заданій
  14. 13.6. Особливості методика розвитку гнучкості
    При плануванні та проведенні занять, пов'язаних з розвитком гнучкості, необхідно дотримуватися ряду важливих методичних вимог. Вправ на гнучкість можна включати в різні частини заняття: у підготовчу, основну і заключну. У комплекс може входити 6-8 вправ. Переважно необхідно розвивати рухливість в тих суглобах, які відіграють найбільшу роль у життєво необхідних
  15. 11.6.2. Методика розвитку швидкості одиночного руху і частоти руху
    Швидкість одиночного руху проявляється у здатності з високою швидкість виконувати окремі рухові акти. Це, наприклад, швидкість руху ноги при ударі по футбольному м'ячу, швидкість руху руки при ударі по волейбольному м'ячу або при метанні списа. Найбільша швидкість одиночного руху досягається за відсутності додаткового зовнішнього опору. З збільшення зовнішнього
  16. Глава VIII. ВІДМОВА У ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ
    Глава VIII. ВІДМОВА У ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ДЕРЖАВНОЇ
  17. 5.7. Природні сили природи і гігієнічні фактори
    Природничі сили природи (сонячні промені, повітря, вода) є важливим засобом зміцнення здоров'я і підвищення працездатності. У фізичній культурі розроблено підходи до використання природних сил природи і вони можуть застосовуватися: про як супутні фактори, що підсилюють позитивний вплив фізичних вправ, коли вони виконуються в лісі, біля водойми, в гірській місцевості.
  18. 12.4. Методи розвитку і способи вимірювання витривалості
    Основними методами розвитку загальної витривалості є: 1. Метод безперервного вправи з навантаженням помірної і змінної інтенсивності; 2. Метод повторного інтервального вправи; 3. Метод кругового тренування; 4. Ігровий метод; 5. Змагальний метод. Для розвитку спеціальної витривалості застосовуються: 1. Методи безперервного вправи (рівномірний і перемінний); 2. метод інтервального
  19. 5.4. Класифікація фізичних вправ
    КЛАСИФІКАЦІЯ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ - це поділ їх на групи відповідно до певним кваліфікаційним ознакою. Класифікації фізичних вправ потрібні для того, щоб більш ефективно підбирати вправи для розв'язання рухової за 43 дачі з урахуванням віку, статі, стану здоров'я і т.д. При цьому необхідно пам'ятати, що кожна фізична вправа володіє не одним, а
© 2014-2020  ibib.ltd.ua