Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 5. Рівні складності проблемних завдань |
||
Як визначити рівень складності проблемної задачі? Відомо кілька підходів. Одні дослідники визначають її залежно від кількості невідомих завдання, кількості даних, кількості понять, що вводяться для її рішення (А.Ф. Есаулов); інші - ступенем узагальненості знань (А.І. Матюшкін); треті - відсотком учнів, розв'язали задачу, коли складність є величиною, обернено пропорційною кількості правильних рішень (Ц.Л. Рупіна). Найбільш продуктивною є точка зору І.Л. Лернера. Складність завдання зумовлена трьома факторами: а) складом умови: чим більше в ньому даних, які потрібно врахувати при вирішенні завдання, тим вона складніше; 6) відстанню між питанням завдання і відповіддю на неї, тобто числом суджень, логічних ланок, необхідних для вирішення задачі (ведучий фактор складності); в) складом рішення, тобто числом висновків, які можна зробити в результаті рішення задачі. У кожній задачі поєднуються всі три фактори складності. Це дозволяє побудувати таблицю складності. І умова, і складу рішення, і відстань між умовою і рішенням включають зазвичай не більше чотирьох елементів, і тоді таблиця складності проблемних завдань приймає наступний вигляд: 1. А2Б1В1 4. А2Б1В2-3 липня. А2Б1 В4 10. А2Б2-3в1 13. А2Б2-3В2-16 березня. А2Б2-3В4 19. А2Б4В1 22. А2Б4В2-3 25. А2Б4В4 2. А3Б1В1 5. А3Б1В2-8 березня. А3Б1В4 11. А3Б2-3в1 14. А3Б2-3В2-17 березня. А3Б2-3В4 20. А3Б4В1 23. А3Б4В2-26 березня. А3Б4В4 3. А4Б1В1-6 лютого. А4Б1В1-2 вересня. А4Б1В4 12. А4Б2-3в1 15. А4Б2-3В2-18 березня. А4Б2-3В4 21. А4Б4В1 24. А4Б4В2-27 березня. А4Б4В4 А - склад умови; Б - відстань між питанням і відповіддю; В-складу рішення. По вертикалі таблиці йде нарощення складності такого показника, як склад умови (А), оскільки він залишається незмінним при варіюванні інших показників. Точно так само можливий набір варіантів поєднання показників складності по відношенню до показника Б, до показника В. Користуючись таблицею, неважко побудувати задачу будь-якого ступеня складності залежно від вихідного підстави. Розглянемо кілька конкретних проблемних завдань (на прикладі природознавства) і визначимо їх тип і рівень складності. Нагадаємо, що одна з існуючих типологій проблемних завдань (І. Приклад 1. З а д а ч а. Хлопчик займався спортом: щоранку він пробігав 3 км. Однак на змаганнях з метання м'яча він зайняв останнє місце. Як це могло статися? Що б ви порадили йому робити? Про т в е т. При бігу сильно напружуються одні й ті ж м'язи - м'язи ніг. Інші ж м'язи хлопчик не тренував, а при метанні м'яча потрібні сильні руки. Можна порадити хлопчикові давати навантаження різним м'язам: підтягуватися, віджиматися, качати прес, робити нахили. Дане завдання є проблемною, так як в її зміст включено протиріччя між повідомляє фактом і що склалися у школярів уявленнями (спорт робить людей сильними, але хлопчик, який кожен день займався спортом, на змаганнях виявився найслабшим) . Умова задачі містить в собі такі дані: хлопчик займався бігом і брав участь у змаганнях з метання м'яча, в яких зазнав поразки (два компоненти). Невідоме: чому хлопчик виявився слабким? Як можна виправити це становище? (Два компоненти). Для відповіді на питання потрібно вибудувати такий логічний ланцюжок: 1) хлопчик займався тільки бігом, отже, він напружував м'язи ніг, 2) при метанні м'яча потрібні сильні м'язи рук, хлопчик ж їх не тренував; 3) отже, йому потрібно тренувати м'язи рук. Для цього слід підтягуватися, віджиматися, качати прес, 4) необхідно тренувати всі м'язи тіла (чотири елементи). Узагальнимо сказане. За проблемно - змістовному основи це завдання на визначення сутності явища. За методами науки - на встановлення причин по наслідків. За ступенем складності вона відноситься до 22-го рівня (А2Б4В2). Якщо визначати складність цього завдання по підкритеріям, розробленим спеціально для завдань з природознавства (А.Н. Погорєлова), то картина виходить наступна: - по підкритерії "а" (ускладнення змісту навчального матеріалу) - завдання , що відображає умови життя, які впливають на будову і розвиток; - по підкритерії "б" (підвищення рівня узагальнення знань) - завдання, змістом якої служить природознавче уявлення; - по підкритерії "в" (збільшення обсягу знань, якими необхідно володіти для вирішення) - завдання, для вирішення якої необхідні два проміжних "знання": що таке м'язи; певні фізичні вправи дають навантаження на певні групи м'язів. Приклад 2. З а д а ч а. Тіло людини може бути дуже гнучким. Наприклад, гімнаст сильно згинає свій хребет, роблячи "місток". Спина при цьому приймає форму дуги. Чому ж руки і ноги людини згинаються не в будь-якому місці, а тільки в трьох: руки - у плечі, ліктях, кисті; ноги - в стегні, коліні, стопі? Про т в е т. У стегні, коліні, стопі, плечі, лікті, кисті знаходяться місця з'єднання кісток (суглоби). Тут кістки з'єднані рухомо і можуть переміщатися, а в проміжках (наприклад, між коліном і стопою) знаходяться цільні, міцні і непохитні кістки. Проблемна Чи це завдання? Так, так як в її змісті укладено протиріччя між практичними спостереженнями та необхідністю їх теоретичного обгрунтування. Це завдання на встановлення причинно - наслідкових зв'язків. При її вирішенні необхідно застосування такого методу науки, як встановлення причин по наслідків. Який рівень складності завдання? У умови - два компоненти: хребет згинається в декількох місцях, а руки і ноги в трьох (А2). Відповідь містить один компонент: руки і ноги згинаються тільки в місцях з'єднання кісток (В1). Проміжних ланок - три: хребет гнучкий тому, що він складається з дрібних кісток, хребців, які гнучко з'єднані між собою; кістки рук і ніг гнучко з'єднані тільки в трьох місцях; тому руки і ноги згинаються тільки в трьох місцях (Б3). Отже, завдання відноситься до 10-го рівня складності (А2Б3В1), а за критеріями складності природознавчих завдань вона може бути описана таким чином: - по підкритерії "а" - завдання на вивчення зовнішніх властивостей частин тіла ; - по підкритерії "б" - завдання, змістом якої служать природознавчі поняття (кістки рук, ніг, хребта; сухожилля, зв'язки); - по підкритерії " в "- завдання, для вирішення якої знадобляться три" проміжних "знання: знання того, що таке хребет; знання властивостей кісток; знання будови хребта, рук і ніг.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " § 5. Рівні складності проблемних завдань " |
||
|