Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
Аристотель. Твори в 4-х томах. Том 2. Вид-во Думка, Москва; 687 стр., 1976 - перейти до змісту підручника

РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТА [Необхідність для кожного силогізму мати одну загальну і одну ствердну посилку]

Далі, у всякому силогізм один з термінів має бути взятий в позитивної посилці і один - в загальній посилці, бо без загальної посилки силогізм пли [взагалі] не вийде, або він не буде мати відношення до покладеного, або в ньому буде постулювати спочатку прийняте . Справді, припустимо, що повинно бути доведено, що задоволення, що доставляється музикою, гідно схвалення; якщо ж вважають, що схвалення гідно задоволення, не додаючи [до «задоволення»] «всяке», то силогізму не вийде. Якщо ж визнати, що пекоторое задоволення гідно схвалення, то, якщо [мається на увазі] інше [задоволення, а не задоволення, доставляється музикою], то це не має ніякого відношення до покладеного; а якщо [мається на увазі] те ж саме [ задоволення], то береться спочатку [необхідну]. Ще ясніше стає це при розгляді геометричних задач. Наприклад, потрібно довести, що в трикутник кути при основі рівні Нехай лінії А і Б будуть проведепи до серединної точці. Якщо прийняти, що кут АВ дорівнює куту БД, що не прізпавая при цьому, що взагалі [все] кути, що спираються на діаметр, рівні між собою, і далі прийняти, що кут В дорівнює куту Д, пе додаючи при цьому, що взагалі всі кути , противолежащие рівним відрізкам окружності, равпи між собою, і, нарешті, прийняти, що, якщо від рівних цілих кутів відняти рівні ж частини, залишаються рівні між собою кути Е і 3, не допускаючи при цьому, що при відібранні рівних частин від рівних [ велич] залишаються рівні [величини], то в такому випадку постулюється спочатку прийняте. Таким чином, очевидно, що у всякому силогізм має бути спільна посилка, а також що загальне доводиться тільки в тому випадку, якщо всі терміни взяті в загальних посилках, тоді як приватна може бути доведено і так, і іначе2. Так що якщо укладання загальне, то і терміни необхідно повинні бути взяті в загальних посилках. Якщо ж терміни взяті в загальних посилках, то висновок може і не бути загальним. Далі, яспо також, що у всякому силогізм пли обидві посилки, або одна з них необхідно повинні бути подібні заключенію3. Я маю на увазі не тільки те, що опи повинні бути стверджувальними або негативними, але і те, що вони повинні бути про необхідно притаманному, або про властиві, або про можливе притаманному. Слід, однак, розглянути та іншого роду сказиванія.

Очевидно також і те, коли силогізм взагалі вийде і коли ні, а також коли він можливий 4 і коли досконалий, і що якщо силогізм виходить, то терміни повинні знаходитися один до одного в якому-небудь з зазначених вище отношени

РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ П'ЯТА

[Число термінів, посилок і висновків в силогізм]

Ясно також, що всяке доказ ведеться через три і не більше термінів, хіба тільки один і той же висновок виходить за допомогою різних [пар] посилок, як, наприклад, [укладення] Е допомогою А і Б і за допомогою В і Д або за допомогою А і Б, А, В і Д , адже ніщо не заважає, щоб було більше 40 середніх термінів [для одних і тих же крайніх].

Проте в цьому випадку буде не один, а багато силогізмів.

42 «Або, далі, якщо кожна з обох посилок А і Б Самі приймається допомогою силогізму, як, наприклад, А допомогою Д і Е, а Б, зі свого боку, - через 3 і І . Або одна посилка виходить через Навої-дення, а інша - за допомогою силогізму. Але і в цьому випадку ми маємо багато силогізмів, бо та висновків 5 багато, як, наприклад, А, Б і В. Але навіть якби було по багато силогізмів, а всього один, то одне і те ж закінчення можна таким чином отримати за допомогою більш ніж трьох [термінів], по це неможливо в таких випадках, як той, коли В [виходить] за допомогою А і Б. Справді, нехай Е буде укладенням та \ посилок А, Б, В і Д; тоді необхідно, щоб одна на-перебувала в такому ставленні до іншої, як ціле до частини, адже раніше вже було показано \ що якщо є силогізм, то необхідно, щоб деякі тер-міпи перебували саме в такому ставленні один до одного. Нехай так відноситься А до Б. З цих посилок, отже, виводиться яке-небудь висновок, стало бути або Е, або одна з посилок В і Д, або якась інша крім них.

Якщо ж виводиться Е, то силогізм може напів-15 читься тільки з посилок А і Б. Але якщо В і Д ставляться один до одного як ціле до частини, то і з них виводиться висновок - або Е, або одна з посилок А і Б, або якась інша крім них. Якщо ж виводиться Е або одна з посилок А і Б, то або буде більше одного силогізму, або ж, що, як ми сказалі2, можливо, виводиться одне і те ж висновок із мно-20 гих термінів. Далі, якщо [виводиться] інше [укладення] крім Е або однієї з посилок А і Б, то вийде більше силогізмів, по пе пов'язаних між собою. Якщо ж В не знаходиться до Д в такому отпошеніі, щоб вийшов силогізм, то ці посилки взяті марно, хіба тільки вони взяті заради наведення, або для того, щоб приховати [укладення], або заради чогось іншого в цьому роде3. Якщо ж з А і Б виходить не Е, але якесь інше закінчення, а з В і Д виводи-25 диться або одна з цих двох посилок, [А і Б], або якась інша крім них, то вийде більше силогізмів, але не про припущення, бо припущено було, що силогізм має [своїм висновком] Є. Нарешті, якщо з В і Д не виходить ніякого висновку, то опи виявляються взятими марно і не вийде силогізму про спочатку прийнятому. Таким чином, очевидно, що всяке доказ і всякий зо силогізм можливі тільки за допомогою трьох термінів.

Але якщо це очевидно, то ясно також і те, що [укладення силогізму слід] з двох посилок і не більше (бо три терміпа утворюють дві посилки), якщо тільки не додавати що-небудь для того , щоб зробити силогізми досконалими, як це було сказано вначале4.

Звідси очевидно, що якщо в силлогистическое 35 рассужденнн посилки, з яких виводиться головне висновок (адже деякі з раніше зроблених висновків необхідно становлять посилки [для нього]), непарні за кількістю, то таке міркування або нпчего не виводить, або воно умозаключает більше, ніж необхідно ДЛЯ ОСНОВНОГО становища. 40

Отже, всякий силогізм, якщо розглядати сил-42ь логізма щодо головних посилок, складатиметься з парних по числу посилок і непарних по числу термінів, бо термінів завжди на одиницю більше, ніж посилок, а висновків буде вдвічі менше, ніж посилок. Коли ж висновок виводиться за допомогою просілло-ь Гизмо або через кілька пов'язаних один з одним середніх термінів (як, наприклад, коли АБ виводиться через В і Д), число термінів так само буде па одиницю більше числа посилок (бо, чи виявиться додатковий термін поза або серед колишніх термінів, все одно в тому і іншому випадку число промежутков5 між термінами завжди буває на одиницю менше, ніж терми-пов), а число посилок дорівнює числу таких проміжків. Однак число посилок не завжди буде парним, а число термінів - непарних; буває і навпаки: коли число посилок парне, число термінів непарній; коли ж число термінів парне, число посилок непарній, бо замість з терміном завжди додається і одна посилка, звідки б не додавався термін. Тому так як [в проїв стом силогізм] число посилок, як ми бачили, парне, число ж термінів непарне, то при однаковому додаванні необхідно відбувається така зміна. Висновки ж не матимуть таке [числове] ставлення ні з термінами, ні з посилками, бо якщо буде доданий один термін, то буде збільшено також і число висновків і їх буде на одиницю менше, ніж було термінів, раніше узятих, бо тільки з останнім 20 терміном не утворюється висновок, з іншими ж воно утворюється. Наприклад, якщо до А, Б і В додається Д, то негайно ж додадуться два ув'язнення, а саме одне з А, інше з Б. Так само буде ситуація справу в інших випадках [додавання термінів], і, якщо [новий] термін виявиться посередині, буде те ж саме, бо тільки для одного терміна не буде побудований силогізм. І таким чином, заключний бу-26 дет значно більше, ніж термінів і посилок6.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТА [Необхідність для кожного силогізму мати одну загальну і одну ствердну посилку] "
  1. Книга друга Глава перша 1 За винятком Camestres, Вагос, Disamis і Bocardo. -
    Двадцять першого 1 Див Платон. Мепоп, 81 b - 86 b. - 244. 2 Див 66 Ь 20-30. - 244. 3 Т. е. пеобходімо чи визнати, що можна мати протилежні думки, якщо визнати, що зло і добро - одне і те ж. - 245. Розділ двадцять другий 1 Явна формулювання т. н. Закоп тотожності: баб. - 246. 2 Бо вид не позначається про рід. СР «Категорії», 2 b 21-22. - 246. 3 Ср
  2. Глава двадцята 1
    двадцять першому 1 У гол. 20 при проблематичності обох посилок або при проблематичності однієї і ассерторічності другий. - 163. 2 В 33 Ь 25-31. - 163. 3 Як у 39 а 26-28. - 163. 4 Див 30 а 17-23. - 164. I Див 39 b 2-6. - 164. Розділ двадцять другий 1 Див 36 а 40 - b 2. - 164. 2 Див 36 а 39 - Ь 2. - 165. 3 Див 36 а 34-39. - 165. 4 Див 32 а 29 - b 1. - 165. I Див 40 а 35-38. -
  3. Глава тридцятих * В
    четверта * У 39 а 14-19. - 188. Розділ тридцять п'ятий * ср «Метафізика», 1051 а 24-26. - 189. Глава тридцять шоста 1 Стало бути, міркування ведеться за другій фігурі. - 190. 2 ср «Про софістичних спростування", 173 b 40; 182 а 18. - 190. 1 Analyein вживається Аристотелем у двох значеннях: а. У значенні (як в даному місці) аналізу міркувань. Назва
  4. 3.4. Скорочені, складні і складноскорочені силогізми
    силогізмом існують різні види складних силогізмів. Серед них: полісіллогізм - складні силогізми, що представляють собою такі послідовності певним чином пов'язаних між собою простих категоричних силогізмів, що укладення попереднього служить посилкою наступного. Існують також і складно-скорочені силогізми - смітить і Епіхейрема - результати певних скорочень
  5. Загальні правила простого категоричного силогізму
    необхідністю, потрібне дотримання правил побудови простого категоричного силогізму. У даному випадку необхідність кожного правила означає, що якщо воно не виконується в деякому умовиводі, то умовивід неправильно. Достатність же всіх загальних правил виражається в тому, що виконання кожного з них свідчить про правильність умозак-люченія. Іншими словами, силогізм правильний,
  6. 3.3. Опосередковані умовиводи. Простий категоричний силогізм
    кожного окремого елемента цього класу. Аксіома за змістом - ознака ознаки речі є ознака самої речі; те, що суперечить ознакою речі, суперечить самій
  7. Розділ тридцять ДРУГА [Підбір посилок і середнього терміна]
    необхідно розглянути, яка посилка загальна і яка приватна, і якщо подані не обидві посилки, то одну з них слід додати. Адже іноді виставляють, загальну посилку і не вказують тієї, яка їй підпорядкована, пі письмово, 169пі в міркуванні. Або виставляють самі посилки, але не беруть до уваги те, за допомогою чого до них приходять, і задають про це даремні питання. Слід тому дивитися, чи не взяти
  8. Розділ двадцять третій
    двадцять сьома 1 Тут фактично сформульовано поняття істотного розширення дедуктивної теорії (науки). - 307. Глава двадцять восьма 1 Тут фактично сформульовано умову незалежності двох дедуктивних теорій (наук). - 307, 1 Протагор, ототожнювалася знання з чуттєвим сприйняттям. СР Платон. Теєтет, 151 е. - 809. 2 Сі. «Друга аналітика» II, 19, в
  9. ГЛАВА П'ЯТА [Доказ по колу в першій фігурі]
    необхідно, щоб була взята тільки одна з [колишніх посилок], бо якщо взяти обидві, то вийде те ж висновок, а між тим має бути інша висновок. При необоротних же [посилках], [що містять ці терміни], виходить силогізм з одного недоведеною посилкою, бо за допомогою цих термінів не можна довести, що третій притаманний середньому чи середній - перша. На-216 проти, при оборотних
  10. Розділ п'ятнадцятий [Силогізми по першій фігурі, в яких одна посилка - про властиві, а інша - про можливе притаманному]
    необхідно не властиве жодній або притаманне не всім. Справді, якщо щось необхідно не властиве жодній або притаманне не всім, то ми може-мо також сказати, що воно можливе не властиве жодній або можливо притаманне не всім. Нехай А можливо притаманне всім Б, а Б, припустимо, притаманне всім В; так як В підпорядковане тут Б, а А возможнб притаманне всім Б, то очевидно, що А можливо притаманне 35 і всім
  11. 4.1 . Чисто-умовний і умовно-категоричний силогізми
    силогізм - це умовивід, посилками і укладанням якого є уявні судження. Слід зазначити, що укладення в даному виді силогізму може робитися з будь-якої кількості посилок, оскільки висновки чисто-умовного силогізму можна охарактеризувати як висновки на підставі свій-ства транзитивності імплікації. Інакше кажучи, висновок в чисто-умовному силогізм грунтується на правилі:
  12. Доказ деяких законів логіки методом «від супротивного»
      силогізму: ((Pd0AP) D6 Р з Р (СА: 6,7) Доказ: p ^ e Р Q (дод.) Р (МТ: 1,3) Q (СА: 2,3,4) Закон спростовує модуси умовно - категоричного силогізму: Р (дод.) Є (МТ: 1,3) Закон контрапозиции: Р (СА: 2,3,4) Доказ: 1,? d0 2. (0зР) (дод.) Закон спростовує модуси роздягли- тельно-категоричного силогізму: 3. (0vP) (ІчД: 2) 4.0лР (ОД: 3) Q (КК: 4) Р (МТ: 1,5) Р (КК: 4) 0зР (СА:
  13. Розділ вісімнадцятий [Неможливість знання без чуттєвого сприйняття]
      необхідно відсутній і яке-небудь знання, яке неможливо придбати, якщо ми не навчаємося або через наведення, або через доказ-40 ство. Доказ же виходить із загального, наведе-81ь ня - з приватного; однак споглядати загальне не можна без посередництва наведення, бо й так зване абстрактне пізнається через наведення, а саме якщо хто-небудь хоче показати, що деякі властиві
  14. ГЛАВА СЬОМА [Загальні зауваження про всіх трьох фігурах силогізму. Зведення другої і третьої фігур до першої]
      необходімостью2. Якщо ж один з термінів узятий в позитивної посилці, а інший - в негативній, то, коли негативна посилка загальна, завжди виходить силогізм про ставлення меншого крайнього терміну до більшого, як, наприклад, якщо А притаманне всім Б або деяким Б, а Б пе властиве жодній В, то при зверненні посилок В необхідно не буде притаманне деяким А. Подібним же чином йде
© 2014-2020  ibib.ltd.ua