КРИТЕРІЇ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

Визначення критеріїв, розробка методики виявлення моральної вихованості, обліку та оцінки поведінки, діяльності школярів --- найважливіша умова діагностики та вдосконалення виховної роботи з дітьми. Особистість у всьому різноманітті її якостей і властивостей існує як цілісність. Її не можна розкласти на ізольовані якості і формувати їх окремо. Завдання в тому, щоб виявити те головне, що являє собою цілісність, основообразующие початок особистості, і то приватне, похідне, особливе, що доповнює і характеризує її як індивідуальність.

Цілісним і загальним в особистості є головні, визначальні якості і властивості, такі, як переконаність, стійкість, цілеспрямованість, які виражають її спрямованість і сутність. Похідним, індивідуальним, нерозривно пов'язаним з основними якостями особистості є такі показники життєдіяльності, як старанність і успішність. Вони можуть бути виражені у вигляді якісних оцінок чи балами. Будь-який вид діяльності дитини: навчання, праця, громадська робота, спілкування, внеучебная діяльність, творчість, обов'язки в сім'ї - може бути оцінений з точки зору старанності і успішності. Показники цих критеріїв опосередковано свідчать про ступінь розвитку природних здібностей і моральної зрілості школярів.

Для ефективного здійснення виховного процесу в першу чергу необхідні певні і чіткі уявлення про сутність дитячої особистості, її основоположних, провідних якостях і властивостях. Для їх виявлення важливе значення має розгляд, з урахуванням вікових особливостей дітей, основних вимог до сутності, головним якостям і властивостям дитячої особистості. Для цього потрібно спиратися на вікову періодизацію. Всі діти шкільного віку, починаючи з шести років, об'єднуються в наступні вікові групи:

- школярі-дошкільнята (шестирічки) (виділення їх в особливу вікову групу необхідно, оскільки вони фізіологічно, фізично і психологічно ще пішли з дошкільного дитинства і не досягли оптимального розвитку, необхідного для систематичного навчання);

- молодші школярі (2-4-ті класи) (7-9 років);

- молодші підлітки (5-7-і класи) (10-13 років);

- юнаки та дівчата (10-11-ті класи) (16-17 років). Основні моральні вимоги до дітей різних вікових груп виражені в правилах для учнів, в законах і статутах громадських об'єднань, шкільних єдиних вимогах. Класному керівникові, вихователю важливо мати витікаючий із цих документів короткий набір вимог, з якими він міг би порівнювати

стан моральної вихованості, основних особистісних якостей своїх учнів. При відборі і формулюванні таких вимог враховуються: вікові можливості засвоєння дітьми узагальнень і понять; ідейна, морально-естетична спрямованість їх змісту; чіткість вираження сенсу і яскравість, привабливість форми; поступовість у наростання складності і глибини змісту; нерозривність зв'язку з життям; відповідність дитячим прагненням і захопленням.

У конкретних умовах роботи кожної школи, з урахуванням зростаючого рівня вихованості дітей, набір і зміст вимог змінюються. На кожному віковому рівні вони в основному і головному визначають, що, як, кого, з ким, за що: знати, вміти, любити, дружити, трудитися, боротися, берегти, допомагати, творити. Ці дев'ять вимог носять узагальнений, всеосяжний характер, вбирають у себе багато моральні норми і висловлюють сутнісні властивості та якості дитячої особистості.

Розглянемо приблизні переліки основних вимог стосовно до різних вікових груп.

Від школярів-дошкільнят потрібно:

- знати, що вони живуть в Росії;

- вміти піклуватися про самих себе, робити зарядку, зберігати свої речі та іграшки, доглядати за квітами і тваринами;

- любити своїх батьків, братів і сестер, дідуся і бабусю, своїх товаришів, природу і все живе;

- дружити з хлопчиками і дівчатками з дитячого саду, двору, класу, бути другом тата й мами, сестер і братів;

- трудитися по дому, на уроках праці і разом з друзями виконувати завдання з. самообслуговування у школі;

- боротися з безладом, брудом, неправдою, злістю, заздрістю, жадібністю в собі і в інших;

- берегти хліб, речі, якими постійно користуються в школі і вдома, не витрачати даремно світло, воду, дрова;

- допомагати всім старшим, батькам, товаришам у праці та навчанні;

- творити - малювати , складати пісеньки, вірші, танцювати, створювати нові іграшки та ігри.

Школярі-шестирічки, порівняно з дошкільним дитинством, вступають у новий період життя. Інтенсивне формування звичок, властиве дошкільному віку, починає тісно зв'язуватися з усвідомленням моральних вимог, здатністю висловити найпростіше моральне судження.

Від молодших школярів потрібно:

- знати гімн, пишатися своєю великою Батьківщиною;

- вміти загартовувати своє тіло, бути корисним в школі і вдома, робити роботу з самообслуговування, усувати дрібні неполадки в домашньому та шкільному господарстві;

- любити людей працьовитих, активних, ініціативних, творчих, чесних, справедливих, організованих; любити читати, майструвати, робити добро оточуючим людям;

- дружити з усіма дітьми і вибрати собі друга, якому можна все довіряти і якого ніколи не підведеш;

- трудитися з користю для себе і людей на сімейній фермі, городі, на садовій і пришкільному ділянках, в школі з самообслуговування, на уроках праці;

- боротися з власною лінню і іншими недоліками, критикувати недоліки своїх товаришів;

- берегти громадське добро і рідну природу;

- допомагати старшим, учасникам війни, інвалідам, пенсіонерам, своїм товаришам у навчанні, праці, громадській роботі;

- творити на уроках у самостійній роботі, малювати, співати, складати розповіді і казки, грати в інсценуваннях.

У молодшому шкільному віці діти зміцнюють звички культурної поведінки, інтенсивно накопичують знання про моральні формах. При оцінці поведінки учнів у цей період з точки зору старанності і успішності враховується не тільки міцність поведінкових умінь, навичок, звичок, але й знання моральних вимог, вміння критикувати свою поведінку і поведінку своїх товаришів.

Від старших і молодших підлітків потрібно:

- знати, що вони громадяни своєї країни;

- вміти виховувати в собі волю і мужність, твердий характер і цілеспрямованість, доброту і вимогливість, здатність не піддаватися спокусам наживи, споживацтва, куріння, вживання спиртного, наркотичних і токсичних засобів;

- любити Батьківщину, людей, здатних своєю працею беззавітно служити народу і міцно тримати своє слово;

- дружити з хлопцями всіх національностей вірно і віддано; бути принциповим, вимогливим і чистим у дружбі;

- трудитися в шкільних майстернях, на будь суспільно корисної роботи сумлінно, дисципліновано і відповідально;

- боротися з проявами в себе і своїх товаришів марнославства,-самовдоволення, жорстокості, чванства, байдужості до людей і справі;

- берегти свою людську гідність і честь; все добро, створене народом, охороняти і відновлювати пам'ятники культури;

- допомагати всім потрапили в біду і не вимагати нагороди за добрий вчинок; виявляти доброту і дбайливість про людях у повсякденному житті;

- творити в навчанні, в мистецтві, в будь-якій справі, в якому відчуваєш здатність і потяг до творчості.

У підлітковий період в особистості дитини відбуваються якісні зміни, пов'язані із статевим дозріванням і зростанням самосвідомості. Підліток починає відчувати, усвідомлювати себе особистістю. Він ще не особистість в сприйнятті дорослих, але вже особистість у власному сприйнятті. Оволодіння комплексом моральних вимог сприяє його особистому розвитку.

Від юнаків та дівчат старшого шкільного віку потрібна:

- знати, що вони разом з народом відповідальні за долі оновлення суспільства, за множення суспільного багатства і мирне небо над головою ;

- вміти володіти собою, правильно, в інтересах суспільства і власної особистості обрати професію, бути вимогливим до себе і оточуючих, стати захисником Батьківщини;

- любити свій народ , духовну культуру свого багатонаціонального народу і прогресивну культуру всіх країн;

- дружити з однолітками усіх національностей, бути інтер-'націоналістами; бути відданим і вірним у дружбі;

- трудитися активно і продуктивно в КПК, на виробництві, в колгоспах і радгоспах, підрядних бригадах, на сімейних фермах, у будівництві, кооперативних об'єднаннях; наполегливо оволодівати комп'ютерною грамотністю і новою технікою;

- боротися з міщанством в смаках і побуті, з дармоїдством, нехлюйством і безвідповідальністю, з проявами споживацької психології, з хуліганством і пияцтвом;

- берегти бойові та трудові традиції народу, охороняти громадські та інші види власності від розкрадачів і нехлюїв;

- допомагати своїм товаришам домагатися високих результатів у праці, навчанні, оволодінні військовою справою, у фізкультурі і спорті;

- творити нове у праці, красу у мистецтві, в загальновідомих відносинах, моральну красу в самому собі.

В юності відбувається стабілізація головних, основотвірний моральних властивостей, якостей особистості. Хлопці в чтому віці прагнуть до самореалізації в живому, конкретному справі, до застосування на практиці, в справжньому житті накопичених знань, умінь і соціального досвіду. Багато старші підлітки, юнаки та дівчата займаються самовихованням, відчувають сильний вплив внутрішніх моральних стимулів і спонукань, користуються самозаборон, самоконтролем, переживають муки совісті.

Морально-естетична сутність дитячої особистості, її відповідність або невідповідність основним моральним вимогам зазнає постійних змін в результаті участі дитини в динамічних суспільних відносинах. У них є морально-позитивні тенденції, а є й негативні, що негативно впливають на дитину. У процесі деятельно.сті, спілкування, поведінки дітей спрямованість формування моральних властивостей і якостей їх особистості може бути виявлена компетентними експертами - вчителями, батьками, дитячим колективом. Класний керівник, використовуючи компетентні судження, анкетне опитування, власні спостереження, зводить всю інформацію воєдино, аналізує її, розбирається в невідповідності, суперечливості суджень і оцінює спрямованість морального розвитку школяра на даний момент. Таку оцінку найбільш раціонально проводити не рідше двох разів на рік, що дає динамічну картину морального розвитку учнів. Виявленням спрямованості розвитку особистості важливо зацікавити самих дітей, використовуючи оцінку як засіб їх самопізнання, пізнання своїх товаришів як стимул морального самовиховання і самовдосконалення. Морально-естетична спрямованість, тенденція розвитку моральних якостей і властивостей дитячої особистості оцінюється як зразкова, добра, задовільна і незадовільна. Оцінці піддаються не тільки вчинки, в яких не завжди проглядається справжня суть відносин дитини до життя, а саме спрямованість, тенденція розвитку моральної сутності дитячої особистості, об'єктивно відбиваються і виражаються в поведінці, у відносинах, взаємодіях, судженнях, думках дітей і дорослих один про одного .

Особистість дитини проявляється у взаємодіях і взаємовідносинах, що виникають в основних видах дитячої діяльності: навчанні, позаурочної діяльності, праці, громадської діяльності в колективі, в сім'ї і на вулиці. Загальна оцінка тенденції морального розвитку істотно доповнюється, конкретизується і більш чітко виражається оцінкою діяльності дитини в цілісному навчально-виховному процесі.

 Оцінка дитячої особистості може бути виражена у вигляді «формули моральної вихованості» або «формули поведінки». 

 Оцінка сутності особистості і поведінки як «зразкову» 

 «Хороша» оцінка сутності та поведінки особистості дитини виставляється також при загальній позитивній оцінці морального спрямування моральних якостей і властивостей. Є також на увазі, що дитина в цілому старанний у всіх видах діяльності, приділяючи одним з них більшу, іншим - меншу увагу; одними займається з захопленням, іншими - з напруженням волі. При цьому успішність, результативність у праці повинні виражатися хорошими і задовільними оцінками; дитина як особистість і помічник позитивно характеризується батьками, не є порушником громадського порядку, бере активну участь у роботі громадських організацій. 

 Сутність особистості і поведінку дитини як «задовільні» оцінюються за умови схвалення усіма «експертами» загальної тенденції її морального спрямування. У старанності і успішності допустимі коливання. Учень отримує не тільки п'ятірки і четвірки, але і трійки, навіть двійки, які він прагне виправити. Він старанно і успішно проявляє себе в одному-двох провідних видах діяльності при негативному балансі по іншим (успіхи в праці, самодіяльності, спорті; зриви в навчанні, в культурі поведінки, в домашніх відносинах або навпаки). Важливо тільки, щоб школяр вживав вольові зусилля для виправлення недоліків в старанності і успішності. 

 Особливу складність представляє застосування оцінки «незадовільно». З числа учнів, оцінюваних нею. необхідно виключити школярів-дошкільнят і молодших школярів. Незадовільна оцінка їхньої поведінки не є для них педагогічно дієвим засобом. Умови її дієвості виникають в підлітковому і юнацькому віках, коли для школярів особливий сенс набувають самосвідомість, позитивна оцінка самого себе і свого відображення у відносинах, в очах і думках товаришів, вихователів, інших людей. Перш ніж виставити незадовільну оцінку, необхідно вжити всіх можливих заходів до виправлення негативної тенденції у спрямованості особистості, дати можливість дитині щиро усвідомити свої помилки і виправитися. Якщо ж вихованець не виправдав довіри, йде на свідомі порушення норм поведінки, з'являються підстави для незадовільної оцінки. Її виставляння школяреві виправдано гем більше, якщо з його негативною моральної спрямованістю поєднується відсутність старанності і успішності в провідних видах діяльності, особливо в навчанні, праці, громадській роботі. 

 Таким чином, з метою виявлення моральної вихованості дітей, отримання точної зворотної інформації про хід морального виховання необхідно творчо використовувати вимоги-критерії моральної сутності дитячої особистості, методику виявлення та оцінки моральних якостей і властивостей школярів. 

 ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ: 

 1. Що таке мораль, моральність як форма суспільної свідомості, які її суспільні функції? 

 2. Дайте визначення сутності морального виховання, розкрийте його структуру та основні функції. 

 3. У чому полягає суперечність морального виховання, як проявляються в дитячому середовищі недоліки і помилки в його вирішенні? 

 4. Чому моральне виховання неможливо здійснити у відриві від інших видів виховання: розумового, трудового, правового, громадянського, естетичного, екологічного, економічного? 

 5. Розкажіть про критерії моральної вихованості. У період педагогічної практики визначте рівень моральної вихованості учнів, з якими працюєте. 

 ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ: 

 1. Азбука морального виховання / Под ред. І.А. Каирова та О.С. Богданової. М., 1975. 

 .2 Башкатов І.П. Психологія груп неповнолітніх правопорушників. М., 1993. 

 3. Лихачов Б.Т. Філософія виховання. М., 1995. Гол. 2, 3, 5, 6, 7, 8, 10. 

 4. Макаренко А.С. Пед. соч.: У 8 т. Т. 4. М., 1984. 

 5. Мар'єнко І.С. Основи процесу морального виховання школярів. М., 1980. 

 6. Основи моралі. Хрестоматія: Учеб.пособие. для вузів / Під ред. О.С. Богданової та ін М., 1993. 

 7. Пирожков В.Ф. Закони злочинного світу молоді. Кримінальна субкультура. Тверь, 1994. 

 8. Сухомлчіскій В.А. Як виховати справжню людину. Київ, 1975. 

 9. Харламов І.Ф. Моральне воспіганіе школярів. М., 1983. 

 10. Шилова М.І. Вивчення вихованості школярів. М., 1983. 

 Інформація, релевантна "КРИТЕРІЇ моральне виховання"

1. Виховання
     моральному свідомості. § 222. Всякий громадянин зобов'язаний прагнути до засвоєння достатніх знань в області соціальних наук, щоб мати вірні політичні погляди; а достатня літературне виховання дасть багатство і силу його виразами, збільшить могутність його розуму і суспільну корисність. § 223. Виховання має переслідувати ще й інші цілі. При сучасному вихованні,
   
2. Мета і завдання правового виховання молоді
     критеріям правовоспітанності відноситься практичну поведінку молодої людини. Специфіка правового виховання пов'язана з формуванням правильної позиції молодої людини насамперед у повсякденних правовідносинах: державно-правових, цивільно-правових. трудових, сімейних, адміністративних, з розумінням особистих правових і моральних обов'язків, особистої відповідальності за
   
3. 6. ВИХОВАННЯ У ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ
     морального, трудового, фізичного і естетичного виховання. Наводяться класифікації методів виховання Г.І. Щукіна і П.И-. Пидкасистого. Охарактеризовано засоби і форми виховання. Виділено три парадигми виховання: соціальна; біопсіхологіческая; комплексна. Розглянуто моделі прагматичного, антропологічного, вільного і інших видів виховання. І. Ф. Харламов. Педагогіка.
   
4. Керівник
     моральні ценності79. Про завдання керівника з управління педагогічним процесом вже йшла мова вище, а про його педагогічної функції та її реалізації детально піде мова в розділі
   
5. Сутність і право виховна роль народної педагогіки
     моральні проповіді релігійної культури, правовий досвід поведінки і діяльності представників минулого і т.д. У них в концентрованому вигляді зосереджені кращі риси особистості та морально-правові зразки поведінки, схвалювані народом. Правовиховної вплив народної педагогіки позначається на засвоєнні нині сущим поколінням історично сформованих правових знань, формуванні
   
6. Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
     морального виховання і як в ньому повинні поєднуватися загальні та професійні компоненти при роботі з співробітниками? 13. Що являє собою морально-психологічна підготовка: у чому специфіка її завдань, організації методів? 14. Охарактеризуйте етичне виховання і його співвідношення з іншими видами. 15. Назвіть цілі, завдання, зміст та особливості проведення правового
   
7. 9.7. Професійно-правове виховання співробітників Цілі і завдання правового
     моральному та інших видах виховання, які виступають основоположним умовою їх вирішення. Безчесного, непорядного, брехливого, жодного, корисливого, продажного, що не володіє почуттям обов'язку індивідуаліста ніколи не зробити правововоспітанним співробітником. Але в системі виховної роботи потрібно і спеціально орієнтоване і педагогічно ефективне правове виховання особового складу,
   
8. § 96. ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ МОРАЛЬНОСТІ
     моральними, етичними стимулами екологічно правильної поведінки. Моральність полягає в усвідомленні необхідності погоджувати свої дії (або дії групи особистостей) з інтересами суспільства. Стосовно до завдань раціонального природокористування моральним може бути визнано тільки те, що при використанні природи як загальнолюдського надбання її не руйнує.
   
9. Основні напрямки сучасної зарубіжної педагогічної думки
     моральних основ
   
10. Іоанн Касіян
      морального виховання над
    
11. Професійно-етичне виховання
      моральної поведінки в їх специфічному виконанні, а також особливі норми в певному виді професійної діяльності. У правоохоронній діяльності мають спеціальне значення, наприклад, норми справедливості, неупередженості, обов'язку, відповідальності, нетерпимості до зла і боротьби з ним та ін Вони мають у ній особливо ціннісне, але, як всі моральні норми, все ж рекомендаційне значення
    
12. Новицька Л.Ф.. Проблема морального самообретенія в просторі інтерсуб'єктивності. Великий Новгород: новго ім. Ярослава Мудрого. - 128 с. , 2000
      морального. Дослідження ведеться шляхом аналізу моральної проблематики в контексті взаємин Я і Іншого. Це дозволяє виявити глибинні підстави, моральної життєдіяльності людини. Книга може бути цікава і корисна для фахівців у галузі етики, філософії, теорії та історії культури, філософської антропології. Вона може бути використана як навчальний посібник для
    
13. 9. СІМ'Я ЯК СУБ'ЄКТ ПЕДАГОГІЧНОГО Взаємодія
      виховання, а також за механізмом соціального навчання. Виділено кілька моделей взаємодії батьків з дітьми: авторитетна, владна, поблажлива. Зазначено причини психологічних деформацій сім'ї, які є найважливішими причинами порушення особистісного розвитку дитини. І. Ф. Харламов. Педагогіка. Передумовою підвищення ефективності виховання визнається поєднання
    
14. 1. Легальні критерії охороноздатності об'єктів авторського права
      критерію охороноздатності об'єктів авторського права, дає приблизний перелік творів, які за умови відповідності їх названим критеріям можуть бути об'єктами авторського права, а також визначає сферу дії авторського права. Авторське право поширюється на твори науки, літератури і мистецтва, по-перше, є результатом творчої діяльності і, по-друге,
    
15. Специфіка правового виховання в середній спеціальній та вищій школі
      критеріям дотримання їх прав і обов'язків у рамках освітньої установи та ін В умовах середніх спеціальних і вищих навчальних закладів робота з правового виховання студентів набуває свої особливості. Вона, як показує педагогічна практика, стає більш поєднаної з соціальною практикою навчаються, з включенням їх у реальне апробацію правових норм і правил у
    
16. 15.1. Екологія і моральність
      моральне почуття "деякої відчутною залежністю приватної волі від загальної" ("Коротка філософська енциклопедія", 1994: с. 309). Моральність стосовно до соціальної екології набуває особливого відтінку. Моральним може бути визнано тільки те, що при використанні природи як загальнолюдського надбання її не руйнує. Будь-яка дія, яке здатне завдати шкоди
    
17. Закономірний характер виховання і система його особливих принципів
      виховання - спеціальна система основних, вихідних вимог до побудови його системи, головні рекомендаційні положення, реалізація яких забезпечує досягнення мети і вирішення завдань виховання. Вони - узагальнений висновок-урок з досвіду виховання, результатів наукових досліджень і засновані на розумінні як загальних, так і специфічних закономірностей виховання в умовах правоохоронної
    
18. Зважування критеріїв.
      критеріїв, виникає питання, чи всі критерії в даному загальному результаті рівноцінні і повинні однаковою мірою братися до уваги або певним критеріям слід надати більше значення. Оскільки при використанні системи персональної оцінки результати повинні бути порівнянні, а суб'єктивний вплив оцінює особи на результат оцінки має бути по можливості знижено, то дана система
    
19. § 1. Яка роль краси в моральному вихованні?
      критерієм добра, визначаючи собою залежність, згідно з якою добра людина за визначенням має бути морально гарний. Зате морально красива людина може бути не завжди з моральної точки зору добрим. Як це зрозуміти? До моральної красі відносяться вищі духовні запити людини, пов'язані з його релігійною вірою, що народжує уявлення про совість, про сором і, нарешті, про