Головна
Cоциальная психологія / Дитяча психологія спілкування / Дитячий аутизм / Історія психології / Клінічна психологія / Комунікації та спілкування / Логопсихологія / Мотивації людини / Загальна психологія (теорія) / Популярна психологія / Практична психологія / Психологічне консультування / Психологія в освіті / Психологія менеджменту / Психологія педагогічної діяльності / Психологія розвитку та вікова психологія / Психосоматика / Психотерапія / Сімейна психологія / Спеціальна психологія / Екстремальна психологія / Юридична психологія
ГоловнаПсихологіяЮридична психологія → 
« Попередня Наступна »
М. І. Еникеев. Юридична психологія. З основами загальної та соціальної психології, 2005 - перейти до змісту підручника

§ 1. Предмет і завдання юридичної психології

Юридична психологія вивчає психологічні аспекти права, правового регулювання та юридичної діяльності, досліджує проблеми підвищення ефективності правотворчості, правозастосовчої, правоохоронної та пенітенціарної діяльності на основі врахування психологічних факторів.

Завдання юридичної психології: 1)

здійснити науковий синтез психологічних та юридичних знань, 2)

розкрити психолого-юридичну сутність базових правових категорій; 3)

забезпечити глибоке розуміння юристами поведінки людини як суб'єкта правовідносин;

.4) розкрити особливості психічної діяльності різних суб'єктів правовідносин, їх психічних станів в різних ситуаціях правозастосування і правоохорони;

5) виробити рекомендації щодо удосконалення правового регулювання життя суспільства.

Вивчаючи юридичну психологію, юрист пізнає закономірності взаємодії людини з середовищем, особливості й умови формування соціально адаптованого і девиант-ного поведінки особистості, психологічні фактори криміналізації особистості. Юридична психологія озброює юриста системним аналізом поведінки злочинця, структурним підходом до організації слідчої та судової діяльності, діяльності органів правозастосування та правоохорони.

Психологічні знання необхідні юристу і для глибокого розуміння сутності базових кримінально-правових категорій (таких як вина, мотив, мета, особистість злочинця та ін), і для вирішення окремих юридичних питань - призначення судово-психологічної експертизи, кваліфікація складу злочину за ст. 107 і 113 Кримінального кодексу РФ (КК РФ), реалізація ст. 61 КК РФ, що вимагають виявлення стану § 2. Система (структура) юридичної психології 19

сильного душевного хвилювання як обставини, що пом'якшує відповідальність винного і ін

Ряд норм закону прямо або побічно вимагає призначення судово-психологічної експертизи з метою виявлення можливої ??розумової відсталості неповнолітнього обвинуваченого, можливості правильно сприймати свідками та потерпілими істотні для встановлення істини у справі події і давати про них правильні показання, встановлення правозначімого стану афекту, здатності потерпілої від згвалтування усвідомлювати значення скоєних над нею дій.

В слідчо-пошукової діяльності в умовах малоінформативних вихідних ситуацій орієнтація на поведінкові особливості розшукуваного злочинця

має вирішальне значення.

(Відомо, що тільки 5% неочевидних злочинів розкривається по матеріальних слідах. Основна ж маса цих злочинів розкривається по поведінковим проявам.) У теорії та практиці розслідування, стратегії і тактики слідчих дій знання психічних закономірностей має першорядне значення.

Не менш значимі психологічні пізнання в судовому розгляді цивільних справ, при ресоціалізації (виправленні) засуджених.

Як прикордонна між психологією і правознавством наука, юридична психологія залишається психологічної, а не право-ведческой дисципліною - вона використовує методи і методологічні принципи загальної та соціальної психології. Структура ж юридичної психології, коло досліджуваних нею проблем визначаються логікою правового регулювання. Практичні рекомендації юридичної психології строго співвідносяться з нормами матеріального і процесуального права.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 1. Предмет та завдання юридичної психології "
  1. 4. Жовтень 1917 (питання методології)
    Жовтневі події 1917 року стали подіями світового значення, але історики ще довго будуть сперечатися і розходитися в їх оцінках. Жовтень 1917 опинився в центрі гострої ідейної та політичної боротьби, що розгорнулася зараз в нашій країні. Більшість дослідників представляє жовтня 1917 революцію * не тільки як найважливіша подія XX століття, відбивало вікові устремління людства до свободи,
  2. 3.2. Контракт - основа посилення цивільно-правових відносин у силових структурах
    Контракт військовослужбовця в системі будівництва оновлених Збройних Сил Російської Федерації є найважливішим інститутом, який встановлює та регулює правовідносини військовослужбовця з державою. У зв'язку з тим, що оборона і безпека віднесені Конституцією до ведення РФ (п. «м» ст. 71) і військова служба є видом федеральної державної служби, можна сказати, що
  3. Поняття вікової неосудності.
    Історія розвитку кримінального права свідчить про те, що з 17-18 в.в. в правових системах різних країн стала встановлюватися нижня вікова межа кримінальної відповідальності. При цьому бралося до уваги: ??а) ступінь соціальної зрілості неповнолітніх окремих вікових груп, що проживають і виховуються в певних соціально-економічних умовах; б) ідеологічні,
  4. § 6. Функції кримінального права, предмет і метод кримінально-правового регулювання
    Соціальні цінності, створені багатовіковою діяльністю людей, кримінальне право (у співдружності з іншими соціально-правовими регуляторами) охороняє від потенційних (можливих) злочинців і злочинних посягань . Така охоронна функція. Своїми позитивними, соціально-ціннісними властивостями кримінальне право звернено насамперед до чесним, нор-мопослушним громадянам, спонукаючи їх
  5. § 4. Наука цивільного права
    Наука цивільного права - система теорій, ідей, знань з питань галузевого регулювання суспільних відносин, його закономірностей, практики правозастосування та правосуществованія. У 90-і рр.. нинішнього століття почалося не тільки відродження громадянського права як нормативного зліпка культури людського спілкування в економічній та інших сферах громадянського суспільства, а й науки цивільного
  6. Глава перша. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК про-громадської НАУКА
    Предмет теорії держави і права. Місце і функції тео-рії держави і права в системі наук, які вивчають державу і право. Сучасний стан теорії держави і права. Загальна теорія держави як частина теорії держави і права. Еволюція вітчизняної теорії держави і права. Сучасна методологія теорії держа-ви і права. Значення теорії держави і права для формування
  7. Глава пя-тая. ПРИСТРІЙ ДЕРЖАВИ
    Поняття пристрої государ-ства. Форма правління. Поділ та об'єднання влади, функцій і праці з державного управління. Законодавча, виконавча, судова влади. «Четверта» влада - засоби масової інформації. Влада голови держави. Національно-державне та адміністративно-територіальний устрій. Політичний режим. Види політичних режимів. Після того як
  8. Глава шоста. ФУНКЦІЇ І забезпечує їх СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ
    Поняття, зміст і ознаки функції держави. Общесоциальное, класове і національне у функціях держави. «Вічні питання» життя суспільства і функції держави. Еволюція функцій держави. Класифікація функцій. Структура держави, що забезпечує виконання функцій. Система органів держави. Державний апарат. Бюрократія і функції держави. Функції держави,
  9. Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
    Виникнення Російської держави. Різні типи і форми держави в історії Росії. Поняття російської державності, основні характеристики. Соціально-політичні та ідеологічні передумови виникнення Радянської держави. Етапи розвитку радянського суспільства і Радянського дер-жави. Радянська форма правління та її еволюція на сучасному етапі. Основні зовнішні та внутрішні
  10. Глава дев'ята. ТЕОРІЯ ПРАВА ЯК ЮРИДИЧНА НАУКА
    Теорія права і теорія держави. Предмет і методологія теорії права. Теорія права в системі суспільних наук. Загальна теорія права. Спеціальні теорії права. Теорія права і галузеві юридичні науки. Функції теорії права. У другій частині, присвяченій теорії права, розглядаються з урахуванням сучасного рівня юридичного знання функціонування та розвиток такого яскравого і складного соціального
  11. Глава десята. ПРАВО В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ РЕГУЛЯТОРІВ
    Регулювання суспільних відносин: поняття, способи. Система соціальних регуляторів: нормативні та ненормативні регулятори. Соціальні та технічні норми. Загальне та особливе в соціальних нормах. Право як соціальний регулятор. Нові знання про походження права як суспільної регулятивній системі, що з'явилася одночасно з державою в результаті переходу людства від присвоює до
  12. Глава сімнадцята. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА
    Поняття, форми, методи реалізації права. Застосування права: суб'єкти та стадії застосування права. Прогалини в праві. Аналогія закону і аналогія права. Пряма дія Конституції. У попередній темі про правовідносинах підкреслювалося, що мова йде про юридичній формі втілення права в життя. Наділення учасників суспільних відносин правами, обов'язками, перетворення їх на суб'єктів правовідносин,
  13. Глава вісімнадцята. ТЛУМАЧЕННЯ ПРАВОВИХ НОРМ
    З'ясування і роз'яснення правових норм. Способи тлумачення. Суб'єкти тлумачення. Види тлумачення. Офіційне і неофіційне тлумачення. Нормативне і казуальне тлумачення. Тлумачення при колізії правових норм. При правозастосуванні на стадії вибору правової норми, як про це згадувалося вище, особливо актуальним стає з'ясування сенсу і змісту цієї правової норми. Інакше се можна
  14. Глава дев'ятнадцята. Правомірної поведінки, ПРАВОПОРУШЕННЯ І ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
    Право і поведінку. Поняття правомірної поведінки. Види правомірної поведінки. Поняття правопорушення. Ві-ди правопорушень. Соціальна природа і причини злочинності. Соціальна відповідальність-ність та її види. Юридична відповідальність та її види. Звільнення від юридичної відповідальності. Презумпція невинності. У попередніх темах неодноразово згадувалося «пра-вило поведінки» як синонім
  15. Глава двадцята. Правосвідомості та правової культури
    Поняття, види і структура правосвідомості. Правова ідеологія і правова психологія. Правосвідомість і право: взаємодія. Правова культура. Правовий нігілізм. Правове виховання. Обговорення всіх попередніх тим свідчить: тільки тоді правотворча і право-стосовно діяльність стає ефективною, коли в цих процесах, поряд з потужними са-моорганізуюшіміся началами,
  16. ГЛОСАРІЙ
    Адамецкі Кароль (1866 - 1933) - закінчив Технологічний інститут у Петербурзі; в лютому 1903, який на місяць раніше Ф. Тейлора, виступив з публічною доповіддю застосування наукового методу у виробництві (в Південно-російському центрі гірничометалургійної промисловості). Адаптація працівника (в управлінні персоналом) - процес пристосування працівника до нового місця роботи (при переході в нову фірму, на
  17. МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ З ПІДГОТОВКИ ТА складання іспиту
    Іспит - перевірочне випробування по якомусь навчальному предмету (див.: Ожегов С.І. Словник російської мови. - М., 1991. - С. 903). Це своєрідний «вінець», кінцева форма вивчення певного предмета, механізм виявлення і оцінки результатів навчального процесу. Мета іспиту - завершити курс навчання конкретної дисципліни, перевірити ситуацію у студента систему понять і відзначити ступінь
  18. 1. Предмет науки конституційного права
    Наука конституційного права вивчає конституційно -правові норми, принципи та інститути, а також суспільні відносини, які регулюються або можуть або повинні регулюватися ними. Вивчає наука також практику реалізації конституційно-правових норм та інститутів, прагнучи осягнути закономірності їх розвитку і дати обгрунтовані рекомендації законодавцю і правопріменітелю щодо вдосконалення і
  19. 1.2. Примирення в зарубіжному законодавстві і міжнародне приватне право
    Запропонований американської правової доктриною термін "Alternative Dispute Resolution" (як правило, позначається абревіатурою ADR) отримав досить широке поширення і перестав розглядатися як екзотичний. Їм позначаються різного роду процедури, які представляють собою альтернативу державному правосуддю, тобто діяльності державних судів щодо вирішення правових