Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Психологічні аспекти організації судового засідання |
||
Судді і насамперед головуючий судового засідання реалізують не тільки процесуальні норми судочинства, а й культуру судового процесу, забезпечують соціально-рольова поведінка відповідно до загальноприйнятих стандартів. Культура судового процесу - фактор формування правової свідомості, виховання шанобливого ставлення до правозастосовні органам. У психологічному відношенні істотна сама атмосфера ритуальної урочистості, соціальної значущості судового засідання. Історично сформований процесуальний ритуал несе в собі соціально-психологічний ефект. Всі учасники процесу та присутні в залі судового засідання встають при появі суддів і беззаперечно підкоряються їх розпорядженням, звертаються до суду і дають свідчення стоячи. Суворе дотримання судового етикету емоційно впливає на психіку присутніх, створює певну морально-психологічну атмосферу судочинства, попереджає можливість недисциплінованої поведінки. Процесуально-ритуальним є порядок роз'яснення прав і обов'язків учасникам цивільного процесу. Традиційно склалися вимоги судового етикету визначають зовнішню форму спілкування учасників судочинства - спілкування судді з іншими особами, прокурора і адвоката - з суддею, свідками, експертами. Істотне значення має і естетика обстановки. Ще А. Ф. Коні бажав, щоб у виконання норм судового обряду вносилися смак, почуття міри і такт, "бо суд є не тільки судилище, а й школа". Судді зобов'язані виявляти рівне ставлення до всіх учасників судочинства. Неприпустимо, наприклад, шанобливе ставлення до прокурора і зневажливе - до адвоката або відповідачу. Суду личить спокій, впевненість і зовнішнє гідність. У репліках судді недоречні вульгаризми, малокультурні звороти мови. Під час перерв судді не повинні спілкуватися з ким би то не було з учасників процесу, а в процесі судового засідання - не допускати неформальних звернень до присутніх. Суд не вправі піддаватися поверхневим враженням і спонтанно виникають настроям. Відомо, що навіть тон голосу, яким задається питання, чи впливає на зміст відповіді. Нетактовність судді може змусити замовкнути тонко відчуває свідка. Знервовані люди, особи з підвищеною вразливістю проявляють велику скутість в атмосфері судового засідання. Це може привести до різкого зниження продуктивності пам'яті, сприяти актуалізації хибних уявлень. Виявляючи свої владні повноваження, суд визначає стратегію своєї поведінки стосовно до типових ситуацій: безконфліктного, конструктивної взаємодії сторін, гостроконфліктна взаємодії, ситуації уявного конфлікту, удаваного конфлікту. Ситуація мнимого конфлікту виникає в результаті недостатньої інформованості, помилкових уявлень сторін, а ситуація удаваного конфлікту імітується сторонами заради досягнення прихованих цілей. Ситуація мнимого конфлікту означає по суті спільне вступ сторін у конфліктну взаємодію з судом, спонукання його до прийняття неправильного рішення. Суд повинен розпізнавати такого роду провокації вже у досудовій стадії. Взаємодія сторін (взаємний допит сторін) організується і регулюється суддею. Він стежить за тим, щоб не задавалися навідні, провокаційні та аморальні питання або питання по добре з'ясованим обставинам. У випадку грубих порушень процесуального порядку суд проявляє вищу ступінь своїх владних повноважень - віддає наказ, висловлює обов'язкову для адресата свою волю під загрозою застосування санкцій - Вилучення порушника порядку із залу судового засідання. Воля суду в судовому засіданні може виявлятися також у формі розпоряджень (обов'язкових для адресата під загрозою застосування санкцій), пропозицій, дозволів та роз'яснень. Суд постійно впливає на вольове стан окремих учасників процесу, ак-тівізіруя, забороняючи або дозволяючи певні дії. В основному відправлення правосуддя вимагає реалізації владних повноважень. Проте ефективність цивільного процесу значною мірою залежить від встановлення між його учасниками комунікативного контакту, елементарного взаєморозуміння. Неадекватність поведінки окремих учасників процесу - одне з істотних перешкод для об'єктивного і всебічного розгляду справи. Ця неадекватність може бути обумовлена емоційними зривами, особистісними деформаціями, акцентуацією характеру і всілякими психологічними бар'єрами. Під психологічними бар'єрами маються на увазі психічний стан неадекватною пасивності суб'єкта, гальмівний вплив різних негативних установок - комунікативні, смислові, емоційні та операціональні труднощі. Прихильність до шаблонного, стереотипному мисленню - нерідко зустрічається психологічний бар'єр, характерний для самих суддів.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Психологічні аспекти організації судового засідання " |
||
|