Головна
ГоловнаНавчальний процесПедагогіка сучасної школи → 
« Попередня Наступна »
Ракова Н. А.. Педагогіка сучасної школи: Навчально-методичний посібник. - Вітебськ: Видавництво УО «ВДУ ім. П. М. Машерова ». - 215 с., 2009 - перейти до змісту підручника

§ 2. Ретроспектива ідеї гармонійного і всебічного розвитку особистості

Ідея всебічного та гармонійного розвитку особистості як мета виховання зародилася ще у мислителів Стародавньої Греції.

У різні історичні періоди, в конкретних державах у розуміння всебічного гармонійного розвитку вкладався різний зміст. Так, найдавніші філософи вважали, що метою виховання має бути формування гармонійно розвиненої особистості, центральними якостями якої є мудрість, здоров'я, благородство. У «Діалогах» Платона є твердження, що щасливим може бути тільки людина мудра.

Метою спартанського виховання ^ П-^ вв. до н.е.) було формування фізично міцного, хороброго і дисциплінованого воїна, законослухняного громадянина, відданого державі. З дівчат готували фізично міцну майбутню матір, вмілу та економну господарку. Раби ні в яких навчальних закладах не навчалися, що відповідало суспільного устрою Спарти.

Система афінського виховання мала на меті поєднувати розумовий, моральний і фізичне виховання.

У період середньовіччя антична ідея про всебічний розвиток особистості була віддана забуттю. Відповідно до пануючої в цей період ідеологією на перший план у вихованні став виступати релігійний аскетизм.

В епоху Відродження (XIV-XVI століття) ідея про всебічний розвиток особистості як мети виховання початку розроблятися знову, але вона трактувалася лише як звільнення від ідеологічних і політичних пут феодалізму.

Ф. Рабле, М. Монтень у зміст всебічного розвитку включали культ тілесної краси, насолоду мистецтвом, музикою, літературою. Навіть кращі представники епохи Відродження не могли піднятися до розуміння необхідності возз'єднання розумової та фізичної праці як основи повноцінного розвитку особистості.

Томас Мор і Томмазо Кампанелла, мріючи про створення нового суспільства, першими стали говорити про необхідність всебічного розвитку лич

18

ності, пов'язуючи його здійснення з з'єднанням освіти і виховання з продуктивною працею. Надалі цю ідею висували французькі просвітителі XVIII століття - К. Гельвецій, Д. Дідро.

Про розвиток усіх людських здібностей і поєднанні навчання з продуктивною працею мріяли соціалісти-утопісти Ш. Фур'є, Р. Оуен, а також філософи-економісти К. Маркс і Ф. Енгельс (XVШ-XIX ст.).

К. Маркс визначав зміст всебічного розвитку особистості розуміючи під ним розумове виховання, фізичне виховання, технічне навчання.

Необхідність всебічного і гармонійного розвитку особистості обгрунтовується тим, що в епоху інтенсивного розвитку промисловості, періодично повторюваних криз в економіці всебічний розвиток особистості кожного члена суспільства стає не тільки благим побажанням, але і об'єктивною потребою. З одного боку, це необхідність обумовлена високими вимогами техніко-економічного розвитку до особистісних якостей людини, а з іншого - потребою самої людини у всебічному розвитку своїх задатків з метою пристосування (виживання) в умовах боротьби за існування в швидко змінюваному світі техніки і суспільних відносин.

Особистісно-психологічною основою цієї мети є природне прагнення людини до вдосконалення.

Особливої актуальності набула задача всебічного розвитку всіх громадян суспільства в епоху науково-технічної революції, автоматизації та комп'ютеризації процесів виробництва. Відомий радянський педагог М.Н. Скаткин обгрунтовував необхідність всебічного розвитку всіх дітей п'ятьма умовами - особливостями розвитку сучасного суспільства: механізацією і автоматизацією процесів промислового виробництва; перетворенням науки в безпосередню продуктивну силу, коли наукові розробки дуже швидко впроваджуються в народом господарстві і в побуті; участю всього населення в управлінні суспільством і державою , в суспільному житті; загостренням ідеологічної боротьби між різними суспільними системами; збільшенням кількості вільного часу у населення.

Таким чином, формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості виступає не тільки як об'єктивна потреба суспільства, а й стає основною метою (ідеалом) сучасного виховання.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 2. Ретроспектива ідеї гармонійного і всебічного розвитку особистості "
  1. 1. Мета освіти - особистість
    гармонійно розвинена »особистість. У цей час все ще пренатального стану науки можна було проголошувати «всебічність» і «гармонійність» особистості, не ризикуючи поховати її під Еверестом наукової інформації. Гуманістічності на ті часи образ людини обіцяв автоматично трансформуватися в ідеальне суспільство, яке покінчило з війнами, нерівністю, гнобленням і убогістю. Цього, на жаль, не
  2. Основний економічний закон соціалізму
    всебічного розвитку в с е х членів суспільства за допомогою якнайповнішого задоволення їх постійно зростаючих матеріальних і культурних потреб. Слід однак розрізняти задоволення зростання потреб особистості і суспільства. Пріоритетне задоволення потреб особистості призводить до зростання індивідуалізму, розшарування населення за майновою ознакою і розвитку дрібнобуржуазної
  3. Передмова
    гармонійне освіта і виховання »; - класи (групи) гетерогенні щодо інтелектуальних та фізичних задатків учнів; - основними факторами навчально-виховного процесу є вчитель, його особистість і його діяльність в класі; - контроль якості освіти за кінцевим результатом - ЄДІ. 9
  4. Програмні тези
    ретроспективі: від античності до освітянської линів-но-прогрессистской схемою політичного розвитку; від песимістичних концепцій «кризи західної цивілізації» кінця XIX - початку XX ст . до відновлення оптимістичних уявлень про перспективи розвитку в концепціях модернізації в середині XX в. Головні тези загальної теорії політичного розвитку. - Дихотомія «традиційне - сучасне»
  5. Процес формування особистості
    гармонійно розвиненої особистості, її інтересам, що збігається з інтересами сім'ї і суспільства; - взаємозв'язок освіти, виховання, навчання і розвитку особистості при забезпеченні цілеспрямованості та регулюванні всіх педагогічних впливів; - залежність результативності педагогічного формування особистості від її власної активності в самоформірованія, від реалізації
  6. § 2. Функції навчання
    всебічно гармонійно розвиненої особистості в «рамках» сучасної дидактичної системи обумовлює наступні функції навчання: освітню, виховну і розвиваючу. Освітня функція полягає в озброєнні учнів системою наукових знань, умінь і навичок та її використання на практиці. Знання - розуміння, збереження в пам'яті й уміння відтворювати основні
  7. ПРОБЛЕМА целеобразованию У ПЕДАГОГІЦІ
    гармонійне виховання людини ». У такій загальній формулюванні навряд чи хтось буде заперечувати проти цієї високої і гуманної мети. Однак при спробі реалізувати цю мету на практиці виникають складні і часом нерозв'язні проблеми. І головні з них - це розуміння того, скільки «сторін» у особистості і коли виховання стає «всебічним». Про багатосторонності особистісних властивостей говорилося в
  8. Планування кар'єри керівників і фахівців
    всебічне творче і професійний розвиток особистості в процесі діяльності та його посадовий ріст (просування), що базуються на потенційних можливостях , безперервній освіті, мотиваційних процесах. Планування кар'єри керівника, що приймає рішення, і фахівця, який бере участь в їх розробці та реалізації, базується на Цивільному кодексі РФ, КЗоТе,
  9. Леонтьєв Д.А.. Психологія сенсу: природа, будова і динаміка смислової реальності. 2-е, испр. вид. - М.: Сенс. - 487 с., 2003

  10. Аристотель. Твори в 4-х томах. Том 3. Вид-во Думка, Москва; 550 стр., 1981

  11. Аристотель. Твори в 4-х томах. Том 2. Вид-во Думка, Москва; 687 стр., 1976

  12. Аристотель. Твори в 4-х томах. Том 1. Вид-во Думка, Москва; 550 стр., 1978

  13. § 2. Цілісність педагогічного процесу
    гармонійна особистість може бути сформована за умови функціонування педагогічного процесу як цілісного явища. Даний процес являє собою не механічне з'єднання процесів навчання, виховання, розвитку та формування, а нове якісну освіту. 47 Цілісність - головна характеристика педагогічного процесу, що підкреслює
  14. ФІЛОСОФІЯ особистості
    розвитку та руйнування людської особистості в певних історичних умовах. У сучасній філософії концентрується увага на дослідженні формування і функціонування людини як «універсальної» цілісної особистості, як суб'єкта історії та творчої діяльності. Філософсько-психологічне дослідження людини спрямоване на структуру особистості, характеристику різних типів
  15. § 2. Як співвідносяться біологічна і соціальна в особистості?
    Гармонійне або дисгармонійний відношення між двома началами ми зустрічаємо у Фрейда, який дробить психіку людини на три складові частини: «Воно» (Ід), «Я» (Его), «Над-Я» (Супер-Его). «Воно» - це сфера несвідомого чи біологічно обумовлених психічних інстинктів. «Я» - це сфера свідомості. «Над-Я» - засвоєні людиною і ог-правління в несвідому сферу соціальні норми,
  16. 3. Уявлення про людину в епоху Середньовіччя.
    Ідеї античності про самоцінність людини, про його право на щастя, свободу не в потойбічному світі, а ще за земного життя. Сформувалася гуманістична установка, що ставить в центр світобудови і філософії людини, а не Бога. Вся філософія виявляється пройнята пафосом гуманізму, автономії людини, вірою в його безмежні можливості. Так, згідно Піко делла Мирандоле (1463-1494), людина займає
  17. ВСТУП
    гармонійний розвиток особистості; - дитина як суб'єкт і об'єкт виховання; - самодіяльність дітей; - особистість, індивідуальність; - сутнісні сили індивіда; - педагогічна діагностика; - вікові та індивідуальні особливості дітей; - розумове виховання і розвиток, знання, вміння, навички; - формування світогляду; -
  18. § 1. Внутрішня позиція і розвиток особистості
    гармонійної особистості, безсумнівно, важлива здатність не тільки до свідомого самоврядуванню, а й до формування мотивуючих систем. Особистість не може характеризуватися розвитком якої-небудь однієї сторони - раціональної, вольової або емоційною. Особистість - це якась нерасторжимая цілісність усіх її сторін. 1 Див: Леонтьев А. Н. Діяльність. Свідомість. Особистість. - М., 1975. 2 Див: Божович
  19. 18. Діалог правових культур. Правова аккультурация. Правова декультурація. Рецепція права.
    Всебічного запозичення правових положень ін правової
© 2014-2022  ibib.ltd.ua