§ 8. Систематизація нормативно-правових актів

У ході суспільного розвитку держава активно здійснює правотворчі функції, в результаті чого видаються сотні різних нормативно-правових актів з широкого кола питань. Формування законодавства як взаємоузгодженої та ефективної системи відбувається в результаті не тільки планування законотворчих робіт нормотворческим органом, а й систематизації. Систематизація законодавства - це цілеспрямована робота законодавця з упорядкування та приведення в єдину систему чинних законодавчих актів з метою їх доступності, кращої видимості й ефективного застосування. В основі такої роботи лежать знання про систему права, її галузях і підгалузях.

Цілями систематизації є: створення стрункої системи законів, яка має якостями повноти, доступності та зручності користування нормативними актами, усунення застарілих і неефективних норм права, дозвіл юридичних колізій, ліквідація прогалин і оновлення законодавства.

Юридичній науці відомі два основних види систематизації: інкорпорація і кодифікація.

Інкорпорація - вид систематизації, в ході якої діючі нормативні акти зводяться воєдино без зміни їх змісту, переробки та редагування. У цьому випадку текстуальний виклад юридичних норм (правил поведінки) не піддається зміні. Результатом інкорпорації є видання різних збірок або зібрань, які формуються за тематичним принципом (тобто за предметом регулювання) або по роках видання нормативних актів (тобто за хронологічним принципом).

Інкорпорація підрозділяється на офіційну і неофіційну. До офіційної можна віднести Збори законодавства Російської Федерації. У його першому розділі публікуються нормативні акти Президента та Уряду за певний період, у другому - їх індивідуальні правові акти. До неофіційною інкорпорації ставляться збірники нормативних матеріалів за галузями права, що видаються навчальних цілях, для освіти населення і т.д. На подібного роду неофіційні інкорпоративні матеріали не можна посилатися в ході розгляду юридичних справ у суді, арбітражі та інших правозастосовних органах.

Кодифікація припускає переробку норм права за змістом і їх систематизоване, науково обгрунтоване виклад у новому законі (зведенні законів, кодексі, засадах законодавства та ін.) Кодифікація - це сістематізаціонной робота більш високого рівня, ніж інкорпорація, так як в ході кодифікації відбувається якісна переробка діючих юридичних норм, усуваються неузгодженості, дублювання, суперечності і прогалини у правовому регулюванні, скасовуються неефективні і застарілі норми. Нормативний матеріал наводиться законодавцем в струнку, внутрішньо узгоджену правову систему. На зміну раніше діяв великому числу юридичних нормативних документів приходить новий єдиний зведений акт, виданням якого досягається чіткість і ефективність у правовому регулюванні.

Кодифікація законодавства може бути загальною (коли переробці піддається все законодавство держави), галузевої (якщо переробляються норми галузі законодавства) або спеціальної (що охоплює норми якого правового інституту).

Інформація, релевантна " § 8. Систематизація нормативно-правових актів "

1. Глава шістнадцята. ПРАВОТВОРЧЕСТВО
   Загальна характеристика процесу правотворчості. Право-творча і законодавча ініціативи. Органи правотворчості. Законодавчий процес. Порядок опублікування і набрання чинності нормативно-правових актів. Дія нормативно-правових актів у часі, у просторі і по колу осіб. Систематизація нормативно-правових актів. Юридична техніка і її значення для правотворчості. Мова
   
2. Порядок прийняття та юр. сила Статуту
   Перш статут МО приймався населенням або представницьким органом місцевого самоврядування. Відповідно до нового федеральним законодавством статут приймається місцевим представницьким органом, а в поселеннях із чисельністю жителів, що володіють виборчим правом, менше 100 чоловік - населенням безпосередньо на сході громадян. Проте в даний час законодавець віддав перевагу населенню
   
3. 43. Соціальний процес формування права і правотворчість (нормотворчість). Стадії правотворчості (нормотворчості).
   Правотворчість - це правова форма діяльності держави за участю громадянського суспільства (у передбачених законом випадках) по встановленню (санкционированию), зміни, скасування юридичних норм. Правотворчість виражається у формуванні, систематизації, прийнятті та оприлюдненні нормативно-правових актів (НПА). Види правотворчості держави за юридичною силою актів: Законодавча
   
4. 49. Систематизація законодавства. Облік нормативних актів. Правовий тезаурус.
   Систематизація законодавства - це цілеспрямована робота законодавця з упорядкування та приведення в єдину систему чинних законодавчих актів з метою їх доступності, кращої видимості й ефективного застосування. В основі такої роботи лежать знання про систему права, її галузях і підгалузях. Цілями систематизації є: створення стрункої системи законів, яка має якостями
   
5. 63. Кодифікація та інкорпорація, їх співвідношення і види.
   Юридичній науці відомі два основних види систематизації: інкорпорація і кодифікація. Інкорпорація - вид систематизації, в ході якої діючі нормативні акти зводяться воєдино без зміни їх змісту, переробки та редагування. У цьому випадку текстуальний виклад юридичних норм (правил поведінки) не піддається зміні. Результатом інкорпорації є видання різних
   
6. 3. Об'єкти авторського права
   У ст. 9 (2) Угоди ТРІПС так визначена природа того, що може бути об'єктом авторського права: "Охорона авторським правом поширюється на об'єктивно виражені результати інтелектуальної діяльності, але не поширюється на ідеї, процеси, способи, концепції або математичні формули в чистому вигляді". Стаття 2 Договору ВОІВ з авторських прав сформульована майже ідентичним
   
7. § 3. Підстави виникнення і припинення права власності
   Виникнення права власності. Право власності належить до числа таких суб'єктивних прав, які можуть виникнути лише за наявності певного юридичного факту, а іноді і їх сукупності. Ці юридичні факти називаються підставами виникнення права власності. У цивілістичній науці підстави виникнення права власності здавна прийнято поділяти на первинні
   
8. 3. Основні завдання курсу цивільного права
   У колишньому правопорядок від юриста турбувалися насамперед уміння орієнтуватися в морі нормативних актів, жорстко регламентували всі сторони суспільних відносин. Цим пояснювався переважаючий інформаційний характер навчання, упор на пізнання чинного нормативного матеріалу і його коментування, слідування "за законом" у вивченні правової науки. Зрозуміло, і в сучасних умовах
   
9. 2. Цивільне законодавство
   Цивільне законодавство являє собою сукупність нормативних актів (а не норм права, як правова галузь) різної юридичної сили. При цьому охоплюються їм нормативні акти в багатьох випадках мають комплексну, міжгалузеву природу, оскільки найчастіше містять не тільки цивільно-правові норми. Навіть у Цивільному кодексі є норми публічно-правового характеру, наприклад
   
10. 3. Законодавство про господарську діяльність
    Норми цивільного права нерідко містяться також в актах комплексного характеру, присвячених регламентації господарської, у тому числі підприємницької, діяльності та носять в цілому публічно-правовий характер (наприклад, в актах фінансового, земельного і навіть адміністративного законодавства). Взагалі, правове регулювання господарської (економічної) діяльності в тій чи іншій формі
    
11. Глава перша. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК про-громадської НАУКА
    Предмет теорії держави і права. Місце і функції тео-рії держави і права в системі наук, які вивчають державу і право. Сучасний стан теорії держави і права. Загальна теорія держави як частина теорії держави і права. Еволюція вітчизняної теорії держави і права. Сучасна методологія теорії держа-ви і права. Значення теорії держави і права для формування
    
12. Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
    Виникнення Російської держави. Різні типи і форми держави в історії Росії. Поняття російської державності, основні характеристики. Соціально-політичні та ідеологічні передумови виникнення Радянської держави. Етапи розвитку радянського суспільства і Радянського дер-жави. Радянська форма правління та її еволюція на сучасному етапі. Основні зовнішні та внутрішні
    
13. Глава тринадцята. НОРМА ПРАВА
    Поняття норми права та її ознаки. Структура норми права. Відмінність норми права від індивідуальних правових приписів. Способи викладу правових норм у нормативно-правових актах. Види і класифікація норм права. Підшукуючи образне порівняння для норми права, я подумав, що, мабуть, найточнішим буде подання про це соціальне явище як про первинної клітинці або як про атом правової
    
14. Глава чотирнадцята. СИСТЕМА І СТРУКТУРА ПРАВА
    Система права і правові системи. Структура права. Система права і система законодав-ства. Публічне і приватне право. Матеріальне і процесуальне право. Міжнародне право. Розуміння права як системи правових норм, наділених характеристиками, ознаками, розглянутими у попередній темі, дозволяє виділити і такі риси права в цілому, як його системність і структурність. Вивчення системи
    
15. Основні галузі російського права
    Конституційне право - провідна галузь російської правової системи, що представляє собою сукупність норм, що регулюють основи суспільного і державного ладу, правове становище людини і громадянина , що визначають форму держави, компетенцію вищих органів державної влади та посадових осіб, конституційно-правові основи місцевого самоврядування. Конституційне право має
    
16. § 1. Поняття системи права. Предмет і метод правового регулювання
    Система права - це об'єктивно обумовлене системою суспільних відносин внутрішня будова права, що виражається в об'єднанні і розташуванні нормативного матеріалу в певній послідовності. Система права являє собою цілісне утворення. Вона охоплює всі норми і утворює складний багаторівневий комплекс, що включає галузі, інститути і норми права. Система права відповідає
    
17. § 3. Інститути права: поняття, види
    Інститут права - це законодавчо відокремлений комплекс юридичних норм, що забезпечує цілісне регулювання даного різновиду суспільних відносин. Виділяють наступні ознаки інституту: однорідність фактичного змісту; юридична єдність (комплексність); законодавча відособленість у вигляді розділів, глав і т.п. Юридичне єдність правових норм, що складають правовий