Головна |
« Попередня | Наступна » | |
6. Рівень засвоєння змісту навчання |
||
Ступінь абстракції характеризує, умовно кажучи, «інформованість» людини про навколишнє його дійсності, але не характеризує його вмінь користуватися цим знанням на практиці. Наприклад, рядовий слюсар, випускник професійного училища засвоює інформацію про свою діяльність на в1, а відомий винахідник Томас Едісон володів тією ж інформацією на щаблі абстракції не нижче в2. У результаті у обох персонажів розвинувся однаковий просторовий і мишеч-но-кінестетичний домінантний інтелект, але, як свідчать історики, Томас Едісон був геніальним емпіриком-винахідником. Це означає, що Томас Едісон, на відміну від рядового слюсаря, який володіє феноменологическим поданням про дійсності, володів ще й закономірностями, керуючими цією дійсністю. Тому слюсар, грубо кажучи, опановує лише здатністю лагодити замки, а винахідник з тим же природним інтелектом, але знанням на якісній щаблі абстракції, здатний винаходити замки недоступні для грабіжника. Істотна відмінність між ними полягає у майстерності володіння інформацією, яке тісно пов'язане і навіть залежить від ступені абстракції, але до неї не зводиться. Майстерність володіння інформацією проявляється у здатності застосувати засвоєну інформацію до вирішення різного роду завдань. Ця здатність характеризується і вимірюється рівнем засвоєння діяльності, позначається грецькою буквою а (альфа). 95 ВеБраІкоІ.дхсС 28.02.2008 16:15 Раді 96 В.П. Беспалько. Природосообразном ПЕДАГОГІКА Раніше показання параметри якості навчання - число навчальних елементів N і ступінь абстракції в - є константами змісту навчання і в процесі навчання не змінюються. Рівень засвоєння - це поточний показник якості, який змінюється в ході уроку й у процесі навчання. У процесі навчання учень робить як би сходження по рівнях засвоєння. Рівень засвоєння нарощується досить плавно в процесі навчання: від повного незнання учням початкової інформації (а0) до творчого володіння нею (а4). На творчому рівні володіння учням вихідною інформацією він стає здатним генерувати нову, раніше нікому не відому інформацію про певні види діяльності та об'єктах, з нею пов'язаних. На плавною кривою сходження від незнання до творчого знанню чітко виділяються чотири ключові точки, де відбувається якісна зміна рівня володіння учням вихідною інформацією. Ці точки досить точно диференціюють майстерність оволодіння діяльністю учням в ході навчання. У методології вимірювання якості засвоєння ці точки розглядаються як чотири рівня майстерності (досягнення, компетенції) учня для оцінки його досвіду. На малюнку 8 схематично показаний природно-аналітичний процес вичленування названих чотирьох рівнів засвоєння і ознаки, за якими це зроблено. 1 Рівні засвоєння -о- Тип діяльності Метод діяльності 2 Репродуктивно 3 Продуктивно
4 5 6 7 розпізн . Переглянути. Еврістічен. Творча Назва 8 9 10 11 рівня Учнівський Виконавець Експертний Творчий Назва 15 грудня 17 19 тесту Дізнавання Запам'ятовування Ситуація Проблема 13 16 18 20 Розрізнення Типова задача Проект Дослідження 14 Класифікація Рис. 8. Логічна структура класифікації рівнів засвоєння 96 -е- ВеБра1ко1.дхсС 28.02.2008 16:15 Раді 97 Лекція № 3. Параметри і критерії діагностично мети З малюнка видно: на першій градації графа по підставі «Тип діяльності» виділено лише два можливих типи людської діяльності: Репродуктивний (відтворення відомого) ; ніякої нової інформації при цьому не створюється. Продуктивний (створення нового); завжди створюється нова інформація. Для тваринного характерний лише один вид діяльності - імітація, що досягається дресируванням. Кожен тип діяльності виконується людиною з різним ступенем самостійності. Якщо репродуктивна діяльність виконується за допомогою ззовні (підказка, натяк), то така діяльність називається розпізнаванням, а рівень засвоєння учнівським. Якщо репродуктивна діяльність виконується по пам'яті, то її називають відтворювальної, а рівень засвоєння - виконавською. Виконання продуктивної діяльності також здійснюється людиною з різним ступенем самостійності. Якщо вона виконується шляхом комбінування відомих методик, то це евристична діяльність, а рівень засвоєння називається експертним. Якщо продуктивна діяльність супроводжується створенням нових, оригінальних методик, то така діяльність називається творчої, а рівень засвоєння - творчим. Кожна людина в процесі навчання і подальшої трудової діяльності досягає певного рівня майстерності, яке може бути пов'язане з певним рівнем засвоєння: при засвоєнні на першому рівні - це учень або любитель; на другому - професіонал - виконавець; на третьому - експерт; на четвертому - творець. Учнівський (перший) рівень діяльності (гілка 1-2-4-8 по рис. 8) - це початковий рівень засвоєння діяльності в процесі сходження до майстерності в деякій області. Це також початковий рівень навчання взагалі і його відповідно називають рівнем знайомства. Головною особливістю засвоєння на цьому рівні є нездатність учня самостійно по пам'яті, без допомоги ззовні (підказка, інструкція, алгоритм) відтворювати (екстеріорізовать) і застосовувати засвоєну інформацію. 97 Ве8ра! Ко1.дх <З 28.02.2008 16:15 Раді 98 98 В.П. Беспалько. Природосообразном ПЕДАГОГІКА із запропонованої серії відповідей - це типовий приклад діяльності на першому рівні, оскільки пропоновані на вибір відповіді є підказкою і діяльність студента складається у впізнавання в правильній відповіді раніше засвоєної інформації. Такий же рівень діяльності виконується учням, якщо він потребує усній або письмовій інструкції, щоб вирішити завдання або виконати практична дія. Це типовий рівень нинішнього шкільного навчання, практично всіх учнів і в усіх предметах. Якщо він дійсно досягається всіма учнями (у чому нас глибоко розчаровують підсумки ЄДІ), то можна сказати, що освітянська місія загальної середньої освіти (якщо ми згодні з нею як з метою утворення) виконується. Виконавський (другий) рівень засвоєння - рівень початкової професійної діяльності. Учень на цьому рівні здатний відтворювати по пам'яті раніше засвоєну інформацію і застосовувати засвоєні алгоритми діяльності без допомоги ззовні для вирішення типових завдань. Ніякої нової інформації на цьому рівні діяльності не створюється, а лише буквально відтворюється те, що раніше було завчено. Це рівень (знову ж з вищеназваними застереженнями), що досягається випускниками вузів. Експертне (третій) рівень діяльності - це рівень висококваліфікованої професійної діяльності, досягнення якого дозволяє учневі вирішувати широке коло нетипових (реальних) завдань. Нетипові завдання вимагають комбінування відомих алгоритмів і прийомів діяльності. Для задач подібного роду необхідно використовувати так зване евристичне (комбинаторное) мислення, що призводить до незвичайного застосування відомої інформації до невідомих раніше задачам. Евристичні рішення, як правило, супроводжуються розгорнутими обговореннями можливих альтернатив і експериментуванням. Діяльність на цьому рівні збагачує особистий досвід учня новою тільки для нього інформацією, підвищуючи його професійну майстерність. Це рівень, на якому мають виконуватися кандидатські дисертації. Творчий (четвертий) рівень діяльності передбачає здатність учня добувати об'єктивно нову інформацію, завдяки своїй унікальній обдарованості до даного виду 98 - е- Bespalkol.qxd 28.02.2008 16:15 Page 99 Лекція № 3. Параметри і критерії діагностично мети -едеятельності та ефективної підготовки до неї. У всіх на слуху імена всесвітньо відомих творців нових наукових теорій і технічних пристроїв, таких, як, наприклад, Ейнштейн або Едісон. Список подібних мислителів і винахідників дуже великий, оскільки кожна епоха породжує своїх щасливчиків, для яких волею випадку їх навчання і розвиток дивним чином збіглося з спрямованістю їх задатків, що дозволило і навіть способствовавшее їх інтелектуальному розвитку досягти творчого рівня в обраної ними діяльності. Це рівень вимог до докторських дисертацій, який, треба з жалем відзначити, до них все ще не пред'являється і докторантами не виконується. Творці завжди створюють об'єктивно нову інформацію і є тими локомотивами, якими людство просувається по шляху соціального прогресу. Майже всі Нобелівські лауреати в галузі науки і техніки заслуговують титулу «ТВОРЕЦЬ». Чотири рівня засвоєння утворюють природну сходи (див. рис. 9) майстерності, за якою всі ми деремося все своє життя, кожен у своїй галузі діяльності і кожен з різним успіхом, надовго застряє іноді на окремих її сходинках. -Q- а
__ IV (непередбачені ситуації) III (нетипові ситуації) 'II (типові ситуації) I (впізнавання) Т (час) Рис . 9. Сходи майстерності На малюнку 10 показаний перехідний процес сходження до майстерності. 99 -е- ВеБра1ко1.дхсС 28.02.2008 16:15 Раді ^ ІНЗ В.П. Беспалько. Природосообразном ПЕДАГОГІКА
Рис.10. Процес сходження по рівнях засвоєння Зверніть особливу увагу на співвідношення часів, необхідних для досягнення різних рівнів засвоєння діяльності на одних і тих же УЕ. Це співвідношення з якоїсь поки невідомої причини виражається пропорцією квадратів номерів рівнів засвоєння: Т1: Т2: Т3: Т4 = (а1) 2: (а2) 2: (а3) 2: (а4) 2 = 1: 4: 9: 16. Це означає, що для підйому на другий рівень майстерності учню потрібно в чотири рази більше навчального часу, ніж для досягнення першого рівня. Йому буде потрібно в дев'ять разів довше вчитися, щоб досягти третього рівня засвоєння і витратити в шістнадцять разів більше часу, щоб досягти четвертого рівня (за умови відповідної обдарованості). 100 Ве8ра! Ко1.дх <З 28.02.2008 16:15 Раді> (К1 101 Лекція № 3. Параметри і критерії діагностично мети Звідси зрозуміла абсурдність однакової оцінки за виконання тестів різних рівнів, що практикується у вітчизняній і зарубіжній практиці оцінювання тестів. Абсурдна також надія підготувати кандидата наук за три роки аспірантури і зробити докторську дисертацію «кавалерійським наскоком» на Вчену раду. Для відносно точної оцінки якості засвоєння на різних рівнях майстерності вводиться відносний показник якості засвоєння - коефіцієнт засвоєння, який розраховується за формулою: Ка = п / р, де: п / р - відношення числа правильно виконаних операцій тесту (п) до загального числа операцій (р) в тесті. Коефіцієнт засвоєння ми позначаємо літерою К із позначкою альфа (Ка). На кожному рівні Ка може змінюватися від 0 до 1. На малюнку 10 схематично показано процес формування знань на кожному рівні. Характер кривої сходження на кожен рівень засвоєння залежить від процесу навчання: при «хорошому» процесі навчання крива буде круто підніматися над віссю абсцис, демонструючи успішне навчання і мінімальні витрати часу учня на засвоєння інформації на даному рівні. Навпаки, при «поганому» навчанні крива буде повзти уздовж осі абсцис і, цитуючи великого Яна Амоса Коменського, учень при такому навчанні «так і не засвоїть предметів, нехай навіть і все життя проведе в класах ». Примітний ділянка кривої сходження між точками 0 і 0,7. Він відображає процес початкової організації (засвоєння) досвіду учням. Цей процес завершується по досягненні учням Ка = 0,7 , коли можна вважати, що процес керованого навчання завершився і почався процес самонавчання, тобто учень настільки засвоїв предмет на даному рівні засвоєння, що в ході його подальшої навчальної та практичної діяльності він зуміє самостійно бачити свої помилки і виправляти їх, покращуючи якість засвоєння предмета. При Ка <0,7, через нездатність учня бачити і виправляти свої помилки, вдосконалення діяльності не відбувається, і учень працює з систематичними і незнищенною помилками. Прагнення дати учням можливо більший обсяг знань закінчується недостатнім його засвоєнням: низький рівень і Ка <0,7 з усіма витікаючими з цього наслідками для учня і суспільства. Познайомившись з поняттям рівня і коефіцієнта засвоєння, легше тепер зрозуміти відмінності в поняттях просвіта та об- 101 -Е- ВеБра1ко1.дхсС 28.02.2008 16:15 Раді 1ІК2 В.П. Беспалько. Природосообразном ПЕДАГОГІКА разование. Просвещение може забезпечити засвоєння лише на першому рівні з коефіцієнтом засвоєння До ~ 0,3. Освітою назвемо процес навчання, що гарантує засвоєння вище другого рівня СК2> 0,7. Чому я назвав процес традиційного навчання просвітою? Для цього я спирався на кілька дуже представницьких зрізів якості знань учнів: перший був здійснений в СРСР за завданням Міністерства освіти в період жовтня-грудня 1989 року. Кілька наступних зрізів були зроблені в першій декаді XXI століття у вигляді Єдиного державного іспиту. У всіх зрізах незмінно підтверджувалася принципова можливість традиційного навчання: а1; К1 ~ 0,3. Чим і підтверджується його сутність як просвіти, а не освіти. Подібні ж результати отримані за результатами Фінального іспиту в США. Пошук шляхів удосконалення традиційного формального навчання полягає в переході від просвітництва до пріродосообраз-ному освіти. Повернемося, однак, ще раз до малюнка 10 і звернемо увагу на процеси формування кожного рівня засвоєння. З малюнка добре видно перекриття кривих, який означає, що формування кожного наступного рівня засвоєння не чекає повного завершення формування попереднього рівня. Так, вже при К1 = 0,4 починається формування другого рівня засвоєння та, коли К1 досягає 0,7, К2 = 0,2, а при К1 = 1,0 К2 = 0,5 і початкова організація досвіду учня на другому рівні наближається до свого завершення. Те ж саме відбувається і на інших рівнях засвоєння: перекриття кривих свідчить про поступовість процесу навчання. Спроба відразу «стрибнути» на другий - третій рівень засвоєння, минаючи перший, є ілюзорною, оскільки поки не сформується стійкий перший рівень (К1> 0,7), всі спроби формування другого рівня будуть марними, а некероване попереднє сходження учня на перший рівень потребують великих зусиль і часу. Для оцінки знань учнів у різних країнах застосовуються різні шкали оцінки: від двухбалльной до тисячебальною. Всі вони є суб'єктивними конструкціями наших предків. Чому суб'єктивними? Тому що присвоєння бала оцінки здійснюється вчителем за його власним впечатле- 102 ВеБра1ко1.дхсС 28.02.2008 16:15 Раді 1ІЬ3 Лекція № 3. Параметри і критерії діагностично мети нию про якість засвоєння знань учнем. Спеціально поставлені експерименти показують, що скільки вчителів - стільки думок. Про незручності і навіть шкідливості такого стану речей в освіті сказано багато і вагомо, але «віз і нині там»: в освіті все ще гранично недбало ставляться до обгрунтування застосовуваної шкали оцінки. Абсолютно свіжий приклад цьому - жахлива плутанина з оцінкою в Єдиному державному іспиті. При відсутності будь-якої аддитивности між безглуздими рівнями тестування бали, отримані випробуваними за вирішення різних тестів складаються з надуманої 100-бальною шкалою, а потім по настільки ж довільним і широченним інтервалах бали цієї шкали зіставляються з чотирибальною шкалою оцінки. У результаті виходить міфічна 90-відсоткова «позитивна» успішність там, де насправді суцільна 90-відсоткова неуспішність з усіх предметів. Про об'єктивну шкалою, за якою можна однозначно судити про якість освіти, можна тільки мріяти. Не дивно тому, що золоті шкільні медалісти не витримують приймальні іспити до вузів, оскільки «п'ятірка» в школі відповідає вузівської «двійці». З опорою на поняття рівень засвоєння можна позбутися від цих казусів традиційної педагогіки і, спираючись на теорію педагогічних вимірювань і шкалювання, отримати об'єктивний інструмент оцінки якості знань будь-якої людини з будь-якого виду діяльності.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "6. Рівень засвоєння змісту навчання" |
||
|