Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 2. Гуманістична сутність сучасного права |
||
Основною відмінною особливістю сучасного права є його гуманістична спрямованість. Правова держава наших днів засноване на верховенстві гуманістичного права - права, який стверджує свободу і гідність особи. Історичний розвиток ідеї прав і свобод людини було вперше законодавчо закріплено у французькій Декларації прав і свобод людини (1789). До цих прав були віднесені свобода особистості, її право на власність, безпеку, опір гнобленню, свободу вираження думок і поглядів. Проголошені Декларацією права і свободи людини лягли в основу гуманізації сучасного права. Принципи сучасного правового світогляду були закріплені у Загальній декларації прав людини (1948). У XX в. на основі ідеї прав людини відбулася глобалізація сучасного права. Визнання та захист прав і свобод 274 Глава 9. Правова психологія людини стали основним орієнтиром прогресивного розвитку всього світового співтовариства. Дотримання прав людини в окремих країнах стало пробним каменем справедливості їх внутрішнього правового устрою. Права людини - ціннісний критерій правових систем сучасних суспільств, показник розвиненості громадянського суспільства. Міжнародне співтовариство сформувало принцип «людського виміру» правової регуляції. В даний час права людини детально конкретизовані. Розрізняються особисті, політичні, соціальні, економічні та культурні права людини. Права людини - це не локальна проблема національного права. Визнання та реалізація прав людини - фундаментальне досягнення сучасної цивілізації, показник цивілізованого розвитку суспільства. Визнання та реалізація прав людини мають особливе значення для соціального розвитку російського суспільства. Прийняття нової Конституції Росії ознаменувало собою поворот історичного розвитку країни на шлях загальносвітової цивілізації. Однак побудова правової держави в нашій країні, формування масової цивілізованого правового світогляду пов'язані з подоланням значних історично обумовлених труднощів. Основні положення нової Конституції, що стосуються прав і свобод людини, можуть бути реалізовані тільки в умовах розвинених ринкових відносин, в умовах економічної стабільності. Коли рівень заробітної плати нижче прожиткового мінімуму - це порушення основного права людини - права на гідне життя. Суспільство, що знаходиться на добуржуазних (докапіталістичної) рівні економічного розвитку, не може реалізувати розвинене демократичне право. Вся епоха тоталітаризму була пов'язана з формуванням в масах психології відкидання інтересів особистості. Казармений режим стандартизував знеособлене поведінку. Заляканий-§ 2. Гуманістична сутність сучасного права 275 ная особистість вкривалася за личину своєї нікчемності. Формувалася антілічностной ідеологія, тріумфувала соціологічна схема общинного устрою суспільства. (Російська прихильність до громади і послужила самої сприятливим грунтом для швидкого поширення у нас абсурдною ідеології комунізму.) Радянський тоталітаризм з його концепцією «революційної законності» трагічно зруйнував основи громадянського суспільства в нашій країні, усунув з системи права приватне право, витравив з суспільної свідомості саме поняття прав людини. Труднопоправімие наслідки цього соціального лиха на самому початку радянської влади передбачали видатні російські філософи і правознавці. «Російському людині в прийдешні роки будуть потрібні героїчні, подвижнические зусилля для того, щоб жити і діяти в зруйнованій і відкинутою на кілька століть назад країні. Основні труднощі у формуванні правової держави в сучасній Росії полягає у відсутності традиції самодіяльної організації суспільства в боротьбі за свої права, в одвічних сподіваннях на добру волю верхів. Перемога нового політичного і правового світогляду, нової політичної практики в Західній Європі була підготовлена потужними ідеологічними проривами в епоху Реформації і Просвітництва, століттями активної боротьби третього стану за свої права. А в цей час відстале і безграмотне населення Росії лише зрідка бунтува і вимагало «хорошого царя». У нашій суспільній свідомості ідея прав і свобод особистості досі ще нерідко трактується як дисидентський рух. Все це висуває иа передній план основну соціальну задачу-підняти суспільство на боротьбу за верховенство права, закону, жорстко переслідувати будь-які прояви антиправового поведінки, всіляко формувати правову культуру суспільства, забезпечити «диктатуру закону». Але й сам закон повинен бути правовим, тобто служити інтересам суспільства і окремої людини. Норма закону стає правовою, соціальною нормою лише за умови її соціальної необхідності, доцільності та 276 Глава 9. Правова психологія соціально-психологічної готовності її адресатів до виконання цієї норми. Норми закону, що суперечать правам і свободам людини, не можуть бути правовими нормами. Особистість - базова цінність сучасного права. А саме право - базова цінність сучасного суспільства. Право не може створити раю на землі, але воно оберігає суспільство від пекла, яким може бути його соціо-нормативна дестабілізація.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " § 2. Гуманістична сутність сучасного права " |
||
|