13.1. Сутність контролю навчання як дидактичного поняття

Контроль, або перевірка результатів навчання, є обов'язковим компонентом процесу навчання. Він має місце на всіх стадіях процесу навчання, але особливого значення набуває після вивчення якого-небудь розділу програми і завершення ступеня навчання. Суть перевірки результатів навчання полягає у виявленні рівня освоєння знань учнями, який повинен відповідати освітньому стандарту з даної програми, предмету. Однак дидактичні поняття перевірки знань або контролю результатів навчання мають значно більший обсяг в сучасній педагогіці. Контроль, перевірка результатів навчання трактується дидактикою як педагогічна діагностика.

Зарубіжна педагогічна діагностика настільки ж стара, як педагогічна діяльність, і розуміється як процес, в ході якого проводяться вимірювання рівня засвоєння знань, навченості учнів, а також і деяких сторін розвитку і вихованості, обробка та аналіз отриманих знань, узагальнення та висновки про коригування процесу навчання і про просування учнів на наступні ступені навчання, висновки про ефективність роботи вчителів і всього освітнього закладу.

У вітчизняній педагогіці теж є обговорювані поняття. Контроль навчання розуміється, з одного боку, як адміністративно-формальна процедура

352

перевірки роботи вчителя та шкіл, як функція управління, результати якої і служать для прийняття управлінських рішень . З іншого боку, контроль навчання має вже вказані значення перевірки та оцінки знань учнів учителем. Термін педагогічна діагностика у вітчизняній науці має обмежене вживання і застосовується скоріше до галузі виховання, де позначає вимір і аналіз рівня вихованості, що зближує його з психодіагностикою.

Стосовно до процесу навчання доцільно використовувати термін педагогічна діагностика в зазначеному вище значенні. Можна користуватися і традиційними у вітчизняній дидактиці термінами: контроль, перевірка, оцінка і облік знань. Контроль навчання як частина дидактичного процесу та дидактична процедура ставить проблеми про функції перевірки та її змісті, видах, методах і формах контролю, про вимірювання і, значить, про критерії якості знань, вимірювальних шкалах і засобах вимірювання ("приладах"), про успішність навчання і неуспішності учнів.

Будучи складовою частиною процесу навчання, контроль має освітню, виховну і розвиваючу функції: оскільки перевірочні завдання аналогічні навчальним, остільки зберігаються і функції навчання. Але головна функція контролю, звичайно, діагностична. Вона конкретизується в ряді завдань залежно від виду контролю. Дидактика знає такі види контролю: поточний, періодичний, підсумковий. Поточний контроль - це систематична перевірка засвоєння знань, умінь і навичок на кожному уроці, ця оцінка результатів навчання на уроці. Як складова частина навчання, поточний контроль оперативний, гнучкий, різноманітний за методами та формами, засобам.

Періодичний контроль здійснюється після великих розділів програми, періоду навчання. У ньому враховуються і дані поточного контролю. Підсумковий контроль проводиться напередодні пере вода в наступний клас чи ступінь навчання. Його завдання - зафіксувати мінімум підготовки, який забезпечує подальше навчання. В цілому, як випливає зі сказаного, функція контролю полягає у встановленні рівня засвоєння знань на всіх етапах навчання, у вимірі ефективності навчального процесу та успішності. Це

12-241

353

слід конкретизувати, зокрема, у таких завданнях: визначення пробілу в навчанні, корекція процесу навчання , планування наступного навчання, рекомендації щодо попередження неуспішності.

Велику важливість для науки представляє вміст контролю, що саме перевіряється в навчанні. У вітчизняній педагогіці прийнято вважати, що перевірці підлягають знання, вміння і навички учнів. Вони описуються як на общедидактическими, надпредмет-ном рівні, так і на рівні предмета, зазвичай у вигляді матеріалів до програми з предмета. У західній педагогіці перевіряються результати навчання описуються як когнітивні, соціальні та емоційні цілі навчання. До цього спрямовані зусилля сучасної вітчизняної дидактики. Одна з її проблем полягає в тому, щоб цілі навчання, вони ж результати, що підлягають перевірці, формулювати в термінах поведінки, побачити діях учнів. У цьому випадку, вважається в дидактиці, може бути зафіксовано їх наявність, прояв у тому чи іншому вигляді.

З 50-х років поточного сторіччя йде розробка таксономії цілей навчання (Б.Блюм), саме на основі такого підходу диаг-ностічно поставлені цілі дозволяють об'єктивне виявлення та оцінювання ступеня їх досягнення. У когнітивної області Б. Блюм запропонував такі щаблі цілей навчання: учень знає, розуміє, застосовує, аналізує, узагальнює і оцінює. Ці дії учня і підлягають перевірці. Мовою вітчизняної дидактики це означає, що перевіряється запам'ятовування і відтворення навчального матеріалу, вміння виконувати різні дії з ним: говорити іноземною мовою, писати твір, вирішувати завдання, робити лабораторну роботу тощо

Окрім знань , змістом перевірки шкільних досягнень є соціальне і общепсихологическое розвиток учнів. Оскільки школа не тільки формує знання, але виховує і розвиває, остільки потрібна перевірка шкільних досягнень і в цих напрямках. Мається на увазі розвиток мови, мислення, пам'яті, уміння використовувати знання в стандартній і нової ситуації, вирішувати проблеми, виконувати практичні роботи. Змістом шкільного контролю є також сформованість мотивів навчання та діяльності, такі соціальні якості, як

354

почуття відповідальності, моральні норми і поведінку. Однак, по-перше, ці соціальні та психологічні результати навчання вельми важко виявити, тим більше виміряти, і, по-друге, виявлення деяких соціальних якостей особистості в рамках перевірки результатів навчання може розцінюватися як посягання на свободу поглядів, як втручання у внутрішній світ учня . Проте перед педагогікою стоїть проблема всебічної перевірки та оцінки результатів навчання в когнітивної, соціальної та психологічної областях.

Інформація, релевантна " 13.1. Сутність контролю навчання як дидактичного поняття "

1. 8. ОРГАНІЗАЦІЯ І УПРАВЛІННЯ педагогічного процесу
   сутність і зміст основних методів навчання. Мотивуються принципи вибору певного методу навчання. П.І. Підкасистий. Педагогіка. Розкрито в доступній формі основні підходи до визначення поняття «метод навчання». Перераховано прийоми навчання, їх класифікація. Найпоширеніша класифікація методів навчання - це за джерелом отримання знання: словесні (джерело знання
   
2. Підласий І.П.. Педагогіка. Новий курс. Книга 1. Загальні основи. Процес навчання, 2010
   
   
3. Запитання і завдання для самоконтролю
   навчання в сучасній школі? Сформулюйте основні вимоги до нього. 2. Визначте, що лежить в основі типології сучасних уроків? Якими можуть бути типи та види уроків, якщо поділити їх по основної дидактичної мети? 3. Опишіть основні типи уроків, інші форми навчання л їх структуру? 4. Охарактеризуйте постійну дидактичну структуру / рока і покажіть її зв'язок із змінною
   
4. 13.4. Неуспішність учнів
   контролю за результатами; - зневага розвитком учнів, практицизм, натаскування, орієнтація на зубріння. Висновок: дидактична, психологічна, методична некомпетентність вчителя веде до невдач у навчанні. Для усунення дидактичних причин неуспішності є такі кошти. 1 . Педагогічна профілактика - пошуки оптимальних педагогічних систем, в тому числі застосування
   
5. С.І. Бризгалова. Проблемне навчання в початковій школі: Учеб. посібник. Вид. 2-е, испр. і доп. / Калінінгр. ун-т. - Калінінград. - 91 с., 1998
   навчання: проблема, навчальна проблема, проблемна ситуація, проблемна задача, проблемне питання, методи проблемного навчання (проблемний виклад, евристична бесіда, дослідницький), а також специфіка, функції і місце проблемного навчання в початковій школі. Призначається для студентів педагогічного факультету, вчителів та фахівців, що займаються теорією і практикою проблемного
   
6. г) Контроль засвоєння у підручнику (КД)
   контролі учням свого просування в навчанні за допомогою підручника. Засобом самоконтролю можуть бути тільки тести-сходи, відповідні цілі навчання. При цьому тестами-драбинами повинні охоплюватися всі УЕ предмета із заданою надійністю. У подальшому будь-які екзаменаційні процедури, поточні або підсумкові, проводяться тільки за тестами-сходах, що містяться в підручнику. Якщо в розпорядженні
   
7. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
   контролю. Складіть граф, що відображає загальну структуру майбутньої програми з можливо мінімальною кількістю необхідних слайдів, наявністю меню і можливості навігації між слайдами по керуючим кнопках і гіперпосиланнями. Відповідно до складеного графом і відібраним навчальним матеріалом розробіть і оформите педагогічний сценарій майбутньої програми. Користуючись можливостями PowerPoint,
   
8. Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
   сутність і структура педагогічного процесу? 5. Назвіть одну з закономірностей педагогічного процесу і дайте пояснення її природі, впливу на процес і способу її обліку педагогом, керівником. 6. У чому полягає специфіка педагогічного управління і чим вона пояснюється? 7. Навіщо потрібно морально-психологічне забезпечення педагогічного процесу і як його треба
   
9. Програмоване навчання
   навчанні - підручник або комп'ютер - програмований навчання виконує три функції: постановка питань, фактів або проблем учневі; надання можливості відповіді респонденту; забезпечення зворотного зв'язку щодо точності відповідей. Основною перевагою програмованого навчання є зменшення часу навчання приблизно на одну третину. У рамках принципів навчання програмовані
   
10. Підсумки
    навчання, не пізніше 3 числа місяця, наступного за таким, начальник відділу кадрів підводить підсумки навчання. Підсумки навчання зберігаються у відділі кадрів і використовуються при аналізі процесу навчання в цілому і для порівняння з підсумками атестації, а також для заохочення відзначилися і покарання
    
11. 4. ОСВІТНЯ СИСТЕМА
    навчання; педагогічну систему як систему вищого порядку, а дидактична система по відношенню до неї, виступає в якості підсистеми; фактори формування змісту освіти; принципи відбору змісту загальної освіти; систему критеріїв відбору змісту освіти; проблему введення освітніх стандартів в загальноосвітній школі. Досить докладно розглядає особливості
    
12. Постановка цілей навчання
    навчання. Цілі визначають, які функції зможе виконувати стажист, успішно закінчив програму навчання. Вони, таким чином, забезпечують концентрацію зусиль як стажиста, так і викладача і є відправною точкою для оцінки успішності програми
    
13. Література
    навчання. - М.: Педагогіка, 1988, - 192 с. Педагогіка: педагогічні теорії, системи, технології: Учеб. для студ. вищ. і середовищ. пед. навч. закладів / С.А. Смирнов, І.Б. Котова, Є.М. Шиянов та ін / За ред. С.А. Смирнова. - 4-е вид., Испр. - М.: Видавництво. центр «Академія», 2000. - 512 с. Половина І.П. Педагогічні програмні засоби. Частина 1. Основні ідеї: Методичні рекомендації для
    
14. Класифікація закономірностей навчання
    сутностей і фіксацій загальних зв'язків між ними; - лаконічністю і точністю формулювань. 430 Цим вимогам відповідають наступні загальні закономірності процесу навчання. 1. Закономірність мети навчання. Мета навчання залежить від: а) рівня і темпів розвитку суспільства; б) потреб і можливостей суспільства; в) рівня розвитку і можливостей
    
15. § 2. Функції навчання
    навчання: освітню, виховну і розвиваючу. Освітня функція полягає в озброєнні учнів системою наукових знань, умінь і навичок та її використання на практиці. Знання - розуміння, збереження в пам'яті й уміння відтворювати основні факти науки і які з них теоретичні узагальнення. Наукові знання включають факти, поняття,