Педагогічні аспекти в діяльності слідчого, прокурора на стадії досудового розгляду

На даній стадії судочинства починає реалізовуватися педагогічна функція правосуддя, яку разом з просвітницькими функціями виконують слідчий і прокурор. Хоча в чинному КПК про педагогічному впливі йдеться лише в контексті правопорушень неповнолітніх (ст. 299, 421, 427) 299, практика досудового виробництва показує, що педагогічна діяльність органів слідства, прокуратури реалізується в багатьох напрямках.

По-перше, вона націлена на правове виховання, навчання, розвиток усіх громадян, оскільки будь-яке спілкування зі слідчим, прокурором завжди включає мета педагогічного впливу. По-друге, активна діяльність слідчого, прокурора по боротьбі з злочинністю є виключно яскравим, переконливим прикладом поведінки, ставлення до злочинних проявів для всіх громадян. Позитивним прикладом є і прояв педагогічних якостей слідчого, прокурорського працівника: гуманність, справедливість, неупередженість, розуміння людини, моральність, культурність в спілкуванні (див. § 16.2). По-третє, педагогічна діяльність слідчого, дізнавача, прокурора спрямована на ліквідацію морального збитку, нанесеного потерпілим і свідкам, так як дії злочинця могли призвести до появи у них

стійких негативних психічних станів. І нарешті, оскільки злочинна діяльність інших осіб може привести до висновку про безкарність деяких злочинців, робота слідчого, прокурора націлена на викриття злочинців, ліквідацію завданих ними громадської шкоди, що є четвертим критерієм педагогічної функції учасників досудового провадження. Всією своєю діяльністю (з урахуванням конкретних особливостей справи) педагогічно підготовлений слідчий, прокурор допомагає правильному, адекватному формуванню громадської думки про злочин, про особу злочинця. Всі дії, висловлювання такої посадової особи викликають у громадян повагу до закону, до діяльності органів слідства, сприяють вихованню правосвідомості. Кожне спілкування їм використовується і для здійснення морального виховання, навчання, розвитку, тобто передачі громадянам позитивних етичних навичок: дисциплінованості, відповідальності, чесності, довірливості, сумлінності.

Але все ж основна спрямованість педагогічних зусиль слідчого, прокурора - це участь у перевихованні осіб, які вчинили злочини. З урахуванням особливостей досудового провадження ставляться більш вузькі цілі в цілому діяльності з перевиховання особистості правопорушника. На стадії досудового розгляду по необхідності в більшості випадків передбачається тільки досягнення певних етапів у загальному процесі перевиховання правопорушника.

Педагогічна вплив на правопорушника при досудовому виробництві

Педагогічна вплив посадових осіб, які здійснюють правосуддя на стадії досудового розгляду, може реалізовуватися у вигляді ряду приватних завдань, кожна з яких вносить свій внесок у педагогічний результат: правову та моральну вихованість, навченість, розвиненість, освіченість правопорушника. Можна виявити такі основні напрями педагогічного впливу в процесі досудового провадження:

- створення основи для наступного посиленого педагогічного впливу після завершення попереднього слідства;

- педагогічний вплив під час провадження досудового розгляду;

- організація та активізація виховного впливу з боку сім'ї, колективів, в які входить обвинувачений;

- збудження і активізація процесу самовиховання, самонавчання саморозвитку, самоосвіти у обвинуваченого ;

- рішення задач ресоціалізації обвинуваченого.

Кожне з цих напрямків може розвиватися самостійно, але найбільш доцільна координація всіх їх у сукупності.

1. На досудовому розгляді не закінчується педагогічний вплив на обвинуваченого - воно продовжується і далі. Тому на попередньому слідстві обов'язкові педагогічні дії, що забезпечують перевиховання обвинуваченого на всіх наступних стадіях. Вони можуть виражатися у збиранні відомостей про особу обвинуваченого (що перевищують необхідні для вирішення тактичних завдань і розслідування скоєного злочину): негативні звички, навички, характерологічні особливості, розвинені під впливом негативного способу життя, оточення, життєвих установок. Слід вивчити і процес розвитку даної особистості: особливості її виховання, освіти, навчання для виявлення причин появи соціально-психологічних дефектів, а також для тактики і вибору методів і прийомів впливу на неї. Ці відомості слід відображати в долучати до справи документах, довідках, в протоколах допитів і т.д.

2. Особисте педагогічний вплив слідчого, прокурора на обвинуваченого може здійснюватися в самих різних формах і переслідувати конкретні цілі. Важливо порушити у обвинуваченого почуття провини за скоєні злочинні дії. Будь-яке слідча дія дасть більший ефект, якщо буде поєднуватися з виховним впливом на обвинуваченого. Треба переконувати обвинуваченого в помилковості його розрахунків на безкарність, спростовувати його помилкові доводи про причини, які привели його до вчинення злочину, зробити детальний розбір його способу життя, систему соціальних зв'язків, потреб, звичок, самого процесу підготовки, вчинення, приховування слідів злочину і т. д.

Чи доречна роз'яснювальна робота про дійсної сутності скоєних даною особою проступків, про їх небезпеки для суспільства, про причини, які спричинили вчинення даною особою злочину. Необхідно домогтися у обвинуваченого морального самоосуду своїх вчинків, усвідомлення протиправності своїх дій, правильного розуміння причин, що призвели до цих дій.

За допомогою фактів необхідно переконувати обвинуваченого в тому, що наявні у нього особистісні дефекти і спосіб життя принесли і надалі принесуть ще шкоди не тільки суспільству, але і йому самому.

3. Не можна змінити психічні та педагогічні особливості особистості, якщо не будуть змінені умови розвитку та існування даної особистості, ті соціальні зв'язки, які сприяли сприйняттю і розвитку негативних якостей.

Світогляд, установки, звички поведінки багато в чому залежать від впливу соціальних груп, в яких ця особистість постійно знаходиться. Однією з умов успіху педагогічного впливу слідчого, прокурора є виявлення всіх соціальних груп, з якими переважно спілкувався підозрюваний чи обвинувачений. Необхідно відповісти і на питання про те, позитивний або негативний вплив чинила дана соціальна група на обвинуваченого.

Якщо це була група з негативними якостями, то вирішується питання про заходи з ліквідації її впливу на обвинуваченого або ізоляції останнього від групи, зміни, оздоровлення цієї групи. Якщо ж встановлюється можливість посилення позитивного впливу групи на правопорушника, то слід вирішити питання про координацію виховних зусиль слідчого, прокурора з цією групою. Можливо більш детальне повідомлення представникам колективу встановлених відомостей про особу підслідного, про скоєний ним злочин.

4. До процедури педагогічного впливу на підслідного відноситься збудження у нього прагнення до самовиховання, без якого неможливе досягнення цілей виховання, а тим більше перевиховання. Для цього переконанням слід викликати негативне ставлення до своїх злочинних дій, способу життя, свідомість особистої шкоди і шкоди для інших громадян. Необхідною розвитком цього процесу виступає виникнення бажання стати іншим, пошук шляхів, за допомогою яких він міг би довести собі, своїм близьким, слідчому, прокурору, суду свою дійсне бажання виправитися. З урахуванням конкретних обставин кримінальної справи, особистісних якостей обвинуваченого засобами перевиховання можуть бути: активна дія з відшкодування шкоди; сприяння слідству; розробка життєвої програми; формулювання заходів, які необхідно вжити для усунення причин і умов, що викликали вчинення злочину; свідома зміна прийнятих рішень до того , щоб переглянути лінію своєї поведінки, яка суперечить інтересам суспільства і цілям правосуддя.

5. У ході слідства посадова особа починає вирішувати і завдання ресоціалізації підслідного, відзначаючи в постанові про притягнення як обвинуваченого або в обвинувальному висновку, усвідомило дана особа тяжкість вчиненого злочину або не розкаявся, а щодо обвинуваченого в повторних злочинах - встав або не встав він на шлях виправлення. Складена слідчим характеристика допомагає суду визначати ступінь каяття обвинуваченого, а при напрямку його в орган, який виконує покарання, продовжити з ним роботу з його ресоціалізації. У цю характеристику крім психологічних особливостей (біографічних даних, відомостей про умови формування особистості, структури особистості - особливості психічних процесів і станів, спрямованості, темпераменту, характеру, здібностей) повинні увійти досягнуті цілі процесу педагогічного впливу. Основними з них можуть бути:

- зміна у підслідного неправильно обраної лінії поведінки (протидії, ухилення від дачі правдивих показань) і подолання на цій основі установки на брехню;

- зміна системи відносин до різних фактами, людей, до самого себе;

- зміцнення у свідомості моральних переконань, підвищення рівня правосвідомості та правової обізнаності;

- посилення і зростання активності у сприянні правосуддю, попередженні злочинних проявів з боку осіб з антигромадською спрямованістю.

У заключній частині характеристики важливо вказати, що можна чекати від даної особи, в які умови життя і праці його необхідно поставити.

Оптимальним результатом індивідуального педагогічного впливу на обвинуваченого при завершенні попереднього слідства може вважатися таке психічний стан, відношення і саме рішення, при якому наступне виховний вплив суду та виправних установ будуть сприйматися їм найбільш повно.

Інформація, релевантна " Педагогічні аспекти в діяльності слідчого, прокурора на стадії досудового розгляду "

1. Глава сімнадцята. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА
   аспект життя права і розглядається в темі «Реалізація права». Йдеться, по суті, йде про те, як, яким способом сам суб'єкт реалізує право, які соціальні, психологічні, організаційні процеси при цьому виникають. Тому реалізацію права можна визначити як таке соціальне поведінка суб'єктів права, і якому втілюються розпорядження правових норм, як форму практичної діяльності з
   
2. § 4. Поняття правосуддя та його принципи
   діяльності, яка становить виняткову компетенцію суду. Другим властивістю правосуддя є розгляд справ у певній формі, відповідно до встановлених законом правил. Розгляд справи відбувається у формі судових засідань, яке відбувається безперервно, усно і відкрито. У судовому засіданні беруть участь сторони, наділені рівними правами для захисту своїх інтересів.
   
3. Принципи і методи педагогічної роботи на попередньому слідстві
   педагогічного впливу. Маються на увазі такі принципи, з позицій яких пізнаються і практично реалізуються закономірності процесу впливу однієї людини на іншу, коли зовнішні стимули і побудители процесуально доцільної діяльності посадової особи перетворюються у внутрішні стимули поведінки, особисті інтереси, прагнення, мотиви і вольові зусилля. Звідси випливає, що при
   
4. Загальна характеристика виховного та навчального впливу судового процесу
   педагогічної основою перевиховання. Втім, і відсутність справедливості судового рішення не менш воздейственность на аудиторію, оскільки завжди викликає «вибух» обурення і змушує глибоко замислитися над питанням: навіщо потрібен суд, якщо він лише «швидкий, а не правий». Практично кожен буде шокований «правильністю» такого судового рішення - настільки воно не збігається з нашими
   
5. Запитання і завдання для самоперевірки, вправ та роздумів
   педагогічного змісту у судочинстві. 2. З якими науками взаємопов'язана педагогіка судочинства? 3. У чому подібність і відмінність педагогічних властивостей, якостей співробітників органів правосуддя (слідчого, прокурора, адвоката, судді)? 4. Назвіть основні напрями педагогічної діяльності органів слідства, прокуратури в стадії досудового провадження.
   
6. 2.4. Етапи стадії
   аспекти взаємодії слідчого зорганом дізнання. - К., 2000. Федченко В. Груповий метод Розслідування крімінальніх справ: деякі питання / / Право України. - 2003. - № 1. Чайковський А. С, Губар С. В., Довбня В. А. Дізнання та досудовеслідство: історія і сучасність. - К., 2004. Химичева Г. П. Досудове провадження у уголовньїм справах: концепція вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності.
   
7. Поняття вікової неосудності.
     педагогічного підходу, поширення в середовищі неповнолітніх недорозвинення сенсорних органів і т.п. - Всі ці обставини можуть сприяти появі у дитини відставання у психічному розвитку. Недолік уваги з боку батьків і педагогів, цілеспрямованого навчає і виховує впливу, можливостей "тренаж" належного соціальної поведінки в ситуації вибору,
   
8. Звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності у зв'язку з його вікової неосудністю і припинення кримінальної справи.
     діяльності, яку він реалізує після 18-ти років. Таке вирішення питання інакше ніж юридичним формалізмом, доведеним до абсурду, назвати не можна. У зв'язку з цим представляється необхідним дати Верховному Суду РФ офіційне тлумачення, у яких випадках можливе звільнити молодого дорослого, який відстає у своєму психічному розвитку, у зв'язку з чим є фактично неосудним, від
   
9. § 1. Поняття звільнення від кримінальної відповідальності
     діяльним каяттям, примиренням з потерпілим, зміною обстановки, звільненням від кримінальної тветственності неповнолітніх - це право суду. Вживання слів "може бути звільнено" безперечно свідчить про те, що за наявності зазначених у законі обставин органи слідства і суду мають право, а не зобов'язані звільнити особу від кримінальної відповідальності. Якщо мова йде про
   
10. 4. Припинення юридичної особи при банкрутстві
      діяльність2. Тому інститут банкрутства не пов'язаний лише з ліквідацією комерційних організацій. Чинне законодавство РФ виходить з того, що банкрутами не можуть бути оголошені юридичні особи, за боргами яких їх засновники несуть субсидіарну відповідальність. Тому банкрутами відповідно до п. 1 ст. 65 ЦК можуть бути визнані тільки комерційні організації (за винятком
    
11. § 4. Інші функції прокуратури
      аспекту його діяльності. У судовому розгляді у кримінальних справах прокурор бере участь як державного обвинувача і в цих випадках він здійснює функцію кримінального переслідування. Державний обвинувач бере участь у допитах підсудного, потерпілого, свідків, дослідженні речових доказів, документів, висновків експертів. У судових дебатах він дає
    
12. Професор Московського університету Веніамін Петрович Грибанов (1921 - 1990) (короткий нарис життя і діяльності)
      педагогічної творчості Веніаміна Петровича. II Як учений-цивілісти і педагог В. П. Грибанов склався і виріс на кафедрі цивільного права спочатку МЮИ, а потім МГУ, де його наставниками були видатні вітчизняні правознавці, які починали роботу в Московському університеті ще на початку нинішнього століття: професори Іван Борисович Новицький та Іван Сергійович Перетерский. Саме ці
    
13. Види зв'язків правоохоронної діяльності з педагогікою
      педагогічної дійсністю не однакові, а тому і вимоги до професійно-педагогічної підготовленості їх різні. За цією ознакою виділяються три групи видів правоохоронної діяльності, які об'єктивно вимагають від співробітників різної професійно-педагогічної підготовленості. Перша група являє собою різновид справжньої педагогічної діяльності,
    
14. 16.1. Педагогіка і судочинство З історії педагогіки судового
      педагогічний зміст судової діяльності слідчим, прокурором, адвокатом, суддею, наскільки їм самим властиві вихованість, розвиненість, освіченість, навчений-ність, багато в чому залежить законність і обгрунтованість виробництва слідчих та інших процесуальних дій, встановлення сприятливого морального клімату під час розслідування у кримінальній справі, профілактика
    
15. Навченість учасників судочинства
      педагогічне спілкування. По-перше, це міжособистісна взаємодія в діаді або малій групі (наприклад, при прийомі скарг, заяв у громадян), по-друге, публічний виступ перед аудиторією (наприклад, виступи за результатами конкретних кримінальних справ, а також за результатами узагальнень у кримінальних справах по телебаченню і в колективах, читання лекцій з правової тематики). Кожна з цих
    
16. Навчальне і виховує вплив поведінки головуючого судді
      педагогічний такт, усуваючи лише навідні запитання, заборонені законом, але в такій формі, щоб не дискредитувати їх автора. Судове слідство закінчується за умови, що народні засідателі не наполягають на продовженні дій з дослідження доказів. Врегульований законом порядок постановлення вироку сприяє забезпеченню рівноправності всіх суддів і враховує