Надання жилих приміщень у кооперативних будинках

Надання жилих приміщень у будинках споживчих кооперативів, врегульованих розділом V, здійснюється за правилами ст. 124 Кодексу. Вони суттєво відрізняються від відповідних положень ст. 118 ЖК 1983 Згідно з цією статтею перш члену кооперативу квартира надавалася за рішенням загальних зборів, затвердженим виконавчим комітетом місцевої ради (місцевої адміністрацією), відповідно до кількості членів сім'ї, сумою його пайового внеску і граничним розміром житлової площі, встановленим зразковим статутом житлово- будівельного кооперативу.

Згідно ч. 1 ст. 124 Кодексу громадянину або юридичній особі, прийнятим у члени житлового кооперативу, на підставі рішення загальних зборів членів житлового кооперативу (конференції) надається жиле приміщення в будинках житлового кооперативу відповідно до розміру внесеного пайового внеску.

Таким чином, в даний час рішення загальних зборів членів кооперативу (конференції) є єдиною підставою для надання жилого приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу (див. ч. 1 ст. 124 Кодексу). Таке рішення остаточно і не потребує затвердження будь-яким державним чи муніципальним органом. При цьому необхідно пам'ятати про те, що юридичні наслідки тягне тільки таке рішення загальних зборів (конференції), яке прийнято і оформлено в суворій відповідності з Кодексом та статутом кооперативу.

Звернемо увагу, що у ч. 1 ст. 124 Кодексу йдеться про надання житлового приміщення громадянину або юридичній особі, "прийнятим у члени житлового кооперативу". Дане формулювання є не цілком точною, так як на підставі рішення загальних зборів членів кооперативу (конференції) житлові приміщення надаються не тільки особам, прийнятим в кооператив за правилами ст. 121 Кодексу, а й засновникам кооперативу, які стають членами житлового кооперативу з моменту його державної реєстрації як юридичної особи (ч. 5 ст. 112 Кодексу).

Граничний розмір наданого житлового приміщення, на відміну від РК 1983 р., Кодекс не обмежує, встановлюючи тільки один критерій: приміщення надається члену кооперативу (громадянину або юридичній особі) відповідно до розміру його пайового внеску.

Рішення загальних зборів (конференції) служить також юридичною підставою для вселення в житлове приміщення в кооперативному будинку (див. ч. 2 ст. 124 Кодексу). Нагадаємо, що перш заселення квартир у будинках житлово-будівельних кооперативів вироблялося за ордерами, що видаються виконкомами місцевих рад (див. ст. 118 ЖК 1983 р.), а згодом - місцевими адміністраціями. Кодекс взагалі не оперує такою категорією, як "ордер", зменшуючи роль адміністрування в житлових відносинах на користь розширення договірних та інших цивільно-правових регуляторів даної сфери. Такий підхід, на нашу думку, слід розглядати як одне з достоїнств Кодексу.

Підставою володіння, користування і у встановлених законодавством межах розпорядження житловим приміщенням є членство в житловому кооперативі (див. ч. 3 ст. 124 Кодексу).

Як вже зазначалося, для засновників кооперативу відносини членства виникають в момент державної реєстрації створюваного кооперативу як юридичної особи (докладніше про це йшлося вище). Що стосується інших членів житлового чи житлово-будівельного кооперативу, то у них відносини членства встановлюються з моменту сплати вступного внеску після затвердження загальними зборами (конференцією) рішення правління про прийом відповідної особи у члени кооперативу (див. ст. 121 Кодексу). Особливості вступу до кооперативу спадкоємців члена кооперативу, а також членів його сім'ї, які не є спадкоємцями, але проживали спільно з спадкодавцем, визначаються за правилами ст. 131 Кодексу.

Необхідно звернути увагу на те, що обсяг поняття "розпорядження" неоднаковий для власника житла та для члена кооперативу, які не повністю виплатив пайовий внесок (такий член кооперативу не має права власності на надане йому приміщення до повної виплати пайового внеску). Права зазначеного члена кооперативу у сфері розпорядження житлом обмежені: наприклад, він не має права продавати, дарувати відповідне житлове приміщення і здійснювати з ним інші угоди, що тягнуть відчуження житлового приміщення. Водночас член кооперативу може, з дотриманням положень Кодексу і статуту кооперативу, вселити в надане йому житлове приміщення тимчасових мешканців (ст. 126 Кодексу), здати всі приміщення або його частину в оренду за плату (ст. 128 Кодексу).

Володіння, користування і розпорядження житловим приміщенням, наданим члену кооперативу, які не повністю оплатили пайовий внесок, здійснюється за правилами, встановленими у статуті відповідного житлового чи житлово-будівельного кооперативу відповідно до цивільним і житловим законодавством. Крім того, власник житлового приміщення (кооператив) може укласти з вказаним членом кооперативу цивільно-правовий договір, що визначає права та обов'язки сторін у таких відносинах. Відповідні відносини можна врегулювати, наприклад, у договорі безоплатного користування (договорі позики), відповідно до якого одна сторона (позикодавець) зобов'язується передати або передає річ у безоплатне тимчасове користування другій стороні (ссудополучателя), а остання зобов'язується повернути річ у тому стані, в якому вона її отримала, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором (див. ст. 689 ГК РФ). Відповідно до принципу свободи договору сторони можуть укласти також змішаний договір, тобто договір, в якому містяться елементи різних договорів, передбачених законом або іншими правовими актами (див. ст. 421 ГК РФ).

Інформація, релевантна " Надання жилих приміщень у кооперативних будинках "

1. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЩОДО ПЕРЕДАЧІ МАЙНА У КОРИСТУВАННЯ
   Тема 33. Зобов'язання з договорів оренди, лізингу та позики Договір оренди, його основні елементи та зміст. Предмет договору оренди. Обов'язки сторін договору по ремонту орендованого майна. Орендна плата. Виконання і припинення договору оренди. Можливість викупу орендованого майна. Договір прокату. Побутовий прокат. Прокат технічних засобів.
   
2. Призначення житлових приміщень у гуртожитках
   Житлові приміщення в гуртожитках призначені для тимчасового проживання громадян у період їх роботи, служби або навчання (див. ч. 1 ст. 94 Кодексу). Таким чином, житлові приміщення у гуртожитках можуть надаватися громадянам лише на час здійснення ними зазначеної діяльності. Подібне правило перш було встановлено вч. 1 ст. 109 ЖК 1983 Спеціалізований характер житлових приміщень у
   
3. Тимчасові мешканці
   Тимчасові мешканці можуть проживати в житловому приміщенні в будинку житлового кооперативу з урахуванням правил, встановлених у ст. 126 Кодексу. Член житлового кооперативу і проживають разом з ним члени його сім'ї за взаємною згодою та з попереднім повідомленням правління житлового кооперативу вправі дозволити проживання у житловому приміщенні, що знаходиться в їх користуванні, тимчасовим мешканцям у порядку і на
   
4. Надання службових житлових приміщень
   Службові жилі приміщення надаються громадянам у вигляді житлового будинку, окремої квартири. При наданні службових житлових приміщень норма надання площі житлового приміщення (див. ст. 50 Кодексу) визначається з урахуванням виду житлового приміщення, зазначеного в ч. 1 ст. 104 Кодексу - в будь-якому випадку надається або житловий будинок, або окрема квартира. Можливість надання в
   
5. 4. Умови дійсності обміну
   Умови, за яких обмін жилих приміщень не допускається, зазначені у ст. 73 ЖК УРСР. До їх числа, зокрема, належать випадки: 1. якщо наймача пред'явлено позов про розірвання чи зміну договору найму житлового приміщення; 2. якщо будинок (житлове приміщення) загрожує обвалом, підлягає знесенню або переобладнанню для використання в інших цілях або передається для державних або громадських потреб,
   
6. § 5. Право на житлові приміщення в будинках житлово-будівельних та житлових кооперативів
   § 5. Право на житлові приміщення в будинках житлово-будівельних та житлових
   
7. Надання жилих приміщень у гуртожитках
   Надання жилих приміщень у гуртожитках підпорядковується правилам ст. 105 Кодексу. Житлові приміщення в гуртожитках надаються з розрахунку не менше шести квадратних метрів житлової площі на одну людину. Юридичною підставою надання житлового приміщення у гуртожитках та укладення відповідного договору найму є рішення, зазначене в ст. 99 Кодексу, прийняте суб'єктом, за
   
8. Право на обмін жилими приміщеннями
   Обмін жилими приміщеннями, наданими за договором соціального найму, проводиться за правилами, встановленими у ст. ст. 72 - 74 Кодексу. Такий обмін слід відрізняти від договору міни, регульованого ст. ст. 567 - 571 гол. 31 ГК РФ. По-перше, сторонами договору міни житловими приміщеннями можуть бути тільки власники відповідних приміщень, в той час як в договорі про обмін житлових приміщень,
   
9. Умови, при которихобмен не допускається
   Обмін жилими приміщеннями не допускається у шести випадках, перерахованих у ст. 73 Кодексу у вичерпному переліку. Обмін не допускається, якщо: 1) до наймача обмінюваного жилого приміщення пред'явлений позов про розірвання або про зміну договору соціального найму житлового приміщення; 2) право користування обмінюваних житловим приміщенням оскаржується в судовому порядку; 3) обмінюване
   
10. 2. Право на житлові приміщення в будинках ЖБК
    Особі, прийнятій до членів ЖБК, за рішенням загальних зборів членів кооперативу надається окрема квартира, що складається з однієї або декількох кімнат, відповідно до кількості членів сім'ї та сумою пайового внеску . Внесення пайового внеску є умовою отримання квартири. Рішення загальних зборів набуває юридичної сили після затвердження відповідним органом місцевої адміністрації.
    
11. 3. Право власності громадян на житлові приміщення
    Житлові приміщення, як і земельні ділянки, також мають тепер строго цільове призначення. Такий підхід закону обумовлений зберігається недоліком житла та його особливої соціальної значимістю. Житлові приміщення призначені виключно для проживання громадян, а здійснення прав власника щодо володіння, користування і розпорядження такими об'єктами нерухомості повинно здійснюватися у відповідності з
    
12. 5. Житлові фонди
    У житловому законодавстві одним з базових завжди було поняття "житловий фонд" себто сукупності всіх знаходяться на території країни житлових будинків і житлових приміщень в інших будівлях (ст 4 ЖК УРСР). Житловий фонд Російської Федерації являє собою єдину структуру, що включає всі житлові будинки і житлові приміщення, що знаходяться на її території та призначені для постійного проживання,
    
13. Призначення службових житлових приміщень
    Службові житлові приміщення призначені для проживання громадян у зв'язку з характером їх трудових відносин з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, державним унітарним підприємством, державним чи муніципальним закладом, у зв'язку з проходженням служби, у зв'язку з призначенням на державну посаду Російської Федерації чи державну посаду
    
14. Договір піднайму жилого приміщення
    Піднайм житлового приміщення, наданого за договором соціального найму, регламентований ст. ст. 76 - 79 Кодексу. При цьому збережені багато правила, встановлені колишнім житловим законодавством. Крім того, до піднайму житлових приміщень, наданих за договором соціального найму, застосовуються правові норми, встановлені у п. п. 1 - 3 ст. 685 ГК РФ. Згідно ч. 1 ст. 76 Кодексу
    
15. 3. Цивільно-правові форми задоволення житлової потреби
      Придбання житла у власність - головна форма задоволення житлової потреби в умовах ринкової економіки. У Законі РФ "Про основи федеральної житлової політики" (далі - Основи федеральної житлової політики) 2 проголошується, що громадяни мають право придбання житла в 1 См - Чигир В.Ф. Право на житло. Мінськ, 1979. Мартковіч І Б. Указ. соч. 2 ВПС РФ 1993. № 3. Ст. 99. приватну
    
16. Оформлення обміну житловими приміщеннями
      Оформлення обміну житловими приміщеннями проводиться за правилами ст. 74 Кодексу. Згідно ч. ч. 1 і 2 зазначеної статті обмін житловими приміщеннями між наймачами даних приміщень за договорами соціального найму здійснюється за згодою відповідних наймодавців на підставі укладеного між зазначеними наймачами договору про обменежілимі приміщеннями. Таким чином, при згоді членів
    
17. 3. Висновок і оформлення договору обміну
      Головною передумовою укладення даного договору є отримання згоди осіб, на права та інтереси яких обмін може зробити істотний вплив. Так, якщо предметом обме-на є житлове приміщення, займане за договором найму, то наймач може укласти договір обміну лише за умови отримання згоди всіх повнолітніх членів сім'ї (якщо мова йде про договір соціального найму)
    
18. 1. Надання жилого приміщення з фонду соціального використання
      Рішення про надання жилого приміщення з фонду соціального використання приймається органом, у розпорядженні якого знаходиться житловий фонд. Воно тягне припинення житлового (адміністративного) правовідносини, що виник з факту прийняття громадянина на облік потребуючих поліпшення 'См Закон РФ від 22 січня 1993 р "Про статус військовослужбовців" / / ВВС РФ 1993 № 6 Ст 188, СЗ РФ 1995 № 48 Ст 4560 2
    
19. Припинення договору піднайму
      Договір піднайму жилого приміщення, наданого за договором соціального найму, припиняється після закінчення строку, на який його було укладено. При припиненні договору соціального найму житлового приміщення припиняється договір піднайму такого житлового приміщення (див. ч. ч. 1 і 2 ст. 79 Кодексу). Таким чином, Кодекс вказує на дві підстави припинення договору піднайму жилого