Надання службових житлових приміщень

Службові жилі приміщення надаються громадянам у вигляді житлового будинку, окремої квартири.

При наданні службових житлових приміщень норма надання площі житлового приміщення (див. ст. 50 Кодексу) визначається з урахуванням виду житлового приміщення, зазначеного в ч. 1 ст. 104 Кодексу - в будь-якому випадку надається або житловий будинок, або окрема квартира. Можливість надання в якості службового житлового приміщення кімнати в комунальній квартирі і тим більше нежитлового приміщення виключена в силу імперативного характеру даної правової норми.

Службовими можуть бути визнані всі квартири багатоквартирного будинку, що обмежує можливість знаходження в одному будинку (одній квартирі) житлових приміщень, підлеглих загальному та спеціальному режимам користування. На практиці під службове житло виділяються вільні житлові приміщення, розташовані, як правило, на першому поверсі (1).

(1) Див: Седугин П.І. Житлове право: Підручник для вузів. 2-е вид., Перераб. і доп. М.: Норма-Инфра-М, 2001. С. 215.

Підставою для надання особі службового жилого приміщення і укладення з ним договору найму службового жилого приміщення є рішення відповідного роботодавця, зазначеного в ст. 99 Кодексу. Для порівняння нагадаємо, що РК 1983 передбачав таке рішення тільки в якості підстави видачі ордера на службове жиле приміщення, а не в якості підстави укладення договору (ст. ст. 105, 106). Кодекс взагалі не згадує про такий адміністративному акті, як ордер на житлове приміщення, і підсилює роль договорів у регулюванні житлових відносин.

Як і будь-яке інше жиле приміщення, що надається громадянинові службове жиле приміщення має бути призначеним для проживання і відповідати встановленим санітарним і технічним правилам і нормам, іншим вимогам законодавства.

Категорії громадян, яким надаються службові житлові приміщення, устанавл іваются: 1)

органом державної влади Російської Федерації - у житловому фонді Російської Федерації, 2)

органом державної влади суб'єкта Російської Федерації - у житловому фонді суб'єкта Російської Федерації; 3)

органом місцевого самоврядування - у муніципальному житловому фонді.

Договір найму службового жилого приміщення укладається на період трудових відносин, проходження служби чи перебування на державній посаді Російської Федерації, державної посади суб'єкта Російської Федерації або на виборній посаді. Припинення трудових відносин або перебування на державній посаді Російської Федерації, державної посади суб'єкта Російської Федерації або на виборній посаді, а також звільнення зі служби є підставою припинення договору найму службового жилого приміщення.

Таким чином, службові житлові приміщення надаються не будь-яким громадянам, що перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, зазначеними в ст. 99 Кодексу, і не забезпеченим житлом у тому населеному пункті, де знаходиться їх місце роботи. Як і колись, право на службове жиле приміщення належить лише визначеним у законодавстві категоріям громадян. Визначати такі категорії громадян, згідно з ч. 2 ст. 104 Кодексу, Управомочена органи, що представляють інтереси власників відповідно житлового фонду Російської Федерації, житлового фонду суб'єкта Федерації, муніципального житлового фонду.

Договір найму службового жилого приміщення регламентований загальними і спеціальними нормами Кодексу (ст. ст. 100 - 102, ч. 3 ст. 104) значно докладніше, ніж це було в ЖК 1983 р., де такому договором присвячувалася тільки одна стаття, що мала в основному відсильний характер.

Наймодавця за вказаним договором можуть бути тільки державні та муніципальні органи, що діють від імені власників житлових приміщень, або уповноважені ними особи, перераховані вч. 1 ст. 100 Кодексу, про які йшлося вище.

Наймачами за договором найму службового жилого приміщення можуть бути громадяни (фізичні особи). Необхідно звернути увагу на те, що, на відміну від договору соціального найму, у договорі найму службового жилого приміщення наймачами можуть бути не тільки громадяни Російської Федерації, але також іноземні громадяни та особи без громадянства (див.

Термін договору найму службового жилого приміщення визначається тривалістю трудових відносин, проходження служби чи перебування на виборній посаді (див. ч. 3 ст. 104 Кодексу).

Права та обов'язки сторін договору найму службового жилого приміщення збігаються з правами і обов'язками наймодавця і наймача за договором соціального найму, передбаченими в ст. 65, ч. ч. 3 та 4 ст. 67 Кодексу. Права, обов'язки та відповідальність членів сім'ї особи, якій надано службове жиле приміщення, збігаються з правами та обов'язками громадян, які проживають разом з власником в належному йому приміщенні, зазначених вч. ч. 2 - 4 ст. 31 Кодексу (див. ч. 5 ст. 100 Кодексу).

Припинення договору найму службового жилого приміщення регулюють загальні правила ст. ст. 101, 102 і спеціальна норма ч. 3 ст. 104 Кодексу.

При цьому слід враховувати, що не можуть бути виселені зі службових житлових приміщень без надання інших жилих приміщень не є наймачами житлових приміщень за договорами соціального найму або членами сім'ї наймача жилого приміщення за договором соціального найму або власниками житлових приміщень або членами сім'ї власника житлового приміщення та перебувають на обліку як нужденних у житлових приміщеннях громадяни, зазначені вч. 2 ст. 103 Кодексу.

При укладанні договорів найму службових житлових приміщень на практиці необхідно керуватися Типовим договором найму службового жилого приміщення, затвердженим Постановою Уряду РФ від 26.01.2006 N 42 "Про затвердження Правил віднесення житлового приміщення до спеціалізованого житлового фонду та типових договорів найму спеціалізованих житлових приміщень ".

Інформація, релевантна " Надання службових житлових приміщень "

1. Призначення службових житлових приміщень
   надання службового житла, сформульований як вичерпний. Тому інші види комерційних організацій, а також некомерційні організації, що мають у власності або на праві оренди житлові приміщення, не можуть надавати їх своїм працівникам за правилами гл. 9 Кодексу. У таких випадках має укладатися договір комерційного найму житлових приміщень (див. гл. 35 ГК РФ). Визначальне
   
2. Умови, при которихобмен не допускається
   службовими (п. 5 ст. 73 ЖК 1983 р.). Кодекс в даній главі також не розглядає зазначені приміщення як предмет обміну, оскільки вони не входять до житлового фонду соціального використання і, отже, не можуть бути предметом договору соціального найму житлового приміщення. Ще одна відмінність полягає в тому, що згідно ЖК 1983 не допускали обмін, у зв'язку з яким житлові умови
   
3. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЩОДО ПЕРЕДАЧІ МАЙНА У КОРИСТУВАННЯ
   наданими за договорами соціального найму. Зміна та припинення зобов'язань з договору соціального найму житла. Випадки виселення наймача та членів його сім'ї. Зобов'язання з договору найму спеціалізованих житлових приміщень. Передумови укладення договору найму спеціалізованих житлових приміщень. Зміст зобов'язань з договору найму спеціалізованих житлових приміщень;
   
4. 4. Умови дійсності обміну
   службовим або знаходиться в гуртожитку, 1. якщо у зв'язку з обміном житлові умови однією з обмінюються, істотно погіршуються, в результаті чого громадяни стають потребують поліпшення житлових умов 1 См Тимчасове положення про порядок обміну і (або) міни житлових приміщень у м Москві Деякі з перерахованих в ЖК РРФСР умов, коли обмін не допускається, втратили своє значення.
   
5. Призначення житлових приміщень у гуртожитках
   надані під гуртожитки (як спеціально побудовані, так і переобладнані), повинні мати відповідні їх цільовому призначенню санітарно-гігієнічні та побутові зручності. У таких будинках поряд з житловими кімнатами повинні бути передбачені приміщення для занять, дозвілля, побутового обслуговування проживаючих і т.п. . Див: Седугин П.І. Житлове право: Підручник для вузів. 2-е вид.,
   
6. Договір піднайму жилого приміщення
   наданого за договором соціального найму, регламентований ст. ст. 76 - 79 Кодексу. При цьому збережені багато правила, встановлені колишнім житловим законодавством. Крім того, до піднайму житлових приміщень, наданих за договором соціального найму, застосовуються правові норми, встановлені у п. п. 1 - 3 ст. 685 ГК РФ. Згідно ч. 1 ст. 76 Кодексу наймач житлового приміщення,
   
7. Оформлення обміну житловими приміщеннями
   наданими за договором соціального найму, є юридичною підставою для здійснення такого обміну. Коли на вчинення обміну отримані письмові згоди всіх наймодавців обмінюваних житлових приміщень, договір про обмін в сукупності з документами, що підтверджують згоду кожного наймодавця, визнається правовою підставою для розірвання раніше укладених договорів соціального
   
8. 3. Право власності громадян на житлові приміщення
   службові та відомчі, а також "спеціалізовані будинки" і службовці аналогічним цілям приміщення - гуртожитки, готелі-притулки, будинки маневреного фонду (призначені для розселення громадян при капітальному ремонті будинків) , спеціальні будинки для одиноких престарілих громадян, будинки-інтернати для інвалідів, ветеранів та др.1 Використання житлового приміщення не за призначенням, або систематичне
   
9. Припинення договору піднайму
   наданого за договором соціального найму, припиняється після закінчення строку, на який його було укладено. При припиненні договору соціального найму житлового приміщення припиняється договір піднайму такого житлового приміщення (див. ч. ч. 1 і 2 ст. 79 Кодексу). Таким чином, Кодекс вказує на дві підстави припинення договору піднайму жилого приміщення, наданого за договором
   
10. 1. Поняття та види договору найму житлового приміщення
    надання житлових приміщень у користування за плату. Сторони в обох договорах іменуються "наймодавець" і "наймач". У ЦК містяться однакові вимоги до форми цих договорів (ст. 674), одноманітно визначені обов'язки наймача (ст. 678) і обов'язки сторін по ремонту зданого в найм житлового приміщення (ст. 681), однаково регламентується правове становище тимчасових мешканців (ст. 680)
    
11. 1. Надання жилого приміщення з фонду соціального використання
    надання жилого приміщення з фонду соціального використання приймається органом, у розпорядженні якого знаходиться житловий фонд. Воно тягне припинення житлового (адміністративного) правовідносини, що виник з факту прийняття громадянина на облік потребуючих поліпшення 'См Закон РФ від 22 січня 1993 р "Про статус військовослужбовців" / / ВВС РФ 1993 № 6 Ст 188, СЗ РФ 1995 № 48 Ст 4560 2 Це
    
12. § 4. Зобов'язання з договору найму спеціалізованих житлових приміщень
    надання спеціалізованих житлових приміщень за договорами їх найму громадянам є адміністративно-правові рішення власників таких приміщень (або уповноважених ними органів публічної влади). Лише за наявності рішення власника про надання громадянину спеціалізованого житлового приміщення може бути укладено договір найму такого приміщення (ч. 2 ст. 100 ЖК). При цьому житлові
    
13. 2. Сторони та предмет договору обміну
    житлових приміщень можуть бути громадяни (фізичні особи), які мають у самостійному користуванні або у власності житлове приміщення - квартиру, кімнату, будинок, частину будинку і т. п. Тимчасові мешканці, піднаймачеві, особи, що проживають в готелях та гуртожитках, самостійного права на житлове приміщення не мають і тому учасниками обміну займаних приміщень бути не можуть. Сторонами в договорі обміну
    
14. 7. Особливості продажу житлових приміщень
      житлових приміщень схильне ряду обмежень. Так, продаж житлового приміщення, в якому проживають неповнолітні члени сім'ї власника, допускається тільки за згодою органу опіки та піклування (п. 4 ст. 292 ЦК). А відповідно до ст. 19 Закону РФ від 24 грудня 1992 р. (в редакції від 10 лютого 1999 р.) "Про основи федеральної житлової політики" не допускається продаж іншим особам
    
15. 1. Поняття обміну житловими приміщеннями
      житлових приміщень - досить складний інститут житлового права, тісно пов'язаний з іншими його інститутами. Наприклад, можна розглядати його як один з елементів суб'єктивного права наймача житлового приміщення - його право на обмін. Обмін можна трактувати і як один з випадків зміни житлового правовідносини найму житлового приміщення або навіть його припинення. Слід погодитися з висловленою в
    
16. Тимчасові мешканці
      наданих за договорами соціального найму. Після повідомлення правління кооперативу та отримання згоди всіх проживаючих спільно з членом кооперативу членів його сім'ї вимога ст. 126 Кодексу про повідомлення правління кооперативу можна вважати виконаним. У цьому випадку член кооперативу вправі вселити тимчасових мешканців у надане йому приміщення. З моменту вселення таких
    
17. 5. Житлові фонди
      надання їх у користування громадян, оскільки саме цим багато в чому визначається правовий режим зазначених приміщень "3. Залежно від форм власності виділяються такі фонди: приватний, державний, муніципальний. Приватний житловий фонд включає житлові будинки і житлові приміщення, що належать на праві власності, під -перше, 'См КрашенінніковПВ Указ соч З 16, ГолспюйЮК Указ соч З 19 лютого
    
18. Право на обмін жилими приміщеннями
      наданими за договором соціального найму, проводиться за правилами, встановленими у ст. ст. 72 - 74 Кодексу. Такий обмін слід відрізняти від договору міни, регульованого ст. ст. 567 - 571 гол. 31 ГК РФ. По-перше, сторонами договору міни житловими приміщеннями можуть бути тільки власники відповідних приміщень, в той час як в договорі про обмін житлових приміщень, наданих за
    
19. ОГЛЯД МІСЦЯ ПОДІЇ
      службового приміщення. Сірководневі ванни відпускаються у двох суміжних приміщеннях. В одному приміщенні знаходиться шість ванн, у другому - чотири. У ваннах є позначки, що вказують концентрацію сірководню. Ванни забезпечені пісочним годинником, термометром, пластмасовими зливними пробками, упором для ніг. Оцінка обстановки на місці події дозволила спростувати доводи обвинуваченої про