| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Технології евристичного навчання |
||
|
Ці технології розраховані на гарантоване і ефективне досягнення педагогічних цілей та інтелектуальний розвиток учнів. У педагогічному процесі їх часто називають активними, оскільки їх використання призводить до високого рівня внутрішньої і зовнішньої активності учнів. Однак і описані вище методи і технології розраховані на таку активність. Більш точно називати їх методами активного навчання, бо пасивних методів у грамотній педагогічній практиці немає. Всі методи поліфункціональні і можуть виконувати освітню, навчальну, виховну і розвиваючу функції. До числа основних методів активного навчання і виховання відносять: ігровий, проблемний, програмований, комп'ютерний, евристичний. Евристичний метод навчання (А.В. Хуторський) - спосіб організації творчих, продуктивних процесів мислення навчаються шляхом оволодіння ними новими, більш раціональними варіантами дій в нових ситуаціях. Використання його скорочує час вирішення дидактичних завдань порівняно зі способом повного ненаправленного вибору можливих альтернатив. Правда, результати рішень виявляються не завжди найкращими, але, як правило, допустимими, що забезпечують досягнення поставленої мети. Евристична діяльність розвиває в учнів здібності: розуміти і творчо використовувати шляхи і методи продуктивної пізнавальної діяльності, систематизувати навчальну інформацію і застосовувати її в евристичному пошуку, адаптуватися до нових умов діяльності і передбачити її результати, прогнозувати свою інтелектуальну і практичну діяльність, приймати обгрунтовані рішення на основі евристичних операцій з подальшою їх логічної перевіркою. Ця діяльність ефективна при умінні навчається оцінювати свої дії, їх раціональність, економічність, наполегливо доводити рішення задачі до логічного завершення; при цьому важливо володіти гнучкістю мислення, здатністю актуалізації та організації інформації (досвіду) в розв'язуваної задачі. Вона здійснюється на основі евристичних правил і операцій, заснованих на аргументованих міркуваннях. Евристичні правила - це рекомендації до вибору можливого варіанту дії в умовах альтернативного пошуку (від більш легкого до більш важкого, від більш знайомого до менш знайомому, від цілого до частини цілого і т.п.). Операції - не що інше, як розумові дії (аналіз, синтез, аналогія, узагальнення і т.д.), направляючі діяльність учня на знаходження оптимального рішення задачі. Ті й інші виступають інструментарієм для вирішення навчальних евристичних задач. Заслуговує на увагу концепція змістовних узагальнень (В.В. Давидов), що обгрунтовує продуктивність логічного ланцюжка: спочатку повідомлення узагальнених теоретичних положень, а потім - факти, приклади, досвідчені дані, що підкріплюють, які стверджують істинність узагальнень. Тим самим поглиблюється розуміння досліджуваного, робиться більш плідним співвідношення індуктивної і дедуктивної логіки у навчанні Найбільш широко застосовуваним методом евристичного навчання є метод «мозкового штурму», що активізує колективну творчу діяльність. Технологія його застосування: - умова навчальної пошукової завдання формулюється в загальних рисах, проблемно; - заняття поділяється за часом на дві частини: висунення гіпотез та їх аналіз-оцінка; - в першій частині заняття забороняється яка б то не було критика (у тому числі і через міміку, усмішки, жести і ін - група учасників «штурму» - «генераторів ідей» - за відведений навчальний час вьщвігает максимальну кількість гіпотез, причому будь-яких - навіть неспроможних, парадоксальних. Доказів не потрібно, всі ідеї записуються. Важливо, щоб учасники заняття були психологічно розкуті, почувалися вільно; - у другій частині вся група або виділена з неї «група експертів» веде всебічне обговорення кожної ідеї і виносить судження про її цінності (оцінка дається кожним «експертом» по п'яти або десятибальною шкалою і виводиться середній бал), відсіває нереальні і несерйозні варіанти; - якщо завдання в процесі «штурму» не знайшла рішення, вона може бути запропонована тим же навчаються в зміненому вигляді. До евристичним методам відноситься також синектичний метод42. Методика його застосування в основному аналогічна «мозкового штурму». Відмінність полягає в тому, що він застосовується щодо навчаються, не мають досвіду творчої діяльності. Для цього доцільно створювати групи (5-7 чоловік), накопичують прийоми і способи творчих дій. З ними проводиться спеціальна підготовка в професійному та навчально-пізнавальному напрямках. Мета одна - спробувати знайти творче рішення поставленої проблеми. Структурна схема синектичний заняття зазвичай наступна: постановка проблеми у загальному вигляді, її аналіз з метою ознайомлення, відсіювання перших рішень, розуміння проблеми, що викликає аналогію питання, генерування аналогій, їх розвиток і обігрування, виявлення значущості та використання аналогій стосовно до проблеми для генерування нових ідей, вибір альтернативи, висування нової ідеї при негативній оцінці альтернативної, розвиток нової ідеї при її позитивною оцінкою. Метод дидактичних ігор використовується в декількох різновидах: ділові, рольові та управлінські, організаційно-діяч-ностние гри. Найбільш поширеною в педагогічному процесі є ділова гра. Технологія її проведення полягає у впливі на психологію навчаються таким чином, щоб моделювати, ретельно аналізувати всі відносини, що виникають перед особистістю в процесі її навчальної та професійної діяльності. З організаційної точки зору проведення ділової гри представляє собою розгортання особливої імітаційної діяльності на основі моделі, що відтворює умови і динаміку виникнення, протікання і вирішення проблеми. Постійно розширюється практика використання ділових ігор диктує необхідність спеціального дослідження проблем ефективності їх освітнього, виховного, повчального і розвиваючого впливу. В силу своїх дидактичних можливостей - активного розвиваючого характеру, безпосереднього спілкування на тлі мінливих обстановки - ділові ігри виявляються більшою мірою продуктивні в якості засобу вдосконалення особистісних якостей человека43. Справа в тому, що вони є своєрідним конгломератом двох реальностей: процесу професійної, навчальної діяльності і відносин, що виникають у ньому. Засвоєння знань, формування умінь і навичок здійснюються як би накладенням на канву діяльності в її предметному і соціальному аспектах. Знання засвоюються не абстрактна, не про запас, не для якогось гіпотетично-перспективного застосування, а в реальному для учасників інформаційному полі, в динаміці розвитку сюжетних дій, у формуванні цілісного образу професійної ситуації. У діловій грі при її конструюванні та застосуванні реалізуються крім общепедагогических та приватні педагогічні принципи: імітаційного моделювання змісту і форм навчальної, професійної діяльності; спільної діяльності; багатоплановості в організації гри; педагогічного управленія44. Ці принципи відображають суть ігрового навчання, його складових частин, логіки і внутрішніх зв'язків, стають ефективними факторами їх системного застосування. Педагогічні спостереження над проведеними ігровим методом заняттями показують, що педагогічне своєрідність і корисність гри губляться у разі, якщо керівник, педагог прагне реалізувати тільки навчальні або тільки ігрові мети. І в першому, і в другому випадку знижується формуючий ефект гри. Посилити ж його можливо тільки тоді, коли в процесі впливу акцентується увага на інтелектуально-розвиваючому компоненті заняття як своєрідному системному об'єднанні всіх приватних цільових установок. У розвитку особистісних якостей учнів ділова гра володіє наступними можливостями: - забезпечує систематизацію досліджуваного матеріалу та його подання в імітаційної моделі, наближеної до реальності; - відтворює структуру і функції окремих компонентів діяльності; - наближає учнів до реальних умов виникнення потреб у знаннях, шляхи та способи добування, збереження, використання цих знань, що в свою чергу забезпечує осмисленість процесу навчання, особисту активність, можливість свідомого переходу від емоційної мотивації до професійної; - об'єднує освітній, навчальний, який виховує і розвиваючий ефекти педагогічного процесу; - забезпечує в кінцевому рахунку перехід від організації до регуляції керівником, педагогом інтелектуальної діяльності учнів, до саморегуляції і самоорганізації їх діяльності. В силу обставин ділові ігри доцільно проводити переважно після того, як їх учасники будуть достатньою мірою орієнтовані в істоті вимог до майбутньої діяльності, ясують її сутнісні основи, оволодіють ключовими поняттями. Названі вимоги повинні бути дотримані - інакше сама ділова гра позбудеться навчальних, освітніх, виховних і розвиваючих функцій і не дасть належного ефекту. Різновидами ділової гри за рівнем складності є: - імітаційні вправи (закріплення навичок, умінь); - аналіз навчальних, професійних ситуацій (вироблення навчаються своїх рішень по ситуації, їх групове обговорення); - виконання певних ролей (з подальшою оцінкою дій гравця іншими учасниками гри); - повноцінна ділова гра, комплексно імітує навчальну, професійну діяльність та її наслідки в контексті прийнятих рішень.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Технології евристичного навчання " |
||
|
||