|
Якщо теологічна герменевтика може бути довільною, то інтерпретація наукових формул не повинна бути справою випадку. Насамперед, інтерпретація, приписувана основним, або невизначуваним, символам наукової теорії, не повинна представляти останні як гтротіворечівие, а повинна бути максимально справжньої (наприклад, було б невірно інтерпретувати квадрат хвильової функції як щільність маси, так як це не-сумісне з умовою її нормування). По-друге, якщо символ визначений або виведений за допомогою попередньо введених знаків, то його значення повинне «витікати» з останніх, а не вигадую ad hoc. (Наприклад, було б помилкою інтерпретувати похідну за часом від середнього значення координати положення як середню швидкість, якщо дану змінну не можна інтерпретувати як представляє фізичне положення, що в релятивістській квантовій механіці далеко не очевидно.) По-третє, сувора інтерпретація складного висловлювання повинна бути сумісна з його структурою. Зокрема, якщо стверджується, що певний складний символ відноситься до речі даного виду, то принаймні одна з його складових повинна бути придатна для позначення цієї речі. (Наприклад, для того щоб хвильова функція мала відношення як до микросистеме, так і до приладу, вона повинна реально залежати від їх змінних, що є скоріше винятком, ніж правилом.) Розглянуті вище умови видаються очевидними , але їх часто ігнорують. Перша умова просто не має сенсу відносно більшості формулювань теорій, бо воно застосовується лише до аксіоматичним системам. Справді, тільки в аксіоматизована контексті має сенс дихотомія на основні і які визначаються поняття. Друга умова порушується всякий раз, коли визначається величина (або виводиться формула) інтерпретується в термінах, не властивих визначальним термінам (або передумов, залежно від обставин).
Ця умова порушується, наприклад, коли ентропія фізичної системи, підрахована на основі даних і припущень щодо самої системи, інтерпретується як оцінка суб'єктом інформації щодо системи, хоча в цьому випадку не є ніяких передумов відносно суб'єкта і процесу отримання ним знання. Що стосується третьої умови, то його порушення можна показати на наступному прикладі. Якщо хтось стверджує, що формула, скажімо «* / * = / (*)», відноситься до властивості f об'єкта х деякого класу X (яке б не було це властивість) я воно спостерігається дослідником г, що належать до класу Z, то тим самим він вводить в цю формулу примарну змінну, а саме г. Ця змінна (як і всі безліч Z в цілому) є порожній, так як вона позбавлена підстав. Для того щоб вважати щось справжнім референтом, потрібно, щоб мало місце відношення референтности до деякого знаку, а в розглянутому вище випадку твердженням про спостерігачі, яке зустрічається в даному виразі, не відповідає ніякої символ. (Як ми побачимо в § 3.2, такі помилкові змінні містяться в стандартній квантової теорії вимірювань.) ^Інтерпретація (неформальна, або описова) деякої змінної буде називатися суворої, якщо вона приписує даної змінної тільки один об'єкт . Якщо в деякому виразі кожному неформальному символу дається сувора інтерпретація, то ми будемо говорити, що цей вираз інтерпретується як строгим, так і повним чином. Якщо строго інтерпретується ^ принаймні один символ, така інтерпретація називатиметься суворої і частковою. Будь-яка інтерпретація, часткова або повна, не будучи суворої, називатиметься випадкової, Наприклад інтерпретація символу € v (x, y) »як швидкості системи х відносно системи відліку у є і суворої і повної, а її інтерпретація як швидкості системи х відносно системи відліку у, вимірюваної деяким спостерігачем г за допомогою вимірювальних приладів є випадковою, оскільки зачіпає змінні z і t Ясно, що сувора і повна інтерпретація більш краща, ніж неповна або надлишкова.
В такому випадку нас не спіткає невдача в тлумаченні деяких компонент значення символу і ми не будемо приписувати йому також занадто багато. Але не всі строгі інтерпретації призводять до істинних формулами, так само як не всі випадкові інтерпретації призводять до формул хибним. Те, що сувора інтерпретація може привести до помилки, доводиться шляхом інтерпретації, скажімо, формул термодинаміки в термінах суб'єктивної ймовірності. Те, що випадкова інтерпретація може бути істинною, навіть тривіально істинної, також цілком очевидно. Так, у прикладі з функцією /, співвідносить дві змінних: якщо / є правильною і якщо експериментатор виконує свою роботу належним чином, він отримає значення f, близькі до обчислених. Но'експеріментатор може бути невмілим, і випадкова інтерпретація може виявитися помилковою. Підкреслення ролі експериментатора створює враження, що об'єкт зобов'язаний йому тим, що обла-дає властивістю f. Тим самим випадкова інтерпретація буде вводити в оману. Строгі інтерпретації уникають подібного ризику. Тому нам слід дуже обережно ставитися до випадкових інтерпретаціям.
|
- 75. Ризик випадкової загибелі.
Випадкової загибелі речі Ризик випадкової загибелі або випадкового псування відчужуваних речей переходить на набувача одночасно з виникненням у нього права власності, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо відчужувач прострочив передачу речей або набувач прострочив прийняття їх, ризик випадкової загибелі або випадкового псування несе сторона, яка
- 5. Висновок, Реалізм отримує підтвердження
інтерпретації фізичних символів: суворої інтерпретацією, яка зіставляє математичну структуру з відповідною ідеєю, і випадкової інтерпретацією, яка має більш широкі межі. Ми показали, що в теоретичній фізиці виправдані тільки строгі інтерпретації, випадкові ж інтерпретації (наприклад, інтерпретації в термінах операцій) необхідні в експериментальній фізиці, але вони
- ІХ Прагматичні інтерпретації
інтерпретації математичних символів є випадковими, так як суть математики полягає в тому, щоб абстрагуватися від споживача і обставин, щоб досягти універсальності і свободи від тиранії фактів. Для позначення комплексного сполучення будемо використовувати, наприклад, символ із зірочкою. Сувора інтерпретація виразу 'г *', де г позначає комплексне число, буде наступною: z *
- Принцип детерминистского уявлення
суворо визначених правил)
- 2А. Імовірність
інтерпретацій вектора стану найбільш еластичною є суб'єктивістська або близька до суб'єктивістської інтерпретації, так що на неї варто звернути увагу і розглянути деякі її деталі. Поширеним аргументом на користь тези, що ф-функція повинна бути суб'єктивною або принаймні такий частково, є наступний: «Вектор стану має тільки розподіл усіх значення (це
- 47. Використання в зовнішньоекономічних контрактах правил ІНКОТЕРМС
інтерпретації комерційних термінів "від 04.10.94 р., з метою однакового тлумачення комерційних термінів суб'єктами підприємницької діяльності України при укладанні договорів, а також учасниками відносин, що виникають у зв'язку з такими договорами, при укладанні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності договорів, у тому числі зовнішньоекономічних
- Ставлення логічного проходження в логіці предикатів
інтерпретаціях, але оскільки число універсумів інтерпретації потенційно нескінченно, то ніхто не може гарантувати, що не знайдеться хоча б один, в якому дана формула виявиться помилковою. Враховуючи цю обставину, в ЛП відношення логічного слідування прийнято визначати наступним чином. Нехай а і Д як і колись, позначають відповідно безлічі формул, що утворюють посилки і висновок
- 2J. Вектор стану
інтерпретація функції ф може бути доведена на підставі певної множини постулатів. З цієї причини вона не є інтерпретацією ad hoc. Отже, її можна уникнути, залишаючись у той же час в рамках стандартного формалізму квантової механікі1. З іншого боку, немає згоди в тому, амплітудою ймовірність чого є ф. Одні відносять функцію ф до деякої індивідуальній системі,
- Строга (що виключає) диз'юнкція
суворе (що виключає) диз'юнктивне судження записується: jMq або pSLq. Логічне значення суворої диз'юнкції відповідає таблиці істинності: р q pVq І І Л І Л І Л І І Л Л Л
- Аналогія і додатковість
інтерпретації нових формул. Обчислювальної - для вирішення обчислювальних проблем за допомогою аналогій (наприклад, електричні моделі механічних систем). Експериментальної - для вирішення проблем емпіричної перевірки шляхом Оперування тими чи іншими аналогами, зокрема копіями та моделями (наприклад, експериментальний аналіз напружень в сталевих тілах на прозорих пластикових моделях). Ми
- 9. Висновок
інтерпретації та пояснення, вона уникає інтерпретацій
- Завдання 21 і 22. Побудувати таблиці істинності. Визначити, чи є вираз логічним законом.
інтерпретацій приймає значення «Л», так як І [1] л Л [2] = Л . Порядок операцій ^ 1 3 2 5 квітня А В (А ^ В) л-В ^-А І І І Л Л І Л І Л Л Л І І Л Л І І Л Л І І Л Л І І І І І У стовпці 5 - головний знак вираження - імплікація - приймає значення «істина» за будь-яких інтерпретаціях А і В. Значить, дана формула є логічним законом. Приклад 2: Скласти таблицю істинності для виразу
- Психоаналіз
інтерпретацію людської психіки, спираючись иа поняття несвідомого. Несвідоме - це сукупність пригнічених бажань, недоступних свідомості. Теорія психоаналізу невіддільна від його практики. Гіпотеза про несвідоме Для психоаналізу наша фізична життя не зводиться до тієї, яку ми усвідомлюємо. Травматичні події, афекти, несповнені бажання і т. п. не зникають з психіки, а
- Герменевтика
інтерпретації, тлумачення. Першою функцією герменевтики було передати неосвіченим сенс пророцтва. Поступово герменевтика проникла в область людських наук і філософії. ЦЬОМУ ПОТРІБНО НАВЧИТИСЯ а-Герменевтика як техніка прочитання Спочатку герменевтика була філологічною дисципліною, тобто технікою прочитання, спрямованої на розуміння класичних античних творів
- § 5. Сімейний календар
строгим закономірностям. Ці події об'єднувалися в річні цикли (круги) - матримоніальний, дітородний і летальний,-що знаходилися в цепочной взаємозв'язку. Структура циклів пояснюється з позицій багатофакторного підходу. Провідну роль грали природні (сезонні і кліматично), господарські та релігійні чинники. Деякі фактори діяли в одному напрямку і підсилювали один одного. Вектори
- 2.2. Референт фізичної величини
інтерпретації. Справді, клас референтів фізичної величини, мабуть, повинен бути або безліччю систем, або об'єднанням множин систем. Спостерігач ніде не потрапляє в поле зору. Більш того, наш аналіз спростовує Копенгагенську доктрину, оскільки до цих пір не знайдено ніяких структур, в яких би об'єднувалися суб'єкт і об'єкт. Наш аналіз надає підтримку лише двом точкам
- Теорія до 23 завданню: Ставлення логічного слідування.
інтерпретації її аргументів. Тоді в цьому випадку формула Ф1 повинна приймати значення істина : (АЛВ) = І, а Ф2 - брехня: (АvВ) = Л. З першої формули випливає, що А = І і В = І, а з другого формули випливає, що хоча б один з аргументів (А або В) повинен приймати значення БРЕХНЯ. Прийшли до суперечності. Значить, немає таких інтерпретацій аргументів А і В, при яких ця формула приймає значення БРЕХНЯ.
- 1. Обов'язок продавця по передачі товару в термін
суворо визначеного терміну. Це можливо, коли з його змісту ясно випливає, що при порушенні терміну виконання покупець втрачає інтерес до договору. Продавець не має права виробляти виконання за таким договором до настання або після закінчення терміну без згоди покупця і в тому випадку, якщо покупець не скористався правом на відмову від виконання договору (ст. 457 ЦК) Прикладом
- Результати експериментально-психологічного дослідження
інтерпретації звичайних деталей рідкісні; відсутні колірні і кінестетичні, а також комбінаторні відповіді; якість інтерпретацій низьке (F +% = 50%; Orig-% = 50%; RI = 4). Таким чином, дана методика виявляє незрілість, низьку активність і малу пластичність сприйняття, що також може свідчити про затримку інтелектуального
|