Міжвідомча взаємодія в превенції поведінки неповнолітніх

Спеціальні принципи сучасної охоронно-захисної превенції:

- соціально-правова та медико-психолого-педагогічна підтримка, корекція та реабілітація дітей та сімей групи ризику як основоположний підхід і найважливіша ланка в сучасній системі профілактики відхиляється і правопорушень неповнолітніх;

- законодавче та нормативно-правове забезпечення превентивної, охоронно-захисної та корекційно-реабілітаційної практики, взаємозв'язок і узгодження федеральних і регіональних законодавчих актів, відомчих нормативів ;

- міжвідомча інтеграція і диференціація діяльності соціальних установ різних федеральних міністерств і комітетів, які здійснюють функції соціально-правового захисту, медико-психолого-педагогічної підтримки, корекції та реабілітації дітей та сімей групи ризику;

- співвіднесення превентивних та корекційно-реабілітаційної-них функцій соціальних установ різних відомств зі специфікою профілактуємих дітей та підлітків;

- професіоналізація охоронно-захисної, превентивної та корекційно-реабілітаційної практики за рахунок введення в штати установ фахівців з соціальної, психосоціальної та соціально-педагогічної роботи;

- створення та розвиток соціальної інфраструктури різновідомчих мережі соціальних установ, спрямованих на корекцію, реабілітацію, медико-психолого-педагогічну підтримку, соціально- правову охорону і захист соціально дезадаптованих неповнолітніх;

- здійснення державного федерального і регіонального управління за допомогою системи профілактичних заходів на основі інформаційно-аналітичної бази, що включає інформацію про стан і структуру дитячо-підліткових девіацій і про ресурсно- фінансове забезпечення превентивної практики;

- взаємодія соціально-освітніх установ, державного та недержавного сектору, громадських організацій у реалізації охоронно-захисної превенції поведінки неповнолітніх.

Виходячи з наведених принципів можна сказати, що для успішної реалізації охоронно-захисної превенції необхідні наступні умови.

1. Створення інформаційно-аналітичного забезпечення функціонування системи профілактики бездоглядності та правопорушень неповнолітніх на федеральному і регіональному рівнях:

- розробка внутрішньовідомчої статистики, що відбиває характер і стан дитячо-підліткових девіацій, включаючи Міністерства: МВС, охорони здоров'я, освіти, праці та соціального розвитку;

- запровадження внутрішньовідомчої статистики, що відбиває характер і стан дитячо-підліткових девіацій, до реєстру щорічної державної статистики;

- забезпечення доступності інформації про дитячо- підліткової девіації для органів соціального управління, представників науки і преси.

2. Ресурсно-фінансове забезпечення превентивної, охоронно-захисної та корекційно-реабілітаційної практики:

- включення у внутрішньовідомчі статзвіти інформації про наявність різних соціальних установ, що здійснюють корекцію, реабілітацію, медико-психолого-педагогічну підтримку, охорону і захист дітей та сімей групи ризику;

- складання державного міжвідомчого реєстру вищевказаних установ;

- оцінка на федеральному і регіональному рівнях відповідності наявних установ і реальних потреб превентивної практики, виявлення вузьких місць і прогнозування подальшого розвитку мережі соціальних установ, що працюють на превентивну практику;

- розрахунок фінансових витрат на регіональному та федеральному рівнях, необхідних для функціонування існуючих соціальних установ превентивної та корекційно-реабілітаційної спрямованості та подальшого розвитку справжньої соціальної інфраструктури;

- внесення пропозицій щодо використання коштів існуючих федеральних цільових програм та з розробки нових цільових програм.

3. Нормативно-правове забезпечення превентивної охоронно-захисної та корекційно-реабілітаційної практики:

- аналіз федеральних і регіональних законодавчих актів та приведення їх у відповідність із завданнями превентивної практики та міжнародними правовими стандартами;

- аналіз відомчих нормативно-правових актів, що регулюють діяльність установ і соціальних служб, виполняюшіх функції корекції, реабілітації, медико-психолого-педагогічної підтримки, охорони та захисту сімей та дітей групи ризику. Здійснення міжвідомчого узгодження внутрішньовідомчих нормативно-правових актів з метою виключення дублювання і заповнення прогалин в існуючій міжвідомчої соціальній інфраструктурі.

4. Кадрове забезпечення превентивної, охоронно-захисної та корреціонно-реабілітаційної практики:

- аналіз кадрового складу існуючих соціальних установ, що мають превентивну спрямованість, виявлення кадрового дефіциту фахівців з соціальної, психосоціальної та корекційно-реабілітаційної роботи по різних відомствах ;

- аналіз існуючої системи підготовки та перепідготовки фахівців з соціальної, психосоціальної, корекційно-реабілітаційної і педагогічній роботі в системі державних і недержавних освітніх установ;

- формування державного замовлення на федеральному і регіональному рівні з підготовки та перепідготовки кадрів;

- вдосконалення системи оплати і соціальних пільг фахівцям, зайнятим в превентивної, охоронно-захисної та корекційно-реабілітаційної практиці.

5. Науково-методичне забезпечення превентивної та корекційно-реабілітаційної практики:

- формування замовлення в рамках цільових державних програм з розробки та видання корекційно-реабілітаційних, психосоціальних і педагогічних технологій, методик та практикумів для роботи з дітьми та сім'ями групи ризику;

- організація міжнародних, загальноукраїнських та міжрегіональних науково-практичних конференцій з проблем превентивної та корекційно-реабілітаційної практики;

- наукове узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду превентивної, охоронно-захисної та корекційно-реабілітаційної практики; взаємодія з міжнародними організаціями;

- державна фінансова підтримка існуючих спеціалізованих журналів, спеціальних видань, що відображають вітчизняний та зарубіжний досвід превентивної та корекційно-реабілітаційної роботи, а також психосоціальні і педагогічні корекційно-реабілітаційні методики і технології.

6. Організаційно-управлінське забезпечення функціонування. координації та взаємодії органів профілактики:

- визначення Комісії у справах неповнолітніх як основного органу, що виконує функції координації та контролю

за діяльністю різних відомств та підвідомчих установ з профілактики, корекції та реабілітації девіантної поведінки дітей та підлітків;

- запровадження з метою посилення організаційно-управлінських функцій Комісії у справах неповнолітніх спеціального робочого органу, що складається зі штатних співробітників і виконує функції по аналізу інформації про стан і структуру дитячо- підліткових девіацій, про стан та перспективи розвитку фінансово-ресурсного, нормативно-правового забезпечення превентивної практики, а також здійснює міжвідомчий контроль за профілактичною діяльністю органів і установ різних відомств;

- проведення на федеральному і регіональному рівні як внутрішньовідомчих, так і міжвідомчих конкурсів-оглядів різних соціальних програм, а також соціальних установ, що здійснюють превентивну, охоронно-захисну і корекційно-реабілітаційну психолого-педагогічну практику;

- здійснення на рівні Комісії у справах неповнолітніх, відомств та підвідомчих установ тісної взаємодії з громадськими, благодійними та недержавними установами, фондами, асоціаціями з метою створення єдиної суспільно-державної системи профілактики бездоглядності та правопорушень неповнолітніх.

7. Забезпечення демократичного принципу діяльності системи профілактики безпритульності, бездоглядності та правопорушень неповнолітніх:

- реалізація принципу гласності в роботі системи;

- формування громадської думки, підтримує цілі та завдання системи профілактики безпритульності, бездоглядності та правопорушень неповнолітніх;

- залучення і використання засобів масової інформації в профілактичних заходах з узагальненням кращого досвіду превентивної соціальної та педагогічної практики;

- підтримка діяльності громадських та недержавних установ з профілактики безпритульності, бездоглядності та правопорушень неповнолітніх;

- ефективне використання засобів масової інформації з метою формування виваженого ставлення до проблем профілактики безпритульності, бездоглядності та правопорушень неповнолітніх.

Інформація, релевантна " Міжвідомча взаємодія в превенції поведінки неповнолітніх "

1. Характеристика дітей та сімей групи ризику і робота з ними
   міжвідомчому рівні. До групи ризику належать діти і підлітки, у яких в силу несприятливих психофізіологічних особливостей або в силу несприятливих умов виховання утруднений процес нормальної соціалізації та соціальної адаптації і які в зв'язку з цим потребують додаткових програм допомоги, підтримки, корекції та реабілітації. Це: - діти, які залишилися без піклування
   
2. Превенция відхиляється і правопорушень неповнолітніх правоохоронними органами
   взаємодію з іншими соціальними установами та службами (медико-психолого-педагогічного центрами, соціально -психологічними консультаціями, підлітковими клубами і т.д.). Насторожує значне число неповнолітніх (понад 1 млн осіб), що доставляються з різних приводів до органів внутрішніх справ, причому близько половини з них - з розпливчастим формулюванням («за вчинення
   
3. Глава дев'ята. ТЕОРІЯ ПРАВА ЯК ЮРИДИЧНА НАУКА
   взаємодіє з іншими соціальними регуляторами. Іншими словами і, теорія держави займається державно організованим суспільством, теорія права - юридичними способами і формами організації і діяльності суспільства, складових його індивідів і колективів. Зауважимо, що це розходження в теоретичному знанні, його практичну корисність, що сприяє також плідній соціальному,
   
4. Глава дев'ятнадцята. правомірної поведінки, ПРАВОПОРУШЕННЯ І ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
   взаємодія політичних сил підчас переводять деякі конкретні пре-ступления в ранг проступків і навпаки. Реалізується це, зрозуміло, законодавчим шляхом, але стоять за цим або ліберальні, або консервативні тенденції. Зайва криміналізація юридичної відповідальності, тобто визначення як злочин тих чи інших правопорушень, надмірне збільшення числа складів
   
5. Проблеми вдосконалення профілактики поведінки неповнолітніх,
   превенція явно зжила себе, і потрібні нові підходи у вирішенні проблеми профілактики поведінки неповнолітніх,. Указ Президента РФ від 6 вересня 1993 р. «Про попередження відхиляється і охорони прав неповнолітніх »започаткував в Росії нової соціальної практики і легалізував створення інфраструктури, орієнтованої на соціальну профілактику, допомогу, підтримку
   
6. Явище організованої злочинності.
   взаємодії кількох злочинців між собою при здійсненні своєї пролонгованої кримінальної діяльності. На основі цього критерію запропоновано безліч визначень даного явища. Я обмежуся приведенням деяких робочих визначень, використовуваних експертами ООН. "Уніфікованого визначення організованої злочинності, - йдеться в підсумковому документі, - до теперішнього часу
   
7. Основні напрямки контролю над організованою економічною злочинністю у сфері економічних відносин.
   міжвідомчий контроль, та їх територіальними підрозділами - Міністерством з антимонопольної політики і підтримки підприємництва та
   
8. Поняття вікової неосудності.
     взаємодії людей, а одно так званих інформаційних об'єктів - усних, письмових, графічних, знакових систем, що фіксують правила і заборони, існуючі в суспільстві. Необхідний рівень розвитку пам'яті припускає: достатній обсяг довгострокової пам'яті для зйомки і зберігання комплексу норм моралі та правил поведінки; здатність до міцного запечатлению й відтворенню
   
9. Вибір виду експертизи.
     взаємодія утворює інтеграцію спеціальних знань, необхідну і достатню для комплексного дослідження та спільного висновку. Для формулювання і обгрунтування такого висновку, знань одного або кількох членів експертної комісії тут свідомо недостатньо (на відміну від звичайної комісійної експертизи). Сучасна практика вибору виду експертизи не повною мірою відповідає рекомендації,
   
10. Виробництво експертизи
      взаємодії. За всіх умов, якщо це відставання, хоча б частково викликано причинами психолого-педагогічного та соціального характеру, можливе застосування ч.3 ст. 20 КК. Центральна завдання, що стоїть перед експертами - обгрунтувати відповіді на другий і третій із запропонованих вище питань. Адже мета експертного психологічного дослідження неповнолітніх обвинувачених не зводиться
    
11. Суперечливість висновків.
      взаємодії між психологом і психіатрами характерно для більшості вивчених комплексних психолого-психіатричних експертиз). Майже кожне третє висновок містило твердження експертів про осудність випробуваного. Спочатку експерти стверджували, що випробуваний психічним розладом не страждає і тому може усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій і
    
12. § 1. Поняття злочину
      взаємодії він безпосередньо пов'язаний; 4) з якою б стороною відношення ні був безпосередньо пов'язаний ознака злочину, він неодмінно сформульований в законі і в силу цього носить формальний характер; 5) з урахуванням ступеня абстрактності формулювань ознак злочину можна сконструювати кілька типів його визначень. У найбільш абстрактному варіанті: злочин є передбачене
    
13. § 2. Діяння
      взаємодії тілорух дає лише початковий імпульс подальшому розвитку подій, аж до настання результату. І всяка ланцюг, складова цей процес, охоплюється в тій чи іншій мірі свідомістю людини і підпорядкована його вольовим зусиллям Дія є свідоме тілорух, тому запущений таким рухом годинниковий механізм бомби і її вибух в цілях терористичного акту
    
14. § 6. Звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок закінчення строків давності
      превенції. І навпаки, чим менш небезпечно скоєний злочин, тим швидше можна пробачити злочинця. Прав був В. Д. Меньшагин, який писав, що застосування давності крім іншого обумовлено і тим, що покарання, застосоване через значний час після вчинення злочину, стає внаслідок відпадання суспільної небезпеки особи несправедливим, перетворюється на необгрунтований акт
    
15. Глава друга. ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ
      взаємодія людини і природи, була першим, відмінним від усіх наступних способом існування людського суспільства, повністю відповідала його потребам. 10-12 тис. років тому виникли екологічні кризові явища, які, на думку деяких вчених, загрожували існуванню людства як біологічного виду. Відбулися несприятливі зміни клімату, почалося вимирання
    
16. Глава десята. ПРАВО В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ РЕГУЛЯТОРІВ
      взаємодія членів суспільства, їх сімейних, колективних утворень. У свою чергу кожен з цих підходів також є досить структурованим, різноманітним. Так, релігійні уявлення про соціальне регулюванні варіюються від тверджень, що все в поведінці людини зумовлено божою волею (роком, фатумом, долею), пізнання цієї зовнішньої зумовленості, проходження їй - і
    
17. Глава чотирнадцята. СИСТЕМА І СТРУКТУРА ПРАВА
      взаємодіючих ме-жду собою. Крім елементів та їх зв'язків, системний підхід виділяє і характер цих зв'язків, їх з-тримання, вивчає системоутворюючі чинники, визначає рівні системи, її складність і т.п. І це значить, що в правотворческом процесі облік системних властивостей права веде до вимоги розробляти і приймати нормативно-правові акти у комплексі, в системі, які регулювали