Педагогічна основа організаціі199 управління

Управління реалізується у двох видах діяльності: організації управління та поточному управлінні. Організація управління полягає у встановленні організаційного порядку в керованій системі, забезпеченні узгодженого функціонування всіх її елементів, а також у самій підсистемі управління. Її можна порівняти з арматурою бетонної споруди, скелетом і анатомією людини, мережею ариків для поливу поля, складових основу існування та функціонування об'єктів. Специфіка організаційно-управлінських чинників - в системоутворюючою, гуртуючої, слажівается роботу правоохоронного органу ролі. Вони впливають на всі і довготривало, проявляючись у систематично спостерігаються в правоохоронному органі характерних особливостях роботи його персоналу, виступаючи прихованої і стійкою причиною їх. При оптимальному їх стані, тобто при високій організованості, виникає «організаційна прибавка» (порівняно з результатами роботи недостатньо і погано організованої роботи) у вигляді більшого успіху у вирішенні завдань, що стоять перед персоналом і керівником. Підвищувати організованість - значить домагатися більш високих результатів. Це найважливіше завдання управління, призначеного для забезпечення цілісної, узгодженої, упорядкованої роботи людей і досягнення головної, загальної для всіх мети - забезпечення законності та правопорядку на території, що обслуговується. Досягнення високої організованості забезпечується наданням всім факторам, чинним усередині системи (і по можливості поза нею), оптимальних і стійких характеристик (властивостей, якостей), що забезпечують її ефективне функціонування. Організаційний порядок служить управлінської основою й для щоденного успішного вирішення приватних ситуативних проблем всім правоохоронним органом і кожним його співробітником. Фактори організаційного порядку надають часто не усвідомлювала, але постійне, різнобічний регулюючий вплив на все, що відбувається в правоохоронному органі, забезпечуючи здатність системи до самоврядування. Це своєрідний «управлінський поручик Киже», якого часто не бачать, але присутність і вплив якого постійно відчувають. Значення організаційного порядку можна проілюструвати на прикладі деяких зарубіжних фірм. Якщо якась із них працює не дуже добре, підбирається новий керівник і ставиться завдання: навести порядок за певний термін. Коли термін закінчується, його відправляють на кілька місяців у відпустку, забороняючи втручатися в роботу фірми. Якщо за час відпустки робота фірми погіршиться, його звільняють як що не впорався з головним завданням - зміцненням організації, бо справа не повинна триматися на одній людині.

На відміну від завдань наведення організаційного порядку (організації управління) поточне управління (або повсякденне регулювання) полягає в ситуативних управлінських реакціях, оперативних втручаннях керівництва у функціонування керованої системи в конкретних, по ходу роботи виникаючих ситуаціях, кожне з яких має разову управлінську задачу.

Від якості реалізації педагогічної функції управління багато в чому залежить загальний рівень організації (організаційного порядку), наявний у правоохоронному органі.

1. Рівень дезорганізації (перший, нижчий). Порядку та організованості в правоохоронному органі немає. Керівник управляє некомпетентно і систематичну, кваліфіковану і творчу роботу по зміцненню організаційного порядку практично не проводить. Свою педагогічну функцію не розуміє, часом навіть не підозрює про неї або заперечує, не рахуючи себе зобов'язаним займатися вихованням, навчанням і розвитком особового складу («Мені треба розкривати злочини, а виховувати колись» - часта аргументація таких керівників). Належного особистого прикладу підлеглим не показує. Серйозну педагогічну роботу підміняє окриками, розносами, покараннями. Колектив не згуртований, в ньому погане взаєморозуміння і взаємодію, часто виникають конфлікти, протистояння, нездорове суперництво, порушуються дисципліна і законність, відбуваються зловживання службовим становищем, відбуваються аморальні вчинки, існує корумпованість. Все це свідчить про повну відсутність педагогічних основ організаційного порядку та управління. Реальний вплив на правопорядок в зовнішньому контурі управління вкрай слабо.

2. Безсистемний (другий, низький) рівень відрізняється тим, що керівник трудиться сумлінно, але управлінськи безграмотно. Робота органу, частини, підрозділи тримається переважно на зусиллях керівника, який намагається бувати всюди, втручатися у все, вирішувати і наводити порядок за всіх, що йому, природно, не вдається. Нижчестоящі керівники пасивні, не використовують належним чином свої владні повноваження і чекають вказівок. Педагогічної підсистеми тут немає, педагогічна функція управління не проглядається.

Вона характеризується серйозними промахами і зривами, а правопорядок на території, що обслуговується - досить низький.

3. Сістемонапряженний рівень (середній, задовільний). Є ознаки організованого функціонування правоохоронного органу. Відповідально, енергійно, з ознаками певного (хоча і недостатньо високого) управлінського професіоналізму діє керівник, начальник, командир і підпорядковані йому керівники. Створені та функціонують, хоча ще з недостатньо високою організованістю і результативністю, системи виховання, службової підготовки. Керівник враховує і певним чином виконує свою педагогічну функцію, особисто навчає і виховує підлеглих у процесі своєї управлінської діяльності. Все це приводить в рух певні внутрішні механізми самоорганізації в системі управління і життя колективу, але вони ще діють слабенько. Певні недоробки у створенні педагогічних основ організації діяльності правоохоронного органу створюють нерідко внутрішні напруження, збої, промахи, витрати, що вимагають від керівника частих поточних втручань для їх усунення. Це відволікає керівника на виконання «чорнової роботи», підвищує його навантаження і. що найважливіше, не залишає йому достатнього часу і сил на те, щоб повністю присвятити себе пошукам нових, більш досконалих, інтенсивних шляхів підвищення і використання можливостей керованого органу, частини, підрозділи для зміцнення правопорядку. 4. Саморегулівний рівень організації (вищий) виникає при точної і якісної реалізації керівником педагогічної функції управління, яка втілилася у створенні під його керівництвом і за участю надійних педагогічних основ організації діяльності правоохоронного органу. Головна ознака такого рівня - всі елементи і зв'язку організаційного порядку саморегулюються самими співробітниками і керівниками середньої та нижчої ланки; виникають напруги, затримки, збої самоусуваються ними. Відбувається самоналажіваніе, організаційний порядок самопідтримується. Природно, не слід гіперболізувати і гіпертрофувати розуміння самоврядування та представляти справу так, що хтось хоче взагалі прибрати керівника, принизити його роль. Навпаки, йдеться про міцної організації, порядок в якій тримається не тільки на поточних титанічних зусиллях керівника, а й на прагненні всіх співробітників до організаційного порядку, постійної саморегуляції своєї поведінки і дій щодо його збереження і вдосконалення. Справжній управлінський професіоналізм керівника - в умінні побудувати таку організацію з обов'язковою повноцінно!! реалізацією педагогічної функції.

Інформація, релевантна " Педагогічна основа організаціі199 управління "

1. Поняття вікової неосудності.
   Педагогічного підходу, поширення в середовищі неповнолітніх недорозвинення сенсорних органів і т.п. - Всі ці обставини можуть сприяти появі у дитини відставання у психічному розвитку. Недолік уваги з боку батьків і педагогів, цілеспрямованого навчає і виховує впливу, можливостей "тренаж" належного соціальної поведінки в ситуації вибору,
   
2. 3. Цивільно-правові форми задоволення житлової потреби
   педагогічні працівники освітніх закладів у сільській місцевості або в селищах міського типу, в тому числі і перейшли на
   
3. Яка загальна характеристика законів та інших нормативних правових актів, що регулюють трудові відносини в Україні?
   Педагогічних працівників України затверджено Наказом Міністерства освіти України 20 серпня 1993; Положення про порядок проведення атестації лікарів З Наказом Міністерства охорони здоров'я 19 грудня 1997; Положення про порядок проведення атестації провізорів затверджено Наказом МОЗ 31 Липень 1998 Положення про порядок проведення атестації працівників органів управління, установ,
   
4. 5.3. Адаптація молодих фахівців
   педагогічним питань та обміну досвідом на всіх рівнях управління, а також розробляється система контролю за роботою з
   
5. Тренінг
   педагогічними навичками; мають велике терпіння і такт; особливо не нав'язують свою думку учнем; добре вникають в психологію управління; чудово володіють вербальними і невербальними комунікаціями. Виконання ролей наставника, консультанта і тренера - основна діяльність менеджера середньої ланки в розвитку людських
   
6. 7.2. Підготовка робочих кадрів
   педагогічного персоналу, досвіду в підготовці кадрів; фінансові можливості підприємства для підготовки кадрів на стороні. За професіями, підготовку за якими підприємство вести самостійно, вирішується питання про форми такої підготовки. По іншим професіям - про розміщення замовлень на підготовку в навчальних закладах державної системи підготовки кадрів або на промислових
   
7. 1.1 ЕКОНОМІКА І УПРАВЛІННЯ освітніх організацій ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СИСТЕМОЮ
   педагогічного персоналу освітньої організації , свобода викладача у виборі методик викладання. Але саме еф-тивність витрат на вищу освіту (як в даний момент часу, так і в перспективі) повинна служити критерієм, що визначає виділяються на цілі розвитку вищої освіти кошти. Тому завдання визначення ефективності витрат на вищу освіту сама по собі
   
8. 1.2 ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ В ОСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
   педагогічного процесу як єдності виховання, навчання та розвитку особистості. Управління ж якістю освіти може бути організовано як процес забезпечення якості управління потребами особистості, присвоєння їм соціокультурних норм і розвитку індивідуальних здібностей. Панасюк В. П. розглядає управління якістю в освітній організації як комплекс-ні, цілеспрямовані,
   
9. 1.3 ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ У ВИЩІЙ ШКОЛІ
   педагогічні, теологічні та інші вузи). До неакадемічним вузам відносять вищі професійні навчальні заклади, що здійснюють підготовку фахівців прикладного характеру для роботи на виробництві. Переважна частина вузів Німеччини є державними і мають безкоштовне навчання. При цьому 30% студентів отримують матеріальну допомогу з федерального бюджету. Розмір допомоги залежить
   
10. 2.4 ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
    педагогічних кадрів, виховна, фінансова, інформаційна, соціальна, господарська, адміністративно-управлінська); підвищення іміджу організації , що виражається у відповідальності учнів (різних рівнів) і викладачів за результати своєї роботи; зростання довіри споживачів до випускників організації; формування реалізації економічних механізмів розвитку системи освіти в
    
11. список літератури
      педагогічні праці. М.: Педагогіка, 1989. 560 с. Бенделл Т. Арманд Фейгенбаум / / Стандарти і якість. 1999. № 10. С. 28 - 30. Бенделл Т. Наставники за якістю / / Стандарти і якість. 2000. № 2. Бреннан Дж. та ін Порівняння якості вищої освіти в Європі / / Вища. освіта в Європі. 1993. Т. 18, № 2. С. 156 - 177. Бойцов Б.В., Азаров В.Н., Вища школа у вирішенні завдань підготовки
    
12. 1. Моделювання ітеративного навчання: завдання і проблеми
      педагогічної та інженерної психології, психофізіології, педагогіки, теорії управління і т.д. ІН відноситься до порівняно нескладним видам навчення і його дослідження розширює уявлення про механізми навчання в цілому. Сталість зовнішніх умов дозволяє проводити кількісне опис ІН у вигляді графіків - кривих навчання (КН), що представляють собою залежність критерію рівня навчення від
    
13. 1.1. Поняття ІТ і їх класифікація
      педагогічній літературі (Н.В. Апатова, В.П. Беспалько, І.Я. Лернер, Є.І. Машбиц, Н.Ф. Тализіна, BC Швирьов та ін.) неодноразово підкреслюється, що процес навчання нерозривно пов'язаний з різними процесами передачі інформації. Якщо йти за визначенням В.М. Глушкова [4], що інформаційні технології - це процеси, пов'язані з переробкою інформації, то можна зробити висновок, що у навчанні
    
14. 2.5. Приклад розробки фрагмента навчальної програми
      педагогічного досвіду відомо, що вчителю не вистачає часу для індивідуальної роботи з кожним учнем і проведення контролю. Можна провести самостійну роботу по даній темі, але учень вирішує завдання не тільки для того, щоб знайти рішення. Його мета - навчитися вирішувати, навчитися будувати логічний ланцюжок умовиводів, що приводить до вірного рішення. І в цьому може допомогти вчителю грамотно
    
15. Основні обов'язки державного службовця
      педагогічної, наукової та іншої творчої діяльності: 2) бути депутатом законодавчого (представницького) органу Російської Федерації, законодавчих (представницьких) органів суб'єктів Російської Федерації, органів місцевого самоврядування; 3) займатися підприємницькою діяльністю особисто або через довірених осіб; 4) складатися членом органу управління комерційної
    
16. 9. Право на освіту і академічна свобода
      педагогічного інтересу або якщо вона за клопотанням уповноважених на виховання осіб засновується як загальна школа, конфесійна або неконфесійної, і в громаді немає публічної школи такого типу. Зберігається скасування підготовчих шкіл. Таке широке регулювання містить германська конституція. Ще більш широке ми зустрічаємо в ст. 3 мексиканської Конституції, причому тут звертає на
    
17. Проблемний виклад
      педагогічній літературі в середині 60-х років для позначення одного з різновидів пояснення матеріалу вчителем і належить М.І. Кругляку. Однак витоки теорії та практики проблемного викладу слід шукати ще в античній педагогіці: перші спроби обгрунтувати правила монологічного мовлення належать Арістотелем. У своїй "Риториці" (335 р. до н.е.) він розглядає, поряд з іншими
    
18. Евристичної розмови
      педагогічної діяльності. Що являє собою сутність евристичної бесіди? "Евристична бесіда, - пише М. Н. Скаткін, - питально - відповідна форма навчання, за якої вчитель не повідомляє учням готових знань, а уміло поставленими питаннями змушує їх самих на основі вже наявних знань, спостережень, особистого життєвого досвіду підходити до нових поня - 3 тиям, висновків і