Самоосвіта особистості

Як було показано вище, на людину в усі періоди його життя діє безліч факторів. Але все ж те, ким він став, залежить вирішальною мірою від нього самого, його самостійності, самооцінки, самокритичності, вимогливості до себе, бажань, активності, цілеспрямованості, волі, наполегливості, працьовитості, від того, що він робить, щоб стати тим , ким він хоче бути, тобто від його безперервного самовдосконалення. Самовдосконалення - це педагогіка для себе, одна з найбільш дієвих і продуктивних педагогічних систем - «сам собі педагог». Самовдосконалення виступає як сполучна ланка між різними ланками особистісного та професійного росту людини, відсікаючи несприятливі впливу та даючи простір позитивним. Найбільш важливими формами його виступають - самоосвіта і самовиховання. Це дві відносно самостійні підсистеми самовдосконалення, але взаємопов'язані і доповнюють один одного.

Під самоосвітою розуміється самостійна робота особистості зі збагачення своїх знань, розуміння світу, свого місця і професії в ньому. Ще А.С. Макаренко стверджував, що розуміння високої суспільної значущості праці, вміння виявляти певну самостійність і творчість, особиста організованість - невід'ємні умови успішної роботи по самосовершенствованію72. Досвід свідчить, що для усвідомлення необхідності самоосвіти потрібна достовірна інформація про своєї особистості. Учень, працівник отримує її в результаті самооцінки своїх якостей, здібностей, знань, навичок і вмінь. Але висока думка про власному розумі нічого не варто; розумний той, кого інші вважають розумним. Тому при судженні про себе першорядне значення мають думки оточуючих людей, колективу, реальні успіхи в навчанні та праці, оцінки успішності і показники праці, що виставляються викладачами, керівниками, колективом. Вірна самооцінка поєднує позитивне в собі зі слабкостями, недоліками і, таким чином, формує мотиви самовдосконалення та самоосвіти. Самовдоволення кладе межа всяким спробам до особистісного та професійного зростання, веде до зупинки в розвитку і навіть регресу.

Перехід від формування мотиваційних установок в роботі з самоосвіти передбачає визначення цілей і завдань, шляхів,

засобів і методів цієї роботи. Планування може здійснюватися у вигляді записаних або виголошених самообязательств, у вигляді конкретних індивідуальних планів і т.п. Зрозуміло, між написаними хорошими планами і хорошими успіхами прямого зв'язку немає, але проте чим більше даний учень, працівник потребує роботи над собою, тим більше корисні для нього плани. Для початківця свій шлях до вершин професійної майстерності молодого фахівця, перед яким безліч необхідних справ, такий план є хорошим робочим інструментом.

Вибір напрямків самоосвіти - справа виключно індивідуальна і визначається головним чином самою особистістю.

- систематичне вивчення актуальних проблем внутрішньої і зовнішньої політики держави;

- оволодіння найбільш складними питаннями в галузі гуманітарних та соціально-економічних наук;

- підвищення рівня та якості знань з профільних, професійно значущим навчальним дисциплінам і наукам;

- оволодіння знаннями соціальних наук, психології, педагогіки, необхідними і в житті, і для досягнення високих результатів у соціальному і професійному становленні, а також практичної діяльності;

- постійне поповнення і розширення методичного арсеналу, який дозволяє вибирати адекватні методи і засоби освіти та самоосвіти;

- формування і розвиток культури спілкування, що дозволяє встановлювати тісний контакт і взаємодія при вирішенні навчальних і службових завдань;

- систематичне оновлення знань і умінь з методикою самовдосконалення, що дозволяє постійно рухатися вперед у професійній підготовці та ін

Реалізація планів самоосвіти здійснюється різними методами. Ведучий серед них - робота з літературою, різної за своїм призначенням і змістом. Саме читання примножує багатство інтелектуального життя, розвиває розумові здібності, виробляє смак, вчить осягати прекрасне. Влучно свого часу сказав філософ: люди перестають мислити, коли перестають читати. Спілкування з книгою - це заочне спілкування з мудрими людьми світу.

Відомий російський книгознавець і письменник Н.А. Рубакін так описував психологічний стан людини при читанні:

У чому ж ... головне значення книжкового впливу? Не стільки в тому, що читач виносить з книги, скільки в тому, що він сам переживає під час її читання, в тому, що він передумує, читаючи її, у тому, які почуття, настрої, прагнення, мрії і т.д. зароджуються при цьому в читацької душі і - прагнення до яких саме дій. Але все це відбувається не стільки під впливом книги, скільки спільно з нею, одночасно. Кажуть нерідко - «книга наводить на думку». Це правильніше, ніж говорити - «книга вселяє думку» 73.

Потрібно не просто вміти читати, а знати, як читати і що читати. Читання дає лише вихідний матеріал, головне ж полягає в роботі думки над отриманою інформацією.

Самоосвіта пов'язано з навичками і вміннями швидкого відшукання необхідної літератури, ведення особистого каталогу книг з потрібних питань; попереднього ознайомлення з книгою, покажчиками і примітками; швидкої орієнтування в тексті книги, аналізу її тексту, виділення основних, провідних думок, відділення основного від другорядного, розуміння висновків і т.п.; потребою пов'язувати прочитане з уже наявними знаннями, усно викладати прочитане, самостійно оцінювати його, робити необхідні записи при читанні; одночасною роботою над кількома джерелами та ін

Важливе значення в наші дні має вміння орієнтуватися в потоці інформації. Воно складається із знання джерел інформації, здатності швидко знаходити потрібні дані, відомості, швидко і правильно їх оцінювати, оперативно визначати шляхи та умови їх використання в теоретичній і практичній діяльності. Продуктивне читання в ході самоосвіти передбачає самоконтроль і самоперевірку. Прочитавши і обдумавши-яку невелику і відносно закінчену частину досліджуваного тексту, читач, не заглядаючи в книгу, прагне правильно відповісти собі на наступні питання: про що тут говорить автор; що саме він говорить про це; як обгрунтовується думка; які висновки з прочитаного мають практичне значення і т.п. Пошуки відповідей на питання є продовженням аналізу досліджуваного, подальшим його продумуванням і в той же час самопроверкой.

Велика кількість джерел інформації і необхідність все переглянути, прочитати, обдумати, записати і пр. підвищує роль раціонального (прискореного, швидкого) читання. Звичайна швидкість читання науково-професійного тексту освіченою людиною становить 150-200 слів на хвилину. Спеціальні методики навчання швидкісного читання дозволяють збільшити темп читання. Їх основу складають наступні принципи: будь-який текст сприймається великими блоками; читається без повернення назад і без промовляння; рух очей по тексту здійснюється в строго встановленому порядку; повернутися до повторного читання можна тільки після закінчення читання і т.п.

Серед інших методів самоосвіти продуктивна самостійна робота з технічними засобами навчання: прослуховування мають пізнавальне значення радіопередач і перегляд телевізійних із записами на відеомагнітофон; перегляд кіно-та відеофільмів загальноосвітнього і професійного характеру; робота на персональному комп'ютері (спектр розв'язуваних завдань тут досить великий: від діагностики рівня свого інтелектуального розвитку і підготовленості з різних питань до інтелектуально-діяльнісного розвитку, вдосконалення знань та набуття професійних навичок і умінь; робота на освітніх сайтах Інтернету, використання електронної пошти для отримання потрібної інформації та ін.); робота на тренажерах, самостійне виконання практичних завдань, цілеспрямоване спостереження за діяльністю досвідчених колег, відвідування музеїв, виставок, публічних лекцій, участь у наукових та науково-практичних конференціях, прослуховування в вузах окремих курсів лекцій (за спеціальним дозволом), підвищення кваліфікації на курсах, отримання за 2-3 роки другої вищої освіти на базі наявного та ін Важливо, щоб всі методи, форми і засоби були підпорядковані спільної мети, поєднувалися між собою і в ході роботи росла їх ефективність.

Інформація, релевантна " Самоосвіта особистості "

1. Обмеження ефективної роботи колективу.
   Самоосвітою і завжди готовий підвищувати кваліфікацію; шукає шляхи вирішення проблеми, а не причини для відходу від неї. Ті, хто часто домагається успішних результатів, тяжіють до активного відношенню до життя. У їхніх руках справу спирається, і вони шукають собі нових труднощів. Вони хочуть знати про себе побільше і зацікавлені в отриманні зворотного зв'язку від колег. Вони вітають конструктивну критику,
   
2. ГЛОСАРІЙ
   самоосвіти. Метод "аутплейсмент" - консультації підпадають під звільнення співробітників, що проводяться (зовнішніми) консультантами. При цьому переслідуються дві мети: допомога звільняється, співробітнику; полегшення начальнику процесу звільнення. Метод бальної оцінки видів робіт - метод аналітичної оцінки видів робіт з сукупності факторів у відповідності зі шкалою оцінки цих факторів за ступенем
   
3. Самоосвіта та освіта управлінського персоналу
   самоосвіта, самостійне осягнення сучасних знань. Самостійність і відповідальність з умов розвитку особистості перетворюються на критерії не тільки самоврядування, але й менеджменту персоналу. При цьому безперервний характер самонавчання і освіти працівників перестане кого-небудь дивувати. До слова, концепція т. н. «Безперервно самонавчається» виявилася найбільш
   
4. 47. Конституційне право на освіту людини і громадянина в РФ
   самоосвіти, екстернату. Однак стандарти освіти встановлюються єдині на всій території Російської Федерації. Основними недоліками системи є недостатнє фінансування навчальних закладів і нечітка політика в галузі видання підручників і навчальних матеріалів. 'В даний час проводиться реформа освіти знизу доверху в усіх сферах у вигляді експерименту в ряді суб'єктів
   
5. 50. Гарантія конституційних прав і свобод особистості
   самоосвіти. Відповідно до ст. 41 Конституції держава кожному гарантує свободу літературної, художньої, наукової, технічної та інших видів творчості, викладання. Крім цивільних прав і свобод, держава гарантує і політичні права і свободи громадян. Конституцією гарантується свобода діяльності громадських об'єднань. У цьому контексті принципове
   
6. 2. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ПЕДАГОГІКИ
   самоосвіти, а виховання - підготовкою до
   
7. 11. ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
   самоосвіти, перетворення суб'єкт-об'єктних відносин у суб'єкт-суб'єктні. ГЛОБАЛЬНА ПЕДАГОГІКА - педагогіка загальнолюдського морального виховання дітей та юнацтва, що формує громадянина планети. Голографічних підхід у педагогіці - об'ємне оволодіння знаннями, що забезпечує реалізацію вітагенного освіти в процесі співпраці. «ГУМАНІЗАЦІЯ» - під цим
   
8. соціокультурні передумови МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗАГАЛЬНОГО ОСВІТИ
   самоосвіти, - визначають реалізацію провідної функції професійно-педагогічної діяльності - сприяння освіти дитини, і тому можуть бути кваліфіковані як супутні. Поряд з названими виділяються супідрядні функції діяльності вчителя: функція проектування, що виявляється в діяльності вчителя в спільному зі школярем проектуванні індивідуального
   
9. ЗМІНА ВМІСТУ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
   самоосвіти учня і розширення форм обліку досягнень учня в освітній діяльності. 7. Надпрограмма може виступати засобом інтеграції шкільної освіти, додаткової освіти, самоосвіти та освіти в досвіді соціальної діяльності учня. Таким чином, надпредметні програми є одним з варіантів побудови особистісно-орієнтованого
   
10. ЗМІНА ТЕХНОЛОГІЙ І СПОСОБІВ Взаємодія СУБ'ЄКТІВ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ
    самоосвіті. Як створити такі умови, в яких школа могла б забезпечити досягнення випускниками нових результатів? Багато в чому ці умови визначаються вибором педагогічних технологій. Рамка цього вибору може бути визначена таким чином (табл. 2.5). Розглянемо послідовно педагогічні технології початкової, основної та старшої школи. Початкова школа повинна
    
11. САМООСВІТА ВЧИТЕЛЯ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА РЕАЛІЗАЦІЇ ІДЕЙ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗАГАЛЬНОГО ОСВІТИ
    самоосвітою традиційно розуміють здійснювану людиною пізнавальну діяльність, яка: по-перше, здійснюється добровільно, т. е. з доброї волі самої людини, по-друге, управляється самою людиною, по-третє, необхідна для вдосконалення яких-небудь якостей людини або придбання навичок, і сама людина це усвідомлює. Що набуває людина в результаті
    
12. ВСТУП
      самоосвіті, яка усвідомлює освіта як цінність. Методологічно досягненню цього сприяють освітні технології проектно-творчої моделі навчання. Ведуча домінанта організації та саморегуляції вчення при цьому - розвиток мотиваційно-сенс-вої сфери особистості; надзавдання викладання філософії - формування перманентного імпульсу до філософського самоосвіти, розуміння
    
13. Про викладання іноземної мови в гімназії ім. С.П. Дягілєва
      самоосвіти, інструменту співробітництва та взаємодії в сучасному світі. Структура шкільного курсу іноземної мови визначається варіативністю змісту навчання, навчального навантаження, зростаючими особливостями школярів на кожному етапі навчання іноземної мови, наступністю між етапами навчання, міждисциплінарними зв'язками з іншими предметами. Сама структура курсу
    
14. Формування соціокультурної компетентності у навчанні англійської мови
      самоосвіти за допомогою мови; - вдосконалення досвіду продуктивної творчої діяльності з використанням ИЯ [10]. ^ Vjy Те, що чують, про що говорять, читають і пишуть суб'єкти комунікації, чу становить предметний зміст мовного матеріалу. Воно охоплює сфери спілкування, теми, предмети мовлення, проблеми. Всі вони повинні бути наповнені відповідним ситуативно-тематичним
    
15. Науково-дослідне творчість учнів в музичній освіті гімназії 1 № 11 ім. С.П. Дягілєва
      самоосвіти, орієнтація на виховання гармонійно - (;; ;) - розвиненою культурної особистості передбачає формування і розвиток інтелектуальної сфери учнів і цілісності мислення і серйозно ставить питання про прилучення до наукової діяльності учнів освітніх установ. Для здійснення науково-дослідної діяльності учнів ми пропонуємо провідні принципи організації проектної
    
16. 1.1. ПОНЯТТЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МЕНЕДЖЕРА
      самоосвіти та самовдосконалення, але і вмотивований, цілеспрямований вільний вибір і прагнення досягти бажаного рівня професійної компетентності. В американській теорії «компетентного працівника» найважливішим компонентом його кваліфікації стає здатність швидко і безконфліктно пристосовуватися до конкретних умов праці. Аналізуючи матеріали американських
    
17. 1.1. Ноопсіхологіческій підхід до процесу розвитку особистості в сучасному глобальному співтоваристві
      самоосвітою, бесідами, особистими спостереженнями і роздумами. Ця позиція є гарантією безперервності соціуму, збереження культурних традицій людських спільнот. Вихід за межі "Я" не обмежується тільки лише процесом пізнання навколишнього світу в результаті засвоєння ("привласнення", інтеріоризації) громадських форм свідомості і тих форм психічної діяльності, які
    
18. 2.1. Різноманіття форм педагогічної взаємодії в сучасній соціально-освітньому середовищі
      самоосвітою, тобто побудовою образу "Я" за образом культури та її відтворення, освіта розглядається в сучасній психолого-педагогічній науці в декількох взаємопов'язаних планах: як освітня система, як освітній процес, як освітня діяльність, як індивідуальний чи колективний (сукупний) результат цього процесу і як освітня Середа (Б.С.