Предмет і завдання шкільної педагогіки

Шкільна педагогіка як галузь педагогічної науки є базою для побудови вузівської педагогіки, яка виступає основою формування вчительського і викладацького профессіоналізма65. Її предметом є освіта і виховання молоді в умовах середньої загальноосвітньої школи - основного типу навчально-виховних закладів, що забезпечує цілеспрямоване керівництво підготовкою молоді до життя, до участі в суспільному виробництві. Тому педагогіка школи може бути визначена як наука про закономірності освіти, виховання і розвитку підростаючого покоління, здійснюваного цілеспрямовано і планомірно в умовах середньої загальноосвітньої школи.

Пріоритетними завданнями шкільної педагогіки є:

- розробка методологічних основ освіти, навчання, виховання і розвитку підростаючого покоління в системі шкільної освіти;

- поглиблений аналіз розвитку історії шкільної освіти в Росії, виявлення тенденцій і протиріч у її змісті, обгрунтування можливостей використання історичного досвіду;

- розробка цілей і завдань шкільної освіти, визначення шляхів їх реалізації;

- формулювання загальних принципів роботи школи;

- обгрунтування змісту загальної середньої освіти в сучасних умовах;

- дослідження шляхів і умов підвищення ефективності навчально- виховного процесу в школі;

- вдосконалення форм, методики і засобів навчання і виховання школярів з урахуванням соціального та науково-технічного Прогресу;

- дослідження закономірностей формування особистості, розвитку розумових сил і пізнавальної самостійності учнів, формування якостей творчої особистості школяра;

- вивчення виховного впливу дитячих шкільних колективів в співдружності з сім'єю і громадськістю;

- приведення методів і технологій навчання школярів у відповідність з вимогами життя, майбутньої професійної діяльності та суспільної практики;

- розвиток засобів навчання, забезпечення шкіл сучасними навчальними посібниками та технічними засобами навчання;

- вивчення зарубіжного досвіду шкільної освіти та можливостей його адаптації в умовах реформування освіти в Росії;

- вироблення рекомендацій з оновлення організації, змісту і методики шкільної освіти в сучасних умовах;

- розробка наукових основ підготовки вчительських кадрів для школи та ін

Шкільна педагогіка в сучасних умовах розвитку Росії враховує, що рішення задач, пов'язаних з функціонуванням окремих сфер життя суспільства, вимагає від учнів не тільки оволодіння певним навчальним змістом , а й розвитку у них таких якостей, як сила волі, відповідальність за свої вчинки, за долі суспільства і країни, за охорону навколишнього середовища, нетерпимість до прояву своєкористя, бездушності, несправедливості і недостатньої уваги до технічного і суспільному прогресу і т.п. Розвиток в учнів саме таких якостей, формування у них ціннісно значущих запитів і намірів, нарешті, прилучення їх до самоосвіти - ось фактори, які, представляючи собою важливу сферу суспільного життя, одночасно є умовами функціонування інших її сфер, в тому числі і шкільного образованія66.

Аналіз сучасної педагогічної практики свідчить, що при всьому різноманітті теоретичних підходів до вирішення завдань сучасної шкільної освіти в найбільшою мірою відповідає гуманістичному мисленню концепція змісту освіти школярів як педагогічно адаптованого соціального досвіду у всій його структурної повноти. На відміну від інших вона, крім «готових» знань і досвіду здійснення способів діяльності, традиційно включаються в зміст шкільної педагогіки, передбачає оволодіння досвідом творчої діяльності та емоційно-ціннісних відносин. Кожен із зазначених видів соціального досвіду представлений в специфічному виді змісту шкільної освіти:

- знаннях про природу, суспільство, техніку, мисленні і способах діяльності. Засвоєння їх забезпечує формування у свідомості школяра вірною картини світу, озброює його правильним методологічним підходом до пізнавальної та практичної діяльності;

- досвіді здійснення відомих способів діяльності, що втілюються разом зі знанням в уміннях і навичках особистості, усвоившей цей досвід. Система загальних інтелектуальних і практичних навичок і умінь, складова зміст цього досвіду, є основою безлічі конкретних діяльностей і забезпечує здатність підростаючих поколінь до збереження соціальної культури народу;

- досвіді творчої, пошукової діяльності щодо вирішення нових проблем, виникають перед суспільством на рубежі XX-XXI століть. Він вимагає самостійного втілення раніше засвоєних знань і умінь у нових ситуаціях, формування нових способів діяльності на основі вже відомих. Цей вид соціального досвіду забезпечує розвиток здібностей у молодого покоління до подальшого розвитку культури.

- досвіді ціннісного ставлення до об'єктів і засобів діяльності людини, його відносин до навколишнього світу, до інших людей. Норми ставлення до світу, до самого себе і подібних собі передбачають не тільки знання світоглядних ідей, а й переконаність у їх істинності, позитивне ставлення до них. Це ставлення проявляється в поведінці школяра, у діяльності практичного та інтелектуального характеру як сплав знань, переконань і практичних дій. Засвоєння школярем перерахованих елементів соціального досвіду направлено на трансформацію його в особистий досвід, «перенесення» соціального в індивідуальне на основі особливим чином організованої діяльності учащіхся67.

Всі перераховані елементи змісту шкільної освіти і завдання шкільної педагогіки, що випливають з них, взаємопов'язані і взаємозумовлені. Уміння без знань неможливі. Творча діяльність здійснюється на певному змістовному матеріалі знань і умінь. Вихованість передбачає оволодіння поведінковими навичками й уміннями. Засвоєння цих елементів соціального досвіду дозволить школяреві в перспективі не лише успішно жити в суспільстві, бути хорошим виконавцем, а й діяти самостійно, не просто «вписуватися» в систему, але і бути в змозі змінювати її. Тому шкільна освіта повинна готувати підростаюче покоління до життя, якою вона є, до існуючого порядку речей, але готувати таким чином, щоб учень був здатний внести власний внесок у життя суспільства, аж до його реформування. Призначення шкільної педагогіки - дослідити шляхи оптимізації шкільної освіти і готувати педагогів, здатних їх реалізовувати.

Інформація, релевантна " Предмет і завдання шкільної педагогіки "

1. А. В. ЛогіновК історико-філософський ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ТЕРМІНА" АНТРОПОЛОГІЯ "
   предметами обміну і словами, коли, покинувши уявлення, вони відступають у глибину речей, що замикаються на самих себе за законами життя, виробництва, мови. Посеред них, замкнутий в утвореному ними колі, і намічається - більше того, потрібно - людина, оскільки саме людина говорить, оскільки саме він визначає своє місце серед інших тварин, оскільки, нарешті, саме ставлення потреб
   
2. проблемний виклад
   предмети "," висувати головні думки і систематично, впорядковано розвивати їх "4." Головне в оповіданні вчителя полягає в тому, чи дивиться вчитель або лектор на свій предмет як на щось завершене .. . або розробляє його як підлягає ще дослідженню, розгляду, встановленню. У першому випадку даються позитивні відповіді раніше, ніж були запропоновані питання, і звичайно раніше, ніж у
   
3. евристичної розмови
   предметного, б) логічного, в) психологічного, г) синтаксичного характеру - широко висвітлений у спеціальній літературі - з філософії, логіки, психології, мовознавства, будучи обов'язковим компонентом бесіди як загальнопедагогічної категорії, і знайшов досить широке відображення в педагогічній літературі (див. главу III "Проблемне питання"). У чому полягає призначення питання в
   
4. ДОСЛІДНИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ
   предмета (наприклад, розміри, форму, вагу, колір і т.д.) або явища і привести до наповнення образів у дитини. Другий тип - умозаключаем дослідження - використовує спостереження і додає до них досліди, що виявляють причинні зв'язки між явищами. Третій тип - узагальнююче дослідження - на основі спостережень і дослідів приводить дітей до розкриття закономірностей явища. Досвід застосування
   
5. 1. ПЕДАГОГІКА ЯК НАУКА
   предметом педагогіки розуміється педагогічний процес. Підкреслюється багатозначність поняття педагогіки: 1. Сфера людської діяльності, пов'язана з передачею життєвого досвіду. 2. Наука про сутність, закономірності, принципи, методи і форми навчання і виховання людини. 3. Власне навчальна дисципліна. 4. Область гуманітарного знання. Детально розглядається історія становлення
   
6. Теоретичні передумови МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗАГАЛЬНОГО ОСВІТИ
   предметів. Значущою в освоєнні соціального досвіду є прилучення учнів до справжніх цінностей культури, її «першоджерел», під якими розуміються твори художньої і науковій літератури, твори мистецтва (у тому числі театрального і музичного), музейні експозиції, спілкування з визначними діячами культури, політиками, фахівцями в різних сферах діяльності (О. Є.
   
7. ЗМІНА ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
   предмет); створення віртуально-розподілених шкіл; створення школи як парку відкритих студій. Перераховані можливості вдосконалення процесу навчання вже реалізуються на практиці окремих освітніх установ. Дамо коротку характеристику отриманих результатів. У побудові індивідуального освітнього маршруту велику роль відіграють організаційні форми процесу
   
8. САМООСВІТА ВЧИТЕЛЯ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА РЕАЛІЗАЦІЇ ІДЕЙ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗАГАЛЬНОГО ОСВІТИ
   предмету, необхідно знати багато програм. Навряд чи можливо скористатися доцільною в даних умовах педагогічною технологією, якщо не орієнтуватися в найрізноманітніших технологіях. Подібне знання, орієнтація у всьому спектрі навчальних програм, педагогічних технологій, методик педагогічної діагностики може бути досягнута шляхом самоосвіти. По-третє, умови
   
9. Школа живої традиції
   предмети садибного побуту з пермських маєтків Дягілєва). У музеї представлена галерея картин пермських художників, присвячених Дягілєву. Музейні колекції займають меморіальну частину приміщень гімназії, а також вестибюлі і холи. У скляних вітринах розташовується колекція порцелянових ляльок за ескізами Л. Бакста художниці 0. Алексєєвої (С.-Петербург), дари гостей Будинки - Юрія Зорича (США), Нести
   
10. Концептуальні ідеї щодо вдосконалення викладання соціально-гуманітарних дисциплін
    предметної діяльності кафедри можна представити у вигляді піраміди, основу якої становить історія, вершину - філософія, а се-^ Редіна - інші гуманітарні дисципліни (суспільствознавство, економіка і vjy ін.) Зрозуміло, це - лише умовний образ, тим більше, що багато гумані-vP тарні предмети, що вивчаються в гімназії, не входять у формальну структуру кафедри. Найбільш важливе місце на
    
11. Рішення приватних завдань художнього виховання і розвиток інтелектуально-творчого потенціалу дитини на уроках дизайну в умовах гімназійної освіти
    предмета в режимі майстер - класу. Така система викладання дозволяє підвищити рівень самоврядування учня як однієї з головних характеристик особистісного розвитку, сформувати ціннісно-значущі особистісні смисли учнів у процесі навчальної діяльності, виховати прагнення до свободи творчості та самовихованню творчої індивідуальності. Основною формою позаурочної діяльності
    
12. Комплексний підхід до художньо-естетичному утворенню в гімназії № 11 ім. С.П. Дягілєва
    предметів, що входять в освітню область "Мистецтво". Особливе місце в цьому процесі займає курс з вивчення основ образотворчого мистецтва та дизайну. У сучасних умовах формування особистості, як об'єкта культурологічних традицій, велике значення набувають інтенсивні освітні програми, засновані на логіці випереджаючого розвиваючого навчання, що діють при єдності
    
13. Прекрасне в житті і мистецтві
      предметних завдань було створення віртуальних екскурсій. У ході його виконання організовувався цілий спектр різноманітних взаємозв'язків між уроками і позаурочних занять з музеєзнавства, культурології, історії, інформатики, етнографії. Старшокласниками були розроблені, а надалі представлені на межународних виставці "АРТ - Перм - 2005" наступні Віртуальне екскурсії: "Художники