§ 8. До принципів розробки Концепції сталого розвитку корінних нечисленних народів Півночі Ямало-Ненецького автономного округу

Концепція зазвичай визначається як сукупність загальних поглядів на той чи інший процес, що фіксуються в деяких загальних положеннях. Ці погляди, як правило, носять характер оцінок і орієнтирів, що визначають перспективу, більш-менш віддалену, які потім конвертуються (хоча далеко не завжди) в цілі, завдання, принципи управлінської діяльності. Останні формулюються зазвичай у другій, факультативної частини концепції. Прийняті концептуальні положення стосовно конкретних сфер життєдіяльності знаходять свій розвиток в доктринах. На основі окремих концепцій іноді розробляється кілька доктрин, а потім - серія цільових комплексних програм, кожна з яких включає в себе розгорнуту систему конкретних заходів. Таким чином, перехід від концепції до доктрини і далі до програми характеризує рух від загального і абстрактного - до приватного і конкретного.

Комплекс позначених документів активно розробляється стосовно до корінних нечисленних народів Півночі Російської Федерації і окремим суб'єктам федерації. Так, прийняті протягом останніх півтора десятиліть в Ямало-Ненецькому автономному окрузі нормативні документи даного типу включають концепції, програми, плани заходів. Діяла до 2005 р. «Концепція цільової програми соціально-економічного розвитку корінних нечисленних народів Півночі на 2003-2005 роки» містить аналіз становища корінних нечисленних народів Півночі округу і діючих заходів їх державної підтримки, визначає довгострокові орієнтири та основні напрямки вирішення-ня проблем соціально- економічного розвитку даних народів. Ця Концепція була прийнята як підстава для подальшої розробки комплексної окружний цільової програми соціально-економічного розвитку корінних нечисленних народів Півночі Ямало-Ненецького автономного округу на 2003-2005 роки.

Концепція включає розділи, в яких аналізується стан таких сторін життєдіяльності корінних нечисленних народів Півночі автономного округу, як оленярство і рибна галузь, відродження факторій, зайнятість і доходи, забезпечення житлом, охорона здоров'я, освіта, культура. До пріоритетів і цілям розвитку в Концепції віднесено також: -

збереження традиційного середовища проживання народів Півночі і поліпшення екологічної ситуації; -

розвиток національно-територіального або общинного самоврядування, моделі якого повинні бути різноманітні й враховувати культурно-історичні та соціально-етнічні особливості конкретної громади та її традиції; -

реформування і підвищення ефективності механізму державної підтримки корінних народів; -

удосконалення законодавства з питань розвитку самоврядування корінних народів, по земельних і пріродоресурс-ним правовідносин, вдосконалення механізму реалізації прийнятих правових норм та контролю за їх дотриманням; -

визначення статусу етнічних пам'яток на території автономного округу та їх охорона відповідно до законодавства про охорону нерухомих пам'яток історії та культури; -

збереження і розвиток національної культури, мови, традицій і звичаїв народів Півночі.

Хоча Концепція, якщо виходити з її назви, стосується соціально-економічних проблем, спектр охоплених нею питань виходить далеко за рамки даної сфери життєдіяльності. У ній фактично виділено політико-правовий блок, а також сфера культури, що представляється абсолютно виправданим. Тому при розробці нової Концепції на майбутній період доцільно врахувати її інтегральну завдання і реальний зміст: вона повинна бути концепцією не соціально-економічного, а комплексного розвитку корінних нечисленних народів Півночі Ямало-Ненецького автономного округу.

Логічно чекати, що Концепція може стати підставою для розробки комплексу окружних цільових програм, що містять заходи щодо розвитку різних сфер життєдіяльності корінних народів округу. Подібні програми в окрузі дійсно розробляються і реалізуються. До них можна віднести, зокрема, такі окружні цільові програми, як «Розвиток традиційних галузей виробництва та поліпшення соціально-побутових умов життя тундрового населення на 1998-2000 роки», «Культура, мова, традиційний спосіб життя корінних нечисленних народів Півночі Ямало-Ненецького автономного округу на 2003-2007 роки ».

Істотним є визначення часового горизонту дії Концепції. Концептуальні погляди, ключові оцінки та принципові положення навряд чи повинні мінятися на настільки короткому відрізку часу як три роки. Подібна зміна може відбуватися по завершенні якісно певних циклів розвитку соціального суб'єкта відповідно до зміни специфічних конкретно-історичних умов його існування. Завершення циклу супроводжується системною кризою і подальшим відродженням (або розпадом) суб'єкта за допомогою освоюваних і поширюваних соціальних інновацій. Криза в даному випадку доцільно розглядати не як негативне явище, а як деякий рубіж, що характеризує зміну циклів розвитку того чи іншого соціального явища.

Подібної точкою відліку у розвитку корінних нечисленних народів Півночі можна вважати початок 1990-х років, що ознаменувався проголошенням за рекомендацією Всесвітньої конференції з прав людини Міжнародного десятиліття корінних народів світу. Це Десятиліття пройшло під девізом «Корінні народи: партнерство в дії». Його мета полягала у зміцненні міжнародного співробітництва у вирішенні проблем, що стоять перед корінними народами в таких областях, як права людини, навколишнє середовище, розвиток, освіту та охорону здоров'я. Координатором Десятиліття був Верховна комісар з прав людини.

Проголошене Генеральною Асамблеєю ООН з 1 січня 2005 року другий десятиліття корінних народів світу ставить своїми цілями подальше зміцнення міжнародного співробітництва для вирішення проблем, що стоять перед даними народами в галузях культури, освіти, охорони здоров'я, прав людини, навколишнього середовища, економічного і соціального розвитку за посередництвом орієнтованих на практичні дії програм, спеціальних проектів, збільшення технічної допомоги та відповідних дій щодо встановлення стандартів. Координатором Десятиліття є Заступник Генерального Секретаря ООН з економічних і соціальних питань.

З цього загального огляду очевидно, що Друге десятиліття має дещо інший порядок пріоритетів, ніж Перше. Проблема прав корінних народів тепер не розглядається як першочергове. Це не означає, що вона не актуальна чи вичерпана. Швидше за все, дана обставина можна пояснити тим, що подальші зусилля по її вирішенню виявляються усе менш і менш ефективними. Про це свідчить, зокрема, відсутність будь-яких реальних зрушень в процесі прийняття такого основоположного документа, як Декларація ООН про права корінних народів. Тим самим у політиці щодо корінних народів світу можна констатувати наявність системної кризи, що виступає об'єктивною підставою зміни пріоритетів їх розвитку.

В силу існуючої нині глобальної детермінації локальних процесів повістка Другого десятиліття стає визначальною і для розвитку корінних нечисленних народів Півночі Росії, в тому числі і Ямало-Ненецького автономного округу. Оскільки інтенсивне міжнародне сприяння корінним народам здійснюватиметься в першу чергу в галузях культури, освіти, охорони здоров'я, прав людини, навколишнього середовища, то з цієї зовнішньої об'єктивної ситуації повинні випливати якісно нові концептуальні погляди, ключові оцінки та принципові положення. Відповідно і часовий горизонт дії Концепції доцільно визначати періодом майбутнього десятиліття.

У розвитку будь-якої системи, в тому числі етносоціальної, вплив зовнішніх факторів опосередковується дією внутрішніх, сис-темних закономірностей, які визначають специфіку прояву змін в умовах готівкової навколишнього середовища. Локальні процеси розвитку корінних нечисленних народів Півночі Ямало-Ненецького автономного округу також мають власну специфіку, динаміку і циклічність. І цією циклічності супроводжують кризи їх розвитку.

Сформована в окрузі модель розвитку корінних народів в істотній мірі пов'язана із збереженням і розширенням такої галузі традиційного господарювання, як стадне оленярство. Відповідно до діалектичної логікою заперечення порівняно успішна діяльність в даному напрямку формує передумови власного зняття. Так, ще в «Концепції цільової програми соціально-економічного розвитку корінних нечисленних народів Півночі на 2003-2005 роки» констатувалося, що в ряді районів округу поголів'я оленів значно перевищує оленеемкость пасовищ.

У ситуації можливих прийдешніх потрясінь ціннісним пріоритетом першого порядку стає забезпечення сталого, збалансованого по ресурсах і потребам, розвитку корінних народів округу в інтересах більш безпечного і благополучного майбутнього. Тим самим актуалізується значимість зафіксованої в прийнятій ООН «Порядку денному на XXI століття» концепції сталого розвитку світового співтовариства. Глобальний дефіцит ресурсів парадоксальним чином проявився в Ямало-Ненецькому окрузі, з одного боку, у високому попиті на вуглеводневу сировину, з іншого боку, в наростаючому дефіциті пасовищних площ.

Тому, на наше переконання, Концепція розвитку корінних нечисленних народів Півночі Ямало-Ненецького автономного округу на майбутній період має бути позиціонована як концепція сталого розвитку цих народів. Вона може бути реалізована через орієнтовані на практичні дії програм-ми, спеціальні проекти, а також за допомогою збільшення технічної допомоги та відповідних дій щодо встановлення певних стандартів, у тому числі в сфері інтенсивного оленеводства. Необхідність цього вказувалася в діяла Концепції, яка в якості одного з основних напрямків передбачала створення умов для переходу корінних народів до сталого розвитку на базі комплексного вдосконалення ресурсної та виробничої бази і техніко-технологічного оновлення галузей з виробництва та переробки продукції традиційних галузей, в тому числі впровадження заходів з глибокої переробки продукції оленеводства (м'яса, шкір, пантового і ферментно-ендокринного сировини) та рибальства на основі використання високих технологій. До теперішнього часу комплекс умов (насамперед негативних) для переходу корінних народів до сталого розвитку вже сформований.

У преамбулі до «Порядку денному на XXI століття» зазначається, що досягнення сталого розвитку можливо тільки на основі глобального партнерства. Корінні нечисленні народи Півночі Ямало-Ненецького автономного округу об'єктивно є суб'єктами такого глобального партнерства, як на мікрорівні, - коли вони виступають суб'єктами укладаються з корпораціями економічних угод, так і на макрорівні - в особі своїх представницьких організацій. Участь і роль корінних народів Ямалу в глобальне партнерство, безумовно, буде зростати, в тому числі в рамках міжнародного співробітництва щодо забезпечення сталого розвитку оленеводства. Тому при збереженні цілеспрямованої державної протекціоністської політики щодо корінних народів округу все більшого значення набуватимуть відносини партнерства, що вимагають доброї волі і розкривають творчий потенціал сторін. Для забезпечення дійсної та ефективного партнерства необхідно диференційоване ставлення до всіх його учасників, облік своєрідності, специфіки інтересів і характеру ціннісних орієнтацій взаємодіючих суб'єктів. Тому особливу увагу необхідно звернути на те, що Концепція сталого розвитку корінних нечисленних народів Півночі Ямало-Ненец-кого автономного округу повинна бути не концепцією розвитку корінного населення округу, а концепцією розвитку населяють його корінних народів. У своїй не абстрактно-узагальненому, а конкретному і розгорнутому вигляді Концепція повинна передбачати доктрини (підконцепції) сталого розвитку окремих народів округу - ненців, ханти, селькупов.

 Корінні народи Півночі багато в чому подібні у своєму розвитку. Але вони й глибоко різні - по своїй культурі, світогляду, традицій, соціальної самоорганізації, інтересам і конкретним історичним можливостям. Отже, формат сталого розвитку для кожного з цих народів буде своєрідним. Все це вимагає реалізації суб'єктно-орієнтованого підходу при розробці відповідних концепцій і програм, оскільки такий підхід дає можливість врахувати соціокультурні особливості історичного розвитку та сучасного стану конкретних народів. 

 Інформація, релевантна "§ 8. До принципів розробки Концепції сталого розвитку корінних нечисленних народів Півночі Ямало-Ненецького автономного округу"

1. ЕТНОФІЛОСОФІЯ НЕНЦЕВ
     стійкому демографічному зростанні, а й у збереженні етномовному ідентичності. «Які б реформи не проводили, яка б політика не здійснювалася, на сьогодні ненці - це єдиний народ з корінних нечисленних народів Крайньої Півночі, який у повному обсязі зберіг своє обличчя, свою культуру, свій духовний світ» 657, - констатує С.Н. Харючі. Чималу роль у сталому розвитку ненців
   
2. 14. СУВЕРЕНІТЕТ НАРОДУ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ТА ПРАВО НА САМОВИЗНАЧЕННЯ НАРОДІВ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
     принцип народного суверенітету, народ (тобто все населення Росії - сукупність громадян та інших осіб, які постійно проживають на території РФ) є верховним сувереном, в цьому аспекті багатонаціональний народ Росії постає як єдиний конституційно-правовий суб'єкт особливого роду. Разом з тим в Конституції РФ поняття «народ» використовується і в іншому сенсі - як історично сформована
   
3. ПІВНІЧ - ЦЕ НЕ ЗАХІД ... І НЕ СХІД
     принципів і підходів ці та інші питання вирішуються надзвичайно повільно і вимагають грунтовного роздуми, широкого обговорення в суспільному діалозі, глибоких зрушень у суспільному житті. Великий внесок у розуміння і вирішення питань розвитку Півночі може і повинна внести філософія Півночі - філософія північній цивілізації і етнофілософія корінних нечисленних народів Півночі. Північ багатий
   
4. § 5. Діалектика як вчення про розвиток і перспектива сталого розвитку корінних нечисленних народів Півночі
     принципом діяльності ООН, урядів і приватних установ, організацій і підприємств. Л.Р. Браун зробив висновок про те, що критичний поріг стійкості суспільства вже перевершений, так як людство споживає значно більше ресурсів, ніж допускають закони стабільного функціонування екосистем. Концепція сталого розвитку змістила глобальний аналіз у бік комплексу екологічних
   
5. ФІЛОСОФІЯ ЗВІЛЬНЕННЯ корінних нечисленних народів Півночі
     розвинути їх досвід взаємодії один з одним і привести до колективних відповідям і діям, спрямованим на просування своїх інтересів у виборчому процесі. Освіта альянсів з іншими групами і секторами на місцевому, національному та міжнародному рівнях для зміцнення прав корінних народів, захисту їх ресурсів, демократичної участі і представництва в усіх демократичних
   
6. § 7. Північ і космос - два образи однієї метафізики (позиція Московської методологічної корпорації)
     корениться прагнення російської людини до просування до крайки буття і його бескрайности. Бути росіянином - це означає «хворіти» романтикою освоєння Близького і Далекого Півночі і Космосу. Представники Московської методологічної корпорації доводять, що найважливішим стратегічним ресурсом в Росії є тисячолітня історія і досвід освоєння земель і життя на Півночі. Але освоєння космосу, як
   
7. 59. Суб'єкти Російської Федерації
     принципами міжнародного права та міжнародними договорами Російської Федерації. Статус корінних нечисленних народів закріплений у ряді федеральних законів. Так, основи лісового законодавства встановлюють режим землекористування та ведення лісового господарства в місцях проживання цих народів. Закон про надра передбачає відрахування на потреби із соціально-економічного розвитку при користуванні
   
8. ПО ТОЙ БІК ДОБРА І ЗЛА
     стійкість »363. Г.А. Агранат вважає, що Північ, Арктика, точніше - люди, пов'язані з ними, наділені особливими морально-етичними чертамі364. Це високий настрій патріотизму, трудового ентузіазму і самовідданості. Він підтримує тезу про примат моралі на Півночі, висловлений А.Н. Чилінгаровим і Е.М. Кокоревим365. Практика регіонального управління північними територіями в чому
   
9. § 3. Ф. Бекон про місце «північних варварів» у глобальній асиметрії «Північ - Південь»
     корінних жителів північних територій, безумовно, є фактором, обурюватися протягом життя південних сусідів. Тому замирення «північних варварів» для багатьох держав було актуальною військово-політичної
   
10. § 1. Теорія природного рабства Аристотеля про нездатність північних варварів до державного життя
      концепції асиміляції племен, в тому числі представляють корінні нечисленні народи. Відносно різних племен Аристотель вказує, що «за своїми природними властивостями варвари більш схильні переносити рабство, ніж елліни, і азіатські варвари перевершують в цьому відношенні варварів, що живуть в Європі» 243. Це спостереження також підтвердилося в подальшій історичній практиці: масового
    
11. Марксизм і національне питання НА ПІВНОЧІ
      стійка спільність людей, що виникла на базі спільності мови, території, економічного життя і психічного складу, який проявляється в спільності культури »570. Він доводив, що теоретична схема з позначеним новим, п'ятим ознакою поняття «нація» - глибоко помилкова і не може бути виправдана ні теоретично, ні практично-політично. Аргументуючи свою позицію, він, зокрема, вказував,
    
12. § 4. Російський космізм про історичну прабатьківщину нечисленних народів Півночі
      корінних народів розглядається в такому напрямку вітчизняної філософської думки як російський космізм. Основоположник російського космізму Н.Ф. Федоров (1828-1903) в якості однієї з конкретних заходів щодо реалізації своїх ідей пропонував перенести столицю Російської держави на Північ, в район півострова Рибачий. «Для нас, - зазначав він, - відрізаних від океану, замкнених в Балтійському, Чорному і
    
13. § 6. До суб'єктно-орієнтованого підходу в розробці цільових програм розвитку корінних нечисленних народів Півночі
      розробки та реалізації цільових комплексних програм розвитку народів Півночі, на наш погляд, може бути визначена як об'єктно-орієнтоване програмування. Програми, як відомо, спочатку писалися у вигляді деякої сукупності командних процедур - системи так званих «невідкладних заходів» 642. Вони містили опис алгоритму діяльності як послідовності кроків, що ведуть від
    
14. § 8. Північний гуманізм як філософська основа культурної революції серед корінних народів, традиційний спосіб життя яких опинився у сфері впливу модернізації
      принцип національних церков: «Господь бачить кожен народ як унікальний, єдиний у своєму роді і потребує в тому, щоб хтось приніс їм Слово Боже на їх мові. Господь велить нам іти до всіх народів - незалежно від їх кількості, місця розташування, віросповідання, культури, грамотності ». Діяльність п'ятидесятницьких місій серед корінних нечисленних народів Півночі активно
    
15. § 5. Неокантіанство, загальна теорія системи соціальної дії Т. Парсонса і політика інтеграції корінних нечисленних народів Півночі
      розробки природних ресурсів на територіях їхнього традиційного проживання; - можливості російського соціально-економічного клімату для просування підприємницької діяльності корінних нечисленних народів Півночі; - ефективні форми і засоби збуту пропонованих корінними народами продукції та послуг, а також необхідні для забезпечення успіху в цьому процесі інструменти та
    
16. § 2. Філософія здорового глузду Т. Ріда про своєрідність смаків камчадалов і ескімосів
      розвиток смаку. Роздуми Т. Ріда викликають інтерес в контексті європейських оцінок харчових переваг корінних нечисленних народів Півночі. Ці переваги виявляються обумовлені природно-кліматичними умовами регіону їх проживання. Тому вони необхідно повинні враховуватися при конструюванні етнооріентірованних харчових практик. Разом з тим далеко не все те, що «смачно», за своїми
    
17. § 6. Персистентность нечисленних народів Півночі в етнофілософіі Л.Н. Гумільова
      розробки та реалізації програм розвитку кочового способу життя для кожного північного етносу окремо; - суміщення термінів навчання дітей з кожним конкретним кочовим господарським циклом, розвиток кочових початкових шкіл і сімейного освіти; - використання природно йде метисации серед північних популяцій для їх омолодження; - якнайшвидше визначення і виділення зон
    
18. Література
      концепції аграрного розвитку (Теоретичний семінар) / / Вітчизняна історія. - 1992. - № 5. Фроянов І.Я. Початок християнства на Русі / / Курбатов Г.Л., Фролов Е.Д., Фроянов І.Я. Християнство. Античність. Візантія. Стародавня Русь. - Л., 1988. Фірсов Б.М., Кисельова І.Т. Структура повсякденному житті російських селян кінця XIX століття. (Досвід етносоціологіческіх вивчення) / / Со-ціологіческіе