Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
Аристотель. Твори в 4-х томах. Том 2. Вид-во Думка, Москва; 687 стр., 1976 - перейти до змісту підручника

Розділ шістнадцятий [Силогізми по першій фігурі, в яких одна посилка-о необхідно притаманному, а інша - про можливе притаманному]

Коли одна посилка висловлює необхідну прісущность, а інша - можливу, силогізм вийде, якщо терміни будуть в такому ж отпошепіі один до одного, [як і раніше] До При цьому силогізм буде 15 досконалим, коли необхідність отпесена до меншого крайнього терміну. Якщо терміни містяться в стверджувальних посилках, все одно, в загальних або не в загальних, виводиться висновок про можливе притаманному, а не про властиві. Якщо ж одна посилка - стверджувальна, а інша - негативна і стверджувальна - про необхідно притаманному, то виводиться укладено ня про можливе притаманному, а не про те, що не властиво. Але коли про необхідно притаманному буде негативна посилка, виводиться висновок і про те, що можливо не властиво, і про те, що не властиво, все одно, чи будуть [крайні] терміни в загальних або не в загальних посилках. Можливо притаманне слід у висновку розуміти так само, як у попередніх случаях2. Силогізму ж про те, що необхідно не притаманне, тут не 35 вийде, бо не одне і те ж «не потрібно бути властивим» п «необхідно не бути властивим».

Тому очевидно, що якщо терміни містяться в стверджувальних посилках, то висновки про необхідно притаманному не вийде. Справді, нехай А буде необхідно притаманне всім Б, а Б - можливо притаманне всім В; тоді вийде недосконалий сил-40 логизм про те, що А можливо притаманне всім В. А що 39а силогізм недосконалий - це зрозуміло з доказ-1 ства , яке слід тут вести так само, як і в пре * дидущіх случаях3. З іншого боку, нехай А буде можливо притаманне всім Б, а Б - необхідно притаманне всім В. Вийде силогізм про те, що А можливо 5 притаманне всім В, але не про те, що воно притаманне. При цьому силогізм буде досконалим, а пе несовершен-ним, бо він здійснюється безпосередньо через спочатку прийняті посилки. Якщо ж посилки неоднорідні, то нехай спочатку негативна посилка буде про необхідно притаманному і нехай А не може бути властиве жодній Б, а Б можливо притаманне всім В. Тоді А необхідно не властиве жодній В. Справді, припустимо, що А притаманне всім або деяким В. Але було прийнято, що А не може бути властиве жодній Б. Так як, проте, негативна посилка оборотна, то і Б не може бути властиве жодній А.

Але було припущено, що А притаманне всім або деяким В, а тому Б не може бути властиве жодній або деяким В. Між тим спочатку було прийнято, що воно можливе притаманне всім В. Очевидно, однак, що тут вийде силогізм і про те, що можливо не властиво, коли незабаром [виводиться висновок] про те, що пе притаманне. Далі, нехай стверджувальна посилка буде про необхідно притаманному і А нехай буде можливе не властиве жодній Б, а Б - необхідно притаманне всім В. Силогізм вийде при цьому досконалий, однак не про те, що не властиво, а про те, що можливе не притаманне, бо таким саме чином взята тут посилка, що містить більший термін. І привести до неможливого тут не можна, бо якщо припустити, що А притаманне деяким В, і допустити, що воно можливе не властиве жодній Б, то звідси не випливає нічого неможливого. Якщо ж заперечення віднести до меншого крайнього терміну і виражати воно буде можливість, то силогізм вийде допомогою превращенія4 точно так само, як у попередніх випадках 5. Але коли заперечення виражає не можливість, силогізму не вийде. Чи не вийде його і тоді, коли обидві посилки негативні і можливість віднесені не до меншого терміну. Терміни - ті ж самі; про те, що притаманне: біле - жива істота - сніг; про те, що не властиво: біле - жива істота - смола.

Так само буде ситуація справу і з приватними силогізмами. Справді, коли негативна посилка - про необхідно притаманному, тоді і висновок буде про те, що не властиво; наприклад, якщо А не може бути властиве жодній Б, а Б можливо притаманне деяким В, то необхідно, щоб А не було притаманне деяким В. Бо якщо А притаманне всім В і в той же час не може бути властиве жодній Б, то і Б не може бути властиве жодній А. Тому якщо А притаманне всім В, то Б не може бути властиве жодній В; а між тим було припущено, що воно можливе притаманне деяким В. Але якщо посилка про необхідно притаманному в негативному силогізм частноутвердітельная, як, наприклад, посилка БВ, або якщо такий буде загальна посилка в стверджувальному силогізм, як, наприклад, АБ, то не вийде силогізму про властиві.

Доводиться це так само, як і в попередніх случаяхб. Якщо ж загальна посилка - все одно, стверджувальна або негативна - містить менший крайній термін і вона - посилка про можливе притаманному, а приватна посилка про необхідно притаманному містить більший крайній термін, то силогізму не вийде. Термінами нехай будуть - про необхідно притаманному: жива істота - біле - людина; про те, що не може бути притаманне: жива істота - біле - одяг. Коли ж загальна посилка - про необхідно притаманному, а приватна - про можливе притаманному і загальна при цьому негативна, нехай термінами для випадку, [коли перший термін] притаманний [останньому], будуть: жива істота - біле - ворон, а для випадку, [ коли він йому] не притаманний: жива істота - біле - смола. Якщо ж загальна посилка - стверджувальна, то термінами для випадку, [коли перший термін] притаманний [останньому], нехай будуть: жваво істота - біле - лебідь, а для випадку, [коли він йому] не може бути притаманний: жива істота - белов - сніг. Силогізму не вийде і в тому випадку, коли посилки взяті невизначеними або обидві приватні. Термінами, загальними для випадку, [коли перший термін] притаманний [останньому], нехай будуть: жива істота - біле - людина, а для випадку, [коли він йому] не притаманний: жива істота - біле - неживе. У такому випадку і необхідно і неможливо, щоб жива істота було притаманне чогось білому, а біле - чогось неживому. І точно так само йде справа з посилками про можливе притаманному, так що ці терміни придатні для всіх випадків.

Таким чином, зі сказаного очевидно, що при однаковому відношенні термінів у посилках про властиві і необхідно притаманному силогізм і виходить

я не виходить, хіба тільки коли посилка про притаманному - негативна, тоді силогізм буде про те, що можливо й [не] властиве. А коли негативна посилка -? про необхідно притаманному, силогізм буде і про те, що можливо й [не] притаманне, і про те, що не властиво. Ясно також і те, що всі ці силогізми недосконалі і що вони стають здійсненими шляхом раніше зазначених фігур.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Розділ шістнадцятий [Силогізми по першій фігурі, в яких одна посилка-о необхідно притаманному, а інша - про можливе притаманному] "
  1. Розділ п'ятнадцятий [Силогізми по першій фігурі, в яких одна посилка - про властиві, а інша - про можливе притаманному]
    силогізми будуть досконалими і про можливе притаманному, згідно з наведеним определенію1; якщо ж про можливе притаманному буде посилка, що містить менший термін, то все силогізми будуть недосконалими, а негативні силогізми будуть нема про віз-можна притаманному, згідно з визначенням, а про те, що щось необхідно не властиве жодній або притаманне не всім. Справді, якщо щось необхідно не притаманне
  2. Розділ одинадцятий [Силогізми по третій фігурі, в яких одна з посилок - про властиві, а інша - про необхідно притаманному]
    силогізмів про властиві з силогізмами про необхідно притаманному] Таким чином, очевидно, що не може бути силогізму про властиві, якщо обидві посилки не про властиві, силогізм ж про необхідно притаманному можливий, якщо хоч одна з посилок буде про необхідно притаманному. Іо в обох випадках, все одно, чи будуть силогізми позитивних чи негативних, одна з посилок повинна бути схожою з
  3. Розділ вісімнадцятий [Силогізми по другій фігурі, в яких одна посилка - про властиві, а інша - про можливе притаманному]
    силогізму, все одно, взяті Чи терміни в загальних або в приватних посилках. Доводиться це так само, [як і раніше], і за допомогою тих же термінов1. Але якщо стверджувальна посилка - про можливе притаманному, а негативна - про властиві, то силогізм вийде. Справді, припустимо, що 25 А чи не властиве жодній Б і можливо прнсущо всім В. За зверненні негативною посилки Б нічого не буде властиве жодній
  4. ГЛАВА ШОСТА [Доказ по колу в другій фігурі]
    силогізму] негативне, а стверджувальне [положення], як ми бачили, доводиться з двох стверджувальних посилок. Негативне ж [положення] доводиться таким чином: нехай А буде притаманне всім Б і не властиве жодній В; висновком буде, що Б не властиво жодному В. Якщо ж прийняти, що Б притаманне всім А, то А необхідно не властиве жодній І. Виходить як раз друга фігура зі
  5. Глава чотирнадцята
    шістнадцята * Як в гол. 15. - 152. 2 Як у 33 b 30-31; 34 Ь 27-28. - 152. 8 Як у 34 а 34 - Ь 2. - 152. 4 СР 32 а 29 - М. - 153. * Як у 35 а 3-11. - 153. 6 Як і 35 b 38-36 а 2; 36 а 17-25. - 154. Глава сімнадцята 1 Див 33 Ь 29-30; 34 b 27-31. - 155. 2 Див 25 b 17; 32 а 29-32 b 1, а також прим. 12 до гол. 3. - 155. 3 Див 32 а 18-20, 28, 36; 33 Ь 17. - 156. 4 Мається на увазі
  6. РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ [Модальність силогізмів]
    силогізм буде різним і що терміни не знаходяться в однаковому ставленні один до одного: вони будуть то необхідно притаманні, то притаманні, то можливо притаманні. С необхідно властивим справа йде приблизно так само, як і з [просто] властивим, так як при однаковому становищі термінів [в посилках] про властиві і необхідно притаманному або притаманному силогізм вийде і не вийде з тим лише
  7. ГЛАВА П'ЯТА [Доказ по колу в першій фігурі]
    силогізм. Наприклад, якщо потрібно було довести, що А притаманне всім В, і це доводилося допомогою Б, а, з іншого боку, доводили б, що А притаманне Б, приймаючи, що А притаманне В, а В притаманне Б, і що таким чином А також притаманне Б, тоді як рапьше брали зворотне - що Б притаманне В. Або якщо пужно довести, що Б притаманне В, приймають, що А притаманне В (це було рапьше висновком) і що Б
  8. ГЛАВА сімнадцятий [Силогізми по другій фігурі, в яких обидві посилки - про можливе притаманному]
    силогізму, все одно, взяті вони як утвердітельпие або негативні, як загальні або приватні. Коли ж одна посилка висловлює прісущность, а інша - можливість, причому посилка про властиві - стверджувальна, ніколи не «про вийде силогізму. Але якщо посилка про властиві - Общеотріцательное, то завжди вийде силогізм. Точно так само і тоді, коли одна є посилка про необхідно притаманному, а
  9. Фігури і модуси простого категоричного силогізму
    силогізму, звані фігурами простого категоричного силогізму. Кожна фігура має свої спеціальні правила, хоча ці правила можуть бути отримані строго логічно, як наслідку із загальних правил простого категоричного силогізму. I. Перша фігура характеризується тим, що середній термін (М) грає в ній роль суб'єкта в більшому і предиката у меншому посилці. Перша фігура простого
  10. Завдання 26-30. Тема «Простий категоричний силогізм».
    Силогізм (ПКС) - це умовивід, в якому обидві посилки і висновок є простими категоричними судженнями. Силогізм від гр. Syllogismos - міркування, що складається з двох суджень (посилок), з яких випливає третє судження - висновок. Приклад 1: М Р Всі адвокати - юристи. S М Петров - адвокат. S Р Значить, Петров - юрист. Структура ПКС: В ПКС розрізняють три терміни: менший, більший і
  11. Глава тридцятих * В
    силогізму, ніж термін. - 185. ? У 25 b 32-35; 26 Ь 34-38; 28 а 10-14. - 186. Розділ тридцять третій * У 47 а 31-35. - 186, Глава тридцять четверта * У 39 а 14-19. - 188. Розділ тридцять п'ятий * ср «Метафізика», 1051 а 24-26. - 189. Глава тридцять шоста 1 Стало бути, міркування ведеться за другій фігурі. - 190. 2 ср «Про софістичних спростування",
  12. Завдання 29: Ентимема. Відновити в повний простий категоричний силогізм, і перевірити його.
    Силогізм. Розрізняють ентімему з пропущеної більшої посилкою, з пропущеної меншою посилкою і з пропущеним висновком. Судження, складові ентімему, з'єднуються між собою виразами: так як, тому що, бо, оскільки, отже, значить, тому й, а, але, та й т. д. Приклад: Викрадення автомобіля карається законом, так як будь-яка крадіжка карається законом . Рішення: Визначаємо вид ентимеми (з
  13. РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЯ [Умови побудови всіх силогізмів по першій фігурі. Безпосередні та умовні силогізми]
    силогізми в щойно розглянутих фігурах стають досконалими лише за допомогою силогізмів першої фігури, що мають загальний висновок, і до них сводятся1. Але що так 20 йде справа зі всяким взагалі силогізмом, - це відразу стане очевидним, як тільки буде доведено, що всякий силогізм виходить по одній з цих фігур. Так от, необхідно, щоб кожне доказ і кожен
  14. 3.4. Скорочені, складні і складноскорочені силогізми
      силогізмом існують різні види складних силогізмів. Серед них: полісіллогізм - складні силогізми, що представляють собою такі послідовності певним чином пов'язаних між собою простих категоричних силогізмів, що укладення попереднього служить посилкою наступного. Існують також і складно-скорочені силогізми - смітить і Епіхейрема - результати певних скорочень
  15. Розділ сороковий [Вживання родового слова (артикля)]
      силогізм - про те, що задоволення є благо [взагалі], то терміном слід взяти «благо [взагалі]», якщо ж-про те, що задоволення є [якесь] благо, то терміном слід взяти «[якесь] благо ». І таким же чином слід чинити і в інших випадках. ГЛАВА СОРОК ПЕРША [Тлумачення деяких висловів] Але не одне і те ж буде ні насправді, ні в мові, [скажімо Чи ми]: чому
  16. ГЛАВА ТРЕТЯ [Звернення посилок про необхідно притаманному і можливо притаманному]
      силогізм; потім слід говорити про доказательствеО силогізм слід говорити раніше, ніж про доказ, тому що силогізм є щось більш загальне: адже доказ є деякого роду силогізм, але не всякий силогізм - дока-яо зання. Отже, якщо три терміна так отпосятся між собою, що останній термін цілком міститься в середньому, а середній цілком міститься в першому
© 2014-2020  ibib.ltd.ua