Головна
ГоловнаНавчальний процесПрофесійна педагогіка → 
« Попередня Наступна »
Кікоть В.Я, Столяренко AM, і ін Юридична педагогіка, - перейти до змісту підручника

Техніка педагогічного спілкування

Наскрізне, системообразующее властивість спілкування педагога - його педагогічна спрямованість. Спілкування будується з орієнтацією на досягнення педагогічного результату, на вирішення триєдиного педагогічного завдання (ТПЗ) навчання, виховання і розвитку, і педагогу щоразу слід чітко представляти цей результат. У кожній ситуації мета, завдання конкретизуються з урахуванням завдань потрібного педагогічного результату, індивідуальних особливостей партнера по спілкуванню і ситуації. Воно ефективно, якщо здійснюється націлене і продумано, наполегливо, гнучко, шанобливо по відношенню до співрозмовника, і досягає бажаного результату як одномоментного, так і відстроченого. Помилки в педагогічному спілкуванні можуть не тільки не дати результату, а й створити нові проблеми. Педагоги - зазвичай люди товариські, люблячі поговорити, але деякі надміру багатослівні, в запалі розмови не завжди продумують його деталі, можуть допускати промашки, до них повною мірою відноситься застереження «не нашкодь!»

Форми педагогічного спілкування: монологічна - спілкування, при якому говорить один (найчастіше педагог); діалогічна - активний обмін думками спілкуються (може протікати: у вигляді дискусії - колективного обговорення проблеми з висловлюванням і обгрунтуванням різних точок зору для досягнення згоди; у вигляді диспуту - те ж , що дискусія, але здійснювана декількома навчаються в присутності інших, перед іншими); ігрова - програш ситуацій спілкування з розподілом ролей між учнями. Вибір їх визначається у вирішальній мірі залежно від стоїть педагогічного завдання.

У переважній більшості випадків першим педагогічної завданням спілкування виступає досягнення контактності, яка служить умовою, передумовою успішного вирішення інших його завдань. Контакт (лат.) - дослівно дотик, з'єднання, зближення, близькість, збіг. Контакт у спілкуванні - це людська, психологічна, ділова близькість спілкуються, породжує їх взаєморозуміння і спільність результату, до якого вони прагнуть. Педагогічний контакт - людська близькість у педагогічної ситуації педагога і його партнера по спілкуванню (навчальна, що виховує), близькість (а то і збіг) думок, інтересів, бажань, намірів, дій з досягнення навчального, виховного, освітнього чи розвиваючого результату. Він породжує взаємну повагу, взаємну довіру, взаєморозуміння, бажання працювати спільно, злагоджено, допомагати один одному у досягненні спільної мети і переживання задоволеності, а то і задоволення від цього.

Встановлення контакту вимагає психологичности, розуміння настрою, психічних станів, зайнятої співрозмовником позиції, ставлення до педагогу і тому, що він говорить, ступеня відчуженості / близькості, уміння «читати між слів». Доцільно надавати спілкуванню особистісний, а не сухо-офіційний характер, прагнути говорити щиро, проникливо, «від душі» і «по душах».

У складних випадках існування психологічних бар'єрів відчуженості, холодності, байдужості, відмовчування співрозмовника доводиться вдаватися до більш «тонким» засобам, наприклад: пробудженню симпатій, висловом задоволеності можливістю поговорити відкрито і щиро, висловом на адресу співрозмовника можливих компліментів (відзначаючи позитивне в ньому і його поведінці), висловом довірливості для досягнення позитивного результату розмови, пошуку спільного, а не вишукування протиріч, використанню «правила усмішки», задоволенню по можливості всіх прохань співрозмовника та ін Відомий американський фахівець по спілкуванню Д. Карнегі радив з самого початку дотримуватися доброзичливого тону, проявляти люб'язність, становити велику частину часу говорити співрозмовникові, намагатися частіше дивитися на речі з точки зору співрозмовника; ставитися співчутливо до його турботам і тривогам, якщо доводиться робити зауваження, то починати з похвали, з критики дій, а не особистості.

Елементарна техніка встановлення контакту передбачає початкову установку педагога на досягнення взаєморозуміння з навчаються, розмова «на рівних», врахування його інтересів і вихідних установок в спілкуванні, озвучення їх розуміння і збіги зі своїми, побудова спілкування з орієнтацією на них, доброзичливість, діалогічність спілкування, емоційну піднесеність, щирість, тактовність, небайдужість і відсутність образливого, принижуючого співрозмовника підтексту.

Найбільш зручною для досягнення педагогічного контакту формою спілкування є діалог. Для перетворення спілкування в діалог викладачеві слід: чи не монополізувати своє право на висловлення думок, а стимулювати мовну активність учня зверненнями до нього, пропозицією висловитися, постановкою питань, уважним ставленням до думок співрозмовника. Важливо для цього і вміння слухати: слухати терпляче, висловлювати увагу та інтерес до висловлювань співрозмовника напрямком око на нього, позою (нахилом злегка вперед), проявляти співпереживання мімікою обличчя, жестами, рухами голови, стимулювати і коригувати його розповідь репліками («цікаво!» , «розумію», «невже?», «доведіть», «про це детальніше» та ін.)

На встановлення контакту впливає дистанція між спілкуються, яка буває: інтимної - не більше 0,5 м, відповідає духовної близькості, повної довіри; особистою - 0,5-1,5 м, довірча, сприяє щирому обговоренню загальних проблем; формальною - 1,5-4 м, ділової, переговорної; публічною - більше 4 м, не відповідає вимогам індивідуальної контактності, але придатна для встановлення контакту з групою.

Тактовність (такт) - особлива риса педагогічного спілкування, почуття міри у висловлюваннях і впливах на співрозмовника, збалансованість, доцільне поєднання протилежностей, різних прийомів і методів, міркувань «за» і «проти» в кожної педагогічної ситуації.

Дотримуватися педагогічний такт - значить не пригнічувати активність співрозмовника власної мовної активністю; вміти повчати, робити зауваження без прояву зарозумілості, зверхності, «яканья», приниження особистої гідності і нав'язливою моралізації; проявляти простоту, природність, доступність в спілкуванні, але без награності і фамільярності; бути щедрим на похвалу, схвалення, але при наявності хоча б найменших підстав і без захваливания та ін

Істинно педагогічному спілкуванню властиві гуманістічность, демократичність, моральність. Це виражається вже в позиції педагога, його ставлення до співрозмовника. Всі елементи його поведінки при спілкуванні «... морально насичені. Діти завжди з якихось ледь вловимим ознаками чітко вловлюють ваше ставлення до них. Його важко приховати навіть самої відточеною системою педагогічних прийомів »52. Вже прагнення педагога надати допомогу людині, навчити успішно діяти і жити, тактовність спілкування демократичні і гуманні. Діалогічність спілкування висловлює повагу до думки іншого, прагнення стати не над ним, а поруч з ним, діяти не силовим натиском, а переконанням. Гуманістічность в педагогічному спілкуванні виражена в прагненні педагога бачити в навчає людину, індивідуальність, що володіє своїм поглядом на речі, почуттям власної гідності, самолюбством, що має і свої інтереси, плани, наміри, своє оточення і спосіб життя. Демократичність - визнання прав іншої людини, зокрема на власну позицію і думку, ставлення до нього як до рівного. Тому в спілкуванні важливо бути доброзичливим, поважним, розуміючим, співпереживати, готовим допомогти, турботливим, справедливим; не допускати, принижень, образ, ігнорування інтересів, зарозумілості, чванливості, безсоромного психологічного тиску.

Неможливо добитися педагогічної дієвості спілкування без відкритості, щирості, правдивості й переконливості. Спілкування педагога з утримання повинно бути щирим, без лукавства і замовчування про протиріччя і проблеми. Щоб бути зрозумілим і добитися згоди, треба обов'язково бути чесним і правдивим. Переконливо те, що реально існує, що достовірно, що підтверджується практикою життя, що підкріплено обгрунтуваннями та доказами, спирається на методологію, теорію, дослідження, логіку, апеляції до панівним думкам, практичному досвіду, а нерідко й здоровому глузду.

Педагогічне спілкування, будучи профессіональньш, зобов'язане?: Відрізнятися мовної культурою і технічним багатством, про які йшла мова в § 4.5.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Техніка педагогічного спілкування "
  1. СПИСОК аналізований ЛІТЕРАТУРИ
    1. Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогіка. СПб.; Москва; Харків; Мінськ, 2000. 2. Подкасістий П.І. Педагогіка. М, 1996. 3. Подкасістий П.І. Педагогіка. М, 2002. 4. Підласий І.І. Педагогіка: У 2 т. М.: Просвещение, 1999. 5. Смирнов С.А. Педагогіка. Педагогічні теорії, системи, технології. М.: ACADEMIA, 2000 6. Харламов І.Ф. Педагогіка. М, 1990. Головною ддеей курсу є
  2. ЗМІНА ВМІСТУ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
    Зміна змісту освітньої діяльності суб'єктів освіти припускає проектування змісту процесу навчання як процесу вирішення завдань. Відомо, що зміст освіти, яке надає школяреві необхідний і доступний йому мінімум коштів індивідуального розвитку як базову основу для самостійного освоєння культурно-історичних цінностей, зафіксовано в
  3. ЗМІНА ТЕХНОЛОГІЙ І СПОСОБІВ Взаємодія СУБ'ЄКТІВ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ
    Технології навчання розуміються в даній книзі як сукупність необхідної і відтворюваної послідовності педагогічних дій вчителя та учнів їх засобами, що викликає що передбачається механізм посилення змісту освіти, ведуча до успішності навчання учнів. Зміна технологій і способів взаємодії суб'єктів процесу навчання припускає використання технологій
  4. САМООСВІТА ВЧИТЕЛЯ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА РЕАЛІЗАЦІЇ ІДЕЙ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗАГАЛЬНОГО ОСВІТИ
    Під самоосвітою традиційно розуміють здійснювану людиною пізнавальну діяльність, яка: по-перше, здійснюється добровільно, тобто з доброї волі самої людини, по-друге, управляється самою людиною, по-третє, необхідна для вдосконалення яких-небудь якостей людини або придбання навичок, і сама людина це усвідомлює. Що набуває людина в результаті
  5. ВИСНОВОК
    Нова концепція освіти - це новий стиль демократичного мислення, це подолання консерватизму, смілива орієнтація на майбутнє. Нові ідеї прокладають собі дорогу з великими труднощами: традиційна школа дешевше, легше керована, її результати простіше об'єктивно оцінити, вона зрозуміла і стабільна. Однак сьогодні абсолютно ясно, що назад дороги немає - необхідно будувати нову школу. Ясно і
  6. Роль інформатики в системі засобів формування особистості
    Т.В Ромашкіна, вчитель інформатики Інформатиці в сучасній школі відводиться відповідальна роль-підготовка молодого покоління, готового активно жити і діяти в сучасному інформаційному суспільстві, насиченому засобами зберігання, переробки і передачі інформації на базі новітніх інформаційних технологій. Традиційно основним критерієм результативності освіти є знання. Але
  7. 2.2. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕНЕРОВ
    Для здійснення процесу формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх менеджерів у контексті реальної ситуації взаємодії ми вибрали 4 експериментальні, в кількості 120 чоловік, взявши в якості контрольних дані масового досвіду. В результаті діагностичного дослідження було виявлено, що більшість студентів, а саме - 49,2%, характеризувалися интуитив-
  8. 2.5. Інформаційно-комунікативна взаємодія вчителя з авторами освітніх текстів як умова його професійно-особистісної підготовки до організації діалогового спілкування в процесі навчання
    Розвитку гуманістично-орієнтованої професійно-особистісної позиції вчителя, усвідомлення педагогічного процесу не як нормативного функціонально- рольового впливу на інших його учасників, а як гуманістично-орієнтованої взаємодії, участь у якому стає підставою для подальшого професійного самозміни, самовдосконалення, саморозвитку та розвитку цих же
  9. Список літератури 1.
    Абдулліна О. Л. Особистість студента в процесі професійної підготовки / / Вища освіта в Росії. 1993. № 3. С.165. 2. Абрамова Г.С. Введення в практичну психологію. - Брест: БГПІ ім. А.С. Пушкіна, 1993. 3. Абульханова-Славська К.А. Стратегія життя. - М., 1991. 4. Абульханова-Славська К.А. Соціальне мислення особистості: проблеми і стратегії дослідження / / Психологічний журнал. 1994.
  10. 4.1. Поняття про педагогічні діях і техніці їх виконання Загальна характеристика
    Будь-яка діяльність здійснюється шляхом виконання дій її суб'єктом - відносно завершених актів активності людини (структурно-функціональних складових діяльності), вирішують приватні задачі на шляху до мети (досягнення проміжних результатів). Діяльність збуджується метою, а дії - завданням, вирішення якої наближає її досягнення. Діяльність складається з ланцюга дій,
  11.  Техніка використання мовних засобів
      Педагогічна техніка починається з елементарного - володіння словом, промовою. Вони насичують життя кожної людини. Є професії, де слову належить вирішальна роль, - учитель, викладач, журналіст, юрист, вихователь та ін Треба знати ціну слову - воно може окрилити людини і принести йому невимовний біль. Не випадкові народні приказки: «хто говорить - той сіє», «бритва шкребе, а слово
  12.  Управління процесом педагогічного спілкування
      Технічні прийоми і засоби застосовуються педагогом гнучко, з урахуванням виникаючих по ходу питань і проблем, а також стадій педагогічного спілкування в конкретних ситуаціях. Перша стадія - підготовка педагога до, спілкуванню. Вона особливо важлива в очікуванні складнощів в майбутньому конкретному спілкуванні, коли досягти бажаний педагогічний результат буде, мабуть, важко. Однак нехтувати
  13.  4.8. Педагогічна вимогливість
      Вимогливість до належного дотримання норм поведінки, встановленому порядку і відносин є необхідним атрибутом будь-якої соціальної системи, що забезпечує її нормальне функціонування. Не є в цьому плані виняток і педагогічні системи. Відомо афористичний вислів А.С. Макаренко, що без вимогливості немає виховання. Це відноситься і до освіти, навчання і
  14.  6.2. Вимоги педагогічної діяльності до її суб'єкту
      Успіх будь, що має педагогічні наміри і цілі діяльності вирішальною мірою залежить від її суб'єкта - педагога, батька, вчителя, фахівця, керівника, - від того, що він собою являє як особистість і наскільки він підготовлений до її оптимальному здійсненню. Вимоги до нього високі і специфічні, але вони не надумані, а продиктовані об'єктивними особливостями і специфікою
  15.  Педагогічна підготовленість фахівця з вищою освітою
      Як вже зазначалося, знання педагогіки розглядається як компонент освіченості сучасної людини, потрібний йому для успіху в житті та виконанні в ній різних соціальних ролей: учня, дружина, батька, члена колективу, громадянина, громадського діяча та ін Разом з тим воно потрібно і для роботи по будь-якій спеціальності, що не є педагогічної, бо в ній завжди є елемент
  16.  Цілі і завдання професійно-педагогічної підготовки юристів
      Інтенсифікація педагогічного процесу в системі юридичних освітніх установ передбачає підвищення якості та ефек-тивності підготовки кваліфікованих фахівців початкової, середньої та вищої професійної освіти. У загальній сукупності професійної освіти студентів, курсантів і слухачів певне місце займає їх професійно-педагогічна
  17.  Зміст професійно-педагогічної підготовки
      Професійно-педагогічна підготовка студентів, курсантів і слухачів повинна бути спрямована на оволодіння всім обсягом навчального матеріалу, передбаченого освітніми програмами та державними стандартами для психолого-педагогічних дисциплін. У результаті цього має бути досягнутий щонайменше мінімально необхідний для практичної роботи рівень
  18.  10.8. Педагогічна система професійно-психологічної підготовки Педагогічний аспект професійно-психологічної підготовки
      Необхідність професійно-психологічної підготовленості співробітників правоохоронних органів (при своєму зародженні вона іменувалася емоційно-вольової, а потім психологічної) була доведена у психологічних дослідженнях. Як всяка підготовка, вона зажадала практичної розробки цілей, завдань, програм, форм проведення, методик, забезпечення і всього того,
  19.  Навчальна база та засоби екстремальної підготовки
      Екстремальна підготовка потребує спеціального і грунтовному забезпеченні. Центром зосередження інформації з усіх її питань і методичних засобів забезпечення виступають навчальні кабінети екстремальної підготовки. У багатьох структурних підрозділах силових міністерств такі кабінети створені й успішно функціонують. Це спеціальні приміщення, обладнані для якісного проведення