загрузка...

трусы для полных
« Попередня Наступна »

10.5. Педагогічні особливості групової та організаційної підготовки Підготовка груп

Було б помилкою вважати, що, підготувавши потрібного фахівця, співробітника, військовослужбовця внутрішніх і прикордонних військ окремо, а потім зібравши індивідуально підготовлених в групу для спільних дій, ми отримаємо ефективно діючу групу. Група - ця особливий соціальний організм. Майстерність групи залежить від майстерності кожного її члена, але суть її в:

- налаженности-відносин між ними при спільних діях;

- отработанности взаємодії в процесі вирішення реальних завдань ;

- здатності зберігати високий рівень надійності та ефективності дій в будь-яких умовах.

Тому, з одного боку, професійну майстерність групи складається з майстерності її членів, а з іншого - майстерність окремих співробітників не може вважатися завершеним, поки вони не будуть бездоганно діяти в складі групи. Тому майстерність групи приходить тільки в навчанні спільним діям, при цьому одночасно проходить остаточну шліфування професійну майстерність кожного її члена. Групове майстерність - особливий вид майстерності, а формування його - особливий розділ професійної підготовки в правоохоронних органах. Починається це навчання не після завершення одиночної підготовки співробітників, а приблизно після виконання 50% її програми.

Щоб педагогічно ефективно формувати професійну майстерність групи, потрібно знати, що формувати, з яких елементів це майстерність складається.

Професійна майстерність спеціальних груп правоохоронних органів принципово відмінно від індивідуальної майстерності співробітника, військовослужбовця та структурно включає три основні компоненти:

1) отработанность організації - чітке і міцне оволодіння кожним членом групи (в тому числі начальником, командиром групи) свого місця в ній, функцій, обов'язків, відповідальності, дій і способів узгодження їх з діями інших членів групи за змістом, місцем і часом. Відпрацьованість організації базується на:

- організаційних знаннях членів групи;

- навичках організаційної взаємодії членів групи;

2) тактичну підготовленість - організоване і якісне виконання спільних дій з вирішення типових професійних завдань у відповідних їм умовах, що припускає наявність у членів групи:

- тактичного взаєморозуміння;

- навичок тактичного взаємодії;

3) професійну надійність - відсутність якихось явних слабкостей в окремих членів групи, отработанность організації і тактичної підготовленості групи до гнучких дій у непередбачуваних ситуаціях і при зіткненні з труднощами вирішення професійних завдань. Вона забезпечується навичками:

- групового тактичного мислення;

- груповий тактичної гнучкості;

- взаємної тактичної підтримки;

- взаємозамінності.

Формування в процесі професійної підготовки групи всіх цих елементів з їх конкретизацією за специфічними тактичним завданням і передбачуваним умовам визначає завдання, зміст і методику підготовки. Перевірка та оцінка їх наявності - основа оцінки підготовленості групи.

Як не можна звести вершину піраміди, не збудувавши фундаменту, так і роботу з формування професійної майстерності потрібно починати з відпрацювання організації дій групи.

Організація дій - упорядкована сукупність правильних дій кожного і всіх членів групи. Коли мова йде про дії групи досить великої чисельності, то рідко буває так, що керівник занять пам'ятає точно дії всіх і кожного і від заняття до заняття повторюється при інструктажі та розборах. Щоб не вносити можливу плутанину, керівнику підготовки групи корисно мати документ (схему, мережевий графік, план, таблицю, розклад), що відображає порядок дії кожного і всіх. Непогано, коли кожен член групи отримує кишенькову книжку-пам'ятку, де чітко по пунктах зазначені його функції в групі, обов'язки, дії, які він повинен виконувати при вирішенні групою різних завдань, їх послідовність і способи узгодження з діями інших. Практично дослівне запам'ятовування їх - обов'язковий елемент у формуванні міцних і точних організаційних знань і навичок кожного.

Заняття починаються з роз'яснення, а потім і перевірки знань всіх і кожного з питань організації. Потім на практичних заняттях поетапно відпрацьовуються навички та вміння узгоджених дій. Кожен етап позначається відповідною командою керівника (наприклад: «виклик», «посадка», «переїзд», «прибуття на місце» і т.д.). Після кожного етапу - пауза, під час якої керівник розбирає виконані дії, а при необхідності повторює весь етап до його бездоганного виконання усіма.

Відпрацювавши це, переходять до занять з злитому виконанню всіх етапів групової дії, але теж спочатку не поспішаючи, з найсуворішим дотриманням організаційних вимог. Витрачається час буде само зменшуватися в міру освоєння навичок організаційної взаємодії.

До організованості дій повинна пред'являтися неослабним вимогливість і в ході подальшої підготовки групи.

Тактична підготовка - друге завдання у відпрацюванні групових дій. По суті вона починається вже при відпрацюванні організації основного 'типу тактичних дій, характерного для групи. Фактично ж їй доводиться вирішувати ряд тактичних завдань, іноді досить сильно відрізняються один від одного по об'єкту, місця і умов. Тому першим завданням тактичної підготовки є відпрацювання варіантів групових дій за рішенням 3-5 основних типів тактичних завдань.

Всяке творчість у будь-якій справі базується на чіткій відпрацюванні основних дій. Варіанти виникають тоді, коли є чим варіювати. Тому відпрацювання типових тактичних варіантів - важливий крок на шляху виникнення групового майстерності дій у складних, непередбачуваних випадках.

Варіанти доцільно відпрацьовувати послідовно, починаючи з найбільш часто зустрічаються менш складних. До наступного варіанта переходити після грунтовної відпрацювання попереднього, доведеної до хорошої швидкості, якості і проводиться в досить складних умовах. Проте їх кількість краще не збільшувати, поки не будуть відмінно відпрацьовані 3-5 типових тактичних варіантів.

Заняття проводяться керівником - командиром групи або старшим начальником. При цьому навчаються не тільки підлеглі, а й сам керівник (начальник, командир), який отримує вміння та навички управління, взаєморозуміння з підлеглими, що є неодмінною передумовою успіху дій групи.

Перші заняття з осваиваемому варіанту тактичних дій повторюють методику відпрацювання організації, але темп поступово підвищується. Нове тут - увага до тактичного порозуміння. Спільно діючі співробітники, військовослужбовці не просто повинні дотримуватися дисципліни і виконувати вказівки, а й думати, розуміти тактичні основи рішення задачі, вміти оцінювати обстановку, дії інших і свої з позицій внеску в досягнення мети, до якої прагне група, і на цьому будувати узгодження своїх дій з діями інших. Методи цих занять - пояснення, спільні вправи, розбори, поради. Рекомендується переглядування, обмін жестами, мімічними рухами особи, короткими репліками. Так виникають навички тактичного взаєморозуміння і тактичної взаємодії.

Значний час відводиться третій завданню - формуванню професійної надійності дій групи. Основні типи тактичних дій відпрацьовуються при цьому окремо і в комбінації з іншими, в постійно мінливих і безперервно ускладнюються умовах, з імітацією що підвищується опору протидіє кримінального елементу. Активно використовуються груповий тренінг (багаторазові вправи) і розбори. Підвищена увага в організаційному плані приділяється формуванню навичок:

- взаємної тактичної підтримки - швидкої оцінки складнощів, що виникли і на своєму, і на сусідніх ділянках, де діють інші члени групи, а також своїх можливостей з надання допомоги іншим і концентрації сил разом з ними на вирішальному в даний момент місці;

- взаємозамінності - взяття на себе функцій сусіда при припиненні ним дій (поранення, витрачення боєзапасу, відгук командиром і т.п.), а також функцій безпосереднього командира при його вибутті. До першого виду заступництва повинен готуватися кожен, до другого - зазвичай 2-3 кращих співробітника, бійця. Останнє слід спеціально відпрацьовувати по ходу проведення навчань і практичних занять, бо втрата управління в реальному складній обстановці надають згубний вплив на надійність дій групи;

- груповий тактичної гнучкості і групового тактичного мислення. Значимість останнього легко зрозуміти по віддаленій, але зрозумілою аналогією з діями, наприклад, футбольної команди високого класу. Тактичні комбінації народжуються і швидко реалізуються її футболістами, миттєво і однаково оцінюють виникаючі ситуації і можливості, розуміючими, швидко підхоплюють і розвивають дії ініціатора. Подібні навички і мислення розвиваються на тактичних заняттях у стабільних за складом групах і в різноманітних умовах при заохоченні керівником тактичних імпровізацій навчаються. Крім пояснень і розборів, до і після практичних вправ доречні дискусії, обговорення, колективний пошук правильних рішень з всебічним обгрунтуванням висловлюваних навчаються думок і внесених пропозицій.

Формування професійної майстерності спеціальних груп правоохоронних органів - прерогатива саме професійної підготовки, що проводиться в них, вона ніколи не проводиться в юридичних освітніх установах.

загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 10.5. Педагогічні особливості групової та організаційної підготовки Підготовка груп "
  1. 1.2 ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ В ОСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
    педагогічного процесу як єдності виховання, навчання та розвитку особистості. Управління ж якістю освіти може бути організовано як процес забезпечення якості управління потребами особистості, присвоєння їм соціокультурних норм і розвитку індивідуальних здібностей. Панасюк В. П. розглядає управління якістю в освітній організації як комплекс-ні, цілеспрямовані,
  2. 3.1.4. Рішення проблем зайнятості соціально незахищених груп населення
    педагогічного коледжу, ТОВ Колпашевскій міські дорожні мережі, Колпашевскій центральна лікарня, ДК "лісопильника", Тогурской дитячий садок "Івушка", Тогурской школа, Тогурской Воскресенська Церква та ін Інваліди працювали за такими спеціальностями і професіями як: бухгалтер, художник-оформлювач, рульовий-моторист, продавець, токар, експедитор, прибиральник виробничих приміщень, сторож,
  3. ЗМІНА ТЕХНОЛОГІЙ І СПОСОБІВ Взаємодія СУБ'ЄКТІВ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ
    педагогічних дій вчителя та учнів їх засобами, що викликає що передбачається механізм посилення змісту освіти, ведуча до успішності навчання учнів. Зміна технологій і способів взаємодії суб'єктів процесу навчання передбачає використання технологій навчання, орієнтованих на самостійну діяльність школярів. Взаємодія суб'єктів
  4. ЗМІНА ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
    педагогічного колективу в цілому. Чому організації процесу навчання сьогодні приділяється все більше уваги? Відповідь на це питання лежить в поле аналізу накопичених в системі освіти проблем, серед яких на перше місце виходять проблеми фізичного, психічного та емоційного здоров'я суб'єктів освітнього процесу - як учнів, так і вчителів. На жаль, абсолютно
  5. ЗМІНА ФОРМ ДІАГНОСТИКИ ТА ОЦІНКИ ОСВІТНІХ РЕЗУЛЬТАТІВ ШКОЛЯРІВ
    педагогічної діагностики, вона виконує в процесі навчання важливі функції: для учня вона виконує функцію педагогічного супроводу, дозволяючи йому вибирати і вибудовувати свій освітній маршрут; для вчителя вона спрямована на виявлення труднощів учня всередині як предметної області, так і особистісного плану з метою надання допомоги у подоланні виявлених труднощів.
  6. Внутрішньофірмової підготовки ВЧИТЕЛІВ
    педагогічної діяльності, обумовленого внутрішнім прагненням вчителя і школи до досконалості; до цих умов відносяться: створення системи корпоративного освіти; делегування повноважень; розробка системи заохочень педагогічних ініціатив. Вчителі присвоюють нові цінності освіти і вчаться їх реалізовувати у своїй професійно-педагогічної діяльності через нові
  7. САМООСВІТА ВЧИТЕЛЯ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА РЕАЛІЗАЦІЇ ІДЕЙ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЗАГАЛЬНОГО ОСВІТИ
    педагогічної професії особистісне зростання, самоосвіта стає неодмінною умовою досягнення професіоналізму, показником якого, зокрема, виступатимуть успіхи учнів. По-друге, зміни в освіті за останні два десятиліття такі, що вчитель постійно опиняється в ситуації вибору тієї навчальної програми, того підручника, за якими він буде працювати, тих
  8.  ВИСНОВОК
      педагогічних джерел по темі ОЕР Виявлення потреб суб'єктів освітнього процесу; теоретична підготовка педагогів до ОЕР Впровадження моделі УМЦ в освітню практику школи Обробка, інтерпретація та систематизація результатів ОЕР Побудова прогностичних та рекомендаційних моделей інтеграції УМЦ в структуру НМЦ району Методи етапу Аналіз літератури; порівняй-тельно- порівнянних
  9.  ЗМІСТ КУРСУ
      педагогічних здібностей і ступеня педагогічної майстерності. Установки викладача та стилі педагогічного спілкування; викладацькі традиції вітчизняної вищої гуманітарної освіти. Особистість викладача і викладання філософії; евристичне спілкування з викладачем як носієм філософської культури. М.К. Мамар-дашвілі як філософ і викладач філософії.
  10.  2.1. ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ
      педагогічної науки полягає в опорі на масову діяльність педагогів, нове явище часто проходить масову апробацію на практиці, а вже потім отримує право на існування в теорії. Це положення ми і намагалися реалізувати у своєму дослідженні. Так, одні викладачі використовують на заняттях метод малих груп, який полягає в наступному. Група ділиться на чотири підгрупи.
  11.  3.3. Комунікативно-поведінкові установки вчителя як показник професійно-особистісної готовності до гуманістично-орієнтованого полісуб'єктний взаємодії у соціально-освітньому середовищі
      педагогічної взаємодії - це не сума слухачів, це спільність суб'єктів, де кожен володіє певним рівнем освіченості (визначальною індивідуальні та особистісні переваги); інформованості (тобто обізнаності про поточний момент); персоніфікованості (що виражається в прагненні проявити свою особисту думку, позицію або погляди). Від того, як вчитель ставиться до оточуючих
  12.  3.5. Рефлексивно-перцептивні здібності вчителя до проектування ситуацій міжособистісної взаємодії, що сприяють гуманізації соціально-освітнього середовища
      педагогічні ситуації кооперативно-структурованого взаємодії в системі "Я - Інші" на основі рівноправного діалогу, що допомагає йому самовизначитися і творчо самореалізуватися, проявити свою суб'єктну сутність. По суті мова йде про проблемно-діалоговому підході до навчання. Важливим фактором, що визначає професійно-особистісну готовність вчителя до організації полісуб'єктний
  13.  Основні психолого-педагогічні явища в групі
      педагогічних особливостей його членів, від педагогічної роботи в ньому (виховної, навчальної) і від соціально-педагогічних впливів мезо-або макросередовища, в якій він існує і вирішує свої завдання. Воно позначається на реалізації виховних функцій групи, неформально пред'являючи до її членам вимоги, здійснюючи постійний (повсякденний) контроль і даючи оцінку їх вчинків і
  14.  Види зв'язків правоохоронної діяльності з педагогікою
      педагогічної дійсністю не однакові, а тому і вимоги до професійно-педагогічної підготовленості їх різні. За цією ознакою виділяються три групи видів правоохоронної діяльності, які об'єктивно вимагають від співробітників різної професійно-педагогічної підготовленості. Перша група являє собою різновид справжньої педагогічної діяльності,
  15.  Методика проведення занять в освітніх установах початкової та середньої професійної юридичної освіти
      педагогічному процесі є урок, різновиди і методи проведення якого представлені в табл. 8.9. Таблиця 8.9 Різновиди уроку і методи його проведення Для викладачів навчальних центрів (ліцеїв) і середніх професійних навчальних закладів становлять інтерес: уроки-лекції, уроки рішення «ключових завдань», уроки-консультації та залікові уроки. Для
  16.  Методика проведення занять у вищих юридичних образовательныхучреждениях
      педагогічного та професійного досвіду роботи викладачів і випускників вузу. Всі виступаючі на конференції - студенти, курсанти слухачі - висловлюються як за фіксованими тем (розподіленим між учнями викладачами при її підготовці), так і у вільній дискусії. Хороші результати дає запрошення на конференції окремих практичних працівників або вчених з
  17.  Педагогічна технологія формування колективу
      педагогічного здоров'я персоналу - перетворення його в справжній колектив. У педагогіці достатньо відпрацьована і багаторазово перевірена система такої роботи, основи якої були закладені А.С. Макаренко. Йому належить чудова по виразності і вірності думка: справжня педагогіка - це та, яка повторює педагогіку всього нашого суспільства. Гуманне, демократичне, громадянське,
  18.  9.6. Морально-професійне виховання співробітників Основи морального виховання
      педагогічна структура такої підготовленості включає: Морально-психологічна підготовка - моральні знання, погляди і переконання, що утворюють моральна свідомість співробітника, що дозволяє йому правильно розбиратися в моральних аспектах правоохоронної діяльності взагалі і конкретних випадках реалізації своїх прав і обов'язків; - морально-психологічні установки і
  19.  Організаційні педагогічні принципи
      педагогічної системи. Принцип педагогічної ефективності професійної підготовки. Професійна підготовка проводиться не заради формального дотримання чиїхось приписів. Вона потрібна для справи, для підвищення професіоналізму особового складу, для підвищення успішності правоохоронної діяльності. Вона дорого коштує: співробітники на час відриваються від поточних службових справ, нерідко
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи