Розділ двадцятий [Силогізми по третій фігурі, яких обидві посилки - про можливе притаманному]

про можливе притаманному; і точно так само тоді, коли одна посилка-о можливо притаманному, а інша - про властиві. Коли ж одна посилка - про необхідно притаманному, і притому вона стверджувальна, не буде ніякого ув'язнення - ні про необхідно притаманному, ні про притаманному. 10 Але якщо вона негативна, то вийде висновок про те, що не властиво, як і в попередніх випадках Ч Однак і тут можливе у висновках слід розуміти так само, як прежде2.

Нехай спершу обидві посилки будуть про можливе притаманному, і А і Б нехай будуть можливо притаманні всім В. 15 Оскільки [загально] стверджувальна посилка оборотна в приватну, а Б можливо притаманне всім В, то і У можливо притаманне деяким Б. Так що якщо Л можливо притаманне всім В, а В - деяким Б, то необхідно, щоб і А було можливо притаманне деяким Б; виходить перша фігура. І якщо А можливо не 20 властиве жодній В, а Б притаманне всім В, то необхідно, щоб і А було можливо не властиво деяким Б; допомогою звернення знову вийде перша фігура. Якщо ж обидві посилки негативні, то з них самих нічого необхідного не випливає; але якщо ці 25 посилки піддати перетворенню, то силогізм вийде, як і в попередніх випадках. Справді, якщо А і Б можливе не притаманні В, то при заміні цих посилок посилками про можливе притаманному СПОВ вийде перша фігура допомогою звернення. Якщо ж один з крайніх термінів міститься в загальній посилці, а інший - у приватній і обидва вони знаходяться один до одного в тому ж відношенні, що і в посилках 30 про властиві 3, то силогізм і вийде і не вийде. Справді, нехай А буде можливо притаманне всім В, а Б - деяким В. Тоді за допомогою звернення приватної посилки знову вийде перша фігура, бо якщо А можливо притаманне всім В, а В - деяким Б, то А можливо притаманне деяким Б. І 35 точно так само, якщо БВ - загальна посилка. Рівним чином якщо посилка АВ - негативна, а БВ - стверджувальна. І тут за допомогою звернення вийде перша фігура. Але якщо обидві посилки - негативні, і притому одна - загальна, а інша - приватна, то з них самих не вийде силогізму, проте якщо їх під-89ь піддати перетворенню, то силогізм вийде, як і в попередніх случаях4. Нарешті, якщо обидві посилки - невизначені або приватні, то силогізму не вийде, бо в цьому випадку А необхідно і притаманне всім Б і але властиве жодній Б. Термінами для випадку, коли А притаманне Б, нехай будуть: жива істота-людина-біле ; а для випадку, коли А пе притаманне: кінь - людина - біле. Середнім терміном нехай буде біле.

РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ПЕРША

[Силогізми по третій фігурі, в яких одна посилка - про властиві, а інша - про можливе притаманному]

Якщо ж одна з посилок - про властиві, а інша - про можливе притаманному, то висновок буде про можливе притаманному, а але про властиві. Силогізм ж вийде, якщо терміни будуть знаходитися один до одного в тому жо відношенні, що і в попередніх случаях1.

Якщо ж одна з посилок - загальна, а інша - приватна і обидві - ствердні або загальна посилка - негативна, а приватна - стверджувальна, то силогізм вийде таким же чином, бо всі вони здійснюються через першу фігуру . Тому очевидно, що силогізм буде про можливе притаманному, а не про властиві. Якщо ж стверджувальна посилка - загальна, а негативна - приватна, то доказ ведеться через неможливе. Справді, нехай Б буде притаманне всім В, а А можливо не властиво деяким В; тоді необхідно, щоб А було можливо не властиво деяким Б. Бо якби А було необхідно притаманне всім Б, а Б, згідно з припущенням, притаманне всім В , то А було б необхідно притаманне всім В, як це було показано раніше \ Але ж було припущено, що А деяким В можливо не властиво.

Коли ж обидві посилки - невизначені або приватні, силогізму не вийде. Доводиться це так само, як і в попередніх випадках, і за допомогою тих же термінов5.

РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ДРУГА

[Силогізми по третій фігурі, в яких одна посилка - про необхідно притаманному, а інша - про можливе притаманному]

Якщо ж одна з посилок - про необхідно притаманному, а інша - про можливе притаманному і обидві - ствердні, то силогізм буде завжди про можливе притаманному; коли ж одна з посилок - стверджувальна, а інша - негативна і стверджувальна буде про необхідно притаманному, силогізм буде про те, що можливо не властиво, але якщо про необхідно притаманному буде негативна посилка, то силогізм буде і про те, що можливо не властиво, і про те, що не властиво. Силогізму ж про те, що необхідно не притаманне, не вийде, як немає його і в інших фігурах. Нехай спершу терміни будуть взяті в стверджувальних посилках, і А нехай буде необхідно притаманне всім В, а Б - можливо притаманне всім В. Так як А необхідно притаманне всім В, а В деяким Б можливо притаманне, то і А буде деяким Б можливо притаманне, а ие [дійсно] властиве. Так було адже в першій фігурі До Подібним же чином доводиться, якщо БВ є посилка про необхідно притаманному, а АВ - про можливе притаманному.

Рівним чином буде ситуація справу, якщо один з крайніх термінів стосовно средпему терміну буде взятий в загальній посилці, а інший - у приватній, бо якщо обидві посилки - позитивні, то силогізм буде про можливе притаманному , а не про властиві; те ж саме буде, коли одна з посилок - негативна, а інша - стверджувальна, і стверджувальна - про необхідно притаманному. Коли ж про необхідно притаманному буде негативна посилка, висновок буде про те, що не властиво. Доводиться це одним і тим же способом, все одно, взяті Чи терміни в загальних або в приватних посилках. Справді, необхідно, щоб силогізми ставали совершенпимі допомогою першої фігури, тому і тут, [в третій фігурі], як

і там, [в першій фігурі], необхідно виходить теж саме. Коли ж Общеотріцательное посилка містить менший крайній термін, силогізм вийде посеред-ю ством перетворення її [в ствердну], якщо вона буде про можливе притаманному; але якщо вона про необхідно притаманному, то силогізму не вийде. І доводиться це так само, як і при загальних посилках, і за допомогою тих же термінов5. Отже, щодо цієї фігури очевидно, коли і яким чином виходить в ній силогізм, а також коли силогізм буває про можливе притаманному і коли - про властиві. Яспо також, що всі 15 ці силогізми недосконалі і що всі вони стають здійсненими шляхом першої фігури.

Інформація, релевантна " Розділ двадцятий [Силогізми по третій фігурі, яких обидві посилки - про можливе притаманному] "

1. ГЛАВА СЬОМА [Загальні зауваження про всіх трьох фігурах силогізму. Зведення другої і третьої фігур до першої]
   силогізму НЕ получаетсято коли обидва [крайніх терміна] взяті або в стверджувальних, або в негативних посилках, нічого не виходить з необходімостью2. Якщо ж один з термінів узятий в позитивної посилці, а інший - в негативній, то, коли негативна посилка загальна, завжди виходить силогізм про ставлення меншого крайнього терміну до більшого, як, наприклад, якщо А притаманне всім Б або
   
2. Розділ п'ятнадцятий [Силогізми по першій фігурі, в яких одна посилка - про властиві, а інша - про можливе притаманному]
   силогізми будуть досконалими і про можливе притаманному, згідно з наведеним определенію1; якщо ж про можливо притаманному буде посилка, що містить менший термін, то все силогізми будуть недосконалими, а негативні силогізми будуть не про віз-можна притаманному, згідно з визначенням, а про те, що щось необхідно не властиве жодній або притаманне не всім. Справді, якщо щось необхідно не притаманне
   
3. ГЛАВА ШОСТА [Доказ по колу в другій фігурі]
   силогізму] негативне, а стверджувальне [положення], як ми бачили , доводиться з двох стверджувальних посилок. Негативне ж [положення] доводиться таким чином: нехай А буде притаманне всім Б і не властиве жодній В; висновком буде, що Б не властиво жодному В. Якщо ж прийняти, що Б притаманне всім А, то А необхідно не властиве жодній І. Виходить як раз друга фігура зі
   
4. Розділ одинадцятий [Силогізми по третій фігурі, в яких одна з посилок - про властиві, а інша - про необхідно притаманному]
   силогізмів про властиві з силогізмами про необхідно притаманному] Таким чином, очевидно, що не може бути силогізму про властиві, якщо обидві посилки не про властиві, силогізм ж про необхідно притаманному можливий, якщо хоч одна з посилок буде про необхідно притаманному. Іо в обох випадках, все одно, чи будуть силогізми позитивних чи негативних, одна з посилок повинна бути схожою з
   
5. Розділ вісімнадцятий [Силогізми по другій фігурі, в яких одна посилка - про властиві, а інша - про можливе притаманному]
   силогізму, все одно, взяті Чи терміни в загальних або в приватних посилках. Доводиться це так само, [як і раніше], і за допомогою тих же термінов1. Але якщо стверджувальна посилка - про можливе притаманному, а негативна - про властиві, то силогізм вийде. Справді, припустимо, що 25 А чи не властиве жодній Б і можливо прнсущо всім В. За зверненні негативною посилки Б нічого не буде властиве жодній
   
6. РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ [Перетворення висновків, головним чином в першій фігурі ]
   силогізм, у якому або [більший] крайній термін не притаманний середньому, або середній не притаманний меншого. А саме, якщо укладання піддається перетворенню і одна посилка залишається незмінною, то інша необхідно заперечується; справді, якби остання залишилася, то залишилося б і за-б ключепіе. Є, однак, різниця, чи піддається висновок перетворенню в противолежащей [по протиріччя] або в
   
7. Фігури і модуси простого категоричного силогізму
   силогізму, звані фігурами простого категоричного силогізму. Кожна фігура має свої спеціальні правила, хоча ці правила можуть бути отримані строго логічно, як наслідку із загальних правил простого категоричного силогізму. I. Перша фігура характеризується тим, що середній термін (М) грає в ній роль суб'єкта в більшому і предиката у меншому посилці. Перша фігура простого
   
8. РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ [Перетворення висновків в третій фігурі]
     силогізму заперечується, якщо ж у противолежащей [по протиріччя] - то заперечуються обидві посилки, притому у всіх силогізмах. Справді, нехай буде доведено, що А притаманне ю деяким Б, те саме що терміну нехай буде В і обидві посилки нехай будуть загальними; якщо, стало бути, при-п'ять, що А деяким Б не властиво, а Б притаманне всім В, то ніякого силогізму про А і В не вийде. Рівним чином,
   
9. РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ [Модальність силогізмів]
     силогізм буде різним і що терміни не знаходяться в однаковому ставленні один до одного: вони будуть то необхідно притаманні, то притаманні, то можливо притаманні. С необхідно властивим справа йде приблизно так само, як і з [просто] властивим, так як при однаковому становищі термінів [в посилках] про властиві і необхідно притаманному або притаманному силогізм вийде і не вийде з тим лише
   
10. Розділ шістнадцятий [Силогізми по першій фігурі, в яких одна посилка-о необхідно притаманному, а інша - про можливе притаманному]
      силогізм вийде, якщо терміни будуть в такому ж отпошепіі один до одного, [як і раніше] До При цьому силогізм буде 15 досконалим, коли необхідність отпесена до меншого крайнього терміну. Якщо терміни містяться в стверджувальних посилках, все одно, в загальних або не в загальних, виводиться висновок про можливе притаманному, а не про властиві. Якщо ж одна посилка - стверджувальна, а інша - негативна
    
11. Розділ дванадцятий [Доказ через приведення до неможливого по другій фігурі]
      силогізм, правда, вийде і буде доведено неможливе, проте спочатку прийняте залишиться недоведеним. Справді, якщо А не властиво жодному Б, по притаманне всім В, то В не буде властиве жодній Б. Але це неможливо, так що помилковим буде, що А не властиво жодному Б. Але якщо це хибне, то ще неправдиве, що воно притаманне всім Б. Коли ж А притаманне деяким Б, припустимо, що А
    
12. Розділ сімнадцятий [Силогізми по другій фігурі, в яких обидві посилки - про можливе притаманному]
      силогізму, все одно, взяті вони як утвердітельпие або негативні, як загальні або приватні. Коли ж одна посилка висловлює прісущность, а інша - можливість, причому посилка про властиві - стверджувальна, ніколи не «про вийде силогізму. Але якщо посилка про властиві - Общеотріцательное, то завжди вийде силогізм. Точно так само і тоді, коли одна є посилка про необхідно притаманному, а
    
13. Глава тридцятих * В
      силогізму, ніж термін. - 185. ? У 25 b 32-35; 26 Ь 34-38; 28 а 10-14. - 186. Розділ тридцять третій * У 47 а 31-35. - 186, Глава тридцять четверта * У 39 а 14-19. - 188. Розділ тридцять п'ятий * ср «Метафізика», 1051 а 24-26. - 189. Глава тридцять шоста 1 Стало бути, міркування ведеться за другій фігурі. - 190. 2 ср «Про софістичних спростування",
    
14. Розділ сімнадцятий [Помилкові висновку при опосередкованих посилках]
      силогізм виходить через відповідний середній термін, обидві посилки не можуть бути помилковими, а помилковою може бути лише посилка, що містить більший крайній 20 термпн. (Під відповідним же середнім терміном я розумію такий, через який можна отримати силогізм, що суперечить [помилковому].) Справді, нехай А буде притаманне Б через середній термін В. Так як для того, щоб отримати силогізм, необхідно,
    
15. Завдання 29: Ентимема. Відновити в повний простий категоричний силогізм, і перевірити його.
      силогізм. Розрізняють ентімему з пропущеної більшої посилкою, з пропущеної меншою посилкою і з пропущеним висновком. Судження, складові ентімему, з'єднуються між собою виразами: так як, тому що, бо, оскільки, отже, значить, тому й, а, але, та й т. д. Приклад: Викрадення автомобіля карається законом, так як будь-яка крадіжка карається законом . Рішення: Визначаємо вид ентимеми (з
    
16. ГЛАВА П'ЯТА [Доказ по колу в першій фігурі]
      силогізм. Наприклад, якщо потрібно було довести, що А притаманне всім В, і це доводилося допомогою Б, а, з іншого боку, доводили б, що А притаманне Б, приймаючи, що А притаманне В, а В притаманне Б, і що таким чином А також притаманне Б, тоді як рапьше брали зворотне - що Б притаманне В. Або якщо пужно довести, що Б притаманне В, приймають, що А притаманне В (це було рапьше висновком) і що Б